Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 607/14498/19

провадження № 61-19338св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон», ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду

від 25 листопада 2020 року, прийняту у складі суддів: Парандюк Т. С.,

Дикун С. І., Костіва О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» (далі - АТ «ТРЗ «Оріон») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення основної заробітної плати та встановлення факту перебування у трудових відносинах з АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії.

Позовну заяву мотивувала тим, що з 01 квітня 2008 року призначена на посаду начальника відділу економіки АТ «ТРЗ «Оріон», з 01 жовтня 2013 року переведено на посаду начальника відділу економіки і персоналу, а 01 березня 2019 року - заступника директора фінансового-головного бухгалтера з питань управління обліку начальником відділу управлінського обліку.

Крім того, вказувала, що 15 квітня 2011 року вони з відповідачем уклали цивільно-правовий договір про виконання нею посадових обов`язків ревізора, який було продовжено 24 квітня 2015 року та 20 квітня 2018 року.

З жовтня 2011 року відповідач перестав нараховувати їй заробітну плату за трудовим договором, натомість розпочав виплачувати оплату за виконання обов`язків ревізора. Оскільки штатним розписом не встановлював чіткого окладу для неї, то для розрахунку брався мінімально встановлений розмір окладу в межах передбаченої «вилки» мінімальної та максимальної межі окладів. Тому заборгованість за трудовим договором склала 185 091,95 грн.

Окрім того, роботодавець прийняв рішення не виплачувати їй 135 418,07 грн за виконання обов`язків, передбачених договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії АТ «ТРЗ «Оріон», що підтверджено розрахунковим листом за квітень 2019 року.

Стверджувала, що з розрахункового листа за травень 2019 року

АТ «ТРЗ «Оріон» самостійно здійснило відрахування із її заробітної плати, зазначивши, що до виплати підлягала сума у розмірі 41 558,85 грн, оскільки для розрахунку її заробітної плати як ревізора взято за основу порядок оплати праці, передбачений укладеними договорами, а саме: у період з квітня

2011 року по квітень 2015 року, згідно з умовами пункту 7.1 договору

від 15 квітня 2011 року, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 0,5 посадового окладу голови правління на підставі чинного Положення про оплату праці членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого Наглядовою радою АТ «ТРЗ «Оріон», протокол від 27 липня 2006 року № 7. Однак, з моменту підписання і дії інших договорів, оплата збільшилась до 0,55 розрахункової суми, нарахованої голові правління. Відповідно до Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон» посадовий оклад голови правління становив п`ять середніх заробітних плат працівників товариства, яка погоджувалася і затверджувалася відповідними протоколами Наглядової ради. Окрім того, згідно з пунктом 4 Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, яке є додатком до Колективного договору АТ «ТРЗ «Оріон», встановлюється надбавка в розмірі 50 % від посадового окладу. Вказувала, що у розрахункових листах відображено, що надбавка становить 50 % від виплаченої їй заробітної плати (окладу). Відповідач також виплачував їй обов`язкову надбавку до посадового окладу у зв`язку з допуском до державної таємниці.

У розділах 7 цивільно-правових договорів зазначено поняття, що стосуються лише сфери трудових відносин, зокрема, «працівник», «заробітна плата», «інші додаткові виплати і надбавки», «відпустка». Крім того, факт перебування у трудових відносинах підтверджений тим, що заробітна плата виплачувалась у строки, передбачені трудовим законодавством, відповідач забезпечував її місцем праці, вона підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку. Також, відповідно до Списку працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 квітня

2016 року, їй встановлено надбавку у розмірі 15 %, яка відображена

у відповідних розрахункових листах.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просить суд:

- стягнути з відповідача на її користь, нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 135 418,07 грн та основну заробітну плату у розмірі

185 091,95 грн;

- визнати факт перебування її у трудових відносинах з АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії

від 15 квітня 2011 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 12 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 135 418,07 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» у дохід державного бюджету судовий збір

у розмірі 1 354,07 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині встановлення факту перебування в трудових відносинах з відповідачем та стягнення заробітної плати у розмірі 185 091,95 грн, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем склалися цивільно-правові відносини на підставі укладених договорів про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії та не встановлено факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання обов`язків члена ревізійної комісії від 15 квітня 2011 року. Оскільки факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон», як члена ревізійної комісії, не встановлено, то суд першої інстанції вважав безпідставними доводи позивача, що саме за договором про виконання обов`язків члена ревізійної комісії від 15 квітня 2011 року, а не за основним трудовим договором за посадою начальника відділу економіки та персоналу, їй нараховувалась заробітна плата у розмірі 135 418,07 грн, а за виконання трудових обов`язків за основним трудовим договором, за посадою начальника відділу економіки та персоналу позивачу взагалі не була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 185 091,95 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 135 418,07 грн, суд першої інстанції встановив, що на момент звільнення ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати станом на березень

2019 року становила 135 418,07 грн (з цієї суми відраховані податки, збори та обов`язкові платежі). Після чого АТ «ТРЗ «Оріон» в особі голови правління ініціював перевірку розрахунку окладів голови правління та посадових осіб товариства. За підсумками проведеної комісійної перевірки 24 квітня

2019 року складено три акти, зі змісту яких встановлено, що фактичну зайнятість працівників АТ «ТРЗ «Оріон» у 2017 та 2018 роках відображено некоректно, з помилками, а тому одноразова допомога за вислугу років

у 2017 та 2018 роках підлягала відміні та перерахунку, а її виплату слід проводити за наявності зароблених коштів. Водночас за вказаний період

у АТ «ТРЗ «Оріон» не проводилося жодної виробничої діяльності, що підтверджують накази керівника товариства про припинення роботи

у зв`язку з незавантаженістю виробництва та фінансові показники товариства, а відповідно не проводилася робота, яка пов`язана із державною таємницею. Крім того, за 2018 рік оклад голови правління нараховувався в розмірі п`яти середніх зарплат в еквіваленті повної зайнятості і без погодження з Наглядовою радою, що призвело до перевитрат фонду заробітної плати. Висновки цих комісійних актів стали підставою для зменшення розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача та її сторнування.

Спростовуючи доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце не зміна чинних умов оплати праці в бік погіршення, а було здійснено перерахунок (виправлено помилку в нарахуванні) заробітної плати голови правління та перерахунок посадового окладу позивача, оскільки при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 були допущені помилки, суд першої інстанції послався на положення частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 22 Закону України «Про оплату праці» та вказав, що власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Зміна зазначених істотних умов праці може відбуватися виключно у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Якщо ж змін в організації виробництва і праці немає, власник не вправі односторонньо змінювати істотні умови праці. При цьому зміни в організації виробництва і праці носять не персоніфікований характер та не можуть стосуватися конкретного працівника.

Крім того, пославшись на положення статті 127 КЗпП України, пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що мали місце саме рахункові помилки при нарахуванні заробітної плати позивачу, однак належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів суду надано не було.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ «ТРЗ «Оріон» задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 70 315,46 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Компенсовано АТ «ТРЗ «Оріон» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з державного бюджету 771,82 грн сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з необхідності встановлення обґрунтованості та правомірності нарахування заробітної плати позивачу та подальших дій позивача щодо її перерахунку.

При визначенні розміру посадового окладу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції, пославшись на положення статті 2 Закону України «Про оплату праці», вказав, що умови оплати праці позивача визначені строковим трудовим договором про виконання посадових обов`язків члена правління АТ «ТРЗ Оріон» від 15 квітня 2011 року, Положенням про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору АТ «ТРЗ «Оріон», Положенням про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затвердженим протоколом № 19 Засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, контрактом з Головою правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 18 червня 2015 року, та встановив, що розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 (без надбавок чи доплат) відповідає розрахункам заробітної плати голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», які щоквартально затверджувалися рішеннями Наглядової ради підприємства.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно з розрахунковими листами, ОСОБА_1 правильно визначено посадовий оклад, що свідчить про правомірність нарахування інших виплат, які пов`язані із розміром посадового окладу (відпускні, матеріальна допомога, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату тощо) за період із січня 2018 року по березень 2019 року у розмірі 105 268,04 грн.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки у розмірі 36 932 грн, суд апеляційної інстанції встановив, що вказана надбавка взаємопов`язана зі стажем роботи позивача, що остання порушень трудової дисципліни (прогули, догана)не допускала, тому не взяв до уваги посилання на акт

від 24 квітня 2019 року № 1 та наказ голови правлінням АТ «ТРЗ «Оріон»

від 24 квітня 2019 року № 15, яким скасовано нарахування винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення надбавки за високі досягнення праці (інтенсивність) за період 2017-2018 роки у розмірі 50 005,14 грн, суд апеляційної інстанції врахував положення статті 2 Закону України «Про оплату праці», Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам від 20 квітня 2016 року, що є додатком № 9 до Колективного договору АТ «ТРЗ «Оріон», та виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що у АТ «ТРЗ «Оріон» готувалися, погоджувалися та затверджувалися подання про встановлення ОСОБА_1 персональної надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці, згідно з додатком № 1 до Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам від 20 квітня 2016 року, тобто у порушення локального нормативного акта та за відсутності правових підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині нарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (за секретність) за 2018 рік у розмірі 11 760,75 грн, за 2019 рік у розмірі 3 240,80 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що начальник відділу економіки та персоналу ОСОБА_1 внесена до списку працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу

з 01 квітня 2016 року у розмірі 15 %, що встановлено із затвердженого головою правління АТ «ТРЗ «Оріон» Карпиком Я. М. Списку працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 квітня 2016 року, який не конкретизує виконувану позивачем роботу, а відповідач не видавав наказів про нарахування позивачу вказаної надбавки.

Спростовуючи висновки суду щодо порушення роботодавцем положення статті 127 КЗпП України, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не має заборгованості перед підприємством. Скасування надбавок за роботу з державною таємницею та за особливі досягнення в праці здійснювалося не як відрахування із заробітної плати позивача для покриття її заборгованості перед підприємством, а як приведення розміру заробітної плати у відповідність до умов строкового трудового договору, колективного договору та вимог чинного законодавства. Вказані надбавки не були виплачені. На момент їх скасування позивачка вже була звільнена і не працювала на підприємстві.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати у розмірі 185 091,95 грн в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року АТ «ТРЗ «Оріон» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в частині задоволення позову про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 70 315,46 грн, ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 65 102,61 грн, ухвалити судове рішення про задоволення позову в цій частині.

Судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заробітної плати у розмірі 185 091,95 грн та встановлення факту відповідач в касаційному порядку не оскаржила, тому судові рішення у цій частині в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга АТ «ТРЗ «Оріон» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема Положенню про оплату праці членів Наглядової ради, Правління, ревізійної комісії та корпоративного секретаря, затвердженому Наглядовою радою (протокол

від 26 червня 2015 року № 19), які регулювали оплату праці члена ревізійної комісії. Суд не врахував, що заробітна плата позивачу за трудовим договором нараховувалася відповідно до середньомісячної зі Звіту із праці, а не відповідно до Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон». Неправильне встановлення фактичних обставин справи призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому письмовий доказ - Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затверджене Наглядовою радою, протокол від 26 червня 2015 року № 19, - який взяв до уваги суд апеляційної інстанції, не відповідає вимогам статті 95 ЦПК України, оскільки позивач не надав належним чином завіреної копії чи оригінал вказаного положення, оскільки таке відсутнє на підприємстві, на що зверталася увага суду.

Позивач не оскаржувала акти та накази, на підставі яких відбулося корегування її заробітної плати, не зверталася до компетентних органів щодо здійснення перевірки правильності нарахування окладу та застосування сторнування, однак з повного тексту рішення суду першої інстанції стало зрозуміло, що суд досліджував правомірність дій відповідача в цій частині, що стало підставою звернення до апеляційного суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 08 вересня 2020 року, складеного за результатами проведеного економічного дослідження.

У задоволенні цього клопотання суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив, чим порушив вимоги статті 367 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить положення статей 97 116 110 КЗпП України та статті 22 Закону України «Про оплату праці», що привзело до їх неправильного застосування до спірних правовідносин. Оскільки з нарахованої їй заробітної плати роботодавець відрахував обов`язкові платежі до бюджету на час її звільнення, отже, погодився із сумою нарахованої їй заробітної плати на момент її звільнення. Заявник стверджувала, що відсутні висновки суду касаційної інстанції щодо зменшення чи скасування надбавок, премій та інших подібних виплат, коли вже працівник звільнений, а також стосовно непорушності саме нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2021 року АТ «ТРЗ «Оріон» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просило залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а постанову суду апеляційної інстанції в частині оскарження - без змін як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права та

з правильним застосуванням норм матеріального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

14 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. залишено без руху касаційну скаргу АТ «ТРЗ «Оріон», надано строк на усунення недоліків.

02 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ТРЗ «Оріон» у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що наказом ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 31 березня 2008 року № 41 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу економіки, з 01 жовтня 2013 року - переведено на посаду начальника відділу економіки і персоналу АТ «ТРЗ «Оріон»,

а з 01 березня 2019 року - на посаду заступника директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку АТ «ТРЗ «Оріон».

Згідно зі штатними розписами АТ «ТРЗ «Оріон» за 2011 рік, 2013-2018 роки ОСОБА_1 обіймала посаду начальник відділу економіки та персоналу, за 2019 рік - заступника директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку - начальник відділу управлінського обліку.

15 квітня 2011 року між АТ «ТР «Оріон» та ОСОБА_1 укладений договір про виконання посадових обов`язків, яка обрана членом Ревізійної комісії товариства згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 15 квітня

2011 року.

Відповідно до пункту 7.1 договору за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі

0,5 посадового окладу голови правління на підставі чинного у товаристві Положення про оплату праці членів наглядової ради правління, ревізійної комісії та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого Наглядовою радою 27 червня 2007 року. Пунктом 7.4 договору визначено, що винагорода виплачується не пізніше 20 днів після звітного місяця готівкою через касу товариства або безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на зазначений особою рахунок.

24 квітня 2015 року та 20 квітня 2018 року між сторонами укладений договір про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії АТ «ТРЗ «Оріон», аналогічного змісту, який діяв на час звернення позивача до суду. Пунктом 7.1 даних договорів передбачено заробітну плату працівнику у розмірі з коефіцієнтом 0,55 до розрахункової суми, нарахованої голові правління.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», оплата праці членів та кандидатів у члени правління, голови (заступника голови) ревізійної комісії працівників Товариства та корпоративного секретаря встановлюється залежно від заробітної плати, нарахованої голові правління за досягнуті результати діяльності товариства за звітний період та відпрацьованого робочого часу і не може бути меншою ніж мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством. Пунктом 2.2 цього Положення встановлено, що посадовий оклад голови правління становить п`ять середніх заробітних плат працівників товариства (згідно з укладеним контрактом).

Згідно з контрактом, укладеним з Головою правління АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 18 червня 2015 року, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів публічного акціонерного товариства: а) посадовий оклад встановлюється у розмірі п`яти середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць.

Пунктами 1, 2, 4 Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, від 20 квітня 2016 року, яке є додатком

№ 9 до Колективного договору, передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 50 % до окладу. Згідно з пунктом 6 цього Положення на працівника, який заслуговує надбавку за високі досягнення в праці, керівник структурного підрозділу готує подання, погоджує директором з напрямку та затверджує головою правління.

Начальник відділу економіки та персоналу ОСОБА_1 внесена до списку працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 квітня 2016 року

у розмірі 15 %. Список затверджено головою правління АТ «ТРЗ «Оріон» .

Управління Служби безпеки України надало АТ «ТРЗ «Оріон» спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею

від 23 травня 2016 року № ТЕЗ-2016-21.

У зв`язку з відсутністю умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, на підставі акта перевірки стану охорони державної таємниці від 15 квітня 2019 року, регіональним органом Служби безпеки України скасовано раніше наданий спеціальний дозвіл.

Доступ ОСОБА_1 до секретної інформації припинено, згідно з наказом АТ «ТРЗ «Оріон» від 10 червня 2019 року. При цьому СБУ у Тернопільській області повідомило підприємство, що рішення про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 буде прийнято СБУ після отримання письмового повідомлення із зазначенням причин і підстав для такого скасування та передбачених законодавством документів.

ОСОБА_1 надано розрахункові листи за квітень-грудень 2011 року, січень 2013 року - квітень 2019 року.

У розрахункових листах посада ОСОБА_1 зазначена як начальник відділу економіки і персоналу, нарахована заробітна плата ОСОБА_1 складалась із посадового окладу, надбавки до окладу, доплати за секретність, премії за платні послуги.

З довідки про доходи ОСОБА_1 , складеної та виданої 26 березня 2019 року АТ «ТРЗ «Оріон», встановлено, що за період з вересня 2018 року по лютий

2019 року їй нарахована заробітна плата у розмірі 130 166,90 грн. Посада позивача - заступник директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку.

З табелів обліку використаного робочого часу та розрахунку зарплати за січень 2018 року - лютий 2019 року встановлено, що АТ «ТРЗ «Оріон» нараховувало ОСОБА_1 заробітну плату. Табельний номер ОСОБА_1 - НОМЕР_1 . За цим номером вказана посада - заступник голови ревізійної комісії.

Сума заробітної плати, що вказана у розрахункових листках, нарахована ОСОБА_1 помісячно: за січень 2018 року - 14 953,48 грн; лютий 2018 року-

0 грн; березень 2018 року- 13 873,55 грн; квітень 2018 року- 10 175,19 грн; травень 2018 року- 1 259,48 грн; червень 2018 року- 23 987,27 грн; липень 2018 року- 8 007,02 грн; серпень 2018 року- 18 641,54 грн; вересень

2018 року- 13 772,74 грн; жовтень 2018 року- 33 049,74 грн; листопад

2018 року- 13 824,75 грн; грудень 2018 року - 16 685,03 грн; січень 2019 року- 33 434,95 грн; лютий 2019 року- 19 399,85 грн; березень 2019 року-

5 257,79 грн.

17 січня 2019 року, згідно з договором від 09 листопада 2018 року № 01-П, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал» набуло право власності на контрольний пакет акцій АТ «ТРЗ «Оріон», а саме на 99 543 480 простих іменних акцій, номінальною вартістю 24885870,00 грн., що становить 96,1290 % статутного капіталу товариства.

На підставі наказу голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 17 квітня 2019 року № 10 створена комісія з перевірки порушень нарахування заробітної плати.

Згідно з протоколом від 24 квітня 2019 року на порядок денний винесено питання проведення перевірки нарахувань: заробітної плати за вислугу років за 2017 - 2018 роки; доплати за секретність посадовим особам АТ «ТРЗ «Оріон»; окладів голови правління Карпика Я. М. та посадових осіб.

На підставі акта від 24 квітня 2019 року № 1, складеного за результатами проведення перевірки щодо нарахування винагороди за вислугу років, відмінено та перераховано одноразову винагороду за вислугу років у 2017 - 2018 роках.

24 квітня 2019 року наказом № 15 голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» скасовано нарахування винагород за вислугу років за 2017 - 2018 роки. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахунку посадових окладів за 2017 - 2018 роки.

Згідно з актом від 24 квітня 2019 року № 2, складеним за результатами проведення перевірки щодо нарахування надбавок до посадових окладів, встановлено, що в період з 01 січня 2018 року по 11 березня 2019 року посадовими особами АТ «ТРЗ «Оріон» безпідставно здійснено нарахування надбавок до посадових окладів особам, згідно зі Списком працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу.

Наказом голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 24 квітня 2019 року № 16, визнано такими, що втратили чинність, Список працівників, яким відповідно до Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 січня 2018 року. Скасовано надбавки до посадових окладів, які нараховані за період з 01 січня 2018 року по 11 березня 2019 року. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахунку посадових окладів.

Актом від 24 квітня 2019 року № 3, складеним за результатами перевірки правильності нарахування голові правління Карпику Я. М. і посадовим особам посадових окладів, на підставі окладу голови правління, згідно з трудовим контрактом, який затверджено наглядовою радою, оклад голови правління становить п`ять середніх зарплат. Комісією встановлено, що за 2018 рік оклад голови правління нараховувався у розмірі п`яти середніх заробітних плат в еквіваленті повної зайнятості і без погодження із наглядовою радою. У результаті це привело до перевитрат фонду заробітної плати.

Відповідно до бухгалтерської довідки-перерахунку заробітної плати

ОСОБА_1 встановлено, що відбулося здійснення перерахунку та зменшення заробітної плати за січень 2018 року - березень 2019 року, нарахованої ОСОБА_1 .

Перерахунок заробітної плати позивачу здійснено виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника, що підтверджено Звітами із праці ф. № 1-ПВ.

Відомостями з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в АТ «ТРЗ Оріон» підтверджено здійснення перерахунку та зменшення суми нарахування внеску ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по квітень 2019 року.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 01 жовтня 2019 року, наданих Тернопільською ДПІ, підтверджено здійснення

у ІІ кварталі 2019 року АТ «ТРЗ «Оріон» перерахунку у бік зменшення сум утриманого податку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_1 , АТ «ТРЗ «Оріон» не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині вимогам закону відповідає.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову та інші заохочувальні й компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців як винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Умови оплати праці ОСОБА_1 визначені строковим трудовим договором, Колективним договором АТ «ТРЗ «Оріон» на 2016-2020 роки та нормативними документами товариства, зокрема: Положенням про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого протоколом № 19 засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон»

від 23 червня 2015 року, Положенням про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору підприємства, Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 22 до Колективного договору товариства, Положенням про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам» чинним з 20 квітня 2016 року, що є додатком № 9 до Колективного договору товариства, Положенням про види, розміри

і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо розміру посадового окладу позивача, суд апеляційної інстанції правильно врахував приписи, викладені у пункті 3.3 Положення про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору підприємства; пункті 7.1 договору про виконання посадових обов`язків члена правління АТ «ТРЗ Оріон», який 15 квітня 2011 року укладено з позивачем; контракту, укладеного 18 червня 2015 року з головою правління АТ «ТРЗ «Оріон», перевірив розрахунки заробітної плати позивача та голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» за період з січня 2018 року по березень 2019 року та дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок заробітної плати

ОСОБА_1 (без надбавок чи доплат) відповідає розрахункам заробітної плати голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», які щоквартально затверджувалися рішеннями Наглядової ради товариства.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Положення про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон», стажу роботи ОСОБА_1 у відповідача, відсутності порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 у період з 2017 по 2018 роки, зайнятості повний робочий день, дійшов обґрунтованого висновку про право позивача на отримання винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки, яка виплачується один раз на рік.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо стягнення надбавки за високі досягнення у праці (інтенсивність) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (секретність), суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування цих надбавок передбачено Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про державну таємницю», Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступу до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, та Колективним договором, а саме: Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон» та Переліком доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, яким передбачені умови для їх нарахування та отримання.

Таким чином, встановивши, що протягом 2017-2018 років АТ «ТРЗ «Оріон» не проводило жодної виробничої діяльності та діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а керівником підрозділу не видавалися та не погоджувалися подання про встановлення ОСОБА_1 персональної надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці, не видавався наказ про нарахування їй надбавки за секретність, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутня правова підстава для нарахування їй таких надбавок.

Доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» про те, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги доказ, поданий позивачем з порушенням вимог статті 95 ЦПК України, а саме Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затверджене протоколом № 19 засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, не заслуговують на увагу, оскільки суд апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини другої статті 89 ЦПК України надав оцінку цьому доказу у сукупності з іншими поданими сторонами доказами, зокрема додатком № 7 до Колективного договору, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині правильності визначення розміру окладу позивача.

Доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» про відхилення судом апеляційної інстанції клопотань про зупинення провадження до набрання законної сили рішення в іншій цивільній справі та про долучення експертного дослідження до матеріалів справи, колегія суддів не бере до уваги, оскільки незгода із процесуальним судовим рішенням не може бути підставою для його скасування.

Інші доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» переважно зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про неможливість зменшення чи скасування надбавок, премій та інших подібних виплат, коли вже працівник звільнений, а також стосовно непорушності саме нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.

Згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про оплату праці», частини четвертої статті 97 КЗпП України власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа-роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

На підприємстві затверджено положення про преміювання, зокрема Положення про виплату надбавки за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам (інтенсивність).

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором) (частина третя статті 97 КЗпП України).

Встановивши, що надбавки за інтенсивність та секретність нараховані всупереч вимогам, викладеним у Положенні про виплату надбавки за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, Положенні про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у роботодавця були відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення в праці та надбавки за роботу з державною таємницею. Тому це не є погіршенням умов праці, встановлених ОСОБА_1 законодавством, трудовим та колективними договорами, тобто відбулося приведення заробітної плати у відповідність до умов трудового, колективного договору та норм чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів стверджує про відсутність зменшення в односторонньому порядку нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати, що є порушенням вимог статей 97 КЗпП України та статті 22 Закону України «Про оплату праці», натомість відбулося приведення роботодавцем заробітної плати ОСОБА_1 у відповідність умовам трудового, колективного договорів та нормам чинного законодавства, а не погіршення умов праці, як помилково вважала ОСОБА_1 .

Отже, розглянувши справу в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон», ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець