ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 580/5825/23
адміністративне провадження № К/990/11969/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року (суддя Рідзель О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Епель О.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №580/5825/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС про роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2023 року №704/ж10/31-00-07-05-01-24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки не містить доказів здійснення позивачем діяльності з виробництва інших видів спирту (крім етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового), що свідчить про безпідставність спірного рішення.
Також позивач зазначив, що розпорядження про анулювання позивачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв оприлюднене на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України 24 січня 2023 року о 12 год. 01 хв., тобто після завершення половини робочого часу наступного робочого дня після його прийняття, та фактично отримане позивачем в електронному кабінеті 26 січня 2023 року, з огляду на що безпідставність твердження контролюючого органу щодо здійснення позивачем діяльності з виробництва алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії в період з 23 січня 2023 року по 24 січня 2023 року, оскільки 23 січня 2023 року ліцензія ще не вважалася анульованою, а протягом вказаного періоду позивач не був і не міг бути обізнаний з наявністю розпорядження про її анулювання внаслідок недотримання контролюючим органом свого обов`язку щодо направлення в день його оприлюднення на адресу суб`єкта господарювання в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Рішенням Черкаський окружний адміністративний суд від 27 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС про роботі з великими платниками податків від 12 квітня 2023 року №704/ж10/31-00-07-05-01-24. Вирішив питання судових витрат.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" зареєстроване юридичною особою (код ЄДРПОУ 31082518). Основним видом діяльності позивача є «Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв» (КВЕД 11.01).
Позивачу 03 липня 2021 року видано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (реєстраційний номер 990108202100060) з терміном дії з 03 липня 2021 року до 03 липня 2026 року.
Розпорядженням ДПС України від 23 січня 2023 року №27-р/л анульовано позивачу ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (реєстраційний номер 990108202100060) з терміном дії з 03 липня 2021 року до 03 липня 2026 року.
На підставі наказу від 24 лютого 2023 року №368-п та направлень від 24 лютого 2023 року №655-23-00-09-01-15, №656-23-00-09-01-15 службові особи ГУ ДПС у Черкаській області здійснили фактичну перевірку діяльності позивача за місцем провадження господарської діяльності за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 22, за період з 23 січня 2023 року до 08 березня 2023 року.
За її наслідками складений акт від 09 березня 2023 року №2223/23-00-09-01-16/31082518 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що згідно з даними журналу цільового використання спирту етилового та журналу відвантаження лікеро-горілчаних виробів ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" у період з 23 січня 2023 до 08 березня 2023 року включно, виготовлено алкогольних напоїв без ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв у кількості 350350,48 літрів на загальну суму 46351119,54 грн., чим порушено ст.2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
На підставі акту перевірки відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №704/ж10/31-00-07-05-01-24 про застосування штрафу в розмірі 92702239,08 грн.
Підставою застосування штрафу вказано підп.54.3.3. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, абз.4 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За наслідками адміністративного оскарження вказаного ППР, воно залишене без змін рішенням ДПС України від 21 червня 2023 року №16259/6/99-00-06-03-02-06.
Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку з прийняттям Черкаським окружним адміністративним судом ухвали від 27 січня 2023 року про забезпечення позову у справі №580/489/23, якою зупинено дію розпорядження ДПС України від 23 січня 2023 року №27-р/л, ліцензія на виробництво алкогольних напоїв, яка видана позивачу, вважається чинною з 27 січня 2023 року, а тому позивач має право на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв.
Окрім того, здійснюючи висновок щодо відсутності порушень з боку позивача, яке полягає у виробництві алкогольних напоїв без наявності ліцензії, суди вказали, що в період 25 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 27 січня 2023 року, 28 січня 2023 року позивач не здійснював виробництво алкогольних напоїв.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки позивачем у період з 23 січня 2023 року по 08 березня 2023 року виготовлено алкогольних напоїв без ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв у кількості 350 350,48 літрів на загальну суму 46 351 119,54 грн, чим порушено ст. 2 Закону №481/95-ВР.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою від 04 квітня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегією суддів встановлено, що перевірці підлягають питання правильності застосування судами приписів частини 8 статті 2 Закону №481/95-ВР.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.
Відповідно до положень ст. 19-1 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону №481/95-ВР контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів і контроль за їх цільовим використанням.
Законом №481/95-ВР визначені вимоги, за умови дотримання яких суб`єкти господарювання мають право отримати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв.
У статті 1 Закону №481/95-ВР наведено визначення, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Частиною 8 статті 2 Закону №481/95-ВР визначено, що виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
На підставі абз.4 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у виробництва алкогольних напоїв з використанням інших видів спирту (крім етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового) - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15000 гривень.
Аналізуючи висновки судів попередніх інстанцій про правомірність притягнення позивача до відповідальності з підстав порушення ст.2 Закону №481/95-ВР, Верховний Суд виходить з наступного.
В акті фактичної перевірки зафіксовано, що контролюючим органом під час фактичної перевірки встановлено факт виготовлення алкогольних напоїв без ліцензії на право виробництво алкогольних напоїв у період з 23 січня 2023 року по 08 березня 2023 року.
Так, суди встановили, що з метою здійснення господарської діяльності позивачем у встановленому чинним законодавством порядку отримана ліцензія на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, дата реєстрації 29 червня 2021 року, терміном дії з 03 липня 2021 року до 03 липня 2026 року, яка була анульована на підставі Розпорядження ДПС України від 23 січня 2023 року №27-р/л.
На підставі зазначеної ліцензії позивач має право здійснювати виробництво алкогольних напоїв за певною класифікацією у товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД.
Також суди встановили, що 25 січня 2023 року ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування розпорядження від 23 січня 2023 року №27-р/л Про анулювання ліцензії щодо анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, терміном дії з 03 липня 2021 року по 03 липня 2026 року, виданої ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (справа №580/489/23).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №580/489/23 задоволено заяву ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" про забезпечення позову. Зупинено дію розпорядження Державної податкової служби України №27-р/л від 23 січня 2023 року Про анулювання ліцензії щодо анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, дата реєстрації 29 червня 2021 року, терміном дії з 03 липня 2021 року по 03 липня 2026 року, виданої ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/489/23.
Тобто, як слідує зі змісту Акту фактичної перевірки, відповідач був обізнаний з тією обставиною, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №580/489/23, яка в силу приписів ст. 256 КАС України набрала законної сили 27 січня 2023 року, було задоволено заяву позивача про забезпечення позову у цій справі (№580/489/23) про визнання протиправним і скасування розпорядження від 23 січня 2023 року №27-р/л про анулювання ліцензії №990108202100060, дата реєстрації 29 червня 2021 року, терміном дії з 03 липня 2021 року по 03 липня 2026 року, шляхом зупинення дії вищезгаданого розпорядження суб`єкта владних повноважень до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/489/23, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до вимог частин 5, 6, 8 статті 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у зв`язку з набранням (з дати прийняття) законної сили ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року про забезпечення позову у справі №580/489/23, якою було зупинено дію розпорядження від 23 січня 2023 року №27-р/л про анулювання ліцензії №990108202100060, така (ліцензія) вважається чинною з 27 січня 2023 року, тому позивач мав право на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/489/23, а відтак, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР, є протиправними.
Крім того, приписами вимог статті 3 Закону №481/95-ВР встановлено, що орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:
- вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;
- направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
За змістом приписів п.42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті. Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п.42.4 ст. 42 ПК України).
Відповідно до положень ст.15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, розпорядження від 23 січня 2023 року №27-р/л про анулювання ліцензії №990108202100060 було оприлюднене на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України в мережі інтернет 24 січня 2023 року о 12:01 год та було направлено на адресу позивача рекомендованим поштовим повідомленням з цифровим ідентифікатором №0405352664340 та отримано позивачем 31 січня 2023 року.
Разом з тим, витяг вказаного розпорядження було направлено в електронній формі до електронного кабінету позивача 26 січня 2023 року о 16:23 год.
Більш того, самим контролюючим органом зафіксовано в Акті перевірки, що відповідно до копії журналу цільового використання спирту етилового, 25 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 27 січня 2023 року та 28 січня 2023 року позивач не здійснював виробництво алкогольних напоїв.
При цьому, виробництво позивачем алкогольних напоїв 23 січня 2023 року та 24 січня 2023 року не вважається порушенням частини 8 статті 2 Закону №481/95-ВР, оскільки, в силу приписів статті 15 цього Закону, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.
Тобто, у зв`язку з прийняттям Черкаським окружним адміністративним судом ухвали від 27 січня 2023 року про забезпечення позову у справі №580/489/23, якою до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/489/23 зупинено дію розпорядження ДПС України від 23 січня 2023 року №27-р/л, ліцензія на виробництво алкогольних напоїв №990108202100060, яка видана позивачу, вважається чинною з 27 січня 2023 року, а тому позивач з цієї дати має право на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв, до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/489/23.
З вищенаведеного свідчить, що безпідставним є твердження контролюючого органу про здійснення позивачем діяльності з виробництва алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії в період з 23 січня 2023 року по 24 січня 2023 року. Натомість розпорядження про її анулювання визнано протиправним та скасовано у судовому порядку. Тому відсутні підстави вважати, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства та здійснено виробництво алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.
Відтак, доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального права.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №580/5825/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва