,
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року
м. Київ
справа № 591/1707/22
провадження № 61-10564св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кодратенком Максимом Миколайовичем, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 року у складі суддіСеверинової А. С. та постанову Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про збільшення розміру стягнутих аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що з 08 серпня 2003 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають двох дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року у справі № 591/3056/18 шлюб між ними розірвано та відмовлено в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 про стягнення аліментів на двох дітей.
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_4 досягла повноліття, що є підставою для припинення стягнення аліментів.
Позивач зазначала, що працює на посаді головного спеціаліста Сумського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та в середньому отримує заробітну плату в розмірі 12 000 грн щомісячно. Після розірвання шлюбу з відповідачем вона, починаючи з 2019 року, разом з двома дітьми переїхала та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що є однокімнатною квартирою. Інших доходів для життя, а також свого житла вона не має.
У свою чергу, відповідач працює в Сумській обласній прокуратурі, наразі сам проживає в чотирикімнатній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , інших дітей на утриманні не має.
Стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач обґрунтовує тим, що їх малолітній син ОСОБА_5 перебуває на її утриманні, навчається в Комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 та додатково виявив бажання та здібності до заняття спортом, а саме відвідування басейну та плавання. Вартість такого навчання становить 120 грн за одне заняття, тренування відбуваються 4 рази на тиждень. Сукупна вартість відвідування басейну ОСОБА_5 становить 1 920 грн, тому половину коштів з розвитку особливих здібностей сина, а саме в розмірі 960 грн щомісячно, слід стягувати з відповідача до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 донька сторін ОСОБА_4 досягла повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю політологія факультету Міжнародної торгівлі та права на заочній формі навчання. Термін навчання складає 4 роки 6 місяців. Згідно з умовами договору № 3524з/6к-2021 від 20 серпня 2021 року вартість навчання становить 15 500 грн за рік (курс) та оплата розбивається на 2 етапи, тобто по 7 750 грн за кожні пів року. Загальна вартість навчання становить 69 750 грн. Відповідно до графіку освітнього процесу у зв`язку з навчанням на заочній формі навчання ОСОБА_4 двічі на рік повинна їздити до м. Києва для здачі залікових іспитів. У зв`язку з навчанням ОСОБА_4 необхідно винаймати житло протягом 2 місяців на рік, харчуватися, витрачати кошти на проїзд, придбання підручників, зошитів, тощо. На період дії воєнного стану навчальний заклад скоротив сесії до 2 тижнів з метою забезпечення безпеки. Зазначає, що у зв`язку із заочною формою навчання університет не забезпечує студентів гуртожитком, а також стипендією. Сукупні витрати за рік навчання ОСОБА_4 становлять 47 500 грн. Вважала, що половину з цих коштів, що витрачаються на навчання доньки, слід стягнути з відповідача, що становитиме 23 750 грн на рік, тобто 1 979 грн на місяць.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на підставі постанови Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року № 591/3056/18 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши розмір додаткових витрат в твердій грошовій сумі 960 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, за умови продовження навчання.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що він частково погоджується з позовними вимогами та вважає за необхідне звернутися до суду із зустрічним позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , в розмірі по 1/8 частини його заробітку (доходу) на кожну дитину, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, та на час навчання доньки ОСОБА_4 . Він заперечує доводи ОСОБА_1 про те, що вона не має житла.
Зазначав, що доводи позивачки про збільшення його доходу є непідтвердженими. Так, у зв`язку зі зміною посади у 2020 році зменшився розмір його заробітної плати. За період з березня до травня 2022 року він отримав середню заробітну плату (дохід) в розмірі 13 000 грн. При цьому, на його утриманні перебуває дружина та новонароджена дитина. Його дохід за 2021 рік зменшився у порівнянні з 2020 роком на 113 586 грн.
Посилався на те, що він не погоджується з вимогами позивачки про стягнення додаткових витрат в сумі 960 грн на сина ОСОБА_5 , оскільки надана позивачкою довідка від 28 квітня 2022 року містить ознаки явної підробки, так як складена не на бланку державного навчального закладу, яким є Сумський державний університет. Крім того, до позову ОСОБА_1 не долучено жодних доказів щодо укладення договору про надання послуг спортивного навчання дитини. Звертає увагу на те, що їх малолітній син ОСОБА_5 постійно змінює гуртки та секції. З урахуванням переваг та інтересів дитини, не мати несе додаткові витрати на утримання малолітнього ОСОБА_5 , а навпаки він, як батько.
Понесені ОСОБА_1 витрати на навчання доньки у розмірі 50% він готовий сплатити. Тобто, з наданих доказів ця сума складає 7 750 грн. На даний час за повідомленням університету жодної сесії у закладі не було проведено, а усе навчання (усі 3 сесії) відбувались дистанційно. Тобто ОСОБА_3 не перебувала на навчальних сесіях у м. Києві, а перебувала вдома. Водночас, розрахунки про витрати на проживання доньки в майбутньому в м. Києві не можуть бути взяті до уваги в умовах військового стану в країні, оскільки неможливо підрахувати безпечний стан перебування на кілька діб. На сьогоднішній час дочка жодної сесії не навчалась у м. Києві, відповідно, і зазначених приблизних витрат не було понесено. Крім того, не зрозуміло, чому до розрахунку включено оренду квартири, а не проживання в гуртожитку навчального закладу.
Позивач посилався на те, що бажає надавати допомогу до закінчення навчання у розмірі 1/8 частки його доходів (заробітку).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь позивачки на підставі постанови Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- визначити розмір стягнення аліментів безпосередньо на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), щомісячно, на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, за умови продовження навчання.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 13 травня 2022 року на час навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог щодо збільшення та зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції зазначив, що сторонами належними та допустимими доказами не підтверджено поліпшення або погіршення майнового стану відповідача, у тому числі зі стягненням аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, а тому суд не вбачав підстав для задоволення цих позовних вимог в зазначеній частині.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на дитину, районний суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактично понесених витрат, а також обґрунтування витрат, які вона просила стягнути у майбутньому у заявленому в позові розмірі, враховуючи, що допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки, як і сама позивач визнали факт того, що вартість абонементу з відвідування басейну не є незмінною. Крім того, малолітній ОСОБА_7 у липні та червні 2022 року пропускав заняття з басейну, а влітку він займається греблею на байдарках, яка є безкоштовною, у той час коли позивач просила стягнути додаткові витрати з відвідування басейну до досягнення ним повноліття. Також, на думку суду, позивачем не доведено тих особливих обставин у розумінні статті 185 СК України для фінансування додаткових витрат наперед, враховуючи вік дитини, а також те, що особисті вподобання і захоплення тими чи іншими видами спору можуть змінюватися. Крім того, суд врахував ту обставину, що після досягнення найстаршою дочкою ОСОБА_4 повноліття за заявою відповідача за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі. Відтак, у зв`язку з існуванням у ОСОБА_2 переплати за аліменти, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має офіційну роботу та стабільний заробіток, отже, він має об`єктивну можливість виплачувати аліменти. Враховуючи обставини того, що на утриманні відповідача перебуває ще двоє малолітніх дітей, а саме: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, а також малолітній син від шлюбу з ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дружина ОСОБА_8 на підставі договору про сплату аліментів на дитину від 14 грудня 2022 року у розмірі 1/4 частки (1/6 частка - на дитину та 1/12 частка - на дружину), тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині і стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - з 13 травня 2022 року на період навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 рокуапеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка М. М. та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
При цьому апеляційний суд вважав, що сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища ОСОБА_2 , погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України.
Щодо стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5 , а саме на заняття спортом, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачкою не надано доказів на підтвердження фактично понесених витрат.
Суд зазначив, що у зв`язку з існуванням у ОСОБА_2 переплати за аліменти відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_4 , оскільки після досягнення нею повноліття за заявою ОСОБА_2 за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивачки аліменти у розмірі1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі (том 1, а. с. 89-91, том 2, а. с. 153, том 3, а. с. 30).
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, апеляційний суд погодився з висновком районного суду, що такі підлягають частковому задоволенню, оскільки на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще двоє малолітніх дітей,тому стягненню підлягають аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - з 13 травня 2022 року на період навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій лише в частині її позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кодратенком М. М., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та показанням свідків, які підтверджують понесення нею додаткових витрат на утримання сина (відвідування басейну), що є підставою для часткового їх стягнення з батька дитини.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19), від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 (провадження № 19103св19) та від 08 грудня 2021 рок у справі № 607/12170/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу. У якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
15серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про виклик учасників справи до суду для надання пояснень у справі.
26 вересня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про залишення без розгляду його клопотання від 21 серпня 2023 року про виклик сторін.
