ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 600/6465/21-а
адміністративне провадження № К/990/19594/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 600/6465/21-а
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3»
до Чернівецької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року (головуючий суддя: Григораш В. О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Драчук Т. О., суддів: Смілянця Е. С., Полотнянка Ю. П.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3» (далі - ОК «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3») звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької міської ради від 02 вересня 2021 року за № 421 «Про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 606/27 від 11 грудня 2020 року «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясcькою в м. Чернівцях, та звіту про стратегічну екологічну оцінку».
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято в порушення вимог чинного законодавства.
Так, на думку позивача, в оскаржуваному рішенні Чернівецької міської ради не зазначено в чому полягає незаконність рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 606/27 від 11 грудня 2020 року «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях».
Також позивач зазначив, що міська рада може скасувати рішення Виконавчого комітету лише впродовж трьох місяців після його прийняття за наявності сукупності двох умов, а саме: рішення Виконавчого комітету прийняте на реалізацію власних (самоврядних) повноважень; рішення Виконавчого комітету не відповідає Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням міської ради, прийнятим у межах її повноважень.
Проте, з моменту прийняття виконавчим комітетом рішення за № 606/27 від 11 грудня 2020 року «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях» минуло більше трьох місяців.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2022 року позов задовольнив.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту прийняття Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради рішення за № 606/27 від 11 грудня 2020 року «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях» минуло більше трьох місяців, що виключає можливість прийняття Чернівецькою міською радою рішення про скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради.
Крім того, в оскаржуваному рішенні Чернівецької міської ради не зазначено в чому полягає незаконність рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №606/27 від 11 грудня 2020 року «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях».
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 червня 2022 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року змінив в мотивувальній частині з мотивів викладених в даній постанові. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року залишив без змін.
6. Приймаючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми закону мають вищу юридичну силу ніж регламент Виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Крім того, сам регламент Чернівецької міської ради № 29 не передбачає будь-якого строкового обмеження в перегляді рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що фактично змін до генерального плану в частині території обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул.Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Яською в м.Чернівцях на момент прийняття рішення від 02 вересня 2021 року за № 421, не відбулось, а дана територія (вул. М. Залізняка,6) відповідно до плану зонування міста відноситься до зони Ж-3.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок, вказаний в рішенні від 02 вересня 2021 року за №421, а саме передбачення знесення існуючого кварталу садибної забудови та відсутності приватних будинків на детальному плані, не знаходять свого підтвердження, оскільки знесення об`єктів приватної власності може бути здійснене лише за згоди власника, детальний план кореспондується з генеральним планом, до якого зміни не було внесено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 27 липня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відкрив спрощене позовне провадження, оскільки предметом оскарження у цій справі є правомірність рішення органу місцевого самоврядування про скасування детального плану території, який є нормативно-правовим актом.
Також, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у залученні до справи третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на межі порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача та не дослідити всі наявні докази у матеріалах справи.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, оскільки касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, так як в ній не зазначено та не визначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині обґрунтування частини 4 та частини 5 статті 328 КАС України.
11. 23 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення підстави звернення до суду, до якої додано касаційну скаргу в новій редакції.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року.
13. 01 грудня 2022 року на адресу Верховного Суду від Чернівецької міської ради надійшли пояснення.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28 лютого 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3» (код ЄДРПОУ 40480450) зареєстрований 13 травня 2016 року за № 10381020000010240 за адресою АДРЕСА_1. Вид економічної діяльності - комплекс обслуговування об`єктів. Діє на підставі Статуту затвердженого рішенням Загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3» від 27 грудня 2019 року.
16. За договором оренди землі від 27 жовтня 2020 року № 11429 Чернівецькою міською радою надано позивачу в користування земельну ділянку площею 1,5957 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7310136600:08:003:0127, для будівництва та обслуговування житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
17. Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11 грудня 2020 року № 606/27 «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул.Ясською в м. Чернівцях, та звіту про стратегічну екологічну оцінку», вирішено:
1. Затвердити проект детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул.Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м.Чернівцях (додається).
2. Затвердити звіт про стратегічну екологічну оцінку до проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул.Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях (додається).
3. Визначити, що проект детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул.Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м.Чернівцях, є невід`ємною складовою частиною містобудівної документації - генерального плану міста Чернівців.
18. Рішенням 5 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 29 квітня 2021 року № 199 «Про надання дозволів на внесення змін до містобудівної документації», вирішено:
1. Надати дозвіл департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, який зареєстрований за адресою вул. Хмельницького Богдана, 64-А, на внесення змін до наступної містобудівної документації;
1.4. До детального плану території багатоквартирної житлової забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, Ясською в м. Чернівцях.
19. Рішенням 5 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 29 квітня 2021 року № 201 «Про Регламент виконавчого комітету Чернівецької міської ради VIII скликання» затверджено Регламент виконавчого комітету Чернівецької міської ради VIII скликання.
20. 30 квітня 2021 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на нове будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а також паркінгу за адресою: АДРЕСА_1.
21. Поряд з цим, позивачем було подано до Чернівецького окружного адміністративного суду позов до Чернівецької міської ради, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання рішень протиправними.
Так, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року № 600/2328/21-а, вирішено:
визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1. рішення Чернівецької міської ради від 25 лютого 2021 року за № 112 про зобов`язання Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради не видавати містобудівні умови та обмеження для забудови багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул.Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м.Чернівці;
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 869-МУО від 20 травня 2021 року «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень»;
зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3» містобудівні умови та обмеження для проектування забудови земельної ділянки будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а також паркінгу за адресою: АДРЕСА_1.
22. Рішенням 9 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 02 вересня 2021 року № 421 «Про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11 грудня 2020 року № 606/27 «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях, та звіту про стратегічну екологічну оцінку», вирішено:
1. Підтримати місцеву ініціативу про скасування рішення виконавчого комітет Чернівецької міської ради від 11 грудня 2020 року № 606/27 «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул.Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м.Чернівцях, та звіту про стратегічну екологічну оцінку».
2. Скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11 грудня 2020 року № 606/27 «Про затвердження проекту детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови, обмеженої вул. Головною, вул. Залозецького Володимира, вул. Криворізькою, залізничною колією, проспектом Незалежності, вул. Ясською в м. Чернівцях, та звіту про стратегічну екологічну оцінку».
23. Вважаючи протиправним рішення Чернівецької міської ради від 02 вересня 2021 року за № 421, ОК «Житлово-будівельний кооператив «Зоряний-3» звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до статей 28, 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
27. Статтею 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII) визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.
28. Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
29. Статтею 7 цього Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.
30. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ст. 8 Закону № 3038-VI).
31. Згідно ст. 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
32. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
33. Згідно із положеннями статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
34. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
35. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі №702/1384/16-а.
36. Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закон № 280/97-ВР місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
38. У статті 4 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
39. У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
40. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
41. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
42. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абз. 1 п. 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (п. 4 мотивувальної частини).
43. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо детального плану території місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
44. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
45. Так, з обставин, встановлених у справі, яка розглядається, вбачається, що оскаржуване рішення стосується скасування міською радою свого ж власного рішення, яке належить до актів нормативно - правового характеру, а саме - про затвердження детального плану території населеного пункту.
46. Відповідач, скасувавши раніше прийняте ним рішення щодо затвердження детального плану частини території населеного пункту, тобто акт нормативно - правового характеру, фактично відновив правову регламентацію відносин у сфері містобудування з питань планувальної організації та розвитку території, яка існувала до затвердження такої містобудівної документації, врегулювавши таким чином ці відносини щодо невизначеного кола осіб.
47. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення органу місцевого самоврядування, яким скасовується раніше прийнятий нормативно - правовий акт (у спірних правовідносинах це детальний план території населеного пункту), також слід відносити до актів нормативного характеру, оскільки таке рішення змінює правове регулювання відносин у сфері містобудівної діяльності у межах певної території населеного пункту щодо її планувальної організації та розвитку й поширює свою дію на невизначене коло осіб.
48. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 580/871/20.
49. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень на час розгляду справи судами попередніх інстанцій врегульовано ст. 171 КАС України.
50. Так, ст. 171 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
51. Тобто, вказаною нормою встановлюються особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
52. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
53. Своєчасна публікація оголошення про оскарження нормативно-правового акта зумовлює презумпцію належного повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб з огляду практики Європейського суду з прав людини (п. 55 рішення у справі «Лучанінова проти України», п. 27 рішення у справі «Ріпан проти Австрії» (Riepan v. Austria).
54. Після набрання законної сили рішенням суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним резолютивна частина такого судового рішення підлягає невідкладному опублікуванню у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено. У такий спосіб унеможливлюється подальша дія оскарженого нормативно-правового акта та порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, на яких поширюються вимоги цього акта. При цьому, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
55. Таким чином, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування, як попередньою так і чинною редакцією КАС України, передбачена спеціальна процедура, відмінна до тієї, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.
56. Відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлюють різні юридичні наслідки.
57. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
58. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 727/4813/16-а, від 18 травня 2022 року у справі №200/13074/18-а та від 09 лютого 2023 року у справі № 200/200/20336/16-а(2а/200/36/18).
59. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що п. 1 ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
60. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки у цій справі предметом оскарження є акт нормативного характеру, то справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
61. На цій підставі колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, не взяли до уваги, що оскаржуване рішення відноситься до нормативно-правових актів, що має значення для визначення порядку розгляду адміністративної справи, тому справу необхідно направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
62. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
63. Суд не оцінює інші доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, оскільки без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, що відповідно до статті 353 КАС України є достатньою підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
64. Під час нового розгляду суди мають взяти до уваги викладені у цій постанові висновки, розглянути справу за правилами, визначеними статтею 171 КАС України, та прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає засадам ефективності судового захисту.
65. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 264 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року скасувати, а справу № 600/6465/21-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій