ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 592/6618/16-к

провадження № 51-6174км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

а також в режимі відеоконференції:

виправданої ОСОБА_6

і захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми

від 15 липня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016200000000167, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Нікополя Дніпропетровської області, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

котру визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2019 року ОСОБА_8 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу цих кримінальних правопорушень через недоведеність винуватості поза розумним сумнівом.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави збитків у розмірі 1 018 304, 53 грн залишено без розгляду.

Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишено без змін.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувалась у тому, що відповідно до наказу № 165-о від 27 лютого 2015 року вона, обіймаючи посаду головного державного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, використовуючи надану їй владу та своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах ТОВ «Захід Ексімп», діючи незаконно, не вжила усіх необхідних дій, зокрема, умисно не виявила наявні невідповідності між задекларованими даними у товарно-супровідних митних документах на транспортні засоби та реальною їх комплектацією, не здійснила усіх необхідних та достатніх митних формальностей, не провела митного огляду та не забезпечила належну ідентифікацію автомобілів, за наявності підстав не провела фактично їх митний огляд та не визначила їх достовірну митну вартість. Унаслідок чого до бюджету та державних цільових фондів не надійшли кошти у виді податків та інших обов`язкових митних платежів на загальну суму 869 365, 71 грн.

Так, 26 травня 2015 року представником (декларантом) підприємства ТОВ «Захід Ексімп» - директором ПП «АБВ Група» для проведення процедури митного оформлення до митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС було подано два комплекти митних документів:

митну декларацію за № 805130000/2015/005874 та інші документи: Контракт № 27/03/2015 від 27 березня 2015 року; Інвойс № 00220 від 12 травня 2015 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 ; Висновок № 970 експертного автотоварознавчого дослідження від 25 травня 2015 року; Сертифікат відповідності № UA1.193.0027449-15 від 25 травня 2015 року;

митну декларацію за № 805130000/2015/005879 та інші документи: Контракт № 27/03/2015 від 27 березня 2015 року; Інвойс № 00212 від 06 травня 2015 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ; Висновок № 972 експертного автотоварознавчого дослідження від 25 травня 2015 року; Сертифікат відповідності № UA1.193.0027428-15 від 25 травня 2015 року, до яких було внесено недостовірні відомості щодо опису, маркування та інших розпізнавальних особливостей товару, який згідно з цими документами ввозиться на митну територію України, а саме про те, що обидва зазначені у вказаних документах вантажні автомобілі, відповідно, марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_3 та марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_4 є «Тягачами сідельними для перевезення напівпричепів, що використовувався», 2006 року випуску, кожний автомобіль обладнано дизельним двигуном об`єм циліндрів двигуна 9200 см3. Крім того, у цих документах в порушення вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України № 15 від 14 січня 2014 року, яким затверджено «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі - УКТ ЗЕД), обидва вантажних автомобіля було віднесено до групи товарів « НОМЕР_5 » згідно з УКТ ЗЕД як «Трактори» («тягачі») колісні для напівпричепів, що використовувались.

Виходячи із задекларованої митної вартості товарів (вантажних автомобілів марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4 ), зазначених у митних деклараціях № 805130000/2015/005874, № 805130000/2015/005879, за ввезення (імпорт) на митну територію України кожного із цих вантажних транспортних засобів декларантом було нараховано та сплачено до державного бюджету обов`язкових митних платежів на загальну суму 27 365, 52 грн.

Як зазначено в обвинуваченні, автомобіль із номером шасі НОМЕР_3 відповідає типу FAGCF 75, 14 серпня 2004 року випуску, а автомобіль із номером шасі НОМЕР_4 - типу FAGCF 75, 07 жовтня 2003 року випуску, 4-й символ VIN коду « НОМЕР_6 » вказаних транспортних засобів марки «DAF» відповідає за тип «вантажний автомобіль» і згідно з УКТ ЗЕД за характеристиками автомобілі належать до групи товарів « 8704219900 », «Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувались».

За таких обставин у визначеному законом порядку за кодом УКТ ЗЕД 8704219900 за розмитнення зазначених транспортних засобів до державного бюджету України підлягали до сплати обов`язкові митні платежі на загальну суму: автомобіля із номером шасі НОМЕР_3 - 464 124, 33 грн, різниця у платежах складає 436 758, 81 грн (464 124, 33 - 27 365, 52); автомобіля із номером шасі НОМЕР_4 - 459 972,42 грн, різниця у платежах складає 432 606, 90 грн (459 972, 42 - 27 365, 52).

У період часу з 16 год 25 хв до 17 год 22 хв 26 травня 2015 року в приміщенні свого службового кабінету на митному посту «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС (вул. Воровського, 24, м. Суми, Сумська область) ОСОБА_8 умисно, незаконно, знаючи про невідповідність відомостям, які вказані в декларації № 805130000/2015/005874, фактичному типу транспортного засобу, провела митне оформлення документів щодо нібито ввезення на митну територію України вантажного автомобіля («Тягача сідельного для перевезення напівпричепів, що використовувався») марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_3 , 2006 року випуску, внесла до інформаційних баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної Фіскальної Служби України (далі - ЄАІС ДФСУ) і програмно-інформаційного комплексу (ПІК) «Інспектор-2006», які встановлені на комп`ютерному обладнанні на робочому місці інспектора митного посту «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС, завідомо недостовірні відомості про нібито проведення у зазначений день митного огляду й про підтвердження відповідності оглянуто транспортного засобу відомостям щодо нього у поданих митних документах, а також щодо подальшого митного оформлення зазначеного вантажного транспортного засобу, а саме внесла відомості про «Проведення митного огляду товарів» і тим самим підтвердила недостовірний тип транспортного засобу.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 805130000/2015/005874 в той же день у проміжок часу з 16 год 30 хв до 16 год 44 хв ОСОБА_8 , діючи в інтересах ТОВ «Захід Ексім» та ПП «АБВ Група», з метою штучного підтвердження відповідності транспортного засобу поданим декларантом документам, приховування факту її незаконної діяльності в інтересах зазначених товариств з використанням влади і службового становища, у будівлі митного посту «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС за вище вказаною адресою, умисно, без фактичного проведення митного огляду транспортного засобу марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_3 , у підсистемі ЄАІС - АСМО склала завідомо неправдивий акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

До цього акту ОСОБА_8 внесла завідомо неправдиві відомості про те, що

26 травня 2015 року вона провела митний огляд вказаного транспортного засобу і за його наслідками встановила, що автомобіль марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_3 є «Тягачем сідельним для перевезення напівпричепів, що використовувався», призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування; порушень та невідповідностей у ході огляду не виявлено. Крім того, в акті зазначено, що при проведенні митного оформлення були присутні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .

По завершенню складання завідомо неправдивого акту огляду ОСОБА_8 зберегла його в АСМО, тобто здійснила видачу завідомо неправдивого офіційного документу шляхом випуску його для використання невизначеного кола осіб через доступ до АСМО.

Крім цього, 26 травня 2015 року з 16 год 52 хв до 17 год 38 хв, знаходячись у тому ж приміщенні, ОСОБА_8 , діючи незаконно, в межах єдиного злочинного умислу, знаючи про невідповідність відомостям, які зазначені в декларації № 805130000/2015/005879, фактичному типу транспортного засобу провела митне оформлення документів щодо нібито ввезення на митну територію України вантажного автомобіля марки «DAF» моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_4 , 2006 року випуску, на підставі вказаної декларації, внесла до інформаційних баз даних ЄАІС ДФСУ завідомо недостовірні відомості щодо підтвердження відповідності транспортного засобу відомостям про нього у поданих митних документах, а також щодо подальшого митного оформлення зазначеного вантажного транспортного засобу, а саме внесла відомості про «Прийняття митної декларації до митного оформлення - реєстрації митної декларації - Контролю із застосуванням системи управління ризиками - Повідомлення про необхідність пред`явлення товарів - Завершення митного оформлення» і тим самим підтвердила недостовірний тип транспортного засобу.

Внаслідок вищезазначених умисних протиправних дій головного державного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС ОСОБА_8 при ввезенні в Україну вказаних автомобілів ПП «АБВ Група», яке є представником (декларантом) підприємства ТОВ«Захід Ексімп», було сплачено менше податків та інших платежів, чим було заподіяно охоронюваним законом державним інтересам матеріальної шкоди на загальну суму 869 365, 71 грн, чим спричинено тяжкі наслідки.

Отже, ОСОБА_8 обвинувачувалась у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що ОСОБА_8 безпідставно виправдано зач. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК. На думку прокурора, висновки суду містять істотні суперечності, посилається на неналежність і недопустимість як доказу фотографій митного огляду транспортного засобу, наданих стороною захисту під час судового розгляду. Вказує, що у вироку суд не зазначив мотиви, з яких взяв до уваги одні докази і відкинув інші, яким належної оцінки не надав. Посилається на докази сторони обвинувачення, які на його думку, доводять винуватість ОСОБА_8 - відомості, які отримані за результатами проведеного тимчасового доступу до документів і свідчать про відсутність фотографічних зображень транспортного засобу в базі даних Сумської митниці ДФС; висновки, викладені в доповідній записці про результати службової перевірки; дані протоколів огляду транспортних засобів; висновки автотоварознавчих експертиз № № 259 і 261 від 23 травня 2016 року. Вважає, що суд взяв до уваги документи, що надавались для митного оформлення транспортних засобів з митними деклараціями № 805130000/2015/005874, № 805130000/2015/005879, які містять недостовірні відомості. Крім того, прокурор не погоджується й з висновками суду про порушення прокурором презумпції невинуватості при викладенні формулювання фабули кримінального провадження у запиті від 14 серпня 2015 року до дилера «DAF». На думку прокурора, суд вийшов за межі пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, надавши оцінку обставинам реєстрації транспортних засобів в МРЕВ ДАІ. Вказує на неповноту судового розгляду, посилається на те, що суд без належного обґрунтування відхилив клопотання прокурора про проведення обшуку у приміщенні митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС, про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів для перевірки показань свідка ОСОБА_12 , а також про повторний його допит. Вважає, що суд порушив принцип змагальності сторін, передбачений ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовивши у задоволенні клопотань про виклик і допит ОСОБА_9 і ОСОБА_13 . Зазначає, що у вироку суд не вказав про участь представника цивільного позивача і не дав оцінки його доводам щодо заявленого цивільного позову. На думку прокурора, всупереч вимогам ст. 290 КПК суд поклав в основу вироку роздруковані фотографічні зображення транспортного засобу марки «DAF» моделі CF 75.310, які стороні обвинувачення не відкривались, хоча про їх існування стороні захисту було відомо до звернення прокурора з обвинувальним актом. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК, вказуючи, що в ухвалі не наведено ґрунтовного аналізу доводів апеляційної скарги, не надано на них відповідей. Вважає, що апеляційний суд, відмовивши у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, не надав власної оцінки обставинам кримінального провадження з огляду на положення статей 22 23 94 95 КПК, унаслідок чого порушив засаду безпосередності доказів.

Виправдана ОСОБА_6 подала заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому просить ухвалені щодо неї судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити, скасувати судові рішення щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Виправдана ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора і просили судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , виправданої ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.

Так, згідно зі ст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою в мотивувальній частині вироку вказуються підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Отже, за змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у кримінальному провадженні, як тих, що зібрала сторона захисту, так і тих, що зібрані і подані у судовому засіданні стороною обвинувачення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції встановив, що досліджені докази не доводять «поза розумним сумнівом» вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, оскільки стороною обвинувачення не надано суду жодних сукупних ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою для висновку щодо винуватості обвинуваченої, у зв`язку з чим визнав ОСОБА_8 невинуватою і виправдав її за відсутністю в її діях складу цих кримінальних правопорушень через недоведеність винуватості.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 заперечила вину у вчинені вказаних злочинів і пояснила про обставини, за яких провела митне оформлення двох транспортних засобів.

Мотивуючи своє рішення про виправданняОСОБА_8 , суд першої інстанції зазначив, що вона обвинувачувалась у тому, що на підставі підроблених документів здійснила розмитнення двох транспортних засобів як «сідлові тягачі», хоча на Сумську митницю ті заїхали як «вантажні автомобілі», проте свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_14 і ОСОБА_12 , котрі були присутніми разом з ОСОБА_8 під час проведення митного оформлення та огляду транспортного засобу, показали, що ОСОБА_8 провела розмитнення і оглядала саме «тягача сідельного», а не вантажний автомобіль.

Крім того, суд безпосередньо дослідив п`ять фотознімків із зображенням транспортного засобу «Тягача сідельного» з VIN-кодом НОМЕР_3 , які сторона захисту отримала на адвокатський запит від Сумської митниці та надала суду під час судового провадження, та за клопотанням прокурора допитав у якості свідків заступника начальника Сумської митниці ОСОБА_15 ,заступника начальника митного поста «Суми-центральний» ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , котрий у 2015 році працював головним державним інспектором митного поста «Суми-центральний» і надавав співробітникам правоохоронних органів доступ до документів відповідно до ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів Сумської митниці.

Вказані свідки підтвердили, що п`ять фотознімків із зображенням транспортного засобу «Тягача сідельного» по митній декларації № 805130000/2015/005874, які надавались на адвокатський запит, роздруковувались саме з бази даних «Інспектор 2006» митного поста «Суми-центральний». Водночас свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 показували, що до бази даних митниці ці фотознімки були прикріплені 16 червня 2015 року і на момент надання тимчасового доступу до вказаної бази даних ці фотознімки в ній були, але співробітниками правоохоронних органів не вилучались.

Разом з тим у вироку зазначено, що в ході допиту свідкам ОСОБА_11 ,ОСОБА_10 і ОСОБА_12 пред`являлись фото, отримані на адвокатський запит стороною захистуз Сумської митниці ДФС, і вони пояснили, що на фото зображено автомобіль «Тягач сідельний», який ОСОБА_8 розмитнювала і в огляді якого вони брали участь, а при пред`явленні фото, які зроблені в ході досудового розслідування під час огляду транспортних засобів та надані прокурором, свідки пояснили, що не ці автомобілі розмитнювала ОСОБА_8 .

Також суд вказав, що прокурор у судовому засіданні стверджував, що саме вантажні автомобілі розмитнювала ОСОБА_8 під виглядом «Тягачі сідельні», однак ні прокурором, ні правоохоронними органами не було з`ясовано, чому на момент огляду - 25 лютого 2016 року ці два транспортні засоби перебували без державних номерних знаків, оскільки суду таких відомостей прокурор не надавав.

Поряд з тим, допитавши експертаОСОБА_18 , суд зазначив, що питання, чи вносились зміни у VIN коди, номера чи агрегати вантажних автомобілів, яких він оглядав, ні слідчим, ні прокурором йому не ставились.

На обґрунтування свого рішення суд першої інстанції послався й на те, що в ході досудового розслідування не призначались та не проводились експертизи для з`ясування питання, чи можна переобладнати сідловий тягач у вантажний автомобіль, у судовому засіданні таких клопотань стороною обвинувачення також не заявлялось. Крім того, особи (водії), які ввозили спірні транспортні засоби для розмитнення на Сумську митницю, та власники вантажних автомобілів не встановлювались і не допитувались, у зв`язку з чим органом досудового розслідування так і не встановлено, чи вносились зміни (перебивались) VIN коди на вантажних автомобілях, які як вказує прокурор, розмитнювались.

Однак, всупереч вимогам ст. 374 КПК суд першої інстанції не вказав і не зазначив у вироку мотивів, з яких відкидає докази сторони обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

А саме суд першої інстанції не надав оцінки даним протоколів огляду транспортних засобів від 22 квітня 2016 року, проведених за участю спеціаліста - судового експерта Сумського відділення Харківського НДЕКЦ ОСОБА_18 , згідно з якими оглядались два автомобілямарки «DAF» моделі CF 75.310 номера шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4 та було встановлено, що вони відносяться до вантажних бортових. Під час детального огляду конструкції кузова (шасі) та з`єднань цього кузова (шасі) до кабіни і до вантажного відсіку (бортів) будь-яких ознак внесення конструктивних змін до несучої частини кузова (шасі) та до заводських з`єднань цього кузова (шасі) з іншими частинами автомобіля, в тому числі зварювальних швів та інше, не виявлено (т. 2, а.п. 37-46, 50-59).

Водночас за даними, що містяться у висновках автотоварознавчих експертиз № 259 і № 261 від 23 травня 2016 року,експерт зазначив, щоідентифікаційні номера шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4автомобілів марки «DAF» моделі CF 75.310, позначені літерою А, розшифровуються як типТЗ-дорожній тягач (вантажний автомобіль). Тип цих транспортних засобів на момент ввезення 26 травня 2015 року на митну територію України -дорожній тягач (вантажний автомобіль), згідно з УКТ ЗЕД автомобілі класифікуються за кодом 8704239900 (т. 2, а.п. 64-79, 83-97).

Суд першої інстанції, дослідивши висновки вище вказаних експертиз, поставив під сумнів правильність визначення типу транспортних засобів, зазначивши, що «дорожній тягач» і «сідловий тягач» це тотожні поняття, а експерт на власний розсуд до визначення «дорожній тягач» дописав ще й «вантажний автомобіль».

Однаку вироку не надано оцінки тому, що за даними висновків автотоварознавчих експертиз № 259 і № 261 від 23 травня 2016 рокуавтомобілі марки «DAF» моделі CF 75.310, ідентифікаційні номера шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4 , повністю відповідають технічним характеристикам заводу виробника згідно з їх VIN кодами (номерами шасі).

У суді експерт ОСОБА_18 підтвердив надані ним висновки автотоварознавчих експертиз і пояснив, що 22 квітня 2016 року виїжджав у відрядження в м. Тернопіль на виконання постанови прокурора про огляд автомобілів, там оглядав два автомобілі марки «DAF» моделі CF 75.310, за VIN кодами шасі був визначений тип транспортних засобів - вантажний автомобіль та відповідність їх бази технічним характеристикам заводу виробника.

Крім того, суд проаналізував, але не надав відповідної оцінки інформації, яка викладена у листі дилера DAF в Україні ТОВ «Трак центр ЛТД» на прокурорський запит, у якому зокрема зазначено, що «Четвертий знак в номері шасі визначає тип транспортного засобу. Завод DAF використовує три визначення: Т-TRACTOR - сідловий тягач; В-BUS-автобус; А-TRUCK-вантажівка або шасі».

Також у вироку зазначено, що вищевказані два вантажних автомобіля, що оглядались, та «сідлові тягачі» мають одну й ту ж саму марку «DAF» і серію CF 75 і є полегшеною версією автомобілів DAF «сімейства» CF 75.

Цей висновок суд зробив на підставі «загальнодоступної та загально відомої інформації стосовно цієї марки автомобілей», проте подібна інформація сторонами в судовому засіданні не надавалась.

Поряд з тим суд дійшов висновку, що п`ять фотознімків із зображенням транспортного засобу «тягача сідельного», які сторона захисту надала суду на адвокатський запит від Сумської митниці були внесені до бази «Інспектор 2006» митного поста «Суми-центральний» саме 16 травня 2015 року.

Однак поза увагою залишилось те, що у доповідній записці про результати службової перевірки про дотримання вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів з питань митної справи посадовими особами ДФС під час митного оформлення транспортних засобів, у тому числі за митною декларацією № 805130000/2015/005874 зазначено, що під час службової перевірки було отримано інформацію з Львівської митниці, через яку здійснювався пропуск на митну територію України транспортних засобів, що розмитнювала головний державний інспектор ОСОБА_8 , і в ній вказано, що зображення автомобіля з номером шасі НОМЕР_3 не відповідає зображенню автомобіля, який оформлявся Сумською митницею ДФС (т. 1, а.п. 217-227).

Також суд дійшов висновку, що показання свідка ОСОБА_12 у тій частині, що виявлені спірні два транспортні засоби після зникнення знаходились без номерних знаків, а тому його версія щодо переобладнання цих транспортних засобів з сідлових тягачів на вантажні автомобілі після зняття з обліку в органах МРЕВ ДАІ дійсно може знайти своє підтвердження.

Однак суд не вказав у своєму рішенні та не надав оцінки документам, наданим прокурором, щодо реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку автомобілів, згідно з якими автомобілі марки «DAF» моделі CF 75.310, ідентифікаційні номера шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4 , відповідно 09 червня 2015 року

та 10 червня 2015 року зареєстровано за ОСОБА_13 (первинна реєстрація),

а 25 червня 2015 року та 26 червня 2015 року транспортні засоби перереєстровані при переобладнанні без заміни номерних агрегатів (т. 3, а.п. 110).

Крім того, за даними протоколів огляду транспортних засобів від 25 лютого 2016 року з фототаблицями в присутності власника ОСОБА_13 оглядались вказані транспортні засоби марки «DAF» моделі CF 75.310 та було встановлено, що автомобілі без державних номерних знаків, мають табличку заводу-виробника, на якій вказано VIN (ідентифікаційний код) НОМЕР_3 і НОМЕР_4, який дублюється набитими літерами на рамі автомобіля за переднім правим колесом, вони є трьохосними бортовими вантажними автомобілями із встановленими у задній їх частині кранами-маніпуляторами (т. 2, а.п. 9-19, 23-33).

Також на обґрунтування висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, суд дослідив і взяв до уваги документи, що надавались для митного оформлення разом з митними деклараціями № 805130000/2015/005874

і № 805130000/2015/005879, зокрема сертифікати відповідності та висновки експертів.

Однак судом не надано оцінки тому, що за даними, що містились у сертифікатах відповідності, виданих ТОВ «Рівнестандарт» на транспортні засобимарки «DAF» моделі CF 75.310, з номерами шасі НОМЕР_3 і НОМЕР_4, рівень екологічної безпеки становить ЄВРО 4, а за інформацієюдилера DAF в Україні ТОВ «Трак центр ЛТД» екологічність випуску газів цього типу автомобілів становитьЄВРО 3.

А за даними висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів № 19/119/6-6/68е від 10 листопада 2016 року встановлено, що питання, чи ОСОБА_19 , чи іншою особою виконаний підпис від його імені у висновках № 970 і № 972, якінадавались для проведення митних процедур,не вирішувалося у зв`язку з встановленням факту виконання досліджуваних підписів з використанням розмножувальної техніки, електрографічним способом друку та монтажу (технічна підробка) (т. 2, а.п. 123-134).

У суді ж експерт ОСОБА_19 , від імені якого складено висновки експертного автотоварознавчого дослідження № 972, № 970 від 25 травня 2015 року, показав, що цих експертиз він не проводив.

Виходячи з наведеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що суд першої інстанції всупереч вимогам статей 94 370 374 КПК у повній мірі не проаналізував обставин кримінального провадження, не надав оцінки всім доказам сторони обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, при цьому вибірково оцінив докази, та дійшов передчасного висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, через недоведеність винуватості поза розумним сумнівом, унаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Статтею 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції,не дотримався положень статей 370 419 КПК, не провів належного аналізу обставин кримінального провадження, не дав оцінки зазначеним прокурором в апеляційній скарзі з доповненнями доказам за критеріями ст. 94 КПК, а сукупності доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, не перевірив всі доводи його апеляційної скарги.

Отже, під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень.

Тому касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішеннящодо ОСОБА_8 скасуванню на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене у цій постанові, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3