ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 620/1286/21
адміністративне провадження № К/9901/44621/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 620/1286/21
за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Карпенка Віктора Константиновича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (суддя Житняк Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кузьмишина О.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - Правосуд О.М., позивач) звернувся до суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі -Прилуцька міська рада, відповідач), у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Прилуцької міської ради VIII скликання від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради» (далі - спірне рішення), за яким секретарем Прилуцької міської ради обрано депутата ОСОБА_2 .
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне рішення ради прийнято з грубими порушеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Прилуцької міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням міської ради (3 сесія 7 скликання) від 04 грудня 2015 року №3 (далі - Регламент), а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Прилуцької міської ради VIII скликання від 24 січня 2021 року №1 «Про обрання секретарем Прилуцької міської ради ОСОБА_2 ». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати.
4. Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2021 року виправив описку допущену у даті прийняття оскаржуваного рішення зазначивши - 24 грудня 2020 року
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час ухвалення спірного рішення було допущено ряд порушень, таких як:
- в бюлетенях для таємного голосування була відсутня колонка (позначка) «утримався», що порушило право, зокрема, позивача, на відповідне волевиявлення під час прийняття спірного рішення;
- після проведення голосування при перегляді відеозйомки телеканалу ТІМ, який серед інших висвітлював дії депутатів міської ради під час її сесії, було виявлено, що лічильна комісія під головуванням ОСОБА_3 розробила план дій, при яких депутати міської ради ще до проведення підрахунку голосів, перед вкиданням бюлетенів до урни показували результати свого таємного волевиявлення членам лічильної комісії та деяким депутатам міської ради з числа політичної партії «Рідний дім», від якої висувався ОСОБА_2 . Такі дії призвели до порушення таємниці голосування;
- депутат ОСОБА_2 , який спірним рішенням обраний секретарем Прилуцької міської ради, не повідомив про наявний у нього конфлікт інтересів.
6. За наведених обставин та урахувавши також, що відповідач визнав позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування спірного рішення.
7. Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з наведеною позицією суду першої інстанції повністю та постановою від 30 вересня 2021 року залишив указане рішення без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
8. Адвокат Карпенко В.К. подав в інтересах ОСОБА_2 касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
9. Як на підставу оскарження судових рішень скаржник посилається на пункти 1, 4 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що на момент звернення з позовом до суду, спірне рішення про обрання секретарем Прилуцької міської ради не набуло чинності, оскільки 28 грудня 2020 року було зупинене розпорядженням міського голови Попенко О.М. Законність такого розпорядження є предметом оскарження за позовом ОСОБА_2 у справі №620/289/21 (наразі знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції).
11. В той же час, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №800/301/16 та №802/2474/17-а: порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2016року у справі №800/301/16). Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
12. Відтак скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що у ОСОБА_1 є підстави для звернення до суду із цим позовом та не урахував вищевикладених висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
13. Також на думку скаржника суд першої та апеляційної інстанцій установили обставини справи на підставі недопустимого доказу, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал спірного рішення та засвідчена належним чином його копія.
14. Поряд з цим скаржник зазначив, що ОСОБА_2 , який за спірним рішенням Прилуцької міської ради був обраний секретарем даної ради, не був залучений до участі в справі в суді першої інстанції, а скасування спірного рішення напряму вплинуло на його права та обов`язки. Відтак вважає, що відповідно до частини третьої статті 353 КАС України, наявні обов`язкові підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, адже суд прийняв рішення без залучення третіх осіб до участі у справі.
15. За твердженням скаржника, справа має виняткове значення для нього, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями фактично поставлено під сумнів його професійну компетентність, порядок його обрання і довіру 1/3 депутатів від складу Прилуцької міської ради на здійснення ним повноважень секретаря цієї ради.
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Єресько Л.О., Калашнікової О.В. ухвалою від 23 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому він зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Поряд з цим зауважує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
18. Від позивача також надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування поданих заперечень ОСОБА_1 погоджується із висновками судів попередніх інстанції про те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням процедури установленої Регламентом та положеннями чинного законодавства України з питань місцевого самоврядування.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 07 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
20. 24 грудня 2020 року на першому пленарному засіданні першої сесії Прилуцької міської ради VIII скликання проводилось (таємне) голосування щодо обрання секретаря ради.
21. Рішенням Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії восьмого скликання) від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради» секретарем відповідної ради обрано депутата - ОСОБА_2 , 1979 року народження, безпартійного (обраний від Чернігівської обласної партійної організації політичної партії «Рідний дім»).
22. Вважаючи, що рішення ради прийнято з порушеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту, позивач звернувся із позовом до суду та просить визнати незаконним та скасувати його.
V. Нормативне регулювання
23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
26. За пунктом 4 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
27. Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР та Регламенту, обрання секретаря міської ради проводиться шляхом таємного голосування.
28. Статтею 49 Закону № 280/97-ВР визначено, що депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
29. Згідно із статтями 50, 59 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо: 1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою; 3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради; 4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради; 5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень.
30. Відповідно до статті 58 Регламенту, який діяв на момент проведення першої сесії, для проведення таємного голосування і визначення його результатів сесія міської ради обирає з числа депутатів лічильну комісію. Лічильна комісія обирається шляхом відкритого голосування більшістю депутатів, присутніх на засіданні. До складу лічильної комісії не можуть бути обрані депутати, чиї кандидатури висунуто до складу органів, що обираються. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову й секретаря комісії. Рішення лічильної комісії ухвалюється більшістю голосів членів комісії. Бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії за встановленою нею формою й у визначеній кількості. Бюлетені містять всю необхідну для голосування інформацію. У бюлетені для голосування по проекту рішення повинні стояти слова «за», «проти», «утримався». Час і місце голосування, порядок його проведення встановлюються лічильною комісією і доводяться головою комісії до відома депутатів.
31. Таємне голосування - це вид голосування, при якому учасники голосують анонімно. Важливим критерієм таємного голосування є виключення контролю за волевиявленням голосуючого.
32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), секретар міської ради відноситься до осіб органів місцевого самоврядування, на яких поширюється дія цього закону.
33. Відповідно до частини першої статті 28 указаного Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
34. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
35. За приписами частини першої статті 35 Закону № 1700-VII особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі й депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
36. Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 591 Закону № 280/97-ВР згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
VІ. Позиція Верховного Суду
37. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
38. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
39. Надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить з наступного.
40. Предметом спору в цій справі є рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 грудня 2020 року №1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради», яким секретарем відповідної ради обрано депутата - ОСОБА_2 .
41. Так, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що рішення ради прийнято з порушеннями Закону № 280/97-ВР та Регламенту, оскільки в ході перегляду репортажів в різних засобах масової інформації про проведення голосування за обрання 24 грудня 2020 року секретаря міської ради було виявлено факти порушення принципу таємності голосування, порушено право волевиявлення учасників голосування та розголошення його змісту. Крім того особою, яка спірним рішенням обрана секретарем Прилуцької міської ради, не повідомлено про наявний конфлікт інтересів.
42. За висновком суду першої інстанції порушення процедури прийняття спірного рішення та визнання відповідачем позову є достатніми підставами для задоволення такого позову.
43. Суд апеляційної інстанції, відкривши апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 та розглянувши її, погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відхиливши при цьому доводи заявника апеляційного провадження щодо порушення цим судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні спору.
44. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони та треті особи.
45. Згідно з положеннями частини другої та п`ятої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки; якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
46. Частиною другою статті 51 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу, зокрема, право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
47. Важливість залучення судом в адміністративних справах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, підтверджується, зокрема, положеннями частини третьої статті 317 та частини третьої статті 353 КАС України, згідно з якими прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов`язковою підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а також обов`язковою підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд.
48. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246 та від 30 березня 2016 року у справі № 814-3015-14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
49. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить обов`язковість судового рішення. Крім того, у статті 1291 Основного Закону України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
50. Оскільки спірне рішення у цій справі «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради» стосується ОСОБА_2 , яким його орано секретарем цієї ради, то суди фактично вирішили питання про права та обв`язки останнього, як посадової особи органу місцевого самоврядування (депутата місцевої ради) без залучення його до розгляду справи ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції.
51. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
52. Згідно із положеннями пункту 1 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
53. Частинами другою та третьою статті 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
54. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
55. При цьому, згідно з положеннями пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
56. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що суд апеляційної інстанції на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду, виявивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які виразились, зокрема, у незалученні до участі у справі особи, якщо суд прийняв рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки, може залучити до участі у справі таку особу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. При цьому обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є, зокрема, прийняття судом першої інстанції рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
57. Незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції визнаючи, що права ОСОБА_2 все ж таки рішенням суду першої інстанції порушені (що слідує із факту того, що апеляційне провадження за його скаргою було відкрите) в порушення приписів статті 306 КАС України не з`ясував належний склад учасників судового процесу, не перевірив чи рішення суду першої інстанції вплинуло на права та обов`язки особи, яка не брала участь у справі ( ОСОБА_2 ) й не вирішив питання про залучення останнього.
58. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось й те, що суд першої інстанції, як вбачається із змісту його рішення, фактично прийняв визнання відповідачем позову ОСОБА_1 й прийняв рішення на користь останнього не перевіривши при цьому, чи такі дії відповідача порушують чиї-небуть права, свободи або інтереси, тобто чи узгоджувалось це в даному випадку з положеннями статті 189 КАС України.
59. Адже за приписами частини п`ятої статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
60. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права. При цьому частиною третьою цієї ж статті визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
61. З огляду на таке, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб ( ОСОБА_2 ), які не були залучені до участі у справі.
62. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, маючи відповідні повноваження на залучення третіх осіб, не вжив заходів, спрямованих на виправлення допущеного судом першої інстанції порушення, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
63. Подібний висновок щодо обов`язковості скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд у справах, в яких суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 815/4196/17, від 22 серпня 2019 року у справі № 711/5535/17, від 3 березня 2020 року у справі № 826/7011/16, від 29 вересня 2020 року у справі № 0840/3100/18.
64. Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки судів попередніх інстанцій та приймаються Верховним Судом у якості належних.
65. За таких обставин, з огляду на приписи пункту четвертого частини третьої статті 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу адвоката Карпенка В.К. в інтересах ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду питання про залучення останнього до участі у справі.
VII. Висновки щодо розподілу судових витрат
66. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Карпенка Віктора Константиновича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року скасувати, а справу № 620/1286/21 направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько О.В. Калашнікова