Ураховуючи подану ОСОБА_2 заяву від 26 вересня 2023 року, Верховний Суд залишає без розгляду клопотання ОСОБА_2 від 15 серпня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року розірвано (том 1, а. с. 15, 9-10).
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 травня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (том 1, а. с. 11-13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла повноліття.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року роз`яснено постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 591/3056/18, що після досягнення повноліття донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти продовжують стягуватися на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на доньку (том 3, а. с. 14-15).
Згідно з довідкою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області від 14 квітня 2022 року № 2 ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста Сумського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та її дохід за період з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року склав 180 574 грн 04 коп (том 1, а. с. 14).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А. О., ОСОБА_10 купив в ОСОБА_11 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 17-19).
За інформацією Сумської обласної прокуратури відповідачу ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за 2018 рік у сумі 398 333 грн 17 коп, за 2019 рік 382 683 грн 55 коп, за 2020 рік 410 901 грн 03 коп, за 2021 рік 297 315 грн 29 коп, за 2022 рік 365 142 грн 44 коп (том 1, а. с. 20, 121-123, 175-177, 207-209, том 2, а. с. 153, т. 3, а. с. 31).
Згідно з довідкою Сумського державного університету від 28 квітня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує заняття в басейні (група дітей-початківців), що проходить в приміщенні Сумського державного університету (м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2 в період з жовтня 2021 року та по сьогоднішній день. Заняття з плавання відбуваються чотири рази на тиждень (понеділок, середа, п`ятниця, неділя). Вартість відвідування басейну становить 120 грн за одне тренування або 1 200 грн за 12 тренувань. На заняття ОСОБА_5 постійно приводить його мати ОСОБА_1 , яка й проводить оплату його тренувань. Серед своєї групи ОСОБА_5 виявляє великий інтерес до плавання, заняття йому подобаються. Має здібності до даного виду спорту, демонструє бажання розвиватися й далі. ОСОБА_5 для його віку виявляє високі результати, дисциплінований, на заняттях уважний, чітко виконує команди тренера. При проведенні змагань з плавання ОСОБА_5 буде рекомендований до складу команди (том 1, а. с. 21).
ОСОБА_7 у 2022 році був нагороджений грамотою за зайняте третє місце у першості Центру водних видів спорту СК СумДУ з плавання (том 2, а. с. 56).
Як повідомив Сумський державний університет у листі від 05 жовтня 2022 року, з 24 лютого 2022 року під час ведення на території Сумської області бойових дій послуги плавальних басейном СумДУ не надавалися. Басейн відновив свою роботу у травні 2022 року (том 2, а. с. 95-96).
За даними журналів відвідувань ОСОБА_7 відвідував басейн з 23 жовтня 2021 року - 4 заняття у жовтні 2021 року; у листопаді 2021 року - 12 занять, окрім 26 листопада 2021 року; у грудні 2021 року - 12 занять, окрім 20 грудня 2021 року; у січні 2022 року - 12 занять; у лютому 2022 року - 9 занять; у червні 2022 року - 4 заняття; у липні 2022 року - 7 занять (том 2, а. с. 111-117).
Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги щодо підготовки фахівця у Київському національному торговельно-економічному університеті від 20 серпня 2021 року № 3524, укладеного між Київським національним торговельно-економічним університетом та ОСОБА_1 , предметом договору є надання освітньої послуги ОСОБА_3 за першим (бакалаврським) рівнем факультету міжнародної торгівлі і права, спеціальність політологія, заочної форми здобуття освіти, термін навчання 4 роки 6 місяців. Загальна вартість освітньої послуги становить 69 750 грн (том 1, а. с. 22-25).
Згідно з квитанцій ОСОБА_1 сплатила за освітні послуги 09 серпня 2021 року - 7750 грн, 20 січня 2022 року - 7750 грн, 16 серпня 2022 року - 7750 грн (том 1, а. с. 26, 27, том 2, а. с. 55).
02 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Сумбуд-Інвест» укладено договір № 66 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А (том 1, а. с. 112-115).
20 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено шлюб (том 1, а. с. 124), від якого ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_9 (том 1, а. с. 125).
З огляду на відповідь Головного сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області (філії ГСЦ МВС) територіального сервісного центру МВС № 5946 від 09 липня 2022 року згідно з обліковими даними ЄДР МВС з 01 січня 1995 року станом на 08 липня 2022 за ОСОБА_12 зареєстровано транспортні засоби:
12 червня 2001 року - автомобіль ГАЗ 322132, 1998 року випуску, який 05 серпня 2003 року знято з обліку для реалізації.
За громадянкою ОСОБА_13 за період з 01 січня 1995 року станом на 08 липня 2022 року зареєстровано транспортні засоби:
06 червня 1997 року - автомобіль ГАЗ 31029, 1993 року випуску, який 11 грудня 2003 року знято з обліку для реалізації;
19 травня 2000 року - автомобіль ГАЗ 32213 14, 1997 року випуску, який 14 травня 2004 знято з обліку для реалізації;
03 вересня 2021 року - автомобіль CHERY JAGGI, 2007 року випуску.
За громадянином ОСОБА_10 за період з 01 січня 1995 року станом на 08 липня 2022 року зареєстровано транспортні засоби:
11 жовтня 2019 року - автомобіль FORD ESCAPE, 2018 року випуску;
17 січня 2018 року - автомобіль FORD ESCAPE, 2016 року випуску, який 20 серпня 2019 року перереєстровано на іншого власника;
05 грудня 2015 року - автомобіль NISSAN QASHQAI, 2011 року випуску, який 08 липня 2017 року знято з обліку для реалізації;
16 серпня 2011 року - автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2.0 TDI, 2004 у випуску, який 16 липня 2014 року перереєстровано на іншого власника;
10 червня 1997 - автомобіль FORD SIERRA, 1987 року випуску, який 02 березня 2004 року знято з обліку для реалізації (том 1, а. с. 130).
Відповідно до довідки Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30 серпня 2022 року квартира за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована на праві власності за батьками позивачки ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та позивачкою ОСОБА_12 (том 1, а. с. 16, том 2, а. с. 40).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 07 липня 2022 року матері відповідача ОСОБА_15 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 (том 1, а. с. 126, том 2, а. с. 58-60).
З огляду на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 07 липня 2022 року батьку відповідача ОСОБА_10 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 126, том 2, а. с. 61).
14 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Комишан М. В., відповідно до умов якого за домовленістю батьків даним договором встановлюється обов`язок батька щомісяця сплачувати на утримання дитини та матері аліменти в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від доходу, а саме: 1/6 (одна шоста) частка від доходу (але не менше встановленого законодавством мінімального розміру на утримання дитини) - дитині до досягнення ним повноліття (18 років); 1/12 (одна дванадцята) частка від доходу - матері до досягнення їх спільної дитини 3 (трьох) років (том 2, а. с. 219-221).
14 грудня 2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на суму 20 000 грн на строк кредитування 10 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту (18 % річних) (том 2, а. с. 222-233).
Відповідно до квитанції від 15 грудня 2022 року ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 20 000 грн з призначенням платежу: на оплату за навчання доньки ОСОБА_3 у Київському НТЕУ (аліменти) (том 2, а. с. 237).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кодратенком М. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями частини третьої статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
Встановлено, що постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 травня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття
ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 та навчається в Київському національному торговельно-економічному університеті на заочній формі навчання.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, взяв до уваги, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має офіційну роботу та стабільний заробіток, отже, він має об`єктивну можливість виплачувати аліменти.
Встановивши, що донька сторін -- ОСОБА_3 , навчається у Київському національному торговельно-економічному університеті, потребує у зв`язку із цим матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , який працевлаштований, має можливість надавати доньці таку допомогу, та фактично під час розгляду справи не заперечував проти задоволення цієї вимоги, суди попередніх інстанцій, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у розмірі 1/8 частини усіх його доходів.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина, а саме на заняття спортом у розмірі 960 грн щомісячно, то висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність зазначених позовних вимог є правильними.
Відповідно до статті 185 ЦПК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Так, суди надали правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, що підтверджують відвідування дитиною занять з плавання, врахували показання свідків, пояснення позивачки та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 960 грн. Заявлені позивачкою витрати не є незмінними, ураховуючи те, що влітку дитина на безоплатній основі займається греблею на байдарках та у інші періоди може пропускати з різних причин відвідування басейну, вартість заняття в якому коштує 120 грн. При цьому судами правильно враховано, що, дорослішаючи, дитина може змінити свої інтереси й вподобання.
При цьому судами враховано, що після досягнення найстаршою дочкою ОСОБА_4 повноліття за заявою відповідача за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі.
Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши наявність переплати за аліменти, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено усі обставин справи та ухвалено обґрунтовані судові рішення, які не підлягають скасуванню.
Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що суди порушили норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в оскаржуваній частині без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кодратенком Максимом Миколайовичем, залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник