ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа №620/1060/21
адміністративне провадження № К/9901/28339/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 620/1060/21
за позовом ОСОБА_1
до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Передерія Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Оксененка О. М., суддів: Лічевецького І. О., Мельничука В. П.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії восьмого скликання Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 20 січня 2021 року № 136/4-VIII «Про відмову громадянам на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Березнянської селищної ради за межами населеного пункту смт. Березна».
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася та не, що чинним законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, відтак відмова відповідача у передачі земельної ділянки у власність не відповідає положенням статті 118 Земельного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 19 квітня 2021 року позов задовольнив.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано будь-якого належного та достовірного доказу, що підтверджує постійне користування іншими особами земельною ділянкою, невідповідність місця розташування земельної ділянки, щодо якої позивачем подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та будь якого іншого доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення у відношенні позивача, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року скасовано. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки у разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 03 серпня 2021 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судом не враховано, що станом на 23 грудня 2020 року відповідна земельна ділянка була вільна від будь-яких обмежень, не перебувала ні у власності фізичних чи юридичних осіб.
При цьому, таке рішення про внесення земельної ділянки в перелік земель, які пропонуються для продажу на земельних торгах (аукціоні) відбулося після звернення позивача із відповідним клопотанням до відповідача та лише в той же день коли було прийняте рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
На думку скаржника, в даному випадку, слід уточнити правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, виклавши її таким чином, що згідно якої уповноважений орган має право відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у випадку передачі спірної земельної ділянки на земельні торги (аукціон) за умови, що вказані дії уповноваженим органом вчинені до отримання заяви заінтересованої особи про надання дозволу на розроблення такого проекту, а не після отримання такої заяви.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
У межах встановленого судом строку, скаржником вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху виконано, а саме надав квитанцію про сплату судового збору.
11. Ухвалою Верховного суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Передерія Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25 травня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Березнянської селищної ради в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , 2013 року народження, з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га, за рахунок земель запасу Менського району Березнянської селищної ради, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7423055300:04:000:0096.
До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місця розташування земельної ділянки, копія паспорта батька дитини, ідентифікаційний код дитини та батька, свідоцтво про народження дитини, копія розпорядження Менської РДА № 147 від 28 серпня 2020 року, копія нотаріально засвідченої заяви від 13 серпня 2020 року № 878.
14. 20 січня 2021 року на позачерговій сесії Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області восьмого скликання було прийнято рішення № 136/4-VIII про відмову громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Березнянської селищної ради за межами населених пунктів смт Березна, зокрема і позивачу, у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 7423055300:04:000:0096 площею 24,7879 га внесена в перелік земель, які пропонуються для продажу на земельних торгах (аукціоні).
15. Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».
19. За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
20. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
21. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
22. У ст. 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. «б» ч.1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. «в» ч. 1).
23. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
24. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
25. Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
26. Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
27. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
28. При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
29. У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.
30. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
31. Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
32. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
33. Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.
34. При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
35. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17 та від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі № 340/1039/20. Колегія суддів не знаходить підстав не погодитися.
36. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, судами встановлено, що землю, якої стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Березнянської селищної ради в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , 2013 року народження, з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га, за рахунок земель запасу Менського району Березнянської селищної ради, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7423055300:04:000:0096.
37. Проте, пунктом 1 рішення № 136/4-VIII Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області восьмого скликання про відмову громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Березнянської селищної ради за межами населених пунктів смт Березна, зокрема і позивачу, відповідно до статтей 134-136 Земельного кодексу України та згідно рішення «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», відмовлено у погодженні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га за межами смт Березна Чернігівського району Чернігівської області, так як земельна ділянка кадастровий номер 7423055300:04:000:0096 площею 24,7879 га внесена в перелік земель, які пропонуються для продажу на земельних торгах (аукціоні).
38. Так, в матеріалах справи міститься копія рішення від 20 січня 2021 року № 116/4-VIII «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березнянської селищної ради», та копія договору від 21 січня 2021 року № 07/21 про проведення земельних торгів, укладеного між Березнянською селищною радою та Державним підприємством «Чернігівський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
39. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки на момент розгляду заяви (клопотання) позивача (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель запасу Менського району на території Березнянської селищної ради, та прийняття відповідачем рішення з цього питання земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, рішенням від 20 січня 2021 року № 116/4-VIII «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березнянської селищної ради» була включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах аукціоні, вказане в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
40. Зважаючи на це, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
41. Доводи скаржника щодо необхідності уточнення правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19 є необгрунтованими, оскільки у вказаній постанові Судом чітко визначено правову позицію.
42. Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав щодо відмови у задоволенні позову.
43. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
44. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
45. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
46. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
47. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
48. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Суду, що суд апеляційної інстанцій правильно та повно встановив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права.
50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Передерія Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій