Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 591/1104/19-ц
провадження № 61-19044св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
позивач - публічне акціонерне товариство «Підприємство теплових мереж»;
відповідачі: державне підприємство «СЕТАМ», управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж» на рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 01 вересня 2020 року у складі судді Шелєхової Г. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року публічне акціонерне товариство «Підприємство теплових мереж» (далі - ПАТ «Підприємство теплових мереж») звернулося до суду з позовом до державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), управління забезпечення примусового виконання рішень
у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі -
ТОВ «Сумитеплоенерго»), про визнання електронних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що ПАТ «Підприємство теплових мереж» перебуває у процедурі санації та ухвалою Господарського суду Сумської області від 17 січня 2003 року введено мораторій на задоволення
вимог кредиторів товариства. Незважаючи на це, у межахвиконавчого провадження № 55811779, за яким товариство виступає боржником,
на електронних торгах 15 березня 2018 року було реалізовано належний товариству на праві власності автокран МАЗ 5337, модель КС 3577,
1992 року випуску. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Підприємство теплових мереж», ухвалу про звернення стягнення на майно боржника не постановляв, а тому державний виконавець не мав правових підстав здійснювати звернення стягнення
на майно ПАТ «Підприємство теплових мереж». Накладення арешту
та продаж автокрана МАЗ 5337, модель КС 3577, 1992 року випуску, суперечить інтересам конкурсних кредиторів. Автокран перебуває в оренді ТОВ «Сумитеплоенерго», однак покупці не були попереджені про право
ТОВ «Сумитеплоенерго» на користування майном, що продається.
Позивач вважав, що електронні торги проведені з порушенням
вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом» та Порядку реалізації арештованого
майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна).Усупереч вимогам Порядку реалізації арештованого майна
в інформаційному повідомленні про електронні торги не було зазначено відомості про зберігача, порядок та умови отримання майна переможцем, відомості про обмеження майна, права третіх осіб, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, тип кузова, трансмісія.
З огляду на викладене, ПАТ «Підприємство теплових мереж» просило суд визнати електронні торги з продажу автокрана МАЗ 5337, модель КС 3577, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , що відбувалися 15 березня 2018 року, недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 вересня 2020 року
у задоволенні позову ПАТ «Підприємство теплових мереж» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження
й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Перевірка змісту заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна на відповідність вимогам законодавства організатором торгів
не здійснюється, а процедура проведення електронних торгів організатором торгів була дотримана. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів
не поширюється на вимоги поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство позивача, а тому державний виконавець мав право на звернення стягнення майна боржника - ПАТ «Підприємство теплових мереж» без відповідної ухвали господарського суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу ПАТ «Підприємство теплових мереж» залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 вересня 2020 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що правомірність дій державного виконавця у виконавчому провадженні при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Провадження у справі
№ 6/6 про банкрутство ПАТ «Підприємство теплових мереж» порушено
17 січня 2003 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України від 22 грудня 2011 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому
на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, провадження
у справі № 6/6 про банкрутство ПАТ «Підприємство теплових мереж» здійснювалось відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, яка діяла до набрання чинності 19 січня 2013 року змін, внесених до цього закону.
За змістом абзаців 6, 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області здійснювалось примусове виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ПАТ «Підприємство теплових мереж», які виникли після порушення судом провадження у справі про банкрутство, тобто поточних кредиторських вимог, то порушення вимог мораторію на задоволення вимог кредиторів при реалізації спірного майна відсутні. Позивачем не доведено, що відомості про права третіх осіб
на транспортний засіб - перебування його в оренді, не були внесені з вини організатора торгів. Заявка державної виконавчої служби на реалізацію арештованого майна таких відомостей не містила, а доказів про обізнаність державного виконавця про права третіх осіб на арештований автокран
у матеріалах справи відсутні. Таким чином, позивачем не доведено, що електронні торги відбулися з порушенням норм ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, які вплинули на результати торгів, які спричинили порушення його прав чи інтересів.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ «Підприємство теплових мереж», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов товариства задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Зарічного районного суду м. Суми.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ «Підприємство теплових мереж»мотивована
тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували абзац 2 підпункту 11 пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, на який посилався позивач, згідно з яким положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Судами не було враховано, що покупці не були попереджені продавцем про права третіх осіб на майно, що продається. Відомості про транспортний засіб
на сайті електронних торгів не відповідають у повній мірі вимогам пунктів 5, 6 Порядку реалізації арештованого майна. При проведенні електронних торгів були порушені вимоги статей 659 699 700 ЦК України, а саме обов`язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, відсутність у публічній пропозиції належного опису товару, що реалізується, ненадання покупцеві інформації про товар.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними
та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Дії державного виконавця в межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості з позивача відповідають вимогам чинного законодавства
та не можуть бути підставою для визнання нечинними електронних трогів
з реалізації автокрану.
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП «Сетам»
на касаційну скаргу, в якому зазначено, що електронні торги з реалізації автокрану відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого
майна. Позивачем не доведено порушень під час проведення оспорюваних торгів, які вплинули на результат електронних торгів, що спричинило порушення прав чи інтересів позивача у результаті продажу автокрану. Зазначено, що посилання позивача на порушення, допущені державним виконавцем, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки мають самостійний спосіб оскарження, яким позивач не скористався.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської
області від 17 січня 2003 року порушено провадження у справі №6/6 про банкрутство закритого акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж», правонаступником якого є ПАТ «Підприємство теплових мереж», введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22 вересня 2016 року звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання обов`язків керуючого санацією ПАТ «Підприємство теплових мереж». Призначено керуючим санацією у справі №6/6 про банкрутство
ПАТ «Підприємства теплових мереж» арбітражного керуючого
Мальованого О. П. (т. 1, а. с.13-14).
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління
державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Сумській області перебуває зведене виконавче провадження
№ 55811779 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ПАТ «Підприємство теплових мереж» на користь групи стягувачів заборгованості, до складу якого входить 139 виконавчих документів
про стягнення заборгованості на загальну суму 1 850 494,81 грн
(т. 1, а. с. 230-240).
18 грудня 2017 року державним виконавцем у вищевказаному виконавчому провадженні проведено опис та арешт рухомого майна боржника - автокрану МАЗ 5337, модель КС 3577, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 (т. 2, а. с. 51-54).
10 січня 2018 року експертом Жук В. М. складено звіт про оцінку майна - автокрану МАЗ 5337, модель КС 3577, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , згідно з якого його вартість становить
109 994 грн (т. 2, а. с. 70-71).
Листом від 21 лютого 2018 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Сумській області повідомив про проведення оцінки майна сторони виконавчого провадження, зокрема: ПАТ «Підприємство теплових мереж», Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, Державну податкову інспекцію м. Суми головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Державну судову адміністрацію (т. 2, а. с. 72-73).
22 лютого 2018 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Сумській області направив директору Сумській філії ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна, належного ПАТ «Підприємство теплових мереж» (т. 1, а. с. 109-112).
Відповідно до поданої заявки виконавчої служби ДП «СЕТАМ» внесло
всю необхідну інформацію про майно до характеристики лоту № 267239
в інформаційному повідомленні на сайті системи реалізації арештованого майна, зазначивши наступні відомості: провадження 55811779, марка - МАЗ, модель - КС 3577, рік випуску - 1992, колір - синій, номер кузову - НОМЕР_2 , комплектація - базова, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Транспортний засіб має сколи по всьому кузову, деформацію рами. Лобове скло має тріщину. Облущення лако-фарбового покриття. Деформація стрілки крану. Вікна кабіни не закриті., Задня фара зафіксована дротом. Відомості про об`єм двигуна, пробіг та вид пального - відсутні. Ключі та технічний паспорт - відсутні.
У інформації про лот зазначено: реєстраційний номер лота - 267239, категорія - спецтехніка, відомості про обтяження майна - арешт рухомого майна № 15875705. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47309652 від 23 червня 2016 року.
Порядок ознайомлення з майном: ознайомлення у зберігача. Майно зберігається ОСОБА_5 . Довідки за телефоном: НОМЕР_3 .
На сайті системи реалізації арештованого майна також наявні відомості про: порядок сплати внеску учасниками для участі у електронних торгах, порядок сплати за майно переможцем торгів, порядок оформлення участі
у торгах, повний текст правил проведення торгів (т. 1, а. с. 113-126).
Згідно з протоколом № 321703 переможцем торгів, проведених 15 березня 2018 року Сумською філією ДП «СЕТАМ», стала ОСОБА_1 . Строк сплати вартості лоту - до 29 березня 2018 року (т. 1, а. с. 20-22).
ОСОБА_1 у вказаний строк кошти не сплатила, тому згідно з протоколу № 388186, сформованого 15 лютого 2019 року, переможцем електронних торгів визначено ОСОБА_2 . Строк сплати вартості лоту переможцем - до 01 березня 2019 року (т. 2, а. с.123-127).
Відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні
(з електронних торгів), регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна.
Головною умовою, яка повинна бути встановлена судом у спорі про визнання електронних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, підлягає встановленню наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів,
а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує
і проводить організатор електронних торгів. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постановах: від 16 листопада 2016 року, провадження
№ 6-1655цс16; від 14 червня 2017 року, провадження № 6-1804цс16,
а також у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі
№ 201/18443/17-ц, провадження № 61-530св19, на які вірно послалися суди попередніх інстанцій.
Отже, правомірність дій державного виконавця у виконавчому провадженні при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», яким позивач не скористався.
Разом з тим, провадження у справі № 6/6 про банкрутство ПАТ «Підприємство теплових мереж» порушено 17 січня 2003 року, тобто до набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року№ 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, провадження у справі № 6/6 про банкрутство ПАТ «Підприємство теплових мереж» здійснювалось відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, яка діяла до набрання чинності 19 січня 2013 року змін внесених до цього закону.
За змістом абзаців 6, 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Враховуючи, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області здійснювалось примусове виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ПАТ «Підприємство теплових мереж», які виникли після порушення судом провадження у справі про банкрутство, тобто поточних кредиторських вимог, то порушення вимог мораторію на задоволення вимог кредиторів при реалізації спірного майна відсутні.
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували абзац 2 підпункту 11 пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, на який посилався позивач, згідно з яким положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, не заслуговують на увагу, оскільки судами їм надана належна правова оцінка, що узгоджується з правовими висновками Великої Плати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 листопада 2018 року
у справі № 5023/10655/11, провадження № 12-161гс18.
Так, відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, грошові зобов`язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).
Згідно з абзацом 24 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться
у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про
те, що позивачем не доведено, що відомості про права третіх осіб на автокран - перебування його в оренді, не були внесені з вини організатора торгів, оскільки заявка державної виконавчої служби на реалізацію арештованого майна таких відомостей не містила, а доказів про обізнаність державного виконавця про права третіх осіб на арештований автокран
у матеріалах справи також відсутні. При цьому такі особи не заявляли про порушення їхніх прав.
З огляду на викладене, позивачем не доведено, що електронні торги відбулися з порушенням норм ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, та що вони вплинули на результати торгів, які спричинили порушення його прав чи інтересів.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному зводяться до невірного тлумачення норм матеріального права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж» залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 вересня 2020 року
та постанову Сумського апеляційного суду від 19 листопада 2020 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник