П

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 607/7173/21

провадження № 51-3942км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2021 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2021 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. 26 липня 2019 року органом досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення № 12019210000000277 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2. Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 30 грудня 2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за вищевказаним номером, було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

3. Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури постановою від 20 квітня 2021 року скасував зазначену постанову старшого слідчого, вніс відповідні відомості до ЄРДР, постанову та матеріали кримінального провадження № 12019210000000277 направив органу поліції для організації подальшого досудового розслідування.

4. 22 квітня 2021 року прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про встановлення на підставі ст. 114 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) процесуального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210000000277 до 16 травня 2022 року.

5. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2021 року прокурору відмовлено у задоволенні клопотання.

6. Слідчий суддя, посилаючись на положення ст. 114, частин 1, 2, 5 ст. 219, п. 10 ч. 1 ст. 284, абз. 2 ч. 5 ст. 294 КПК, зазначив, що встановлення процесуальних строків можливо лише в межах граничного строку; у цьому провадженні строк досудового розслідування становив 18 місяців (з 26 липня 2019 року по 26 січня 2021 року); у межах цього строку відсутні періоди, які не враховуються у строк досудового розслідування (зупинення провадження, ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування); підозра нікому не оголошувалася.

7. На підставі цього слідчий суддя зазначив, що на час скасування прокурором постанови старшого слідчого про закриття кримінального провадження граничний строк досудового розслідування закінчився і поновленню не підлягає.

8. Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив це судове рішення до апеляційного суду.

9. Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді від 27 квітня 2021 року, дійшовши висновку, що нормами КПК не передбачено оскарження ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків, а отже, прокурор подав апеляційну скаргу на рішення, яке не може бути оскаржено.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

10. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2021 року та призначити новий розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що, оскільки ухвала слідчого судді про відмову у встановленні процесуальних строків на підставі ст. 114 КПК не включена до переліку ухвал, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування (ч. 3 ст. 307, частини 1, 2 ст. 309 КПК), то вона не підлягає апеляційному оскарженню, та визнав це підставою для закриття апеляційного провадження. Прокурор вважає, що рішення слідчого судді щодо строків досудового розслідування, хоча прямо і не передбачене КПК, проте ухвалене в межах установленої цим Кодексом процедури і підлягає перевірці в апеляційному порядку на підставі статей 8 129 Конституції України та ст. 7 і ч. 6 ст. 9 КПК як таке, що пов`язане з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або має вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому. Вважає, що апеляційний суд, закривши провадження за апеляційною скаргою прокурора, порушив норми Конституції України, ст. 370 КПК і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позиції учасників судового провадження

11. Прокурор ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

12. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

13. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції за ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

14. Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

15. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

16. У касаційній скарзі ставиться під сумнів правильність рішення апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, а саме порушується питання про недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 370 КПК.

17. Як видно з матеріалів кримінального провадження, прокурор звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу, постановлену судом першої інстанції за результатами розгляду клопотання з питань, пов`язаних із процесуальними строками.

18. Апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання щодо встановлення процесуальних строків на підставі ст. 114 КПК, дійшов висновку, що прокурор оскаржує судове рішення, яке не підлягає оскарженню з огляду на положення ст. 399 КПК.

19. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що згідно з ч. 3 ст. 392 КПК ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

20. Види ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені в ч. 3 ст. 307, частинах 1, 2 ст. 309 КПК, цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає і в ньому відсутня ухвала за результатами розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків. Положеннями ст. 114 КПК також не передбачено оскарження цієї категорії ухвал слідчого судді.

21. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що слідчий суддя за результатами розгляду клопотання прокурора за визначеною законом процедурою ухвалив рішення, яке узгоджується з його повноваженнями щодо розгляду відповідних клопотань сторони обвинувачення, а тому правильно визнав необґрунтованим посилання прокурора в апеляційній скарзі на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к (провадження № 5-142кс(15)17), та висновки Великої Палати Верховного Суду, що містяться в постановах від 23 травня 2018 року у справах № 13-16сво18 та № 13-19кс18, про те, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК, не вправі відмовити в перевірці законності ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК.

22. Такий висновок суду апеляційної інстанції є обґрунтованим і відповідає правовій позиції, яку раніше висловив Верховний Суд у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18-к (провадження № 51-1329кмп19), і згідно з якою ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28 114 КПК, окремому апеляційному оскарженню відповідно до положень ст. 309 КПК не підлягають.

23. Отже, апеляційний суд, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано закрив апеляційне провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

24. Таким чином, доводи, наведені в касаційній скарзі, є неспроможними, тому скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4