ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 620/1243/19
адміністративне провадження № К/9901/31902/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (судді - Костюк Л.О., Бужак Н.П., Мельничук В.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.04.2019 № 161 "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" в частині демонтажу тимчасових об`єктів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-ша Кордівка, 8а (додаток п. 6-11), а саме: 1) металевий паркан, розміром 10x50 м; 2) дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м; 3) дерев`яна альтанка розміром 3x3 м; 4) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 5) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 6) вбиральня, розміром 3x3 м.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, що підтверджується інформаційною довідкою за № 118609166 від 27.03.2018, державним актом серії ЯБ № 624297, інформаційною довідкою № 53590540, та інформацією з Державного земельного кадастру від 22.04.2019 (а.с. 50-51 т.1).
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га, на праві власності належить Чернігівській міській раді, цільове призначення земельної ділянки: для городництва, місце розташування: м. Чернігів, вулиці 1-ша Кордівка, 8 (а.с.144 т.1).
05.07.2006 між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для городництва по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0491 га., строком на 10 років (а.с. 69-71 т.1).
02.04.2019 інспектором-ревізором комунального підприємства "Муніципальна варта" Чернігівської міської ради Король Д.Ф. на земельній ділянці (строк дії договору оренди якої закінчився у 2016 році) біля житлового будинку АДРЕСА_3 , виявлена одна дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м, а також на суміжній земельній ділянці, біля житлового будинку АДРЕСА_3 , виявлені три дерев`яні альтанки, розміром 3x3 м. та вбиральня. Обидві земельні ділянки поруч із земельною ділянкою, яка дійсно належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 23-34 т.1).
Оскільки нерухома житлова будівля на земельній ділянці по вулиці 1 - ша Кордівка має нумерацію 8а, а на земельній ділянці, де виявлені тимчасові об`єкти, нерухоме майно відсутнє, інспектором-ревізором КП "Муніципальна варта" ЧМР в актах виявлення тимчасових об`єктів зроблена прив`язка саме до житлового будинку № 8а.
Згідно рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" від 18.04.2019 за № 161, з додатком до нього, керуючись підпунктом 7 пункту "а" частини 1 ст.30 Закону України "Про місцеві самоврядування в Україні", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", рішенням Чернігівської міської ради від 24.05.2011 за № 143 "Про порядок користуванні об`єктами благоустрою у місті Чернігові" (із змінами), виконавчий комітет міської ради, серед іншого, вирішив провести демонтаж тимчасових об`єктів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-ша Кордівка, 8а (додаток п. 6-11), а саме: 1) металевий паркан, розміром 10x50 м; 2) дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м; 3) дерев`яна альтанка розміром 3x3 м; 4) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 5) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 6) вбиральня, розміром 3x3 м, згідно додатку до цього рішення - Перелік тимчасових об`єктів на території м.Чернігова (а.с. 21-22 т.1).
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не укладали додаткових угод про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.07.2006, а тому, термін його дії закінчився 06.07.2016.
Також суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, на якій зведено тимчасові об`єкти, межує з Центральним парком культури та відпочинку міста, що є зоною для забезпечення задоволення культурних потреб різних груп населення, розвитку художньої та технічної творчості, відродженню розвитку національної культури.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 - скасовано.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.04.2019 № 161 "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів" в частині демонтажу тимчасових об`єктів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-ша Кордівка, 8а (додаток п. 6-11), а саме: 1) металевий паркан, розміром 10x50 м; 2) дерев`яна альтанка, розміром 8x10 м; 3) дерев`яна альтанка розміром 3x3 м; 4) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 5) дерев`яна альтанка, розміром 3x3 м; 6) вбиральня, розміром 3x3 м.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки спірні об`єкти знаходяться на приватній земельній ділянці (вбиральня) та орендованій земельній ділянці (чотири альтанки та паркан), вони ніяким чином не відносяться до об`єктів благоустрою.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно генерального плану міста Чернігова, земельні ділянки по АДРЕСА_4 відносяться до рекреаційно-житлової забудови, в тому числі, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, територія житлової забудови не відноситься до об`єктів благоустрою, згідно чинного законодавства України.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір оренди є поновленим згідно ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (автоматичне поновлення договору за принципом мовчазної згоди), оскільки позивачем виконано вимоги закону, що не заперечується відповідачем.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157 та договір оренди земельної ділянки від 05.07.2006 є поновленим згідно з ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (автоматичне поновлення договору за принципом мовчазної згоди), оскільки договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що і зазначено в ч.8 ст. 33 вказаного Закону. Однак, така додаткова угода не укладалась між орендодавцем та орендарем.
Також покликається на те, що 12.11.2018 позивач звернувся до міської ради про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки. Розгляд даного питання було винесено на розгляд чергової сесії міської ради, натомість 20.12.2018 від ОСОБА_1 надійшла заява про зняття з розгляду вказаного питання. Саме з цих підстав міською радою не призначається уповноважена особа в укладенні додаткової угоди до договору оренди. Однак судом апеляційної інстанції не досліджувались такі докази.
Також покликається на те, що жодним належним доказом не підтверджено, що позивач своєчасно у відповідності до умов договору та закону звернувся до відповідача з повідомленням про намір поновити договір, з додаванням додаткової угоди.
Також покликається на те, що встановлюючи факт, що договір оренди земельної ділянки є поновленим, суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень та за межі позовної заяви, оскільки розгляд земельних спорів відбувається в порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного.
Відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Пунктом 1 частини 2 статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.
За змістом статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постановляючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій головним чином зосередились на питанні встановлення факту продовження дії договору оренди земельної ділянки від 05.07.2006, укладеного між позивачем та Чернігівською міською радою.
Водночас, предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача від 18.04.2019 № 161 "Про демонтаж тимчасових об`єктів на території м. Чернігів".
Таким чином, в межах заявлених позовних вимог насамперед підлягали з?ясуванню питання допущених позивачем порушень під час встановлення тимчасових споруд та наявності передбачених законодавством підстав для прийняття відповідачем рішення про їх демонтаж.
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, судами першої та апеляційної інстанцій такі обставини справи не з?ясовано, не перевірено наявність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного рішення про демонтаж тимчасових споруд і доказів на підтвердження або ж спростування таких обставин не досліджено.
Крім того, вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що тимчасові об?єкти, про демонтаж яких відповідачем прийняте оскаржуване у цій справі рішення, знаходяться на суміжній з належною позивачеві земельній ділянці, договір оренди якої закінчився.
Натомість, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні об`єкти знаходяться на приватній земельній ділянці (вбиральня) та орендованій земельній ділянці (чотири альтанки та паркан).
Такі висновки судів попередніх інстанцій щодо розташування частини тимчасових споруд саме на належній позивачу земельній ділянці є взаємовиключними, відтак, фактичні обставини в цій частині підлягають ретельній перевірці на підставі належних та допустимих доказів, досліджених за участю сторін, задля усунення таких суперечливих висновків.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що всі споруди мають дозволи, однак судами не досліджено зміст та умови таких дозволів, а також не з?ясовано позицію відповідача щодо того, яким чином впливає їх наявність на правомірність оскаржуваного рішення.
Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач є законним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157 та про продовження дії договору оренди від 05.07.2006, ґрунтується лише на поясненнях позивача про те, що він своєчасно звернувся до відповідача з повідомленням про намір поновити договір.
Однак, суд апеляційної інстанції не з?ясував, чи позивач належно виконує свої обов`язки за договором оренди; чи до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; чи до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, чи продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; чи орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Відповідно до визначених статтями 341 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Отже, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому, таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового судового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити фактичні обставини справи, дослідити докази на їх підтвердження чи спростування і постановити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Керуючись ст. 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 620/1243/19 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук