№ 607/5203/16-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 607/5203/16-ц

провадження № 61-18346 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2023 року у складі судді Ромазана В. В.

та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Хоми М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням восьмої сесії 23 скликання Підгороднянської сільської ради від 15 вересня 1999 року № 105 затверджено проєкт організації території земельних часток (паїв) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драганівка» Тернопільського району та передано у приватну власність земельні частки (паї) членам товариства,

у тому числі їй. Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю.

Вона, як колишній член колгоспу, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,38 га, на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ТР №010515, виданого 29 грудня 1999 року Підгороднянською сільською Радою народних депутатів. Технічна документація по перенесенню земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) щодо належної їй земельної частки (паю) № 492, була виготовлена у 2008 році спільним малим підприємством «Геодезія». Реєстрація її земельної ділянки у державному земельному кадастрі проведена у 2009 році.

Рішенням четвертої сесії четвертого скликання Підгороднянської сільської ради від 17 квітня 2003 року № 53 передано безкоштовно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0959 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), без зазначення її місця розташування. На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, ОСОБА_3 31 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935.

Вважала, що суб`єктами землеустрою порушено процедуру виготовлення та видачі вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку

від 31 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 . У 2003 році Підгороднянська сільська рада, надаючи безкоштовно земельну ділянку у власність ОСОБА_3 , у рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому у порядку відведення. Вказану обставину не врахувало спільне мале підприємство «Артікс» при виготовленні документації із землеустрою при відведенні земельної ділянки

ОСОБА_3 . Управління Держкомзему у Тернопільському районі при видані

ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку та, присвоюючи їй кадастровий номер, не звернуло уваги на те, що документація із землеустрою щодо земельної ділянки, площею 0,0959 га на ім`я ОСОБА_3

не відповідала вимогам ЗК України, Закону України «Про землеустрій» та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року № 174.

Унаслідок вищевказаних порушень земельного законодавства та протиправних дій відповідачів часткою її земельної ділянки користується ОСОБА_3 , оскільки земельна ділянка останнього накладається на її земельну ділянку.

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31 липня 2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану

по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 травня 2016 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про роз`єднання позовних вимог задоволено. Роз`єднано позовні вимоги у справі № 607/12377/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи: Головне управління Держегокадастру у Тернопільській області, відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Підгороднянська сільська рада про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку в самостійні провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 14 червня 2016 року зупинено провадження у справі до залучення до участі

у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалоюТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2018 року ОСОБА_4 залучено до участі у справі,

в якості відповідача, як правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішеннямТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31 липня 2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935. Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану по

АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6125286900:01:001:2935, власником якої є ОСОБА_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 31 травня 2022 року залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника позивачки ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 22 червня 2022 року поновлено ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 01 грудня 2020 року у справі № 607/5203/16-ц. Заяву про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 01 грудня 2020 року задоволено. Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2020 року скасовано і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 17 березня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданий 31 липня 2012 року ОСОБА_3 , правонаступником якого є

ОСОБА_4 , на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану

по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935. Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану

по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935, власником якої є ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у справі відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання згоди на розробку проєкту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідного проєкту землеустрою ОСОБА_3 .

Таким чином, у 2003 році Підгороднянська сільська рада, надаючи безоплатно земельну ділянку ОСОБА_3 , у рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому в порядку відведення. Вказану обставину не врахувало спільне мале підприємство «Артікс» при виготовленні документації із землеустрою. Оформляючи ОСОБА_3 у 2012 році державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоюючи їй кадастровий номер, управління Держкомзему у Тернопільському районі не звернуло уваги, що документація із землеустрою щодо земельної ділянки, площею 0,0959 га, на ім`я ОСОБА_3 не відповідала вимогам ЗК України, Закону України «Про землеустрій» та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року № 174.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка могла бути передана у власність ОСОБА_3 лише на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації.

Вказані обставини підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі № 819/2127/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії відділу Держземагентства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації, у тому числі земельної ділянки, площею 0,0959 га, розташованої по

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935 (власник ОСОБА_3 ).

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 квітня 2020 року № 240/20-22, проведеної на виконання ухвали суду, фактичний порядок користування земельною ділянкою, площею 3,38 га, для ведення сільського господарства, яка розташована на території Підгороднянської сільської ради, кадастровий номер 6125286900:01:001:0394, яка належить ОСОБА_1 , державному акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 1999 року серії ІУ-ТР № 010515 та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2008 рік

не відповідає. Фактичний порядок користування земельною ділянкою, площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935, державному акту на право приватної власності на землю від 31 липня 2012 року серії ЯМ № 927427 та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2012 рік не відповідає. Накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку

ОСОБА_1 , яка на цей час належить позивачу, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки має місце. Площа накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 становить 0,0313 га.

Ураховуючи викладене, державний акт на право власності на землю від 31 липня 2012 року серія ЯМ № 927427, виданий ОСОБА_3 з порушенням положень земельного законодавства, тому є недійсним. Також скасуванню підлягає державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2023 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка могла бути передана у власність ОСОБА_3 лише на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації, що підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду

від 23 листопада 2015 року у справі № 819/2127/14-а.

Висновком земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30квітня 2020 року №240/20-22 встановлено факт того, що площа накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку

ОСОБА_1 становить 0,0313 га.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що при складанні документів, які дають право на виготовлення та реєстрацію державного акту на права власності на земельну ділянку відповідачу, було порушене положення земельного законодавства, тому такими протиправними діями були порушені права позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:01:001:0394, унаслідок чого правильним є висновок про наявність підстав для визнання державного акту на право власності на землю

серія ЯМ №927427, виданого 31 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 , недійсним та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:01:001:2935.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року у справі

№ 2-18/11 позов ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задоволено частково. Рішення Підгороднянської сільської ради від 16 грудня 2008 року № 486 скасовано, зобов`язано Підгороднянську сільську раду надати ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд згідно з проєктом детального планування кварталу під індивідуальну забудову «Академмістечко» в с. Підгороднє Тернопільського району. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмолено.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_4 на проведений при розгляді судом справи № 2-18/11 висновок судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 квітня 2012 року № 7350, відповідно до якого відсутнє накладення земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,

є безпідставними, оскільки спростовуються висновком земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

від 30квітня 2020 року №240/20-22, яка проведена у цій справі.

Крім того, державний акт на право власності на земельну ділянку

серії ЯМ №927427, площею 0,0959 га, розташовану по

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935, видано ОСОБА_3 31 липня 2012 року, а висновок земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 липня 2010 року № 1253 та висновок судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз

від 13 квітня 2012 року № 7350, проведені у справі № 2-18/11, на які посилалася відповідачка, складено до моменту видачі оспорюваного державного акту на права власності на земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 607/5203/16-ц з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що на час звернення ОСОБА_3

до спільного малого підприємства«Артікс», з метою виготовлення технічної документації, його земельна ділянка, площею 0,0960 га, вже була сформована, її кадастровий номер 6125286900:02:001:0703 та перебувала в його користуванні, що підтверджується відповідними довідками Підгороднянської сільської ради та Тернопільського районного відділу земельних ресурсів.

Зміна кадастрового номера вищевказаної земельної ділянки відбулась з огляду на те, що в кадастровому номері 6125286900:02:001:0703 зазначено, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, проте у кадастровому номері 6125286900:01:001.2935 вказано, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.

Відповідно до абзацу п`ятого пункт 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо

до 01 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи викладене, висновки судів щодо незаконності отримання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 на підставі технічної документації є безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону.

Судами безпідставно не враховано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року у справі № 2-18/11, яким встановлено факт відсутності накладення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Доводи особи, яка подала відзив

У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_13

подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Судами правильно встановлено факт накладення спірних земельних ділянок, що підтверджується висновком земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30квітня 2020 року №240/20-22. Посилання ОСОБА_4 на висновки експертиз проведені у справі № 2-18/11 є безпідставними, оскільки не спростовують вказаного висновку земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30квітня 2020 року

№ 240/20-22.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням восьмої сесії 23 скликання Підгороднянської сільської ради

від 15 вересня 1999 року № 105 затверджено проєкт організації території земельних часток (паїв) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драганівка» Тернопільського району та передано у приватну власність земельні частки (паї) членам товариства, у тому числі ОСОБА_1 . Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю.

ОСОБА_1 була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,38 га, на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю

серії IV-ТР №010515, виданого 29 грудня 1999 року Підгороднянською сільською Радою народних депутатів. Технічна документація по перенесенню земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) щодо земельної частки (паю) № 492, належній ОСОБА_1 була виготовлена у 2008 році спільним малим підприємством «Геодезія».

Реєстрація земельної ділянки ОСОБА_1 у державному земельному кадастрі проведена у 2009 році, що підтверджується довідкою № 4814, виданої 15 грудня

1999 року управлінням Держкомзему у Тернопільському районі.

Згідно з довідкою державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Тернопільській області від 15 грудня 2009 року № 4814 земельна ділянка, площею 3,38 га, кадастровий номер 6125286900:01:001:0394 знаходилась у власності та користуванні ОСОБА_1 , земельна ділянка розташована на території Підгороднянської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_3

31 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, площею 0,0959 га, розташованої по

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0959 га, на території с. Підгороднє Підгорднянської сільської ради виготовлена у 2012 році спільним малим підприємством «Артікс» на підставі рішення Підгороднянської сільської ради від 17 квітня 2003 року № 53.

ОСОБА_3 став власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:01:001:2935 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого управлінням Держкомзему у Тернопільському районі серії ЯМ №927427 від 31 липня 2012 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 27 червня 2012 року у справі № 2-18/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2012 року, за позовом

ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 до Підгороднянської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Підгорорднянської сільської ради, визнання частково недійсним державного акту на право власності на землю задоволено частково. Рішення Підгороднянської сільської ради від 16 грудня 2008 року № 486 скасовано, зобов`язано Підгороднянську сільську раду надати ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд згідно з проєктом детального планування кварталу під індивідуальну забудову «Академмістечко» в с. Підгороднє Тернопільського району. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , треті особи: Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, СМП «Геодезія», управління Держкомзему у Тернопільському районі, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та демонтажу самовільно збудованих будівель, зобов`язання відповідачів здійснити рекультивацію земельної ділянки на якій здійснено самовільне будівництво та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмолено.

При розгляді справи № 2-18/11 суд зазначив, що відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 липня 2010 року № 1253 при обстеженні земельної ділянки, яка розпайована під паї встановлено, що накладання суміжних земель сільськогосподарського паю ОСОБА_1 та ділянок індивідуальної житлової забудови кооперативу «Академмістечко», у тому числі ОСОБА_3 , не встановлено. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 13 квітня

2012 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7350 накладення суміжних земельних ділянок, а саме сільськогосподарського паю

ОСОБА_1 на ділянки індивідуальної житлової забудови, у тому числі ОСОБА_3 відповідно до проєкту детального планування кварталу під індивідуальну житлову забудову «Академмістечко» у с Підгороднє не виявлено, а тому площі взаємного перекриття сільськогосподарського паю ОСОБА_1 та ділянок індивідуальної житлової забудови, у тому числі ОСОБА_3 не існує (а.с. 39-49, т. 3).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2012 року у справі № 2-18/11 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2012 року залишено без змін (а.с. 50-53, т. 3).

Представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 до суду першої інстанції було надано висновок земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 липня 2010 року № 1253 та висновок судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 квітня 2012 року № 7350, проведені у справі № 2-18/11 (а.с. 54-49, т. 3).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2016 року ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі на земельну ділянку, площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125286900:01:001:2935.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23 вересня 2021 року ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 3,38 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125286900:01:001:0394, розташованої за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, Підгороднянська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 1999 року серія НОМЕР_3 .

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 квітня 2020 року № 240/20-22 фактичний порядок користування земельною ділянкою, площею 3,38 га, для ведення сільського господарства, яка розташована на території Підгороднянської сільської ради, кадастровий номер 6125286900:01:001:0394, яка належить

ОСОБА_1 , державному акту на право приватної власності на землю

від 29 грудня 1999 року серії ІУ-ТР №010515 та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2008 рік не відповідає. Фактичний порядок користування земельною ділянкою, площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6125286900:01:001:2935, державному акту на право приватної власності на землю від 31 липня 2012 року серії ЯМ №927427 та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку за 2012 рік не відповідає. Накладання земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку

ОСОБА_1 , яка на цей час належить позивачу, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки має місце. Площа накладення земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 становить 0,0313 га.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За обставин цієї справи визнання недійсним державного акта, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є ефективним способом поновлення порушених прав, так як поновлює порушене право позивача.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок передбачений статтею 118 ЗК України, який включає в себе такі стадії: подання заяви зацікавленою особою у приватизації земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; розгляд клопотання відповідним органом про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин; прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передача її у власність.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі № 819/2127/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії відділу Держземагентства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації, у тому числі земельної ділянки, площею 0,0959 га, розташованої

по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125286900:01:001:2935 (власник ОСОБА_3 ).

При розгляді справи № 819/2127/14-а судом установлено, що відділом Держземагентства у Тернопільському районі (управління Держкомзему) в повній мірі не встановлено, чи накладаються земельні ділянки, чи були погоджені межі та проведено державну реєстрацію земельних ділянок, а також відділ Держземагентства у Тернопільському районі в межах своїх повноважень не перевірив наявність чи відсутність перетинів суміжних земельних ділянок, знаходження у межах земельних ділянок, що реєструються, частини іншої земельної ділянки ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 819/2127/14-а (адміністративне провадження № К/9901/4953/18, К/9901/4954/18) касаційні скарги ОСОБА_10 , ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року залишено без змін.

За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суди, на підставі доказів, поданих сторонами, належним чином оцінивши їх, дійшли правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка могла бути передана у власність ОСОБА_3 лише на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації, що підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі № 819/2127/14-а.

Разом з тим висновком земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 квітня 2020 року № 240/20-22 встановлено факт накладення земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 , площа якого становить 0,0313 га.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що при виготовленні документів, які дають право на видачу та реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 , допущені порушення земельного законодавства, що призвело до порушення прав позивача, як власника земельної ділянки.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про визнання недійсним державного акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 927427, виданого 31 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , та скасування державної реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

від 24 липня 2019 року у справі № 607/12377/15-ц (провадження № 61-37465 св 18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 607/19154/14-ц (провадження

№ 61-13420 св 18).

Посилання касаційної скарги на відсутність фактичного накладення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з посиланням на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року у справі

№ 2-18/11, у тому числі висновки судової земельно-технічної експертизи

від 27 липня 2010 року та судової будівельно-технічної експертизи від 13 квітня 2012 року, є безпідставними, оскільки станом на вказані дати у ОСОБА_3 була відсутня документація щодо землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0959 га, державний акт на право власності він отримав лише 31 липня 2012 року,

а накладення земельної ділянки установлено станом на 2020 рік.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, а в основному направлені на переоцінку доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 17 березня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду

від 29 червня 2023 року залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець