ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 600/1927/23-а
адміністративне провадження № К/990/38911/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 600/1927/23-а
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (колегія у складі: головуючого судді Полотнянка Ю. П., суддів: Драчука Т. О., суддів: Смілянця Е. С.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01 травня 2022 року, виходячи з вислуги років 25 років 03 місяці 19 днів.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України від 30 квітня 2022 року № 183-ОС позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та обраховано вислугу років позивача в календарному обчисленні - 20 років 08 місяців 03 дні, пільгова вислуга років становить - 04 роки 07 місяців 16 днів. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач зазначає, що відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію за вислугою років мають військовослужбовці за наявності у них необхідної вислуги, зокрема, які в період з 01 жовтня 2020 року на день звільнення мають вислугу 25 календарних років. Згідно вказаною нормою, позивач вважає, що набув права на пенсію по вислузі років, оскільки у сукупності з пільговою вислугою його вислуга років становить більше ніж 25 календарних років. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей», яким не встановлено залежності набуття права на пенсію за вислугу років від наявності календарної вислуги.
Посилаючись на висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14 квітня 2021 року по справі №480/4241/18, зокрема, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393, позивач вважає дії відповідача протиправними та просить задовольнити даний позов.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року залишено без руху.
6. 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року повернуто особі, яка її подала.
8. Повертаючи апеляційну скаргу, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив про те, що станом на 09 листопада 2023 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, виявлені недоліки апеляційної скарги не усунуто, а подана позивачем заява не спростовує висновків суду щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованими, оскільки правовідносини в цій справі не стосуються прав позивача як учасника бойових дій, відтак, він зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 листопада 2023 року позивач через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.
Також, скаржник звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позов ОСОБА_1 стосується соціальних прав позивача, які пов`язані з його пенсійним забезпеченням.
Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 120/2577/20-а, від 24 березня 2021 року у справі № 120/2869/20-а, від 30 листопада 2021 року у справі № 480/1422/21, від 14 грудня 2021 року у справі № 200/866/21-а, від 18 січня 2023 року у справі № 560/2611/22.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, 20 листопада 2023 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2023 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Тацій Л. В., Стрелець Т. Г.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду доказів наявності у позивача підстав для звільнення його від сплати судового збору або надання документа про сплату судового збору.
14. 24 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 листопада 2023 року до суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, з якої вбачається, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
15. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12 грудня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
19. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
20. Приписами частини 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
21. За приписами частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
22. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, яка в силу положень частини 2 статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тобто, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною 2 статті 298 КАС України, за умов не усунення недоліків, які вказані судом або закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків скарги.
23. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось раніше, 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року.
24. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.
25. 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, в якій з урахуванням статусу позивача як учасника бойових дій, предмету та підстав позову, а також правових позицій Верховного Суду, просив вважати позивача таким, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та відкрити апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
26. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року повернуто особі, яка її подала.
27. Повертаючи апеляційну скаргу, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив про те, що станом на 09 листопада 2023 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, виявлені недоліки апеляційної скарги не усунуто, а подана позивачем заява не спростовує висновків суду щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованими, оскільки правовідносини в цій справі не стосуються прав позивача як учасника бойових дій, відтак, він зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.
28. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
29. Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
30. Колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
31. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
32. Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
33. Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
34. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
35. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
36. Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
37. За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
38. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
39. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
40. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
41. Зі змісту позовних вимог вбачається, що останні стосуються оскарження відмови відповідача в оформленні та поданні до пенсійного органу документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
42. Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.
43. У зв`язку з викладеним, колегія суддів, враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, дійшла висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII.
44. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23.
45. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
46. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
48. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
49. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
50. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. За таких обставин ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року скасувати.
Адміністративну справу № 600/1927/23-а за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець