ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м.Київ

справа №620/1058/19

провадження №К/9901/27961/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 (суддя Заяць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді Аліменко В.О., Земляна Г.В.)

у справі № 620/1058/19

за позовом ОСОБА_1

до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, в якій просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 № 428-19/VII та рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 №421-19/VII;

- зобов`язати Плисківську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 у порядку норм ст. 118 Земельного кодексу України дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною.

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №620/1058/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №620/1058/19 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 11.03.2019 № 428-19/VII; зобов`язано Плисківську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання у порядку норм ст. 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та прийняти рішення за результатами розгляду документів, поданих для його надання, з урахуванням висновку суду. В іншій частині позову відмовлено.

5. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №620/1058/19 в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі №620/1058/19.

7. 01.11.2019 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області із заявою, зареєстрованою 01.03.2019 за №163 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовної площею 2,0 га на території Плисківської об`єднаної територіальної громади Борзнянського району Чернігівської області.

9. Рішенням Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 № 428-19/VІІ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам (згідно з додатком) орієнтовною площею 2 га (земельна ділянка комунальної власності Плисківської сільської ради) у власність для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Вказана відмова вмотивована тим, що зазначена позивачем земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 41,0528 га. (кадастровий номер 7420886000:02:000:2143), яка рішенням Плисківської сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VII включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах).

10. Вважаючи протиправними рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 № 428-19/VІІ та №421-19/VII, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено заборону відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Місцевим адміністративним судом було встановлено, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої просив позивач, є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, та має загальну площу 41,0528 га. Як встановлено судом, відповідачем було включено земельну ділянку з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. У зв`язку з цим, Чернігівський окружний адміністративний суд вважав правомірною відмову Плисківської сільської ради.

12. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився та зазначив у своїй постанові, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою створила перешкоди ОСОБА_1 на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку апеляційного адміністративного суду, є зобов`язання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання у порядку норм ст. 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та прийняти рішення за результатами розгляду документів, поданих для його надання, з урахуванням висновку суду.

13. Щодо позовних вимог в частині оскарження рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах)» від 11.03.2019 №421-19/VII, Шостий апеляційний адміністративний суд зробив висновок про те, що затверджуючи Перелік земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах), відповідач діяв правомірно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області не мала права приймати рішення про включення земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 до Переліку земельних ділянок комунальної власності, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах), оскільки ще 01.03.2019 отримала заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що є грубим порушенням норм ст.ст. 121 134 ЗК України.

Своєю чергою, Чернігівським окружним адміністративним судом в рішенні питання щодо частини позовних вимог (а саме про визнання протиправним та скасування рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 №428-19/УІІ) взагалі не розглянуто, висновки суду в цій частині відсутні.

15. На думку скаржника, судом першої інстанції невірно було застосовано до спірних правовідносин ч.6 ст. 123 і ст. 186-1 ЗК України. А також суди першої та апеляційної інстанцій не врахували ч. 3 ст. 134 ЗК України.

16. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме ст. 242 КАС України.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції зробив логічний та правомірний висновок про те, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Тобто, приписами Земельного кодексу України встановлено імперативну та безальтернативну заборону відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

18. Плисківська сільська рада вказує, що, враховуючи існування земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, яка має загальну площу 41,0528 га, реєстрація іншої земельної ділянки в таких межах є неможливою для державного кадастрового реєстратора, адже відповідно до абз. 4 п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Тобто, передача бажаної для позивача земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливою з точки зору чинного законодавства, оскільки стосується частини земної поверхні, де вже сформована та зареєстрована земельна ділянка.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

20. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".

21. За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У ст. 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч.1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

22. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

23. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

24. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

25. При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

26. Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17).

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку просив позивач, є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, та має загальну площу 41,0528 га.

Рішенням Плисківської сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VІІ було включено земельну ділянку з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

28. Отже, станом на момент прийняття рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 11.03.2019 № 428-19/VII про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу. Тому висновки суду першої інстанції в цій частині є законними і обґрунтованими.

29. Своєю чергою, посилання суду апеляційної інстанції на те, що посадовими особами сільської ради створено перешкоди ОСОБА_1 на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність є передчасними, оскільки позивач не позбавлений права вибрати іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення та звернутися до відповідача для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

30. Враховуючи викладене, висновки апеляційного адміністративного суду про часткове задоволення позовних вимог є необґрунтованими.

31. Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах)» від 11.03.2019 №421-19/VII, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що затверджуючи Перелік земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах), відповідач діяв правомірно, виходячи з такого.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Організатором земельних торгів в даному випадку є орган місцевого самоврядування (Відповідач), що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Згідно зі ст. 136 ЗК України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

33. Як обґрунтування протиправності рішення сільської ради від 11.03.2019 №421-19/VII ОСОБА_1 зазначає про те, що на момент прийняття такого рішення він вже звернувся до відповідача з клопотанням про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143.

34. Відповідно до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частина 1 ст. 79-1 ЗК України передбачає, що формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

35. Тобто, за приписами ЗК України розподілено способи формування земельної ділянки, а саме: у порядку відведення земельної ділянки із земель комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки.

На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

36. Враховуючи існування земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, яка має загальну площу 41,0528 га, реєстрація іншої земельної ділянки в таких межах є неможливою для державного кадастрового реєстратора, адже відповідно до абз. 4 п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

37. З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що передача бажаної для позивача земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143 шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливою з точки зору чинного законодавства, оскільки стосується частини земної поверхні, де вже сформована та зареєстрована земельна ділянки.

38. Своєю чергою, будь-які зміни в площі, місці розташуванні, конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, яка має загальну площу 41,0528 га можливі лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

39. Так, ч. 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» розділяють технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки як окремі види документації із землеустрою, які не є взаємозамінними або тотожними.

Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 79-1 ЗК України - відведення земельної ділянки за рахунок існуючої і зареєстрованої є неможливим з точки зору законодавства.

40. Як зазначає відповідач, пропозицій щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7420886000:02:000:2143, яка має загальну площу 41,0528 га до відповідача не надходили.

Інших підстав для визнання спірного рішення протиправним позивачем не наведено.

41. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області «Про затвердження Переліку земельних ділянок комунальної власності Плисківської сільської ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах)» від 11.03.2019 №421-19/VII, є вірними.

42. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

43. Таким чином, касаційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити в силі, а постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог.

44. Оскільки Верховний Суд залишає без задоволення касаційну скаргу, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 3 139 341 345 349 350 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №620/1058/19 - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №620/1058/19 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб