Постанова

Іменем України

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 610/3355/18

провадження № 61-20698св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: директор Шевелівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Балаклійської районної ради Харківської області Коптяєва Юлія Миколаївна, начальник відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Швід Світлана Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року, ухвалене у складі судді Тімонової В. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до директора Шевелівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Балаклійської районної ради Харківської області

(далі - Шевелівський НВК, навчальний заклад) Коптяєвої Ю. М . про поновлення порушених трудових прав та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 березня 2018 року він працює в Шевелівському НВК на посаді вчителя предмету «Захист Вітчизни».

По закінченню 2017/2018 навчального року директор Шевелівського НВК Коптяєва Ю. М. при попередньому розподілі тижневого навантаження залишила йому 4 години предмету «Захист Вітчизни», мотивуючи це тим, що такі години зазначені у його заяві про прийняття на роботу, хоча у попередньому навчальному році він мав тижневе навантаження 8 годин.

20 серпня 2018 року він звернувся до директора Шевелівського НВК Коптяєвої Ю. М. із заявою про переведення його на посаду військового керівника з тижневим навантаженням 12 годин. Однак при розподілі тижневого навантаження перед початком 2018/2019 навчального року йому знову встановили 4 години тижневого навантаження.

Вважав, що директором Шевелівського НВК Коптяєвою Ю. М. порушені положення статей 2 9 13 18 20 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статей 7, 14, 20 Закону України «Про звернення громадян», пункти 22, 93 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» і Додатку 4 до неї.

Змінивши позовні вимоги, зазначив, що Указом Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» № 948 від 25 жовтня 2002 року передбачена посада заступника керівника навчального закладу з військово-патріотичного виховання, яка має входити до штату навчального закладу, із обсягом роботи, що значно більше 4 годин тижневого навантаження.

Натомість, всупереч статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» його заробітна плата значно нижча за мінімальну заробітну плату.

Посилаючись на викладене, просив судзобов`язати директора Шевелівського НВК поновити його трудові права в обсязі, не нижчому за

9 годин (0,5 штатної одиниці) заступника директора з військово-патріотичного виховання і 4 годин вчителя предмету «Захист Вітчизни»; зобов`язати директора Шевелівського НВК виплатити йому недоплачену заробітну плату за 9 годин заступника директора з військово-патріотичного виховання з 01 вересня 2018 року з розміру посадового окладу 4 318,70 грн.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29 травня 2019 року залучено до участі у справі співвідповідача - начальника відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Швід С. А.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посада заступника директора з військово-патріотичного виховання відсутня в штатному розписі Шевелівського НВК, а заробітна плата нарахована ОСОБА_1 згідно з його навантаженням та пропорційно до виконаної ним роботи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року залишено без змін.

Приймаючи постанову 16 жовтня 2019 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважала такими, що не спростовують висновків місцевого суду.

Апеляційний суд також врахував, що позов пред`явлений до директора Шевелівського НВК Коптяєвої Ю. М. , начальника відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Швід С. А., а не до юридичних осіб з якими позивач перебував у трудових правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Балаклійського районного суду Харківської області.

У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки він не погодився з 4 годинним тижневим навантаженням, а мінімальна заробітна плата є обов`язковою за будь-якою системою оплати праці. Судами не враховано, що наявність посади заступника керівника навчального закладу з військово-патріотичного виховання передбачена Указом Президента України № 948 від 25 жовтня 2002 року. Апеляційний суд порушив принцип змагальності сторін прийнявши докази, які не були подані до суду першої інстанції.

Доводи особи, що подала відзив на касаційну скаргу

У поданому в грудні 2019 року відзиві на касаційну скаргу начальник відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Швід С. А. зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені при повному з`ясуванні фактичних обставин справи, із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Вказала, що кількість навчальних годин з певного предмету та навчальне навантаження кожного окремого вчителя залежить від навчальних планів, розроблених відповідно до державних стандартів. Заробітна плата виплачується вчителям відповідно до навчального навантаження. Посада заступника керівника навчального закладу з військово-патріотичного виховання не передбачена штатним розписом Шевелівського НВК.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора Шевелівського НВК із заявою про прийняття на роботу вчителя предмета «Захисту Вітчизни» з тижневим навантаженням 4 години

із 01 березня 2018 року.

Згідно наказу Шевелівського НВК від 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 прийнято вчителем предмета «Захист Вітчизни» Шевелівського НВК з тижневим навантаженням 4 години з 01 березня 2018 року.

Із наказу Шевелівського НВК «Про попередній розподіл педагогічного навантаження на 2018/2019 навчальний рік» від 11 червня 2018 року суди встановили, що ОСОБА_1 за предметом «Захист Вітчизни» встановлено навантаження 4 години на тиждень.

Ставити підпис про ознайомлення із вказаним наказом ОСОБА_1 відмовився.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора Шевелівського НВК із заявою про переведення на посаду військового керівника з тижневим навантаженням 12 годин, на що директор Шевелівського НВК повідомила про неможливість переведення його на посаду військового керівника, оскільки така посада відсутня в штатному розписі НВК.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Звертаючи з даним позовом, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати директора Шевелівського НВК поновити його трудові права в обсязі, не нижчому за 9 годин заступника директора з військово-патріотичного виховання і 4 годин вчителя предмету «Захист Вітчизни»; зобов`язати директора Шевелівського НВК виплатити йому недоплачену заробітну плату за 9 годин заступника директора з військово-патріотичного виховання

з 01 вересня 2018 року з розміру посадового окладу 4 318,70 грн.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальну середню освіту» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Із Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1205

від 06 грудня 2010 року, зареєстрованими в Міністерства юстиції України

22 грудня 2010 року за № 1308/18603, вбачається, що в штатних нормативах закладів загальної середньої освіти відсутня посада заступника директора з військово-патріотичного виховання.

Відсутня така посада і в штатному розписі Шевелівського НВК.

Доводи касаційної скарги про те, що при встановленому тижневому навантажені в обсязі 4 години заробітна плата має виплачуватись на рівні не меншому мінімальної заробітної плати, є безпідставними.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці» у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Порядок обчислення заробітної плати працівників освіти врегульовано Наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56, «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 63 Інструкції оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти проводиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.

Пунктом 68 Інструкції встановлено, що місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти, в тому числі педучилища (крім вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів) визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень.

Педагогічне навантаження ОСОБА_1 встановлено відповідно до його заяви про прийняття на роботу та затвердженого розподілу педагогічного навантаження у Шевелівському НВК, а заробітна плата нарахована згідно із навантаженням ОСОБА_1 та пропорційно до виконаної ним роботи.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції та апеляційний суд дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата з дотриманням вимог Закону України «Про оплату праці» та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Також суди обґрунтовано вважали, що відсутні підстави нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату за посадою заступника директора з військово-патріотичного виховання, яку він не займав та яка відсутня в штатному розписі Шевелівського НВК.

Посилання заявника на порушення апеляційним судом принципу змагальності сторін не підтверджені матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені судами обставини та переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів і містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті спору та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що б призвело до неправильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта