ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 600/1292/20-а
адміністративне провадження № К/9901/33888/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Авто Чернівці» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (суддя: Брезіна Т.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (судді: Сапальова Т.В., Смілянець Е. С., Капустинський М.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Авто Чернівці» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Авто Чернівці» (далі - ТОВ «Карпати Авто Чернівці», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 №000248050 №0002470505.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, позивач посилається на те, що він не був повідомлений про судовий розгляд його апеляційної скарги.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області від 28.02.2020 №130 та направлень на перевірку від 02.03.2020 №532 та №533 податковим органом у період з 02.03.2020 по 06.03.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Карпати Авто Чернівці», за результатами якої складено Акт від 16.03.2020 №870/24-13-05-05/40494133.
В ході такої перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 33302 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 61836 грн; завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування у сумі 61836 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 61836 гривень.
На підставі вищеозначеного акта перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 №000248050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41627,50 грн, та №0002470505, яким зменшено Товариству суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 61836 грн у декларації від 10.10.2019 №9311872501 за 2018 рік.
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 17.07.2020 №22860/6/99-00-06-02-02-06 вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга ТОВ «Карпати Авто Чернівці» - без задоволення.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів і аргументів, якими позивач мотивував свій позов, а висновки податкового органу, які слугували підставою прийняття спірних рішень, суд визнав законними й такими, що відповідають обставинам справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
Згідно з частиною третьою статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Виходячи зі змісту норм Конвенції про права людини та основоположні свободи Конституції України КАС України, які регулюють питання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема, щодо права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи та забезпечення права доведення переконливості своїх доводів перед судом, Верховний Суд наголошує, що в спірних правовідносинах належним повідомленням позивача як учасника справи про місце, день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є повідомлення його повісткою чи іншим способом, передбаченим КАС України, не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання.
При цьому, відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Учасник судового процесу, згідно з частиною другою статті 129 КАС України, повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Відповідно до частини третьої статті 129 КАС України якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
З матеріалів справи вбачається, що в ході апеляційного перегляду справи виклик сторін у судове засідання Сьомий апеляційний адміністративний суд здійснював шляхом направлення повісток на електронні адреси ГУ ДПС у Чернівецькій області (cv.official@tax.gov.ua) та ТОВ «Карпати Авто Чернівці» (KarpatyAvto@gmail.com), у зв`язку із недостатнім фінансуванням суду на послуги поштового зв`язку.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем судових повісток, направлених на електронну адресу KarpatyAvto@gmail.com.
Так, в матеріалах справи відсутнє підтвердження позивача про отримання тексту повістки, направлене на адресу суду, а також довідка, складена секретарем судового засідання протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки, у разі ненадходження такого підтвердження від позивача.
Також матеріали справи не містять відповідної заяви позивача у порядку частини першої статті 129 КАС України щодо надіслання йому тексту повістки на відповідну адресу електронної пошти.
Будь-які інші докази належного повідомлення позивача про розгляд справи апеляційним судом в матеріалах справи відсутні.
Отже, позивач про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції був не повідомлений.
Поряд із цим, ухвалою від 12 травня 2021 року суд визнав причину неявки представника позивача неповажною та продовжив розгляд справи, завершивши його прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в порядку письмового провадження.
Відтак, за відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, в Суду немає підстав для висновку про дотримання судом апеляційної інстанції процесуальних гарантій забезпечення належного розгляду справи щодо позивача.
Згідно з частиною другою статті 307 КАС України, про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
За таких обставин Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції всупереч наведеним нормам процесуального закону розглянуто справу за відсутності позивача та/або його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, що свідчить про порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України та наведених вище норм КАС України.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Вирішуючи питання про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні від 08 листопада 2018 у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливіше становище порівняно з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
За таких обставин, беручи до уваги той факт, що розгляд адміністративним судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання (якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою), є безумовною підставою для скасування відповідного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, в межах розгляду цієї скарги Верховний Суд не переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції на предмет дотримання вимог норм матеріального права.
Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа -направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час повторного розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, та, зокрема, виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового розгляду про дату, час і місце судового розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Авто Чернівці» задовольнити частково.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська