Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 599/64/18
провадження № 61-20781св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Озернянська сільська рада, ОСОБА_2 ,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Зборівська районна державна адміністрація,
особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів:
Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Ходоровського М. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Озернянської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області), Зборівська районна державна адміністрація (далі - Зборівська РДА), про визнання нечинними та скасування рішень.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі державного акту на право колективної власності на землю, виданого Озернянською сільською радою
26 грудня 1996 року, Колективне сільськогосподарське підприємство «Озернянський» (далі - КСП «Озернянський») стало власником 3 998,70 га земель, а він - співвласником земель колективної власності.
Із земель колективної власності паюванню підлягало 3 713,50 га земель з видачею державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а решта - 285,20 га становили землі загального користування, в тому числі 71,50 га під виробничими будівлями, які залишились у колективній власності.
24 лютого 2005 року зборами трудового колективу колишніх членів господарства КСП «Озернянський» прийнято рішення про надання згоди на передачу земель колективної власності колишнього КСП «Озернянський» до земель запасу загальною площею 276,45 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 93,95 га (перелоги - 44,95 га; сіножаті - 20,00 га; пасовища - 27,00 га); під господарськими шляхами і прогонами - 56,00 га; під господарськими будівлями і дворами - 71,50 га; ліси і лісовкриті площі -
25,00 га; води - 19,00 га; відкриті землі без рослинного покриву - 2,00 га; забудовані землі - 7,00 га; відкриті та заболочені землі - 2,00 га; надано згоду на передачу земель державної власності, які перебували у постійному користуванні даного господарства, до земель запасу загальною площею 118,00 га; вирішено звернутися до Озернянської сільської ради з клопотанням погодити дане рішення та з клопотанням до Зборівської РДА про надання дозволу на розробку проектно-технічної документації із землеустрою.
Протокол зборів підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_7 .
Відповідно до змісту протоколу зборів на них були присутні 798 осіб із загальної кількості членів 1 367 чоловік.
Вважав зазначений протокол зборів недійсним, оскільки в ньому не вказане місце проведення зборів (єдиним місцем на дату проведення цих зборів -
24 лютого 2005 року могло бути лише приміщення сільського клубу, яке для проведення зборів не надавалось); відсутній реєстр учасників зборів колишніх членів господарства; КСП «Озернянський» ніколи не існувало; підпис голови зборів засвідчено печаткою КСП «Озернянський»; ОСОБА_8 не був присутній на зборах, не обирався секретарем цих зборів і не підписував протокол загальних зборів.
Він (позивач), як член колгоспу, був відсутній на зборах, оскільки про їх проведення йому, як і іншим співвласникам, не було відомо.
Рішенням Озернянської сільської ради «Про передачу земель колективної власності, які перебували у користуванні КСП «Озернянський» до земель запасу» від 26 квітня 2005 року № 388 (далі - рішення № 388) погоджено передачу земель колективної власності, які перебували у користуванні КСП «Озернянський», до земель запасу загальною площею 279,95 га, в тому числі під господарськими будівлями і дворами 75,00 га. Рішення підписано сільським головою ОСОБА_2
ОСОБА_2 одночасно підписав і протокол зборів трудового колективу колишніх членів господарства КСП «Озернянський», як член трудового колективу, і рішення Озернянської сільської ради, як сільський голова.
При цьому в рішеннях загальних зборів КСП «Озернянський» та Озернянської сільської ради є істотні відмінності щодо загальної площі земель колективної власності та площі земельної ділянки під господарськими будівлями і дворами, а саме: 276,45 га та 279,95 га і 71,50 га та 75,00 га.
Посилаючись на те, що рішення № 388 прийнято на підставі підробленого протоколу зборів трудового колективу колишніх членів КСП «Озернянський» від 24 лютого 2005 року без рішення співвласників земель колективної власності та з відмінностями в площі земель колективної власності щодо земель запасу, а також з перевищенням наданих їм повноважень та з порушенням вимог законів, позивач просив:
- визнати нечинним та скасувати рішення зборів трудового колективу колишніх членів КСП «Озернянський» від 24 лютого 2005 року про надання згоди на передачу земель колективної власності колишнього КСП «Озернянський» загальною площею 276,45 га до земель запасу;
- визнати нечинним та скасувати рішення Озернянської сільської ради
від 26 квітня 2005 року № 388 «Про передачу земель колективної власності, які перебували в користуванні КСП «Озернянський» до земель запасу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано нечинним та скасовано рішення, оформлене протоколом зборів трудового колективу колишніх членів господарства КСП «Озернянський»
від 24 лютого 2005 року про надання згоди на передачу земель колективної власності колишнього КСП «Озернянський», які перебували у користуванні даного господарства до земель запасу, загальною площею - 276,45 га.
Визнано нечинним та скасовано рішення Озернянської сільської ради «Про передачу земель колективної власності, які перебували в користуванні КСП «Озернянський» до земель запасу» від 26 квітня 2005 року № 388.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 24 лютого 2005 року загальні збори членів трудового колективу не проводились та питання передачі земель, які перебували у власності КСП «Озернянський», не вирішувалось, що підтверджується показаннями чотирьох свідків. Суд зазначив, що при ліквідації КСП «Озернянський» державна реєстрація державного акту на право колективної власності на землю не скасована, законодавчого механізму передачі земель колективної форми власності до державної не існує, а тому припинення колективної власності КСП «Озернянський» можливо лише в судовому порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржили особи, які не брали участь у справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посилаючись на те, що судом вирішено питання про їх права та обов`язки, оскільки вони є співвласниками частини спірної земельної ділянки.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено.
Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 19 червня
2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що вирішуючи спір, суд першої інстанції обмежився лише поясненнями чотирьох свідків.
Позивач вважав себе співвласником земель колективної власності, які не були розпайовані, однак Земельним кодексом України, який набрав чинність з
2002 року, не передбачено колективної форми власності.
Отримавши у 2003 році державний акт на право власності на земельну ділянку, позивач не порушував питання розпаювання земель колективної власності, які залишились нерозпайованими. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не був власником частини нерозпайованих земель колгоспу.
Суд першої інстанції помилково вважав, що проведена у 1996 році реєстрація державного акту на право колективної власності на землю КСП «Озернянський», незважаючи на ліквідацію колгоспу, свідчить про існування колективної власності колгоспу - його членів на нерозпайовані землі.
Та обставина, що ОСОБА_2 підписав протокол зборів як голова зборів та рішення Озернянської сільської ради як сільський голова не дає підстав вважати їх незаконними, оскільки згідно зі списком до державного акта на право колективної власності він був членом колгоспу і перебування його на виборній посаді сільського голови не припиняє його членства у колгоспі.
Сама по собі відсутність доказів про те, що для проведення зборів надавалось приміщення клубу, яке могло вмістити таку кількість людей, оскільки збори відбувались 24 лютого 2005 року, не може свідчити, що такі збори не проводились.
Позивач стверджував, що оскаржувані ним протокол та рішення підроблені, однак не заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для визначення належності підписів зазначеним підписантам.
Відмінності у площах в оскаржуваних рішеннях не мають правового значення для вирішення спору, оскільки розпорядженням голови Зборівської РДА
від 31 травня 2005 року № 241 передано до земель запасу землі колективної власності у розмірах, зазначених у протоколі загальних зборів, а не в рішенні Озернянської сільської ради.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю вимог.
Протокол загальних зборів від 24 лютого 2005 року є недійсним, оскільки:
- КСП «Озернянський» ніколи не існувало, про що свідчить відомості з витягу з ЄДРПОУ;
- землі у колективну власність неіснуючому КСП «Озернянський» ніколи не передавалися;
- рішення про відмову від земель колективної власності прийнято від імені власників не уповноваженими особами;
- протокол зборів підписано не секретарем ОСОБА_7 , а від його імені не уповноваженою особою;
- не доведено, що 24 лютого 2005 року участь у зборах взяли 798 осіб;
- протокол учасників зборів трудового колективу колишніх членів КСП «Озернянський» підписаний головою зборів ОСОБА_2 , який на той час був сільським головою, а не членом трудового колективу;
- співвласники земель колективної власності КСП «Озернянський» добровільно не відмовилися від права власності на землі колективної власності на користь держави;
- він ( ОСОБА_1 ) не повідомлявся про проведення 24 лютого 2005 року загальних зборів КСП «Озернянський».
Крім того, апеляційний суд не врахував істотні відмінності у розмірах площ земельних ділянок, зазначених в оскаржених рішеннях.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Озернянської сільської ради від 14 жовтня
1995 року колгоспу «Озернянський» передано у колективну власність земельну ділянку площею 3 998,70 га землі в межах згідно з планом.
На підставі зазначеного рішення 26 грудня 1996 року видано державний акт на право колективної власності на землю серії ТР №30, який зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю за № 28.
24 лютого 2005 року зборами трудового колективу колишніх членів господарства КСП «Озернянський» прийнято рішення, яким надано згоду на передачу земель колективної власності колишнього КСП «Озернянський» до земель запасу загальною площею 276,45 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 93,95 га (з них: перелоги - 44,95 га; сіножаті - 20,00 га; пасовища - 27,00 га); під господарськими шляхами і прогонами -
56,00 га; під господарськими будівлями і дворами - 71,50 га; ліси і лісовкриті площі - 25,00 га; води - 19,00 га; відкриті землі без рослинного покриву -
2,00 га; забудовані землі - 7,00 га; відкриті та заболочені землі - 2,00 га; надано згоду на передачу земель державної власності, які перебували у постійному користуванні даного господарства, до земель запасу загальною площею
118,00 га; вирішено звернутися до Озернянської сільської ради з клопотанням погодити дане рішення та з клопотанням до Зборівської РДА про надання дозволу на розробку проектно-технічної документації із землеустрою.
На підставі зазначеного рішення 26 квітня 2005 року Озернянська сільська рада прийняла рішення № 388 про передачу земель колективної власності, які перебували у користуванні колишнього КСП «Озернянський» до земель запасу загальною площею 279,95 га, в тому числі 75,00 га під господарськими будівлями і дворами.
Відповідно до записів в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КСП «Озернянський» не знайдено, а колгосп «Озернянський» зареєстровано 02 вересня1998 року і припинено діяльність 26 грудня 2007 року.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в апеляційних скаргах ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зазначали про те, що вони не брали участь у справі, однак суд першої інстанції при ухваленні рішення вирішив питання про їх права та обов`язки (а. с. 148-154, 240-246, 332-337, 347-352).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із необґрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що члени колгоспу приймали рішення про передачу нерозпайованих земель колективної власності колгоспу «Озернянський» до земель запасу. Вирішуючи спір, суд першої інстанції обмежився поясненнями чотирьох свідків, не врахував заперечень ГУ Держгеокадастру та положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Позивач вважав, що він є співвласником земель колективної власності, які не були розпайовані, однак ЗК України не передбачено колективної форми власності. Отримавши у 2003 році державний акт на право власності на земельну ділянку, позивач, вважаючи себе співвласником земель колективної власності колгоспу, не порушував питання про розпаювання земель колективної власності, які залишились нерозпайованими. З врахуванням вимог статей 125 126 ЗК України ОСОБА_1 не був власником частини нерозпайованих земель колгоспу, а тому положення статей 140 142 ЦК України не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.
Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з таких підстав.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 оскаржували в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції як особи, які не брали участі у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки яких вирішив суд.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зазначено, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.».
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Апеляційний суд, переглянувши рішення суду першої інстанції по суті, не встановив, чи вирішувалося цим судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про скасування рішення суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого
2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. М. Русинчук
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов