ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа №600/4144/22-а

адміністративне провадження № К/990/10314/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Губської О.А., Радишевської О.Р.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №600/4144/22-а

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради

на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (головуючий суддя Брезіна Т.М.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" (далі - ТОВ "Денисівка-1", Товариство, позивач) звернулося до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради (далі - відповідач-1), виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі - відповідач - 2), з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- винести рішення, яким визнати протиправними дії Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, що спрямовані на розірвання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31 березня 2021 року;

- зобов`язати утримуватись від дій, спрямованих на розірвання зазначених договорів.

Разом з позовом ТОВ «Денисівка-1» подало заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просило:

- заборонити Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради достроково в односторонньому порядку розривати Договори №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1»;

- заборонити укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками.

На обґрунтування заяви ТОВ "Денисівка-1" зазначило, що дострокове припинення Договорів №1та №5 в односторонньому порядку з 08 грудня 2022 року призведе до того, що з вказаної дати відповідачами буде залучено іншого перевізника на обслуговування міських автобусних маршрутів загального користування №5 та №34, що ускладнить у подальшому виконання рішення суду та призведе до додаткових судових справ, у разі задоволення позову.

Окрім того, призупинення роботи підприємства з 08 грудня 2022 року на невизначений час, до набрання чинності рішенням суду, потягне за собою значні фінансові втрати для Товариства, як то:

- на обслуговувані маршрутів №5 працює 20 водіїв, а на маршруті №34-10 водіїв. Величина середньої заробітної плати водіїв за вересень-жовтень 2022 року, що працюють на маршруті №5, становить 320 286,00 грн, по маршруту №34 - 160 143,00 грн. Середня величина суми єдиного соціального внеску нарахованого на середню заробітну плату водіїв по маршруту №5 становить - 70462,80 грн, по маршруту №34 - 35231,40.

- середня величина суми податку з доходів фізичних осіб, утримана із заробітної плати вересень-жовтень 2022 року з водіїв, що працюють на маршруті №5, становить -57584 грн, по маршруту №34-28792,00 грн, а військового збору по маршруту №5 - 4804,00 грн, по маршруту №34 - 2402, 00 грн.

За наказом директора Товариства від 21 листопада 2022 року №122 закуплено паливо в кількості 13655,00 літри на суму 669 095,00 грн, для заправки автобусів, що обслуговують маршрути №5 та №34.

З урахуванням викладеного, як стверджує позивач, невжиття заходів забезпечення позову призведе до необхідності звільнення працівників та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Установлені фактичні обставини справи та короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

31 березня 2021 року між виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі директора Департаменту житлово-комунального господарства міської ради та ТОВ «Денисівка-1» укладено Договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5, яким ТОВ «Денисівка-1» надано право здійснювати перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування №5, 23, 34.

Листом-повідомленням від 07 листопада 2022 року №19/01-20-2026 відповідачем-1 повідомлено позивача про дострокове розірвання Договору №1 від 31 березня 2021 року.

Листом-повідомленням від 07 листопада 2022 року №19/01-20-2027 відповідачем-1 повідомлено позивача про дострокове розірвання Договору №5 від 31 березня 2021 року.

Указані обставини стали підставою для звернення ТОВ «Денисівка-1» з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено частково:

- заборонено Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії, пов`язані з достроковим розриванням в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1", до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили;

- у решті заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Суди зауважили, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність оскаржуваних дій відповідачів та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов`язки відповідачів продовжити дії, пов`язані з розірванням договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31 березня 2021 року в односторонньому порядку, у разі, якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.

Також суди зазначили, що належним та достатнім способом забезпечення позову в цій справі буде заборона Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили.

Водночас вимогу позивача забезпечити позов шляхом заборони виконавчому комітету Чернівецької міської ради укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками, суди знайшли безпідставною, оскільки заборона вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року до вирішення справи по суті і набрання законної сили рішенням, позбавляє відповідачів можливості вчиняти дії щодо укладання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Департамент транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині заборони Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії, пов`язані з достроковим розриванням в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1", ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник указує на те, що оскаржуваною ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року суд застосував обмеження, не пов`язані з предметом спору, а саме не вчиняти дії пов`язані з достроковим розриванням Договорів №1 та №5, а фактично суд заборонив виконувати умови Договору №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з ТОВ «Денисівка-1», адже обмеження, які здійснив суд, стосуються не тільки тих дій, які вже відбулися (тобто не тільки тих позачергових перевірок), а й заборони здійснювати перевірки в подальшому.

Окрім того, і позовні вимоги, і резолютивна частина оскаржуваної частини є тотожними, тобто суд застосував захід забезпечення позову, який є тотожним заявленим позовним вимогам.

Забороною вчиняти дії, пов`язані з достроковим розірванням в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року, суд заборонив здійснювати контроль за перевізником в межах чинного законодавства, унеможливив проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування.

Суд своїм рішенням здійснив втручання у проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування, у зв`язку з чим відповідач тепер не може провести конкурс для визначення перевізника, який буде дотримуватись умов договору та надавати якісні послуги.

Позивачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 08 лютого 2024 року визначено колегію суддів у складі: Мацедонської В.Е. (головуючої судді), Губської О.А., Радишевської О.Р.

Ухвалою від 12 лютого 2024 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 13 лютого 2024 року.

Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Подібні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах №420/5553/18, №640/868/19, №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21.

Предметом оскарження у цій справі є дії Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, спрямовані на розірвання в односторонньому порядку з позивачем договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31 березня 2021 року.

При цьому, позивачем надано до матеріалів справи листи-повідомлення Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради від 07 листопада 2022 року про дострокове розірвання вказаних договорів перевезення в односторонньому порядку, які вважаються розірваними з 08 грудня 2022 року.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач пов`язує з тим, що оскаржувані дії Департаменту направлені на дострокове розірвання в односторонньому порядку Договору №1 та Договору №5, вчинені з порушенням законодавства, що регулює правові відносини в сфері автомобільних перевезень на маршрутах загального користування, без дотримання умов Договорів та з перевищенням повноважень, що, з погляду позивача, вказує на їх очевидну протиправність. Наведені обставини, за доводами позивача, призведуть до додаткових судових справ, неможливості поновлення порушених прав позивача та негативних наслідків у вигляді тяжких фінансових втрат.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що доводи скаржника, викладені у заяві про забезпечення позову, фактично зводяться до надання оцінки протиправності дій відповідача, а не до аргументів і підстав необхідності забезпечення позову.

В оскаржуваних судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій виклали зміст доводів ТОВ «Денисівка-1» та зазначили про їхню достатню обґрунтованість, що, за висновком судів, дає підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів Верховного Суду з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, з огляду на таке.

Аргументи позивача про протиправність дій відповідача-1 в частині дострокового розірвання в односторонньому порядку договорів, оскільки такі дії вчинені з порушенням законодавства, що регулює правовідносини в сфері автомобільних перевезень на маршрутах загального користування, із недотриманням умов укладених Договорів та з перевищенням повноважень, Суд не приймає до уваги, адже вказані обставини можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Оскаржувані дії Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради не є очевидно протиправними з огляду на наявність у відповідача-1 повноважень щодо вчинення таких дій, а вказане питання має бути встановлено під час розгляду справи по суті.

Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окремо, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що такі заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу-1 вчиняти дії, пов`язані з достроковим розриванням в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1", стосуються не тільки тих дій, які вже відбулися (не тільки позачергових перевірок), а й заборони здійснювати перевірки у подальшому.

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31 березня 2021 року до вирішення справи по суті і набрання законної сили рішенням, позбавляє відповідачів можливості вчиняти дії щодо укладання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками, а отже, впливає на інтереси територіальної громади м. Чернівців, тобто стосується необмеженого кола осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені відповідним заходом забезпечення позову.

Покликання ж позивача на те, що при невжитті заходів забезпечення позову він зазнає значних фінансових втрат, Суд визнає лише його оціночним судженням, з огляду на відсутність у заяві про забезпечення позову або долучених до неї документах відповідних обґрунтованих розрахунків.

Вищезазначене в сукупності дає підстави для висновку, що викладені ТОВ «Денисівка-1» у заяві про забезпечення позову доводи не давали суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 КАС України, а тому колегія суддів доходить висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Верховний Суд наголошує на тому, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення чи дії можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Ураховуючи, що суд касаційної інстанції ухвалює рішення на користь сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, у силу частини другої статті 139 КАС України з позивача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на відсутність документального підтвердження понесених суб`єктом владних повноважень зазначених витрат, підстави для їх стягнення з позивача відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі №600/4144/22-а нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" про вжиття заходів забезпечення позову до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді О.А. Губська

О.Р. Радишевська