Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 592/6862/21
провадження № 61-18678 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
представник позивача - адвокат Турченко Сергій Петрович,
відповідачі: головне управління Державної податкової служби у Сумській області, заступник начальника головного управління Державної податкової служби у Сумській області Мазуренко Олексій Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2021 року у складі судді Литовченка О. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до головного управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у Сумській області, заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області Мазуренка О. В.
про зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04 січня 2021 року між нею, яка діяла в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та адвокатом Турченком С. П. було укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є представництво інтересів та захисту прав її доньки з питання забезпечення оформлення права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 (батько неповнолітньої доньки) та стягнення заборгованості за аліментами в усіх органах, установах, підприємствах, організаціях.
Указувала, що ОСОБА_3 за життя аліменти не сплачував. З метою пред`явлення спадкоємцям вимог про їх стягнення, адвокат
Турченко С. П. звернувся до Глухівської Державної податкової інспекції Шосткінського управління ГУ ДПС у Сумській області із запитом щодо надання копій декларацій про доходи ОСОБА_3 за 2019-2020 роки. Листом від 15 січня 2021 року № 109/6/18-28-24-01-21 ГУ ДПС у Сумській області відмовило у задоволенні вказаного запиту, оскільки запитувана інформація є конфіденційною та не може бути розголошена за відсутності письмової згоди особи. У подальшому було направлено ще два запити для отримання відповідних відомостей (21 січня та 02 лютого 2021 року), проте у їх задоволенні також було відмовлено.
Вважала неправомірною відмову у наданні запитуваної адвокатом інформації, оскільки така порушує права спадкоємця - неповнолітньої ОСОБА_2 , й перешкоджає реалізації її права на аліменти згідно
з судовим наказом, виданим 05 червня 2019 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області у справі № 576/1097/19 (провадження № 2-н/576/62/19) про стягнення з ОСОБА_3
на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 у розмірі
1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно,
до досягнення нею повноліття, починаючи з 28 травня 2019 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому з цієї дати він втратив цивільну правоздатність. Згоди щодо надання відповідних документів висловити не може, його права не можуть бути порушені.
Зазначала, що позов подано до суду в порядку цивільного судочинства,
так як вона уже зверталася з даним позовом до суду адміністративної юрисдикції, однак ухвалою Сумського окружного адміністративного суду
від 09 березня 2021 року у справі № 480/1758/21, залишеною без змін після її апеляційного перегляду, у відкритті провадження відмовлено у зв`язку
з непідсудністю справи адміністративному суду.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконною відмову заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області Мазуренка О. В.
у наданні їй копій декларацій про доходи ОСОБА_3 за 2019-2020 роки та зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області надати їй запитувану інформацію.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову ГУ ДПС у Сумській області у наданні
ОСОБА_1 копій декларацій про доходи ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 за 2019-2020 роки.
Зобов`язано ГУ ДПС у Сумські області надати ОСОБА_1 копії декларації про доходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
ІПН НОМЕР_1 за 2019-2020 роки.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що адвокат Турченко С. П., направляючи адвокатські запити до ГУ ДПС у Сумській області з проханням надати копії декларацій про доходи ОСОБА_3 за 2019-2020 року, здійснював представництво інтересів неповнолітньої доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань забезпечення оформлення права власності на спадкове майно після смерті її батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і діяв у межах повноважень, наданих йому договором про надання правової допомоги
від 04 січня 2021 року.
Судом першої інстанції враховано відповідну судову практику Верховного Суду щодо застосування ефективного способу судового захисту порушеного права і вказано, що обраний позивачем спосіб судового захисту
не суперечить закону та є ефективним, оскільки його реалізація відновить порушене право отримати відповідь на адвокатський запит в інтересах неповнолітньої доньки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області залишено без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах законодавства.
Суд апеляційної інстанцій вказав, що адвокат Турченко С. П., звертаючись до ГУ ДПС у Сумській області з адвокатським запитом, діяв за дорученням позивача - законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , мета отримання копій декларацій померлого
ОСОБА_3 - здійснення нарахування та стягнення аліментів
на утримання ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем ОСОБА_3 ,
а отже, і правонаступником усіх його прав та обов`язків.
Крім того, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент
її смерті, тобто ОСОБА_3 втратив цивільну правоздатність, а тому
ГУ ДПС у Сумській області не мало перешкод для надання адвокату запитуваних документів, оскільки такі дії контролюючого органу
не матимуть наслідком порушення прав ОСОБА_3 і будуть здійснені
в інтересах спадкоємця померлого та на захист її прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ГУ ДПС у Сумській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду
м. Суми від 01 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також,
що судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
У наданий судом строк заявником надіслало матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 592/6862/21
із Ковпаківського районного суду м. Суми. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій
не враховано, що ГУ ДПС у Сумській області може надавати інформацію про платників податків лише у порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством, а також за згодою платників. Адвокат має право отримати відповідну інформацію та копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, у яких міститься інформація з обмеженим доступом (частина друга статті 24 Закону України «Про адвокатуру
та адвокатську діяльність»).
Судами не встановлено наявності порушеного права ОСОБА_1
на отримання копій декларацій померлого ОСОБА_3 . Запитувані копії декларацій не є первинними документами, які б підтверджували отримання фізичною особою-підприємцем доходу. Крім того, необґрунтованими
є посилання про необхідність зазначених в адвокатському запиті документів для прийняття спадщини, оскільки функції щодо виявлення майнових активів спадкодавця здійснюють нотаріуси, а не адвокати.
При цьому заборгованість зі сплати аліментів не може входити до складу спадкової маси.
Податкові декларації платника податків містять інформацію щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків, тобто інформацію з обмеженим доступом, а відповідно до підпункту 70.15.2 пункту 70.15 статті 70 ПК України відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є інформацією з обмеженим доступом,
крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб-підприємців та осіб,
які провадять незалежну професійну діяльність.
Крім того, ГУ ДПС у Сумській області у касаційній скарзі просить розглянути справу за участю свого представника в режимі відеоконференції.
За змістом частини першої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження
у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою
Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 401 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання
не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Таким чином, з урахуванням порядку розгляду справ судом касаційної інстанції, оскільки розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження, колегією суддів
не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, підстав для задоволення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції немає.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ГУ ДПС у Сумській області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи
чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно
до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода
на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства,
що регулює спірні відносини.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права
та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким,
а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі
№ 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року
у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 зазначено,
що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа,
так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити
до відновлення порушеного права позивача.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1
(до зміни прізвища та імені - ОСОБА_4 ), яка діяла в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
04 січня 2021 року уклала договір про надання правової допомоги
з адвокатом Турченком С. П., предметом якого є представництво інтересів та захисту прав її доньки з питання забезпечення оформлення права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 (батько неповнолітньої доньки) та стягнення заборгованості за аліментами в усіх органах, установах, підприємствах, організаціях.
Судовим наказом, виданим 05 червня 2019 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області у справі № 576/1097/19 (провадження
№ 2-н/576/62/19), з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28 травня 2019 року (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а. с. 6).
20 січня 2021 року неповнолітня ОСОБА_2 зі згоди матері ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Глухівського міського нотаріального округу Сумської області Заруби О. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 (а. с. 7).
11 січня 2021 року адвокатом Турченком С. П. на адресу Глухівської Державної податкової інспекції Шосткінського управління ГУ ДПС
у Сумській області направлено адвокатський запит з проханням надати копії декларацій про доходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 за 2019-2020 роки (а. с.10). Мета отримання вказаної інформації - здійснення нарахування та стягнення аліментів
на утримання дитини.
15 січня 2021 року ГУ ДПС у Сумській області листом за № 109/6/18-28-24-01-21 відмовлено у наданні запитуваної адвокатом інформації, оскільки
за відсутності письмової згоди платника, контролюючий орган не має право розголошувати відомостей про такого платника (а. с. 11).
21 січня 2021 року адвокатом Турченком С. П. було направлено повторний адвокатський запит ГУ ДПС у Сумській області з проханням надати копії декларацій про доходи ОСОБА_3 за 2019-2020 роки (а. с. 12).
У листі від 28 січня 2021 року № 688/6/18-28-24-01-21 ГУ ДПС У Сумській області відмовило у наданні запитуваної інформації, оскільки до запиту
не надано ордер на надання правової допомоги, який повинен містити обов`язкові реквізити (а. с. 13).
Адвокат Турченко С. П. 02 лютого 2021 року втретє направив запит
на адресу ГУ ДПС у Сумській області з тим самим проханням, у задоволенні якого також було відмовлено з тих підстав, що запитувана інформація
не може бути розголошена за відсутності згоди платника податків
(а. с. 14-16).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України
від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
(далі - Закон), згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 якого адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах
та в порядку, що передбачені цим Законом.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики
та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися
з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (пункт 1 частини першої статті 20 Закону).
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 24 Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові
та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Зазначена норма статті передбачає виключення із кола запитуваної адвокатом інформації, яка в будь-якому випадку не може бути надана адвокату на його запит.
Згідно частини першої статті 21 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом - це конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно
до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом(частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію»).
Частиною другою статті 32 Конституції України встановлено заборону збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом,
і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до підпункту 21.1.6. пункту 21.1. статті 21 ПК України посадові
та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених
на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання
або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору,
чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого)
на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до підпунктів 70.15.1., 70.15.2., пункту 70.15. статті 70 ПК України відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України,
є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
З урахуванням наведеного, правильно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зокрема, факту смерті
ОСОБА_3 , внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , подання дочкою померлого - ОСОБА_2 , заяви про прийняття спадщини суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , а обраний позивачем спосіб судового захисту є ефективним і відновить порушене право отримати відповідь на адвокатський запит в інтересах неповнолітньої доньки.
При цьому адвокат, звертаючись із адвокатським запитом до відповідного державного органу, діяв за дорученням законного представника спадкоємця померлого ОСОБА_3 на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги.
Крім того, у запиті адвокат зазначив мету отримання запитуваних документів - здійснення нарахування та стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем після померлого
ОСОБА_3 , а отже, і правонаступником усіх його прав та обов`язків.
Колегія суддів погоджується і з висновками судів попередніх інстанцій
про те, що оскільки ОСОБА_3 помер, а в силу положень
частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, у даному спорі відсутні правові підстави для відмови у наданні адвокату запитуваних копій декларацій.
Такі дії контролюючого органу не матимуть наслідком порушення прав
ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і будуть здійснені
в інтересах неповнолітньої дитини (спадкоємця) та на захист її прав.
Указане виключає можливість отримати згоду платника податків
для надання відповідної інформації, що робить доводи касаційної скарги
у цій частині неспроможними. При цьому вони були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства,
і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Крім того, з урахуванням установлених у цій справі обставин, не вбачається неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення заявником касаційної скарги норм матеріального права та до незгоди із ухваленими судовими рішенням по суті вирішення спору, а тому відхиляються Верховним Судом.
Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести
до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89
ЦПК України судами попередніх інстанцій всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони
не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться
до незгоди з висновками судів і переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це
не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування,
що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду
на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом
не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу головного управління Державної податкової служби
у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2021 року
та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць