ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа №580/4611/21

адміністративне провадження № К/990/20432/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/4611/21

за позовом Військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (суддя Білоноженко М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (суддя-доповідач -Горяйнов А.М., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року Військова частина НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) (далі - Військова частина НОМЕР_1 , позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення збитків у розмірі 17778,92 грн.

Позов мотивовано тим, що у зв`язку із достроковим розірванням контракту з відповідачем через систематичне невиконання умов контакту, останній зобов`язаний відшкодувати вартість виданих йому предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, і суму виплаченої одноразової грошової допомоги. Проте відповідач у добровільному порядку збитки не відшкодував.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року адміністративний позов залишено без руху, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), більше, ніж на один рік без поважних причин. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності пропуску такого строку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, позовну заяву Військово частини НОМЕР_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.

Повертаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд» 02 грудня 2021 року, водночас станом на 21 грудня 2021 року недоліки, визначені в ухвалі суду, позивачем не усунуто, не подано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.

Шостий апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції, у зв`язку із чим залишив без змін ухвалу про повернення позовної заяви від 21 грудня 2021 року.

Апеляційний суд зауважив, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Відтак, днем отримання копії ухвали суду від 08 липня 2021 року є день її доставлення до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 , а саме - 02 грудня 2021 року. При цьому суд зауважив, що в апеляційній скарзі позивача відсутні заперечення проти того, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була фактично доставлена до його електронного кабінету 02 грудня 2021 року. За таких обставин строк усунення недоліків позовної заяви сплинув 13 грудня 2021 року.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду про повернення позовної заяви є законною, обґрунтованою та узгоджується з вимогами частини другої статті 123, пункту 1 частини першої статті 169 КАС України.

Поруч із цим, Шостий апеляційний адміністративний суд надав оцінку викладеним в апеляційній скарзі Військової частини НОМЕР_1 доводам щодо помилковості висновків окружного суду про пропущення строку звернення до суду без поважних причин, за наслідками чого дійшов висновку про їхню необґрунтованість. Суд вказав, що звернення позивача у жовтні 2020 року до суду з вимогами про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства та постановлення Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області ухвали про закриття провадження у справі № 359/9849/20 не впливають на перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не можуть бути підставами для поновлення такого строку, оскільки, по-перше, підстави для звернення з цим позовом виникли з 04 квітня 2020 року (наступного дня за днем виключення відповідача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення), а по-друге, на той час Велика Палата Верховного Суду вже визначила юрисдикцію таких спорів і сформулювала у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 правову позицію, згідно з якою вони підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

04 серпня 2022 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , в якій, з урахуванням уточнень, скаржник просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду без поважних причин. Касатор зауважує, що 28 жовтня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 17 778,92 грн. Однак, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2020 року цивільну справу передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, який ухвалою від 27 травня 2021 року у справі №359/8706/20 відмовив у відкритті провадження за даним позовом і роз`яснив, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Отже, на думку скаржника, причиною пропуску звернення до адміністративного суду є нечітка регламентованість на законодавчому рівні питання щодо завдання матеріальної шкоди, що призводить до різної оцінки судами ідентичних обставин справи та породжує неоднакове застосування норм законодавства. Вважає, що наведена причина пропуску строку звернення до суду є поважною та посилається на те, що вдруге ІНФОРМАЦІЯ_2 з адміністративним позовом звернулося до адміністративного суду у розумний строк.

Однак, Шостим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній постанові не надано оцінку тим фактам, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області 18 грудня 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі № 359/9849/20 з аналогічним предметом позову, розгляд якої закінчився. Також не взято до уваги і той факт, що з аналогічним клопотанням із зазначенням таких самих причин, як і в цій справі, позивач звертався до Сумського окружного адміністративного суду, за результатами чого ухвалою суду від 05 лютого 2021 року у справі № 480/893/21 судом було визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Таким чином, різними адміністративними судами зроблено протилежні висновки щодо визнання аналогічних причини пропуску строку поважними. Дані обставини, на погляд скаржника, вказують на неоднаковий підхід судами до визнання вказаних причин такими, які є поважними, а також на факт наявності нечіткої регламентованості на законодавчому рівні питання щодо завдання матеріальної шкоди.

Ухвалою від 13 вересня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надіслав, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою від 08 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, як таку, що подана з порушенням вимог статей 160 161 КАС України, та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Так, у вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач просить поновити пропущений строк з тих підстав, що 28 жовтня 2020 року ним було подано аналогічний позов до Бориспільського міськрайонного суду, ухвалою якого справу передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, який, у свою чергу, ухвалою від 27 травня 2021 року відмовив у відкритті провадження із зазначенням про належність даної справи до адміністративної юрисдикції. У зв`язку із цим позивач 10 червня 2021 року звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Уважає, що зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку.

Водночас, наведені позивачем у заяві про поновлення строку підстави суд першої інстанції визнав неповажними, у зв`язку із чим позовну заяву залишив без руху.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 у підсистемі «Електронний суд» 02 грудня 2021 року, відповідно, строк усунення недоліків позовної заяви сплинув 13 грудня 2021 року.

При цьому, касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди з указаними обставинами.

Відповідного до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що станом на 21 грудня 2021 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме, не надіслав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав його пропуску та наданням відповідних доказів, Черкаський окружний адміністративний суд постановив оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 02 липня 2019 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України за контрактом, який укладено строком на 3 роки (з 02 липня 2019 року по 01 липня 2022 року).

Наказом від 02 липня 2019 року № 252-сс (по особовому складу) відповідачу присвоєно військове звання «молодший сержант» та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії групи силової підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » І категорії (тип А), НОМЕР_2.

На виконання вимог підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ОСОБА_1 була виплачена одноразова грошова допомога після укладення першого контракту в розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в сумі 17 289,00 грн.

Також відповідача було забезпечено речовим майном, що підтверджується роздавальними відомостями на видачу предметів речового майна персоналу.

У подальшому з ОСОБА_1 було достроково розірвано контракт та виключено його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, про що видані накази від 13 березня 2020 року № 122-ос (по особовому складу) та від 03 квітня 2020 року № 149-ос.

Отже, станом на момент видання наказу про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення - 03 квітня 2020 року позивач знав про завдання відповідачем матеріальної шкоди, а отже, саме з цього часу у нього, як суб`єкта владних повноважень, виникли підстави для пред`явлення визначених законом вимог і, відповідно, розпочався перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі.

Проте, як зазначалося вище, з указаним позовом Військова частина НОМЕР_1 звернулася до адміністративного суду лише 29 червня 2021 році, тобто з пропуском тримісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування у цій категорії спорів процесуальних строків звернення до суду, передбачених КАС України, викладена у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 825/1463/16, від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі № 140/6315/20, від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказував про неврегульованість питання юрисдикції спорів про стягнення матеріальної шкоди, у зв`язку із чим вперше він звернувся з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 у справі №818/1688/16 (провадження № 11-892апп18) з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі №533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі №815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі №755/2258/17 та вказала наступне.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Тобто, перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом на час звернення позивача із ним до суду повинен визначатися саме відповідними нормами КАС України.

Аналогічний правовий підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду також і під час розгляду справи № 813/1045/18 (провадження № 11-574апп19) за позовом військової частини до військовослужбовця про стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої ним державі через особисту неправомірну бездіяльність під час проходження військової служби.

Наведене свідчить, що як на час звернення позивача до суду з позовом у порядку цивільного судочинства, так і на час подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду, судова практика щодо юрисдикції даної категорії спорів була чітко сформована та вказувала, що такі спори підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

За таких обставин судова колегія уважає слушними та вмотивованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Водночас, у постанові від 31 травня 2022 року суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 у справі №818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), зазначив, що цей спір є спором щодо проходження військової (публічної) служби, а тому до спірних правовідносин затосовується місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Понад те, колегія суддів уважає, що в контексті питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі № 140/6315/20, від 24 червня 2021 року у справі № 420/4099/20, від 30 вересня 2021 року у справі № 620/4567/20 та багатьох інших, і підстави для відступу від неї відсутні.

На підставі викладеного Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про застосування такого процесуального наслідку пропуску строку звернення до суду, як повернення позовної заяви, але зважаючи на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення справи, то постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року необхідно змінити в частині мотивів щодо застосування місячного строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №580/4611/21 залишити без змін.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №580/4611/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк