№ 617/832/13-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 617/832/13-а

адміністративне провадження № К/9901/7947/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 17.12.2015р. (суддя - Ворона С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016р. (судді - Зеленський В.В., Калитка О.М., П`янова Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування Актів постійної Комісії, визнання незаконними та скасування рішень, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: (том І а.с. 2 - 9; а.с. 199 - 206)

визнати незаконним та скасувати Акт перевірки постійної Комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 18.06.2009р.;

визнати незаконним та скасувати рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області ХLІХ сесії V скликання від 14.08.2009р. «Про затвердження Акту постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради»;

визнати незаконним та скасувати рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LXI сесії V скликання від 13.05.2010р. «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан» з додатком до рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13.05.2010р. «Перелік самовільно розміщених об`єктів, від яких звільняється територія смт. Старий Салтів та с. Металівка з метою відновлення та приведення у придатний для використання територіальною громадою стан»;

стягнути з Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на її користь кошти у розмірі 40012 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування, та 20000 грн моральної шкоди.

У серпні 2014 року позивач звернулась до суду з іншим позовом, в якому просила: (том ІІ а.с. 1 - 10)

визнати незаконним і скасувати Акт перевірки постійної Комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 18.06.2009р.;

визнати незаконним і скасувати рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LIII сесії VІ скликання від 11.07.2014р. «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LXI сесії V скликання від 13.05.2010р. «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан» з додатком до рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13.05.2010р. «Перелік самовільно розміщених об`єктів, від яких звільняється територія смт. Старий Салтів та с. Металівка з метою відновлення та приведення у придатний для використання територіальною громадою стан»;

визнати протиправними дії (бездіяльність) Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у ненаданні їй інформації за її заявами та запитами;

визнати протиправними дії Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають в порушенні її прав, а саме - у розгляді заяв та її скарг без запрошення та за її відсутності, неповідомлення її щодо результату розгляду таких справ на сесіях ради, комісіях;

стягнути з Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на її користь матеріальну шкоду в розмірі 15394,70 грн та моральну шкоду в сумі 10958,70 грн.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 17.11.2014р. вказані адміністративні справи об`єднано в одне провадження на підставі статті 116 КАС України. (том ІІІ а.с. 75 - 76)

29.01.2015р., 16.10.2015р. та від 04.11.2015р. позивач зверталась до суду першої інстанції із заявами про доповнення та уточнення позовних вимог: (том ІІІ а.с. 108; IV а.с. 18 - 19; 27 - 28)

визнати незаконними дії постійної Комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та інших осіб, які 18.06.2009р. та 12.08.2009р. незаконно проникли та проводили огляд її садиби за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконними дії осіб, які проникли до її садиби за адресою: АДРЕСА_1 , демонтували і вивезли її майно;

визнати незаконними дії голови Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області ОСОБА_2, яка самоправно замінила рішення депутатів ради LII сесії VI скликання від 11.07.2014р. «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LXI сесії V скликання від 13.05.2010р. «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан» з додатком до рішення;

стягнути з Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на її користь кошти в розмірі 80858,36 грн на відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з території її домоволодіння викрадено 50 метрів огорожі. Вказане майно було демонтовано на підставі Актів про обстеження земельної ділянки та рішень відповідача про відновлення і приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан. Вважає дії відповідачів протиправними та такими, що вчинені з перевищенням владних повноважень, оскільки про засідання комісії її не повідомлено, про існування претензій щодо користування земельною ділянкою їй відомо не було, таким чином порушено її право брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, а також оскаржувати акт і рішення в судовому порядку. Посилається на те, що відповідачем незаконно проведено обстеження садиби без залучення її, як господаря, в результаті чого зроблено хибні висновки на підставі свідчень інших осіб, і які в подальшому стали підставою для знищення її майна. Прийнятими рішеннями порушені її права та спричинена матеріальні шкода. Вважає Акти незаконними, оскільки ними порушено її право власності на майно (огорожу), яке демонтовано і вилучено.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 17.12.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016р., позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано Акти постійної Комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 18.06.2009р. та від 12.08.2009року.

Визнано незаконним та скасовано рішення XLIX сесії V скликання Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 14.08.2009р. «Про затвердження Акту постійної Комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району».

Визнано незаконним та скасовано рішення LXI сесії V скликання Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13.05.2010р. «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою стан» з додатком до рішення в частині звільнення території с. Металівка від самовільно розміщеної одноповерхової споруди та огорожі по АДРЕСА_1 та приведення у придатний стан для використання.

Визнано незаконним та скасовано рішення LIII сесії VI скликання Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 11.07.2014р. «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району від 13.05.2010р.».

Визнано незаконними дії осіб по демонтажу та вивезенню огорожі домоволодіння по АДРЕСА_1 , належного позивачу.

Стягнуто з Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 96253,06 грн та моральну шкоду в розмірі 30958,70 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх змінити - відмовити у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, а решту позовних вимог залишити без розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, у позивача було відсутнє право власності на вказані земельні ділянки, а тому її права не могли бути порушені на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, посилається на те, що позивач необґрунтовано визначає матеріальну шкоду, як вартість встановленої огорожі навколо всього домоволодіння, в той час як сільською радою демонтовано лише 50 метрів огорожі, при цьому огорожа не знищена, а передана позивачу. При цьому позивачем не доведено спричинення їй матеріальної та моральної шкоди, а судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи взагалі не вивчалось яким чином ця шкода була розрахована останньою, а тому вважає, що стягнення даних сум є безпідставним та недоведеним, і в цій частині провадження у справі підлягає закриттю в порядку, передбаченому статтею 109 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду і поважних причин пропуску такого строку не наведено, оскільки про демонтаж частини її огорожі позивач дізналась ще 09.06.2010р., у зв`язку з чим 16.06.2010р. вона звернулась до прокуратури з вимогою перевірити законність прийняття оскаржуваних рішень.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених підстав.

Так, згідно з частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з указаним позовом та вирішення справи судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019р. у справі №810/5854/14, предметом оскарження у якій був Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дії інспектора по його складанню, дійшла наступних висновків:

«…Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржувані позивачем дії інспектора та акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.».

Предметом оскарження у цій справі, серед іншого, є складені представниками відповідача акти перевірки дотримання земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, яку використовує позивач.

Враховуючи такий предмет оскарження, правове регулювання та висновки Великої Палати Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування актів перевірки не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, в зв?язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Доводи позивача щодо протиправності дій представників відповідача під час складання актів перевірки та обстеження земельної ділянки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що в них містяться, можуть бути перевірені судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки та обстеження.

Водночас, у справі, що розглядається відповідачем проведено перевірку та обстеження земельної ділянки, яку використовує позивач та за наслідками розгляду складених актів перевірки та обстеження прийнято рішення, якими зобов?язано позивачку усунути порушення земельного законодавства та звільнити самовільно зайняту ділянку та вирішено вжити заходів до приведення ділянки у придатний для використання територіальною громадою стан.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв?язку з незаконним на думку відповідача використанням позивачкою спірною земельної ділянки та запереченням прав останньої на неї.

В свою чергу позивач доводить свої права володіння на спірну ділянку та вважає, що посадові особи відповідача та інші невстановлені особи вчинили дії, якими пошкоджено належне їй майно, чим їй завдано як матеріальну так і моральну шкоду.

Такий зміст спірних правовідносин, доводи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення свідчать про наявність між сторонами спору про право володіння спірною земельною ділянкою, що в свою чергу характеризує спірні правовідносини як приватноправові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції, зокрема, у постановах від 11.03.2020р. №360/148/19, від 15.04.2020р. №727/8819/16-а, від 13.05.2020р. №815/1788/15 щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 15 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. (ч. 1 ст. 21 ЦК України)

У постанові від 05.11.2019р. у справі №906/392/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України».

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи, що спір у справі не є публічно правовим, а пов`язаний з правом цивільним - правом користування земельною ділянкою, а тому з врахуванням суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, в зв?язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Крім того, позивачем також були заявлені вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LIII сесії VІ скликання від 11.07.2014р. про розгляд заяви позивача, визнання протиправними дій (бездіяльності) Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у ненаданні позивачу інформації за її заявами та запитами, у неналежному розгляді її заяв і скарг без запрошення та за її відсутності, неповідомлення позивача щодо результату розгляду таких справ на сесіях ради, комісіях; визнання незаконними дій Голови Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області ОСОБА_2 , яка самоправно замінила рішення депутатів ради LII сесії VI скликання від 11.07.2014р.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення має бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В порушення наведених норм процесуального закону судами попередніх інстанцій не надано оцінку доводам позивача та запереченням відповідача в цій частині позовних вимог, докази позивача на їх підтвердження та заперечення відповідача не досліджено, мотиви прийняття і відхилення тих чи інших доказів не наведено, в зв?язку з чим рішення та висновки судів в цій частині не можна визнати обґрунтованими.

В свою чергу суд касаційної інстанції в силу приписів частини 2 статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин судові рішення в цій частині позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 238 239 341 345 349 353 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області задовольнити частково.

Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 17.12.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016р. скасувати.

Справу №617/832/13-а в частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LIII сесії VІ скликання від 11.07.2014р.; визнання протиправними дій (бездіяльності) Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у ненаданні ОСОБА_1 інформації за її заявами та запитами; визнання протиправними дій Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають в порушенні прав ОСОБА_1 , а саме - у розгляді заяв та її скарг без запрошення та за її відсутності, неповідомлення її щодо результату розгляду таких справ на сесіях ради, комісіях; визнання незаконними дій Голови Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області ОСОБА_2 , яка самоправно замінила рішення депутатів ради LII сесії VI скликання від 11.07.2014р., направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Провадження у справі №617/832/13-а щодо решти позовних вимог закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук