ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 620/13591/23

адміністративне провадження № К/990/42679/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1

на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 (суддя-доповідач - Л.О. Житняк)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 (суддя-доповідач - Є.І. Мєзєнцев, судді - Л.В. Губська, О.В. Епель)

у справі № 620/13591/23

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до ОСОБА_1

про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

встановив:

Обставини справи

1. ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 18 665 грн 35 коп.

2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023, позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто позивачу.

3. При постановленні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. До таких висновків суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що відповідача 02.11.2018 відраховано з навчального закладу, необхідність відшкодування витрат доведена відповідачу згідно наказу від 02.11.2018, в той час як позивач звернувся до суду з позовом 08.09.2023. При цьому, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

4. Суд апеляційної інстанції такі висновки підтримав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати для відкриття провадження у справі судом першої інстанції та розгляду справи по суті.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про своєчасне звернення до адміністративного суду з позовом після фактичної відмови відповідача виконати вимоги академії по відшкодуванню витрат. Зазначає, що наявність заборгованості звільненого курсанта та його обізнаність з такою заборгованістю, не створює обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 у місячний строк завертатись до суду з позовом. Військова академія вживає заходів для погашення заборгованостей колишніми курсантами у добровільному порядку, пропонує варіанти сплати частинами чи з відстроченням платежів, і лише після вжиття таких заходів та фактичної відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати звертається до суду, що як вказує позивач, було зроблено в даному випадку.

Позиція інших учасників справи

7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8 Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1.

9. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

12. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

13. Абзацами першим та другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

14. Приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

15. Так, предметом цього позову є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

16. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

17. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

18. Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

19. Верховний Суд у постановах у від 21.01.2021 у справі № 560/1389/20, від 23.03.2023 у справі № 420/24331/21 наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

20. Отже, до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

21. Враховуючи наведене, висновок судів попередніх інстанцій, що у даному випадку підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є помилковим.

22. Що стосується дати, з якої має обраховуватися місячний строк звернення до суду з вимогами, які є предметом позову у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.

23. Так, Верховний Суд у справі № 560/1389/20 (постанова від 21.01.2021), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

24. У постанові від 01.02.2024 у справі № 400/210/21 Верховний Суд, аналізуючи положення частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 7 Порядку № 964 виснував, що право на звернення до суду у позивача у цій справі (правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі) може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

25. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 02.11.2018 № 81-РС ОСОБА_1 02.11.2018 відраховано з числа курсантів ІНФОРМАЦІЯ_1 через небажання продовжувати навчання; розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з ОСОБА_1 у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

26. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 02.11.2018 № 231 ОСОБА_1 оголошено суму до відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) у розмірі 18 665 грн 35 коп.

27. З довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, ОСОБА_1 ознайомився 02.11.2018 під особистий підпис і зазначив, що з розрахунком згоден.

28. Водночас, ні у наказі від 02.11.2018 № 231, ні у довідці-розрахунку витрат не визначено строк, протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.

29. В подальшому, 07.08.2023 ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, в якій пропонується протягом десяти днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 18 665 грн 35 коп.

30. Матеріалами справи підтверджується, що вказану вимогу отримано відповідачем 11.08.2023.

31. Отже, строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування.

32. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та неправомірно повернув позовну заяву позивачу.

33. Судом апеляційної інстанції вказаної помилки процесуального закону не виправлено.

34. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 620/13591/23 скасувати.

3. Справу № 620/13591/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк