Постанова

Іменем України

21 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 591/1026/18

провадження № 61-14803св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 грудня 2020 року у складі судді Шелєхової Г. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Собини О. І., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» (далі - ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич») про стягнення сум заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Позовна заява мотивована тим, що вони є спадкоємцями ОСОБА_3 , яка працювала у ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» та була керівником юридичної особи.

Зазначали, що в період з 05 лютого 2017 року до 17 березня 2017 року ОСОБА_3 перебувала на лікарняному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті їм стало відомо, що на підприємстві є невиплачена їй заробітна плата, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

З метою отримання належних їх матері соціальних виплат (заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та допомоги по тимчасовій втраті працездатності) від ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», вони зверталися 27 жовтня 2017 року та 11 січня 2018 року до відповідача із заявами про виплату їм вказаних сум по 1/2 частині, проте, відповідач відмовляється отримувати вказані заяви чим порушує їх право на вказані кошти.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд стягнути з ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» на їх користь 63 216,89 грн заробітної плати, 5 775,43 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та 43 855 грн допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що належали до виплати ОСОБА_3 , всього 112 848,16 грн по 1/2 частині кожному.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 березня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 56 424,08 грн заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що належали до виплати ОСОБА_3 та 704,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2019 року заяву ТОВ «Торгова фірма «Славутич» задоволено.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 5 березня 2019 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 18 956,52 грн заробітної плати, що належала до виплати ОСОБА_3 по 1/2 частині вказаної суми кожному.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 119,82 грн в рахунок відшкодування судового збору в рівних частинах.

Стягнуто зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» витрати на правничу допомогу в розмірі 830 грн з кожного.

Рішення районного суду мотивоване тим, що наявними у справі бухгалтерськими документами підтверджено, що зі ОСОБА_3 не було проведено розрахунку по заробітній платі в сумі 13 858,11 грн та 4 662,78 грн лікарняних, отже, позов у цій частині є обґрунтованим.

Районний суд відхилив посилання позивачів про те, що ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підписувала декілька бланків видаткових касових ордерів без зазначення суми та дати, оскільки в процесі слухання справи такі доводи належними та допустимими доказами не підтверджено. Не підтверджено також факт використання таких видаткових касових ордерів саме при виплаті заробітної плати ОСОБА_3 . При цьому суд врахував, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала вказаний факт.

Суд першої інстанції вважав, що з позивачів підлягають стягненню на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 830 грн з кожного, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 грудня 2020 року змінено.

Стягнуто з ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 9 036,66 грн у порядку спадкування неотриману грошову суму померлою ОСОБА_3 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розмір заборгованості ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» перед ОСОБА_3 складається з суми компенсації за невикористану відпустку у розмірі 13 858,12 грн, суми оплати за 5 днів лікарняних, що виплачуються за рахунок підприємства у розмірі 2 119,44 грн, а разом 15 977,56 грн. Також ОСОБА_3 було не сплачено 2 095,75 грн матеріальної допомоги у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, яка виникла з березня 2017 року. Отже, районним судом було допущено помилку в підрахунку заборгованості.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції проте, що факт виплати померлій ОСОБА_3 нарахованих їй за життя сум по заробітній платі та в рахунок оплати лікарняних доведено наданими ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» документами бухгалтерського обліку, а обставини вчинення померлою підписів у відомостях про отримання грошей підтверджено допитаним в суді свідком ОСОБА_4 .

Апеляційний суд відхилив заперечення позивачів про те, що підпис на відомостях не належить ОСОБА_3 , оскільки вона перебувала у тяжкому стані. При цьому суд врахував показання свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила, що померла власноруч проставила свій підпис у відомостях про виплату їй грошових сум.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 грудня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що у висновку експерта від 12 липня 2021 року (том 4, а. с. 78-99) експерт не надав відповіді на запитання, що були викладені в ухвалі Сумського апеляційного суду від 31 березня 2021 року (том 4, а. с. 18-20).

Отже, позивачі були позбавлені можливості довести обставину непідписання ОСОБА_3 відомостей про отриману заробітну плату.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 725/2412/15-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 384/407/17 та від 28 квітня 2021 року у справі № 715/316/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме положень статей 526 545 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 23 Закону України «Про оплату праці» у їх взаємозв`язку зі статтями 76 77 78 90 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, ОСОБА_2 вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення додаткової судової експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 була керівником ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин Славутич» (том 1, а. с. 15-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (том 1, а. с. 13).

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та копією свідоцтва про одруження (том 1, а. с.10-12).

Згідно з листом приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н. В. від 25 квітня 2017 року № 560/01-16 після смерті ОСОБА_3 12 квітня 2017 року була заведена спадкова справа № 19/2017. Станом на 25 квітня 2017 року спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її донька - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 (том 1, а. с. 14).

У відомостях, наданих банківськими установами, в яких обслуговується ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин Славутич», зазначено, що остання виплата заробітної плати на користь ОСОБА_3 проводилася за липень 2016 року (том 2, а. с. 22,14).

Відповідно до наданого ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» звіту за серпень 2016 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 9 793,27 грн та лікарняні в сумі 6 805,50 грн.

Зазначена сума нарахована з урахуванням податків та обов`язкових платежів, а сума лікарняних з врахуванням 5 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок роботодавця та 8 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України.

Розмір нарахованих ОСОБА_3 сум заробітної плати, за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, складає 7 883,58 грн, а сума перших п`яти днів непрацездатності, що виплачується за рахунок підприємства становить 2 107,09 грн, сума 8 днів, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України, становить 3 371,33 грн (4 188 грн - 816,67(19,5%)).

Згідно з відомістю про виплату грошей № 43 та видаткового касового ордеру № 61 від 24 листопада 2016 року ОСОБА_3 за серпень 2016 року виплачено грошову суму в розмірі 1 174,010 грн та 8 000 грн.

Лікарняні сплачено платіжним видатковим касовим ордером від 07 вересня 2016 року в сумі 4 188 грн.

Загальна сума виплачених грошових коштів ОСОБА_3 за серпень 2016 року з врахуванням лікарняних становить 13 362,01 грн (том 2, а. с. 86 (зворот), а. с. 95, 97).

Відповідно до наданого ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» звіту за вересень 2016 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 9 793,27 грн, а також лікарняні в сумі 6 825,39 грн.

Зазначена сума нарахована з урахуванням податків та обов`язкових платежів, а сума лікарняних з врахуванням 5 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок роботодавця, та 8 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України.

Розмір нарахованих ОСОБА_3 сум заробітної плати за вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 7 883,58 грн, а сума перших п`яти днів непрацездатності, що виплачується за рахунок підприємства, становить 2 113,25 грн, сума 8 днів, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України становить 3 381,19 грн (4 200,24 грн - 8 19,05 грн (19,5%)).

Згідно з відомістю про виплату грошей № 48 та видаткового касового ордеру № 53 від 07 жовтня 2016 року ОСОБА_3 за вересень 2016 року виплачено грошову суму в розмірі 9 177,78 грн та 4 200,24 грн.

Загальна сума виплачених ОСОБА_3 грошових коштів за вересень 2016 року з урахуванням лікарняних становить 13 378,02 грн (том 2, а. с. 87 (зворот), а. с. 96).

Відповідно до звіту за жовтень 2016 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 5 800,63 грн, при цьому лікарняний за жовтень 2016 року в жовтні не обраховувався.

Розмір нарахованих ОСОБА_3 сум заробітної плати за вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 4 669,51 грн.

У відомості про виплату грошей № 57 зазначено, що ОСОБА_3 за жовтень 2016 року виплачено грошову суму в розмірі 4 669,51 грн (том 2, а. с. 88 (зворот).

Відповідно до звіту за листопад 2016 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 7 533,29 грн, за 14 календарних днів відпустки - 7 174,45 грн, а також лікарняні за жовтень 2016 року та 2 дні листопада 2016 року в сумі 11 575,74 грн.

Зазначена сума нарахована з урахуванням податків та обов`язкових платежів, а сума лікарняних з врахуванням 5 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок роботодавця, та 17 днів непрацездатності, яка виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України.

Розмір нарахованої ОСОБА_3 заробітної плати та 14 календарних днів відпустки за вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 11 839,73 грн, сума перших п`яти днів непрацездатності, що виплачується за рахунок підприємства становить 2 117,83 грн, а сума 17 днів, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України, становить 7 200,64 грн (8 944,89 грн - 1 744,25 грн (19,5%)).

Згідно з відомості про виплату грошей № 62 та видаткового касового ордеру № 64 від 08 грудня 2016 року ОСОБА_3 за листопад 2016 року виплачено грошову суму в розмірі 2 213,31 грн та 18 944,89 грн.

Загальна сума виплачених грошових коштів ОСОБА_3 за листопад 2016 року з врахуванням лікарняних та 14 календарних днів відпустки становить 21 158,20 грн (том 2, а. с. 89 (зворот), а. с. 98).

У звіті за грудень 2016 року зазначено, що ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 8 991,99 грн та лікарняні в сумі 7 863,30 грн.

Зазначена сума нарахована з урахуванням податків та обов`язкових платежів, а сума лікарняних з врахуванням 5 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок роботодавця та 10 днів непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України.

Розмір нарахованої ОСОБА_3 заробітної плати за вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 7 238,55 грн, сума перших п`яти днів непрацездатності, що виплачується за рахунок підприємства, становить 2 109,99 грн, а сума 10 днів, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України, становить 4 219,97 грн (5 242,20 грн - 1 022,23 грн (19,5%)).

Згідно з відомості про виплату грошей № 2 та видаткових касових ордерів № 1, 6 від 06 січня 2017 року та 13 січня 2017 року ОСОБА_3 за грудень 2016 року виплачено грошові суми в розмірі 7 878,73 грн, 447,58 грн та 5 242,20 грн.

Загальна сума виплачених грошових коштів ОСОБА_3 за грудень 2016 року з урахуванням лікарняних становить 13 568,51 грн (том 2, а. с. 90 (зворот), а. с. 99).

Відповідно до звіту за січень 2017 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 16 872 грн.

Розмір нарахованих ОСОБА_3 сум заробітної плати за вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 13 581,96 грн.

У відомості про виплату грошей № 7 та № 8 зазначено, що ОСОБА_3 за січень 2017 року виплачено грошові суми в розмірі 8 452,50 грн та 5 129,46 грн (том 2, а. с. 91,92 (зворот).

У звіті за лютий 2017 року зазначено, що ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 2 530,80 грн, лікарняний за лютий 2017 року не обраховувався.

Сума нарахованих ОСОБА_3 сум заробітної плати з вирахуванням податків та обов`язкових платежів складає 2 037,30 грн.

У відомостях про виплату грошей № 14 та 21 зазначено, що ОСОБА_3 за лютий 2017 року виплачено грошові суми в розмірі 1 811,25 грн та 226,05 грн (том 2, а. с. 93, 94 (зворот).

Відповідно до звіту поданого за березень 2021 року, ОСОБА_3 було нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 17 215,05 грн та лікарняні за лютий 2017 року та 6 днів березня 2017 року в сумі 12 637,68 грн та лікарняні за березень 2017 року в сумі 8 951,69 грн.

Розмір нарахованої до виплати компенсації за невикористану відпустку за вирахуванням податків та обов`язкових платежів склала 13 858,12 грн.

Сума 5 днів лікарняних, що виплачуються за рахунок підприємства - 2 119,44 грн.

Сума лікарняних, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування за 25 днів лютого 2017 року та 11 днів березня 2017 року - 15 260 грн.

Відповідно до касового ордеру від 15 березня 2017 року № 27 ОСОБА_3 підлягало виплаті в рахунок оплати лікарняних 13 164,25 грн (том 2, а. с. 101).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 12 липня 2021 року № 755/756 питання чи виконано підписи у наданих для дослідження відомостях ОСОБА_3 чи іншою особою не вирішувалося з причин, викладених у дослідницькій частині висновку, а саме - неможливість проведення порівняльного дослідження у зв`язку із відсутністю зразків почерку у різних документах, що посвідчують особу, та таких, що відносяться до часу, близького до часу виконання досліджуваних підписів та рукописних записів (том 4, а. с. 69-99).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною третьою статті 12, статтею 81 ЦПК України на кожну сторону покладається обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.

Так, відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Судами встановлено, що розмір заборгованості ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» перед ОСОБА_3 складається з суми компенсації за невикористану відпустку у розмірі 13 858,12 грн, суми оплати за 5 днів лікарняних, що виплачуються за рахунок підприємства у розмірі 2 119,44 грн., 2 095,75 грн матеріальної допомоги у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, яка виникла з березня 2017 року, а разом 18 073,31 грн.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суди попередніх інстанцій вважали доведеними доводи позивачів, що стосуються нарахованих та неоплачених ОСОБА_3 сум заробітної плати, лікарняних та матеріальної допомоги. При цьому апеляційний суд виправив допущену судом першої інстанції арифметичну помилку, здійснену під час підрахунку нарахованих та виплачених сум.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Зокрема, зазначені висновки зроблені на підставі наявних у матеріалах справи бухгалтерських документів, які свідчать про те, що нарахована заробітна плата та лікарняні ОСОБА_3 за період роботи з серпня 2016 року до лютого 2016 року були оплачені ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич». Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів за зазначений період відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість та недоведеність посилань позивачів, що стосуються не підписання ОСОБА_3 відомостей про отримання грошей.

Суди правильно вказали, що позивачами не спростовано подані ТОВ «ТФ «Магазин «Славутич» бухгалтерські документи, які містять підписи ОСОБА_3 , відтак, вважати їх неналежними доказами не можна.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив достатньо повно фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів відхиляє, оскільки ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не здійснювалося обмеження процесуальних прав сторін.

Крім того, на підставі ухвали Сумського апеляційного суду від 31 березня 2021 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса було надано висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 12 липня 2021 року № 755/756, у якому зазначено, що у зв`язку з відсутністю зразків почерку у різних документах, що посвідчують особу, та таких, що відносяться до часу, близького до часу виконання досліджуваних підписів та рукописних записів, неможливо відповісти на питання, чи виконано підписи у наданих для дослідження відомостях ОСОБА_3 чи іншою особою.

Доводи ОСОБА_2 про відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи, як факт порушення його процесуальних прав та підстава для скасування оскаржуваних судових рішень, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність (зразків) матеріалів, які необхідні для проведення дослідження, ставлять під сумнів можливість проведення такого дослідження.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій правильно, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, ураховуючи показання свідка ОСОБА_4 , дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 18 073,31 грн.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Посилання заявника на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц (провадження № 61-4114св17) колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначеній справі інший предмет та підстави позову, а саме, усунення перешкод у користуванні власністю, тоді як у справі, що є предметом касаційного перегляду спір стосується стягнення в порядку спадкування сум заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Зазначене призводить до іншого матеріально-правового регулювання спірних відносин. При цьому висновки Верховного Суду у справі № 520/8073/16-ц щодо необґрунтованої відмови апеляційного суду у задоволенні клопотання про проведення судової експертизи і, як наслідок, неповне встановлення фактичних обставин справи, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки судами попередніх інстанцій повно встановлено обставини справи, а неможливість проведення експертизи у зв`язку з відсутністю вільних зразків підписів не може бути підставою для скасування судових рішень.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 725/2412/15-ц (провадження № 61-21521св18), на які у касаційній скарзі посилається ОСОБА_2 , та у яких зазначено про відсутність підстав для призначення повторної почеркознавчої експертизи у зв`язку з відсутністю вільних зразків почерку, виконаного за період близький до періоду виконання досліджуваного рукописного запису.

Доводи заявника з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 384/407/17 (провадження № 61-48039св18 ) не заслуговують на увагу, оскільки у зазначеній справі встановлено порушення апеляційним судом норм процесуального права, тоді як у справі, що є предметом касаційного перегляду, судами не допущено таких порушень.

Посилання ОСОБА_2 на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 715/316/18 (провадження № 61-13626св20) колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначеній справі встановлено інші обставини справи, відмінні від цієї справи. При цьому висновки Верховного Суду у справі № 715/316/18 про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо не проведення експертизи у справі не мають значення для вирішення цієї справи.

При вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами та застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і власного тлумачення норм права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновку суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, у незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанова апеляційного суду ухвалені з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 грудня 2020 року, у незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк