ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 600/3723/24-а
адміністративне провадження № К/990/36520/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №600/3723/24-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Боровицького О.А. та Курка О.П.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо невиплати індексації (перерахунку) пенсії з 01 травня 2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" від 01 квітня 2020 року №251 (далі - постанова КМУ №251) та щодо відмови сплатити компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) у зв`язку із порушенням строків виплати цієї індексації (перерахунку);
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію (перерахунок) пенсії з 01 травня 2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 на підставі постанови КМУ №251 та компенсацію відповідно до Закону №2050-III у зв`язку із порушенням строків виплати цієї індексації (перерахунку).
2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо невиплати індексації (перерахунку) пенсії з 01 травня 2020 року по 19 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 на підставі постанови КМУ №251 та щодо відмови сплатити компенсацію відповідно до Закону №2050-III у зв`язку із порушенням строків виплати цієї індексації (перерахунку); зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію (перерахунок) пенсії з 01 травня 2020 року по 19 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 на підставі постанови КМУ №251 та компенсацію відповідно до Закону №2050-III у зв`язку із порушенням строків виплати цієї індексації (перерахунку), повернуто позивачеві.
3. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
5. Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
6. Електронна копія ухвали надійшла в особистий кабінет ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 09 вересня 2024 року о 18:46.
7. 11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про усунення недоліків.
8. У заяві про усунення недоліків позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 грудня 2023 року у справі №600/1927/23-а, зазначив, що він є ветераном війни, а тому на нього поширюються положення частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) щодо якої ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримуються безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
9. Таким чином, позивач вважав, що він звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи в усіх судових інстанціях.
10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
11. Повертаючи апеляційну скаргу, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив про те, що станом на 09 вересня 2024 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, виявлені недоліки апеляційної скарги не усунуто, а подана позивачем заява не спростовує висновків суду щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
12. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII є необґрунтованими, оскільки правовідносини в цій справі не стосуються прав позивача як учасника бойових дій, відтак, він зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
14. У касаційній скарзі позивач просить Верховний Суд скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини другої статті 22 Закону №3551-XII, пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та порушено положення частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16. Також, скаржник звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу, оскільки не врахував, що позов ОСОБА_1 стосується соціальних прав позивача, які пов`язані з його пенсійним забезпеченням.
17. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі №600/1927/23-а.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 25 вересня 2024 року.
19. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Берназюк Я.О., судді: Кравчук В.М. та Чиркін С.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року.
21. Суддя-доповідач ухвалою від 28 січня 2025 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 січня 2025 року.
22. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
23. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
24. При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно довідки Верховного Суду про доставку електронного документа до кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 08 жовтня 2024 року о 19:21.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
26. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
27. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
28. Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї норми Кодексу сформована, зокрема у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №456/2661/15-а, від 05 лютого 2019 року у справі №521/21820/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №185/1555/17(2-а/185/170/17), від 31 липня 2019 року у справі №821/1896/15-а, від 31 липня 2019 року у справі №757/25575/17-а, від 31 липня 2019 року у справі №524/145/15-а, від 12 грудня 2019 року у справі №591/1521/17, від 22 січня 2020 року у справі №826/9389/16 та від 30 вересня 2024 року у справі №260/3417/21.
29. Приписами частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
30. За приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
31. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
32. Тобто, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, за умов неусунення недоліків, які вказані судом або закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків скарги.
33. Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
34. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.
35. 11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про усунення недоліків.
36. У заяві про усунення недоліків позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 грудня 2023 року у справі №600/1927/23-а, зазначив, що він є ветераном війни, а тому на поширюються положення частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) щодо якої ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримуються безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
37. Таким чином, позивач просив вважати, що він на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи в усіх судових інстанціях.
38. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
39. Повертаючи апеляційну скаргу, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив про те, що станом на 09 вересня 2024 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, виявлені недоліки апеляційної скарги не усунуто, а подана позивачем заява не спростовує висновків суду щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
40. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII є необґрунтованими, оскільки правовідносини в цій справі не стосуються прав позивача як учасника бойових дій, відтак, він зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.
41. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
42. Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
43. Колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
44. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
45. Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї норми Закону сформована, зокрема у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №815/3809/17, від 06 березня 2018 року у справі №750/12798/16-а, від 20 березня 2018 року у справі №817/162/17, від 27 березня 2018 року у справі №806/2746/17, від 21 травня 2018 року у справі №761/21775/16-а, від 07 серпня 2018 року у справі №389/2858/16-а(2-а/389/90/16), від 19 вересня 2018 року у справі №629/4322/16-а, від 18 жовтня 2018 року у справі №826/10597/17 та від 23 листопада 2018 року у справі №521/17638/16-а.
46. Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
47. Таким чином, судовий збір - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
48. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
49. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
50. Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом №3551-XII.
51. За змістом частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
52. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
53. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
54. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
55. Зі змісту позовних вимог вбачається, що останні стосуються оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати індексації (перерахунку) пенсії з 01 травня 2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,11 на підставі постанови КМУ №251 та щодо відмови сплатити компенсацію відповідно до Закону №2050-III у зв`язку з порушенням строків виплати цієї індексації (перерахунку).
56. Тобто, колегія суддів вважає, що спір у даній справі стосується соціальних прав позивача.
57. У зв`язку з викладеним, колегія суддів, враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, дійшла висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII.
58. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01 лютого 2022 року у справі №200/1654/21-а, від 21 листопада 2023 року у справі №520/10453/23, а також від 12 грудня 2023 року у справі №600/1927/23-а.
59. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на підставі положень пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України.
60. Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та порушення частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 169, пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, а також неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі №600/1927/23-а, знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
61. За результатами розгляду цієї справи Судом зроблені наступні висновки.
62. Особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов`язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.
63. Закон №3551-XII має на меті забезпечення належного рівня життя ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій. Ця мета досягається, серед іншого, через надання їм пільг, включаючи звільнення від судових витрат у справах, пов`язаних із соціальним захистом.
64. Звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах, пов`язаних із соціальним захистом, є важливим інструментом забезпечення їхнього права на ефективний судовий захист. Вимога сплати судового збору може стати перешкодою для звернення до суду, особливо для осіб з обмеженими фінансовими можливостями.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
66. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно повернуто апеляційну скаргу.
67. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349 353 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року скасувати, а справу №600/3723/24-а направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
С.М Чиркін