№ 600/6047/21-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа №600/6047/21-а

провадження № К/990/25713/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя -Полотнянка Ю.П. судді: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.),-

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог.

1. В листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури (далі - Чернівецька обласна прокуратура, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 29.04.2020 в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII);

- зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 29.04.2020 у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VII;

- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченою заробітною платою та належною до виплати заробітною платою, розрахованою у порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону №1697-VII, у сумі 60905,31 грн.;

- зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VII ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, виплачену згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №600/653/20-а;

- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні та належною до виплати, розрахованою у порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону №1697-VII, у сумі 6712,72 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 27.08.1985 по 29.04.2020 ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури України на різних посадах, з 14.01.2016 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Чернівецької області (наказом прокурора Чернівецької області від 28.04.2020 №218-к звільнена з цієї посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 29.04.2020). На підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 їй виплачено вихідну допомогу при звільненні 29214,55 грн.

3. Позивач зазначає, що заробітна плата виплачувалась їй із урахуванням посадових окладів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505), всупереч положенням частини першої статті 81 Закону №1697-VII.

4. ОСОБА_1 вказує на те, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансування ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового соціального страхування.

5. Позивач наголошує, що у період з 26.03.2020 по 29.04.2020 відповідачем безпідставно не приведено розмір її посадового окладу до встановленого статтею 81 Закону №1697-VII розміру та, як наслідок, недоплачено заробітну плату, з урахуванням надбавок і премій та інших виплат, які є складовими заробітної плати, що зумовило звернення його до суду із даним позовом з огляду на протиправність дій відповідача.

6. Крім цього ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 №100, статті 81 Закону №1697-VII, вихідна допомога нарахована відповідачем неправомірно, без застосування вказаних правових норм.

7. Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

8. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2022 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 29.04.2020 відповідно до статті 81 Закону №1697-VII та, з урахуванням висновків Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18);

Зобов`язано Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити заробітну плату позивачу з 26.03.2020 по 29.04.2020 в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону №1697-VII;

Зобов`язано Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між належною заробітною платою та отриманою заробітною платою за період з 26.03.2020 по 29.04.2020 у розмірі 60905,31 грн.;

Зобов`язано Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні та належною до виплати, розрахованою у порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону №1697-VII, у сумі 6712,72 грн.;

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на проведення судової - економічної експертизи за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької обласної прокуратури у сумі 2500,00 грн.

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 та з урахуванням визначених статтею 81 Закону №1697-VІІ розмірах.

10. Щодо задоволення вимог позивача про стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на її користь різниці між фактично виплаченою заробітною платою та належною до виплати заробітною платою, то суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач набула право на отримання вказаних грошових коштів у відповідності до статті 81 Закону №1697-VІІ.

11. Також, виходячи із системного аналізу положень Закону №1687 та КЗпП, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 (далі - Закон №113-IX), суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог про зобов`язання Чернівецької обласної прокуратури здійснити перерахунок та виплату у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VІІ позивачу вихідної допомоги при звільненні, яку виплачену згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №600/653/20-а.

12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з неуспішним проходженням атестації ОСОБА_1 не була переведена до Чернівецької обласної прокуратури, відтак, заробітна плата за період з 26.03.2020 по 29.04.2020 їй виплачувалася відповідно до чинного законодавства, яке встановлювало оплату праці працівників місцевих та регіональних органів прокуратури. У свою чергу, право на нарахування та виплату заробітної плати з урахуванням положень статті 81 Закону №1697-VII позивач не набула.

14. Крім цього, з огляду на відсутність підстав для задоволення вимог позивача про перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VII, відсутні правові підстави для задоволення похідних вимог стосовно зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VII вихідної допомоги при звільненні, виплачену згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №600/653/20-а.

Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .

15. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, у вересні 2022 року позивачем подано касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №600/6047/21-а.

16. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17. Касаційна скарга мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №826/17798/14 та звертає увагу на неправильному застосуванні апеляційним судом частини першої статті 81 Закону №1697-VII, якою гарантовано, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

18. При цьому скаржник зауважує, що Закон №1697-VII прийнятий 14.10.2014 та норма статті 81 цього Закону вступила в дію з 2015 року, тобто ще задовго до питання реформування органів прокуратури та Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020.

19. Позивач наголошує, що за прокурорами та керівниками, зокрема місцевих прокуратур, зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до окружної прокуратури.

20. На переконання позивача, до утворення обласних і регіональних прокуратур за всіма прокурорами зберігаються закріплені Законом №1697-VII права та гарантії, у тому числі і положення статті 81 цього Закону.

21. Позивач вказує, що заробітна плата прокурора не може регламентуватися жодними іншими законами, окрім Закону №1697-VII, а отже не має значення час прийняття інших законів, які стосуються оплати праці прокурорів, оскільки єдиним нормативним актом, який регулює дане питання, є Закон №1697-VII.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції.

22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 для розгляду справи №600/6047/21-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

24. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк відповідачем не подано, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

25. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2023 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.

26. ОСОБА_1 з 27.08.1985 по 29.04.2020 працювала в органах прокуратури України на різних посадах, а з 14.01.2016 - на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Чернівецької області, що підтверджується записами у трудовій книжці.

27. Наказом прокуратури Чернівецької області від 28.04.2020 №218-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 29.04.2020.

28. Наказом Генерального прокурора України від 08.09.2020 № 414 визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11.09.2020.

29. Листом від 23.10.2021 Чернівецькою обласною прокуратурою на запит представника позивача від 18.10.21 повідомлено, що ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата згідно Постанови Кабінету міністрів України від 31.05.2012 «Про упорядкуванні структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Уряду від 30.08.2017 №657), яка складалась з: посадового окладу згідно Постанови №505 - 7030,00 грн.; надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» - 45 % посадового окладу; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 70% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років та премії - в розмірі не менш, як 10% посадового окладу та економії фонду оплати праці згідно Постанови №505.

30. Нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні позивачу, виходячи із розміру заробітної плати, який передбачений статтею 81 Закону №1697-VII, не проводились.

31. Позивач ОСОБА_1 , не погодившись із діями Чернівецькою обласної прокуратури, звернулася до суду з даним позовом.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

34. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. Спірні правовідносини у цій справі склалися щодо правомірності нарахування та виплати позивачу заробітної плати, різниці між належною заробітною платою і отриманою заробітною платою та різниці між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні і належною до виплати у період з 26.03.2020 року по 29.04.2020 в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону №1697-VII.

37. Щодо вимог про нарахування і виплату заробітної плати та різниці між фактично виплаченою заробітною платою і належною до виплати заробітною платою.

38. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон №1697-VII (який набрав чинності 15.07.2015), у частині першій статті 81 якого закріплено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

39. Згідно частини першою статті 89 Закону №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

40. Оспорюванні позивачем питання стосовно виплати заробітної плати визначено спеціальним Законом №113-ІХ, що набрав чинності 25.09.2019, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури та до статті 81 внесені зміни, зокрема частини третю - п`яту викладено в такій редакції: «Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року». Отже, на час виникнення спірних правовідносин у цій справі (зокрема, з 26.03.2020 по 29.04.2020), діяла нова редакція статті 81 Закону №1697-VII.

41. Сам Закон №113-ІХ визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і, відповідно, порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.

42. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону №113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

43. Отже, правовий статус зазначених вище прокурорів, який вони мали до набрання чинності цим Законом, характеризується і державними гарантіями щодо виплати заробітної плати з відповідних джерел фінансування.

44. Тобто правове регулювання оплати праці, яке існувало до прийняття спеціального Закону №113-IX, здійснювалося у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

45. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 26.03.2020 по 29.04.2020 ОСОБА_1 обіймала посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Чернівецької області та її посадовий оклад нараховувався в порядку та розмірах, встановлених Постановою №505.

46. Системний аналіз приписів Закону №113-ІХ дозволяє зробити висновок, що на зазначений період (тобто, до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до Постанови №505, яка була чинною у спірний період, водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в обласні прокуратури, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону 1697-VII.

47. При цьому, норма пункту 3 Розділу II Закону №113-ІХ є діючою та не визнана неконституційною.

48. Частиною дев`ятою статті 81 Закону №1697-VII передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

49. Приписами статті 90 Закону №1697-VII визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

50. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що за приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

51. Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, які набрали чинності з 01.01.2015) встановлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру», застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

52. Згідно з пунктами 1, 2, 6 Постанови №505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.

53. Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону №1697-VII зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ.

54. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що положеннями пункту 3 розділу II Закону №113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи непроходження атестації.

55. Тобто вказані обставини (факт проходження або непроходження атестації та факт переведення) є ключовими для правильного вирішення спірних правовідносин, адже саме ці факти висвітлюють правомірність або неправомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу заробітної плати у відповідності до Постанови №505.

56. Як вірно встановлено судом апеляційного інстанції у зв`язку з неуспішним проходженням атестації ОСОБА_1 не була переведена до Чернівецької обласної прокуратури, заробітна плата за період з 26.03.2020 по 29.04.2020 їй виплачувалася відповідно до чинного законодавства, яке встановлювало оплату праці працівників місцевих та регіональних органів прокуратури

57. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погоджується і суд касаційної інстанції, обґрунтовано зазначив, що право на нарахування та виплату заробітної плати з урахуванням положень статті 81 Закону № 1697-VII позивач не набула.

58. При цьому слід зазначити, що прирівняння посадового окладу ОСОБА_1 до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення її на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону №113-ІХ.

59. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/1338/21, від 29.11.2022 у справі №460/1675/21, від 16.02.2023 у справі № 160/4820/21.

60. Стосовно застосування Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ (зі змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідно зазначити, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому Рішенні (абзац одинадцятий підпункту 2.2 пункту 2), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України, має визначатися виключно законом.

61. Отже, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного закону України, яка водночас відповідно до іншого Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р(II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

62. Слід звернути увагу, що Конституція України, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 21.09.2021 у справі №160/6204/20, від 13.10.2021 у справі №560/4176/19, від 26.11.2021 у справі №200/14545/19-а та інших, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні та стосувалося без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.

63. Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 стосується приписів статті 81 Закону №1697-VІІ (зі змінами), офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України та пов`язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів, а тому застосування статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) у редакції Закону №113-ІХ без обмежень у цій справі, пов`язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону №113-ІХ).

64. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача звільнено з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.

65. Отже, позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Уряду України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме Постанови №505

66. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/1338/21, від 29.11.2022 у справі №460/1675/21, від 16.02.2023 у справі № 160/4820/21.

67. Отже, на правовідносини щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу, як прокурору місцевої прокуратури, у період з 26.03.2020 по 29.04.2020 Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) не поширюється, оскільки ці правовідносини з 25.09.2019 врегульовано іншим нормативно-правовим актом, а саме Законом №113-ІХ, який є чинним та неконституційним не визнано. Чинними є також положення Постанови №505 , а тому підстави для її незастосування до 29.04.2020 відсутні.

68. За таких обставин, враховуючи обставин цієї справи і вимоги чинного законодавчого, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині нарахування і виплати заробітної плати та різниці між фактично виплаченою заробітною платою і належною до виплати заробітною платою, доводи касаційної скарги такий висновок не спростовують.

69. Стосовно посилання позивача у касаційній скарзі на необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.06.2021 у справі №826/17798/14 та застосованого судом апеляційної інстанції про неправильне застосування апеляційним судом частини першої статті 81 Закону №1697-VІІ, колегія суддів з цього приводу зазначає, що даним висновком суд касаційної інстанції зауважив, що виплата заробітної плати згідно з Постановою №1155 і статті 81 Закону №1697-VII пов`язувалася якраз із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ).

70. Крім цього, в рамках касаційного розгляду справи №826/17798/14, Верховним Судом зазначено, що з набранням чинності Постанови №1155 не всім прокурорам України воднораз збільшили посадові оклади, а тільки тим, кого після атестації перевели на посади прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур (відповідно до Закону № 113-ІХ).

71. Разом із цим, Верховний Суд наголошує, що зміст касаційної скарги не дає підстав для висновку, що скаржник навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновків суду касаційної інстанції, оскільки матеріалами справи встановлено та підтверджено самим скаржником факт звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури з 29.04.2020 (наказ прокурора Чернівецької області №218-к від 28.04.2020) на підставі неуспішного проходження атестації, що, в свою чергу, свідчить про відсутність розбіжності позицій до тлумачення (правозастосування) частини першої статті 81 Закону №1697-VІІ.

72. Отже, доводи касаційної скарги щодо необхідності відступити від висновку щодо застосування частини першої статті 81 Закону №1697-VІІ не знайшли свого підтвердження з огляду на відсутність факту переведення позивача на посаду в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури.

73. Щодо вимоги про нарахування та виплату різниці між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні та належною до виплати Верховний Суд зазначає наступне.

74. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

75. Разом з цим, Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду касаційної інстанції із вимогою про скасування рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2022 в касаційній скарзі взагалі не обгрунтовує та не наводить будь-яких аргументів стосовно позовної вимоги щодо нарахування та виплати різниці між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні та належною до виплати, розрахованою у порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону №1697-VІІ, а касаційна скарга відповідних доводів та мотивів стосовно незгоди позивача із рішенням апеляційного суду в цій частині (як того вимагає процесуальний закон) не містить, посилання на порушення норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення щодо зазначеної позовної вимоги в касаційній скарзі відсутні.

76. Водночас слід зазначити, що, враховуючи похідний характер позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу (у відповідності до вимог статті 81 Закону №1697-VІІ) різниці між фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні та належною до виплати згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №600/653/20-а, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні цієї вимоги є правильним з огляду на її безпідставність.

77. Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №600/653/20-а, якою стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв`язку зі звільненням в розмірі 29214,55 грн. з урахуванням вимог статті 44 КЗпП, позивачем у цій справі в касаційному порядку не оскаржувалася, є чинною, разом з цим ухвалою Верховного Суду від 04.02.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №600/653/20-а згідно положень пункту 6 частини першої статті 333 КАС України.

78. За таких обставин, підстави для скасування чи зміни постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 відсутні.

79. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

80. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

81. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду