№ 591/4922/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 591/4922/21

провадження № 61-16576св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня

2021 року у складі судді Шелєхової Г. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2015 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, проте фактично сімейні відносини між ними не склалися, разом вони не проживали, спільного побуту не мали. Крім того, спільних дітей вони не мають, спір щодо майна у них відсутній.

У 2017 році відповідач повідомив їй, що не заперечує проти розірвання шлюбу, проте будь-яких дій щодо цього він вчиняти не буде. На час пред'явлення позову місце проживання відповідача їй невідоме, відповідач такої інформаціє їй не надає.

З метою з`ясування місця реєстрації чи фактичного перебування

ОСОБА_2 , громадянина Народної республіки Бангладеш,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , її представником було зроблено адвокатські запити до:

- адресно-довідкового відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з проханням надання інформації

про місце реєстрації ОСОБА_2 за період з 01 січня 2015 року по 01 березня 2021 року на території м. Києва;

- головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з проханням надання інформації про перетинання ОСОБА_2 державного кордону України та ліній розмежування за період з 01 січня 2015 року по 01 березня 2021 року;

- Державної міграційної служби України з проханням надання інформації про місце реєстрації на території України ОСОБА_2 за період

з 01 січня 2015 року по 01 березня 2021 року.

Крім того, вона в усному порядку зверталася до управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради для з`ясування інформації про місце реєстрації відповідача.

Проте на направлені запити надійшли відповіді, якими відмовлено у наданні такої інформації, посилаючись на конфіденційність даних. Аналогічну відповідь вона отримала і при усному зверненні до управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб, зареєстрований 28 квітня 2015 року між нею та ОСОБА_2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 205.

Крім того, ОСОБА_1 просила суд:

- витребувати з адресно-довідкового відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві інформацію про місце реєстрації ОСОБА_2 , громадянина Народної республіки Бангладеш, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , за період

з 01 січня 2015 року по 01 червня 2021 року на території м. Києва;

- витребувати з головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання

ОСОБА_2 , громадянина Народної республіки Бангладеш, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , державного кордону України та ліній розмежування за період з 01 січня 2015 року по 01 червня 2021 року;

- витребувати з Державної міграційної служби України інформацію про місце реєстрації на території України ОСОБА_2 , громадянина Народної республіки Бангладеш, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт

НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2015 року по 01 березня 2021 року;

- витребувати з управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми»Сумської міської ради інформацію про місце реєстрації

ОСОБА_2 , громадянина Народної республіки Бангладеш,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2015 року по 01 червня 2021 року на території м. Суми.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення її недоліків.

Ухвала районного суду мотивована тим, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, передбачених у статтях 175 177 ЦПК України, а саме

у ній зазначена адреса відповідача не повністю, так як зазначено лише місто та вулиця, а номер будинку і квартири відсутній. Крім того, позивачкою не надано доказів на підтвердження підсудності вказаної справи саме Зарічному районному суду м. Суми.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачу. Роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала районного суду мотивована тим, щопозивачкою не виконано вимоги ухвали суду від 19 липня 2021 року про залишення її позовної заяви

без руху, а саме у ній повністю не зазначено місце проживання відповідача та не надано доказів на підтвердження останнього його місця проживання на території Зарічного району м. Суми. 23 липня 2021 року позивачкою подано до суду заяву про усунення недоліків її позовної заяви, до якої додано клопотання про витребування доказів з метою встановлення місця проживання відповідача. Проте суд вважав, що немає права вирішувати будь-які клопотання до відкриття провадження у справі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2021 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що у позовній заяві ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відповідачем вказаний ОСОБА_2 , останнє його відоме місце проживання зазначено: АДРЕСА_1 , а будинок та квартира невідомі. З метою перевірки останнього місця проживання, чи реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом першої інстанції на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України зроблено запит до управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради. Згідно з довідкою від 16 липня 2021 року за відомостями відділу реєстрації місця проживання управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми»Сумської міської ради місце проживання ОСОБА_2 по м. Суми не зареєстроване.

Доводи позивачки про можливість суду відкрити провадження у справі, визначивши підсудність за правилами частини дев'ятої чи частини десятої статті 28 ЦПК України, є безпідставними, оскільки позивачкою не повідомлено суд та не встановлено у результаті вжитих судом заходів останнє відоме зареєстроване місце проживання, чи перебування відповідача, не надано доказів знаходженням його майна на території

м. Суми та постійного місця роботи в Україні. Крім того, у позовній заяві вказано, що позов пред`являється за правилами статті 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування. У позові взагалі відсутнє посилання, що

при визначенні підсудності справи має застосовуватися положення

статті 28 ЦПК України та не вказані відомості, які мають вирішальне значення для визначення підсудності цієї справи за правилами

статті 28 ЦПК України. При цьому позовна заява повернута судом з підстав не усунення недоліків позову, а не з підстав порушення правил підсудності.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що

ОСОБА_1 у встановлений в ухвалі суду від 19 липня 2021 року строк не усунуто недоліки позовної заяви, передбачені вимогами статті 175 ЦПК України, а скільки недоліки позовної заяви належним чином не усунуто, то відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України заява вважається неподаною та повертається заявникові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про поновлення строку

на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - строк на касаційне оскарження ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня

2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 08 вересня

2021 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі

та витребувано її матеріали з Зарічного районного суду м. Суми.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 -

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 -мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення позивачці позовної заяви, оскільки на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачкою у визначений строк (22 липня 2021 року) була направлена заява про усунення недоліків і додано ряд клопотань про витребування доказів з метою встановлення місця реєстрації відповідача. Позивачкою та її представником були вжиті всі можливі заходи щодо встановлення можливого місця проживання відповідача, які не дали позитивного результату через конфіденційність запитуваної інформації, тому відповідні клопотання подані до суду разом

з позовною заявою, оскільки отримати відповідну інформацію про місце проживання, перебування відповідача без допомоги суду у позивачки немає можливості.

Суд мав усі підстави для відкриття провадження у справі визначивши її підсудність на підставі частини дев`ятої чи частини десятої статті 28 ЦПК України та здійснити виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у порядку частини десятої статті 187 ЦПК України, за необхідності зупинити провадження у справі до розшуку відповідача.

Повернувши позовну заяву, суд обмежив позивачці доступ до правосуддя.

Крім того, позовна заява залишено без руху ухвалою суду від 19 липня

2021 року і позивачці надано п`ятиденний строк для усунення її недоліків, що з урахуванням вихідних днів закінчується 26 липня 2021 року включно, проте вже 23 липня 2021 року суд постановив ухвалу про повернення позовної заяви, чим позбавив позивачку можливості подати докази на усунення недоліків позовної заяви.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - надіслала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатковими поясненнями про відсутність у неї інформації про місце проживання, чи перебування відповідача та подано суду клопотання про витребування доказів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України

судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України)

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що право на звернення до суду гарантовано, доступ до суду має бути забезпечено.

Одне з найважливіших процесуальних питань, яке має вирішити суд при відкритті провадження у справі, - це питання про підсудність справи цьому суду і вказане має велике значення, оскільки означає дотримання судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій

і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права

на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Обов`язком суду є забезпечення особі права на звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови

про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Вказана норма права з метою захисту права особи на судовий захист повинна тлумачитися і застосовуватися більш широко, а саме фраза про те, що «чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача».

Також вказана норма процесуального права не може застосовуватися

у відриві від положень частини дев`ятої та десятої статті 28 ЦПК України, згідно з якими: позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням

майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи); позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Обов`язком суду є забезпечення змагальності цивільного процесу

(стаття 12 ЦПК України).

Більше того, згідно з частиною другою статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм процесуального права давало районному суду

право відкрити провадження у справі, розглянути клопотання позивачки, направлені на належне визначення підсудності справи, і у подальшому при необхідності застосувати положення статті 31 ЦПК України, яка регулює передачу справи з одного суду до іншого.

У подальшому при розгляді справи по суті застосуванню підлягає положення частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, згідно з якою відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів,

а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачці, не забезпечили її права на звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою

для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець