Постанова

Іменем України

28вересня 2020 року

м. Київ

справа № 583/3707/16-ц

провадження № 61-3820св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

відповідач - ОСОБА_27 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_27 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року в складі судді Ільченко В. М. і ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року в складі колегії судді: Левченко Т. А., Хвостика С. Г., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

16 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду позовом до ОСОБА_27 та з урахуванням уточнень позовних вимог просили стягнути з відповідача на їх користь збитки у розмірі 157 757,00 грн, а саме: 9 700,00 грн (вартість культиватора КП-4); 500,00 грн (вартість сівалки СЗТ-3,6); 4 585,00 грн (вартість плугу трикорпусного навісного ПЯ-3,35); 26 500,00 грн (вартість причепу 2 ПС (20 кубового) АПБ); 5 250,00 грн (вартість косарки роторної); 82 710,00 грн (вартість трактора МТЗ-82, 1987 року випуску); 28 512,00 грн (вартість комбайну зернового «Нива»).

Позов мотивований тим, що 01 серпня 2013 року рішенням Апеляційного суду Сумської області скасовано рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2013 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та користування, у цій частині постановлено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог - витребувано у ОСОБА_27 і передано ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_30 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_22 , ОСОБА_32 , ОСОБА_23 , ОСОБА_33 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 таке майно: культиватор КП-4 , сівалку СЗТ-3,6, плуг трикорпусний навісний ПЯ-3,35, причеп 2 ПС (20 кубовий) АПБ у кількості 2 штук, косарка роторна К9, борона БЗСС-1,0 у кількості 6 штук, каток у кількості 2 штук, трактор МТЗ-82, 1987 року випуску, комбайн зерновий «Нива», 1985 року випуску.

Однак дане рішення суду на даний час є невиконаним, оскільки відсутнє майно, яке підлягає витребуванню та передачі власникам.

Так, 04 вересня 2014 року на підставі подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області Очкуренка В.М. до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені відомості за № 12014200060000731 щодо ОСОБА_27 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

17 жовтня 2016 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014200060000731, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_27 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України.

Тому позивачі звернулися до суду з позовом.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_27 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 157 757,00 грн солідарно.

Рішення мотивоване тим, що рішення Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2013 року, яке набрало законної сили, є обов`язковим і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, встановлені зазначеним рішенням, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Виходячи з викладеного, позивачами доведено наявність у відповідача обов`язку повернути їм зазначене у рішенні суду майно.

Відповідно до частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно з висновку судової автотоварознавчої експертизи від 06 квітня 2017 року № 393/394 найбільш ймовірна ринкова вартість не наданого на дослідження трактора моделі МТЗ-82, 1987 року випуску, відповідно до наданих відомостей щодо нього на дату проведення експертизи складає 82 710,00 грн; зернового комбайна моделі СК-5 «Нива», 1985 року випуску - 28 512,00 грн.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 28 липня 2017 року № 079 найбільш ймовірна вартість не наданої на дослідження сільськогосподарської техніки складає: культиватора КП-4, 1984 року випуску - 9 700,00 грн; сівалки СЗТ-3,6, 1987 року випуску, - 15 000,00 грн; плуга трикорпусного навісного ПЯ-3,35, 1990 року випуску - 4 585,00 грн; причепу 2 ПС (20 кубовий) АПБ, 1989 року випуску - 26 500,00 грн; косарки роторної К-9, 1989 року випуску - 5 250,00 грн.

Таким чином, загальна вартість майна згідно з висновками експертиз складає 172 257,00 грн. Доказів іншого відповідачем не надано.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_27 відхилено, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обов`язок відповідача повернути позивачам: культиватор КП-4, сівалку СЗТ-3,6, плуг трикорпусного навісного ПЯ-3,35, причеп 2 ПС (20 кубовий) АПБ, косарку роторну К9, трактор МТЗ-82, 1987 року випуску, комбайн зерновий «Нива», 1985 року випуску, встановлений рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2013 року, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання ОСОБА_27 . Відповідач не заперечує, що рішення на даний час ним не виконано у зв`язку з відсутністю у нього витребуваного майна.

Враховуючи те, що факт належності позивачам спірного майна встановлений рішенням суду, повернути його в натурі є неможливим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 1213 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь позивачів вартості даного майна.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачами вартості спірного майна є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у виняткових випадках, коли об`єкт дослідження не може бути наданий експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи у встановленому законом порядку. Об`єкти дослідження, а саме: культиватор КП-4, сівалка СЗТ-3,6, плуг трикорпусний навісний ПЯ-3,35, причіп 2 ПС (20 кубовий) АПБ, косарка роторна К9, трактор МТЗ-82, 1987 року випуску, комбайн зерновий «Нива», 1985 року випуску не могли бути дослідженні під час проведення експертизи у зв`язку з їх відсутністю. З висновків судових автотоварознавчих експертиз вбачається, що вартість спірного майна визначена експертами відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. У свою чергу відповідачем будь-яких належних і допустимих доказів на спростування визначеної вартості спірного майна суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 грудня 2017 року ОСОБА_27 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також ОСОБА_27 просив зупинити виконання оскаржуваних судових рішень і виконавчих проваджень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_27 . Клопотання ОСОБА_27 про зупинення виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року та виконавчих проваджень задоволено частково, зупинено виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вважаючи доведеним факт перебування у відповідача майна позивачів, неправильно послалися на рішення апеляційного суду від 01 березня 2013 року.

У апеляційному суді відповідач дав пояснення про те, що оговорив себе. Доказів того, що техніка передавалася позивачу на зберігання, відсутні. Позивачі ж мали довести цей факт актами приймання-передачі. Не доведено строк, на який спірне майно передавалося відповідачу. Також є недоведеною розтрата цього майна з боку відповідача, наявність умислу з боку відповідача та вартість майна.

Висновки експертів, долучені до матеріалів справи, не відповідають законодавству, оскільки в них не зазначено про повідомлення експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправомірний висновок і за відмову від надання висновку, також відсутній опис стану об`єктів дослідження, дані про застосовані методи (методики) дослідження, відсутнє пояснення походження даних «середні ринкові ціни» і не використовуються свідоцтва про державну реєстрацію, що виключає ідентифікацію транспортних засобів.

Суди ототожнили збитки та матеріальну шкоду.

Допитані свідки підтвердили те, що на техніку не були оформлені належні документи.

У межах кримінального провадження встановлено, що у діях ОСОБА_27 відсутня об`єктивна сторона складу злочину за частиною першою статті 382 КК України, тобто умисне невиконання судового рішення.

Суди не встановили всі обставини справи.

Позиції інших учасників

У червні 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що під час судового засідання в апеляційному суді відповідач не вказував, що у 2013 році під час розгляду позову про витребування техніки оговорив себе. Навпаки, представник ОСОБА_27 ОСОБА_35 у судовому засіданні підтвердив, що його довіритель зберігав техніку на своєму подвір`ї, що зафіксовано на звукозаписі судового засідання.

ОСОБА_27 визнав цей факт і у поясненнях у 2016 році. Так, під час досудового розслідування у нього вилучена частина техніки, що була витребувана у судовому порядку у відповідача. У поясненнях ОСОБА_27 повідомив, що інше майно він не може повернути, оскільки воно прийшло у непридатний стан і було здане ним на металобрухт. Це підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 27 жовтня 2016 року, що долучена до матеріалів справи.

Відповідач жодним чином не пояснює своє твердження щодо самообмови.

Факт передачі майна відповідачу вже був предметом розгляду апеляційного суду, який 01 серпня 2013 року прийняв рішення про витребування його у відповідача. Позивачами надавалися докази щодо передання спірного майна, а саме: акти передачі від 11 лютого 2002 року, та від 10 липня 2002 року. Ці докази були визнані допустимими судом. Це рішення переглядалося Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та порушень закону виявлено не було (справа № 6-34320ск13).

Щодо доводів ОСОБА_27 про висновки зазначено, що судом роз`яснювалося його право подати у разі незгоди з висновками клопотання про проведення експертизи. Такого клопотання відповідач не заявив. Доказів іншої вартості майна відповідач також не надав суду. Оскільки відповідач здав техніку на металобрухт, то надати експерту її на оцінку було неможливим і оцінка проводилась без її огляду.

Посилання на показання свідків ОСОБА_36 і ОСОБА_37 є безпідставним, оскільки у межах цієї справи вони не допитувалися. Вони були оцінені судами у справі про витребування техніки.

Аргументи відповідача щодо посилання позивачів на статтю 1166 ЦК України та заявлення вимог про стягнення збитків є необґрунтованими, оскільки малося на увазі відшкодування вартості присудженого майна, що є збитками.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2013 року скасовано рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та користування і у цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, витребувано у ОСОБА_27 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 таке майно: культиватор КП-4, сівалку СЗТ-3,6, плуг трикорпусний навісний ПЯ-3,35, причіп 2 ПС (20 кубовий) АПБ у кількості 2 штук, косарку роторну К9, борона БЗСС-1,0 у кількості 6 штук, каток в кількості 2 штук, трактор МТЗ-82, 1987 року випуску, комбайн зерновий «Нива», 1985 року випуску.

24 вересня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області Очкуренко В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39939738 за виконавчим листом, виданим Охтирським міськрайонним судом Сумської області 17 вересня 2013 року щодо витребування у боржника ОСОБА_27 та передачу стягувачу ОСОБА_1 культиватору КП-4, сівалки СЗТ-3,6, плугу трикорпусного навісного ПЯ-3,35, причепу 2 ПС (20 кубовий) АПБ, в кількості 2 штук, косарки роторної К9, борони БЗСС-1,0 у кількості 6 штук, котки в кількості 2 штук, трактору МТЗ-82, 1987 року випуску, комбайну зернового «Нива», 1985 року випуску.

Постановою державного виконавця від 31 липня 2014 року у зв`язку з ухиленням боржника від виконання рішення суду, що без його участі не може бути виконаним, виконавче провадження закінчено.

Державним виконавцем прийнято рішення про передачу матеріалів до правоохоронних органів з метою притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду на підставі статті 382 КК України.

17 жовтня 2016 року слідчим Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014200060000731, за частиною першою статті 382 КК України в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_27 ознак складу кримінального правопорушення.

Під час здійснення досудового розслідування у ОСОБА_27 під час обшуку виявлено та вилучено 6 металевих борінок і 2 котки. Згідно з наданими ОСОБА_27 поясненнями, він не має можливості виконати рішення суду, оскільки витребуване майно прийшло в непридатний стан і здане на металобрухт.

01 грудня 2016 року між позивачами укладено договір про солідарне стягнення заборгованості, відповідно до умов якого позивачі у зв`язку з невиконанням спільним боржником ОСОБА_27 виконавчого листа №583/4067/2012, виданого 17 грудня 2013 року Охтирським міськрайонний судом Сумської області, вирішили пред`явити солідарну вимогу до спільного боржника про стягнення збитків завданих розтратою належного їм майна.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 06 квітня 2017 року №393/394 найбільш ймовірна ринкова вартість ненаданого на дослідження трактора моделі МТЗ-82, 1987 року випуску, згідно з наданих відомостей щодо нього на дату проведення експертизи складає 82 710,00 грн, а зернового комбайна моделі СК-5 «Нива», 1985 року випуску - 28 512,00 грн.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 28 липня 2017 року № 079 найбільш ймовірна вартість ненаданої на дослідження сільськогосподарської техніки складає: культиватора КП-4, 1984 року випуску - 9 700,00 грн; сівалки СЗТ-3,6, 1987 року випуску, - 15 000,00 грн; плуга трикорпусного навісного ПЯ-3,35, 1990 року випуску - 4 585,00 грн; причепу 2 ПС (20 кубовий) АПБ, 1989 року випуску - 26 500,00 грн; косарки роторної К-9, 1989 року випуску - 5 250,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправомірно вважали доведеним факт передання техніки відповідачу за відсутності будь-яких доказів, які б це підтверджували, є безпідставними.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанції (далі - ЦПК України 2004 року) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Висновок судів попередніх інстанцій у цій справи про те, що відповідач зберігав техніку, для відшкодування вартості якої позивачі заявили позов, ґрунтується на рішенні Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2013 року в справі №1813/4067/2012 щодо витребування у ОСОБА_27 техніки в натурі. Зазначена обставина встановлена у рішенні суду, яке набрало законної сили, відповідно ця обставина вважається доведеною, що виключає її спростування особою, яка брала участь у справі. Суди у цій справі позбавлені правової можливості давати оцінку законності та обґрунтованості рішення, прийнятого в іншій справі.

Посилання відповідача на те, що суд не встановив строк, на який техніка передавалася на зберігання відповідачу, є необґрунтованими, адже рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2013 року вона витребувана у відповідача, тобто в іншій цивільній справі встановлена відсутність правових підстав для подальшого її перебування у ОСОБА_27 .

Відсутність у відповідача ОСОБА_27 техніки на час вирішення цієї справи встановлена судами першої інстанції на підставі даних кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 04 вересня 2014 року за № 12014200060000731, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, відповідно до яких техніка здана відповідачем на металобрухт, з огляду на що зазначене кримінальне провадження було закрите постановою від 27 жовтня 2016 року слідчим Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи факт незаконного розпорядження технікою позивачів, що призвело до її знищення, не надав суду на спростування наведених вище обставин належних і допустимих доказів.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на недоведеність у межах кримінального провадження у діях ОСОБА_27 складу злочину за частиною першою статті 382 КК України, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішеннях, оскільки предметом цієї справи є відшкодування майнової шкоди, завданої позивачам. Крім того, судами правильно встановлено той факт, що закриття кримінального провадження по факту невиконання ОСОБА_27 рішення суду обумовлено тим, що відповідач здав на металобрухт майно, яке мав передати на виконання зазначеного рішення, а отже, це рішення не могло бути ним виконано з цієї підстави.

Доводи касаційної скарги про те, що висновки експертних досліджень, долучені до позовної заяви, не відповідають нормативним вимогам щодо висновку експерта, є необґрунтованими.

До позовної заяви долучено висновки експерта-автотоварознавця за від 28 листопада 2016 року №№ 126, 127, висновки фахівця-товарознавця за від 30 листопада 2016 року №№ 118, 119, 120, 121. Зазначені експертні дослідження проведені на звернення позивача.

У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок у справі, що розглядалася відповідно до ЦПК України 2004 року, розцінюється як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, особам, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про її призначення.

Відповідач, не погоджуючись з результатами експертних досліджень, викладених у зазначених висновках, клопотання про призначення експертизи не заявляв, доказів на спростування даних, відображених у висновках, суду відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України 2004 року не надав.

Доводи касаційної скарги про незазначення у висновках експертних досліджень стану об`єктів дослідження є безпідставними, оскільки техніка під час дослідження не оглядалася, чому суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку.

Аргументи про незазначення у висновках методик дослідження спростовуються змістом зазначених експертних висновків.

Доводи відповідача про те, що експертні дослідження були проведені неуповноваженою особою, не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частиною третьою статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Встановивши, що відповідачем порушено право власності позивачів, що призвело до знищення їхнього майна, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої і апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК Українисуд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року зупинено виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 рокудо закінчення їх перегляду у касаційному порядку, то у зв`язку з залишенням касаційної скарги без задоволення необхідно поновити виконання зазначених судових рішень.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, у чому числі судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_27 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов