ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2020 року

Київ

справа №591/5495/16-а

адміністративне провадження №К/9901/23000/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 591/5495/16-а

за позовом ОСОБА_1 до начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К. О. про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Горлач С. Л.

на додаткову постанову Зарічного районного суду міста Суми від 14 березня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Грищенко О. В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С. С., суддів: Старостіна В. В., Бегунца А.О.,

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. 19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К. О. (далі - відповідач, Ковпаківський відділ ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області), в якому просив:

1.1. визнати дії відповідача незаконними;

1.2. зобов`язати відповідача виконати вимоги статті 3 Бюджетного кодексу України, абзацу 2 пункту 5 наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, вимоги наданих ОСОБА_1 скарг, та подати до органів казначейської служби подання № 1 від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок позивача всіх стягнутих з нього та помилково зарахованих до бюджету коштів;

1.3. За вимогами частини восьмої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» за результатами розгляду скарг винести постанову про задоволення вимог;

1.4. Встановити відділу ДВС триденний термін подання звіту про виконання постанови суду відповідно до статті 267 КАС України.

2. Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, позов задоволено частково.

2.1. Визнано неправомірними дії начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.

2.2. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 14 липня 2016 року, 04 серпня 2016 року в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору з винесенням за результатами їх розгляду постанов відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

2.3. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подати до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.

2.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів подається відповідачем до відповідного органу Казначейства, а не надсилаються особі.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що покладення обов`язку подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Втім позивач не довів необхідності застосування судом зазначених приписів. Тому слід відмовити в задоволенні вимоги позивача про покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення.

5. 20 лютого 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив суд вирішити його вимогу, щодо якої судом досліджувалися докази, але не ухвалено судове рішення, а саме: зобов`язати начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області у триденний строк подати до суду у письмовій формі звіт про виконання судового рішення, із зазначенням: реквізитів рішення суду, стану його виконання, повного переліку дій відповідача щодо виконання цього рішення, причин не виконання, якщо рішення не виконане або виконане не повністю та з наданням документів на підтвердження інформації, викладеної у звіті.

ІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

6. 14 березня 2017 року додатковою постановою Зарічного районного суду міста Суми, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, заяву позивача про винесення додаткової постанови задоволено.

6.1. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми ГТУЮ у Сумській області у триденний строк з дня набрання постановою законної сили подати до суду у письмовій формі звіт про виконання судового рішення, із зазначенням: реквізитів рішення суду, стану його виконання, повного переліку дій відповідача щодо виконання цього рішення, причин не виконання, якщо рішення не виконане або виконане не повністю, та з наданням документів на підтвердження інформації, викладеної у звіті.

7. Задовольняючи заяву позивача про винесення додаткової постанови, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що 16 листопада 2016 року судом було винесено постанову у зазначеній справі, рішення суду не виконане, і строк на його виконання не закінчився. Крім того, судом при винесенні постанови щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення, а також суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

ІII. Касаційне оскарження

8. 13 липня 2017 року начальником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Горлач С. Л. до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на додаткову постанову Зарічного районного суду міста Суми від 14 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.

9. На обґрунтування протиправності додаткового рішення та ухвали, постановленої за наслідком апеляційного перегляду цього рішення, начальник Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Горлач С. Л. посилається на те, що судом першої інстанцій при прийнятті додаткової постанови порушено норми процесуального права, а саме суд прийняв додаткове рішення, яким задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача подати звіт, хоча в мотивувальній частині постанови Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року зазначено, що ці вимоги задоволенню не підлягають. В резолютивній частині постанови Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року також зазначено про відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог.

10. У зв`язку з викладеним начальник Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Горлач С. Л. просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційні провадження (суддя-доповідач Штульман І. В.).

12. 15 лютого 2018 року справу № 591/5495/16-а разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач Білоус О. В.).

13. 05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 04 червня 2019 року № 598/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.

15. 08 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу № 591/5495/16 - а передано до Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання предметної юрисдикції.

16. 20 грудня 2019 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 591/5495/16 - а повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

20. За частинами другою - третьою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

21. Згідно з частиною п`ятою статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

V. Позиція Верховного Суду

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

23. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.

24. Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

25. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

26. Верховний Суд зазначає, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

27. Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду першої інстанції, з позовом, в якому, зокрема, просив встановити відділу ДВС триденний термін подання звіту про виконання постанови суду відповідно до статті 267 КАС України.

28. Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року, позов задоволено частково.

28.1. Визнано неправомірними дії начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мошкіна К.О. щодо розгляду скарг ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору.

28.2. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 14 липня 2016 року, 04 серпня 2016 року в межах виконавчого провадження ВП 28112928 щодо повернення стягнутого та помилково зарахованого до бюджету виконавчого збору з винесенням за результатами їх розгляду постанов відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

28.3. Зобов`язано начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подати до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету.

28.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

29. У мотивувальній частині постанови суд першої інстанції зазначив, що покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Втім позивач не довів необхідності застосування судом зазначених приписів. Тому слід відмовити в задоволенні вимоги позивача про покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення.

30. Натомість, 14 березня 2017 року суд першої інстанції, приймаючи додаткову постанову, зазначив про наявність підстав для прийняття додаткового рішення. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.

31. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій не наведено конкретних підстав для прийняття додаткового рішення і фактично, шляхом його прийняття, змінено суть раніше прийнятого рішення. Крім того, при прийнятті додаткової постанови від 14 березня 2017 року суд першої інстанції зобов`язав начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подати до органів Державної казначейської служби подання від 16 лютого 2016 року Ковпаківського відділу ДВС СМУЮ про повернення на банківський рахунок ОСОБА_1 всіх коштів, які були стягнуті з нього та помилково зараховані до бюджету, хоча такої позовної вимоги позов взагалі не містив.

32. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року постанову Зарічного районного суду міста Суми від 16 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року скасовано, а справу № 591/5495/16 - а направлено на новий розгляд.

33. Враховуючи, що додаткова постанова є невід`ємною складовою основного судового рішення, яке 26 лютого 2020 року скасоване Верховним Судом, колегія суддів дійшла висновку по наявність підстав для скасування додаткової постанови Зарічного районного суду міста Суми від 14 березня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.

VІ. Судові витрати

33. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Горлач С. Л. задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Зарічного районного суду міста Суми від 14 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року в справі № 591/5495/16 - а скасувати.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко