Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 619/3719/17

провадження № 61-13559св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2021 року в складі судді Якименко Л. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року в складі колегії суддів Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

У листопаді 2017 року ПАТ КБ«ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2018 року позовзадоволенотастягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 106 000 грн.

Не погодившись із заочним рішенням суду, 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про його перегляд, в якій заявила клопотання про поновлення строку на звернення до суду з такою заявою. Клопотання мотивувала тим, що вона не зналапро розгляд справи в суді, оскільки з січня 2016 року мешкала в с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, у той час як судові виклики здійснювалися за іншою адресою. Зазначала, що копію заочного рішення не отримувала, про його існування дізналася після ознайомлення представника з матеріалами справи. Вказувала, що їй не відомо, хто поставив підпис від її імені про отримання копії заочного рішення на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, а заяву залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що копія заочногорішення отримана відповідачкою 30 січня 2018 року, в той час як заява про перегляд заочного рішення подана нею лише 14 квітня 2021 року.При цьому суди вважали, що клопотання про поновлення строку не містить доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання заяви. З огляду на викладене, керуючись положеннями статті 126 ЦПК України, суди прийшли до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду документів, які подані після закінчення встановлених законом процесуальних строків.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справу за заявою про перегляд заочного рішення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено відповідачкою з поважних причин, оскільки вона не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції та не отримувала копію заочного рішення. Посилається на те, що згідно частини третьої статті 287 ЦПК України суд за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення може залишити її без задоволення або скасувати заочне рішення й призначити справу до розгляду в загальному порядку. Разом з тим суд першої інстанції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по суті не розглянув та залишив її без розгляду, чим позбавив відповідачку конституційного права на апеляційне оскарження заочного рішення.

У грудні 2021 року до Верховного Суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що відповідачка отримала копію заочного рішення ще 30 січня 2018 року, а звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення в квітні 2021 року, не навела поважних причин пропуску встановленого процесуальним законом строку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права), для відкриття касаційного провадження.

Позиція Верховного Суду

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша-сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій-сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

Тобто, суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої-сьомої статті 285 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями статті 126 ЦПК України, за змістом яких право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначено, що: «не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України). Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. […] У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».

У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання, не звернувши увагу на те, що за змістом частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою. Суди не врахували, що визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання, а в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою лише: 1) залишити заяву без задоволення та 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року скасувати, а справу за заявою про перегляд заочного рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2021 року та постановаХарківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук