ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 589/2165/23
провадження № 61-9706св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Васильченко Михайло Михайлович, на постанову Сумського апеляційного суду від 06 червня 2024 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Філонової Ю. О., Рунова В. Ю., і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
2. Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 16 травня 2023 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 24 квітня 2023 року, і до повноліття дитини.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
3. 16 серпня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвокат Ліщишин І. В. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 16 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
4. На обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_2 - адвокат Ліщишин І. В. зазначив, що ОСОБА_1 у заяві про видачу судового наказу стверджувала, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Проте вказані відомості не відповідають дійсності, адже з грудня 2021 року і по теперішній час дитина проживає з батьком і знаходиться на його утриманні. Посилаючись на зазначені обставини, просив скасувати вищевказаний судовий наказ та відмовити ОСОБА_1 у його видачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Ліщишина І. В. про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволено.
6. Скасовано судовий наказ, виданий 16 травня 2023 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області № 589/2165/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 . Відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу за її заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 .
7. Судом першої інстанції встановлено, що на час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу дитина фактично не проживала з матір`ю, а мешкала з батьком, отже підстави для стягнення аліментів на користь матері відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Сумського апеляційного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва М. А. задоволено. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року скасовано. У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Ліщишина І. В. про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено.
9. Суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Зокрема, суд апеляційної інстанції послався на судові рішення у справі № 760/2096/22.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
10. 05 липня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Васильченко М. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року залишити в силі.
11. Підставою касаційного оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 06 червня 2024 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо підстав стягнення аліментів на користь одного з батьків.
12. У касаційній скарзі заявник звертає увагу, що аліменти підлягають стягненню на користь того з батьків, з ким проживає дитина. Посилається на недотримання апеляційним судом приписів пункту 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України. Вважає необґрунтованим посилання апеляційного суду на судові рішення у справі № 760/2096/22, оскільки виконання і дію постанови апеляційного суду від 15 травня 2024 року у вказаній справі було зупинено на підставі ухвали суду касаційної інстанції. Звертає увагу на те, що судовий наказ не підлягає видачі у випадку наявності спору про право, зокрема щодо визначення місця проживання дитини. Вважає, що ним надано достатньо доказів на підтвердження того, що син проживає разом з ним з січня 2022 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
14. 31 липня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
15. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - Андрєєв М. А. посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні заявипро перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. Шосткинським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ від 16 травня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 24 квітня 2023 року, і до повноліття дитини.
17. 16 серпня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ліщишин І. В. звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 16 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що син проживає разом з ним з грудня 2021 року і знаходиться на його утриманні.
Позиція Верховного Суду
18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
19. Згідно з частиною другою статті 389 ЦЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
21. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
22. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
23. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою проведення повторного слухання і нового вирішення справи.
24. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).
25. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
26. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
27. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
28. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).
29. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).
30. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, заява № 3236/03, § 40).
31. Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов`язки заявника та боржника. Нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.
32. Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20 зазначив, що боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини. Обґрунтувала доводи тим, що на час видачі наказу син не проживав постійно з батьком, а проживав з нею та її батьками. Верховний Суд погодився з відмовою суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки боржниця надала докази нових, а не нововиявлених обставин, а саме наявності у неї спору з батьком дитини з приводу визначення місця проживання останньої, встановлення порядку спілкування з нею й усунення перешкод у її вихованні.
33. Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 645/5876/20 погодився з відмовою у задоволенні подібної заяви. Зазначив, що з огляду на особливості наказного провадження (видачу судового наказу без проведення судового засідання та без повідомлення заінтересованих осіб), подаючи заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, боржник мав надати переконливі докази на підтвердження проживання дитини з ним порівняно з доказами матері, які вона подала разом із заявою про видачу судового наказу.
34. Суд апеляційної інстанції у цій справі встановив, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за місцем проживання матері. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року у справі № 760/2096/22 вжито заходи забезпечення позову, зобов`язано ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі, крім іншого, утриматися від зміни місця проживання дитини, зобов`язано виконувати рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 365, згідно з яким син проживає з матір`ю. Також суд апеляційної інстанції врахував обставини, встановлені постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року у справі № 760/2096/22. Суд апеляційної інстанції вважав, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу і на час видачі судового наказу про стягнення з батька дитини аліментів на її утримання не було законних підстав для проживання дитини з батьком.
35. Доводи заяви ОСОБА_2 не свідчать про наявність підстав для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.
36. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду про те, що аліменти підлягають стягненню на користь того з батьків з ким проживає дитина, на які заявник послався у касаційній скарзі.
37. З огляду на викладене, обставини, на які посилався ОСОБА_2 у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не можуть бути підставою для скасування наказу про стягнення аліментів, виданого Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 16 травня 2023 року.
38. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
39. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
40. Судові витрати, понесені ОСОБА_2 , у зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги підлягають залишенню за ним.
41. Доказів на підтвердження понесення судових витрат на стадії касаційного провадження ОСОБА_1 не надала, відповідну заяву про це не зробила.
Керуючись статтями 400 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Васильченко Михайло Михайлович, залишити без задоволення.
2. Постанову Сумського апеляційного суду від 06 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович