ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 607/16725/22
провадження № 61-15058св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Державна казначейська служба України,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у складі судді БратасюкаВ. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Хома М. В., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним розглядом звернення органом державної влади.
На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 12 квітня 2021 року він звернувся із заявою до Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області із проханням провести перевірку за фактом зникнення протоколу загальних зборів членів Аграрно-промислового господарства «Маяк» (далі - АПГ «Маяк») про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай.
Прокуратура переадресувала дане звернення до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. На думку позивача, останній не провів належної перевірки його звернення.
Так, згідно листа Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 , які були надіслані позивачу, встановити місцезнаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, а також списків пайовиків майнового паю по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району Тернопільській області не представляється можливим. Крім того, поліція лише констатувала той факт, що АПГ «Маяк» припинило своє існування.
Проте, не проведено перевірку для встановлення місця, куди саме передані документи по даному АПГ «Маяк», в тому числі протокол загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай.
Таким чином, позивач вважає, що Чортківське РВП ГУНП в Тернопільській області ухилилось від належного розгляду його звернення та зневажило його як людину. Вказаними діями йому спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінив у розмірі 700 000,00 грн та просив стягнути з держави України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 29 грудня 2023 року ГУНП в Тернопільській області просило суд відмовити у задоволенні касаційної скарги через її безпідставність.
08 січня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 заперечив проти доводів ГУНП в Тернопільській області та підтримав вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
20 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області про проведення перевірки за фактом зникнення протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай. В процесі перевірки просив провести опитування колишнього Швайківського сільського голови ОСОБА_2, голови Заводської селищної ради, витребувати документи по розпаюванню та приватизації по АПГ «Маяк».
Згідно супровідного листа № 4355ВИХ-21 від 30 квітня 2021 року Чортківською окружною прокуратурою Тернопільської області вищевказане звернення ОСОБА_1 для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, направлено до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
Звернення позивача з приводу встановлення місця знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, зареєстровано в ЄО Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області за № 2607 від 05 травня 2021 року.
У процесі проведення перевірки працівниками Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області 31 травня 2021 року був допитаний ОСОБА_2 - колишній голова сільської ради с. Швайківці, про що у останнього відібрано письмові пояснення.
Відповідно до рапорту ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гатала В. від 04 червня 2021 року, колишня голова с. Шманьківці Чортківського району ОСОБА_3 та голова Заводської ОТГ Павлінська Л. Р. від написання письмових пояснень по даному факту категорично відмовились, однак в усній формі пояснили, що списки осіб на одержання майнового паю затверджувались загальними зборами працівників АПГ «Маяк», однак ні протоколу зборів, ні списків по розпаюванню даного господарства в дані сільську та селищну раду не надходили.
Відповідно до архівної довідки № 124, яка видана Архівним відділом Чортківської районної державної адміністрації 04 лютого 2021 року, в справах фонду АПГ «Маяк» за 1996, 1997, 1999, 2000 роки, протокол загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків, які мають право на майновий пай - відсутній.
Із листа Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 04 червня 2021 року вбачається, що звернення ОСОБА_1 розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Проведеною перевіркою на даний час встановити місце знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, не представляється можливим.
Також, згідно довідки про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року, в ході проведеної перевірки було встановлено, що на території с. Шманьківці та с. Швайківці Чортківського району знаходилось АПГ «Маяк», яке в 2000 році припинило своє існування. Як пояснили гр. ОСОБА_2 - колишній голова сільської ради с. Швайківці та гр. ОСОБА_3 - колишній голова сільської ради с. Шманьківці Чортківського району, списки осіб на одержання майнового паю затверджувалися загальними зборами працівників АПГ «Маяк», однак ні протоколу зборів, ні списків по розпаюванню даного господарства в дані сільські ради не надходили. На даний час встановити місце знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, а також списків пайовиків майнового паю по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району не представляється можливим.
З рапорту ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гатала В. від 10 червня 2021 року вбачається, що 10 червня 2021 року ОСОБА_1 прибув до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, де надав письмові пояснення, в яких нових фактів, які б потребували додаткового розгляду даного звернення, не виявлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування
за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної
та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових
і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
У відповідності до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння
її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіяювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт завдання позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони завдані, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу,
що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення
до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України
в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 1174 ЦК України).
Статті 1173 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення,
які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади
до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди на підставі
Зазначений висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).
Застосовуючи статті 1173 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт завдання цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові
від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Stankov v. Bulgaria» (Станков проти Болгарії) від 12 липня 2007 року, заява № 68490/01).
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що «причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,
є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із цих складових є підставою для відмови у задоволенні позову».
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог
і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, встановили, що ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області за зверненням позивача вчиняв достатні дії для встановлення місця знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, зокрема, відбирав пояснення у колишніх голів сільської ради с.Швайківці Чортківського району та голови Заводської ОТГ. Крім того, в матеріалах справи наявна архівна довідка №124, яка видана Архівним відділом Чортківської районної державної адміністрації 04 лютого 2021 року, та інші витребувані документи. За результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_1 була складена відповідна довідка та надано відповідь заявнику.
При таких обставинах, встановивши, що в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження доводів про заподіяння відповідачем позивачеві моральної шкоди, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позові.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
РішенняТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов