ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа №620/3810/19

касаційне провадження № К/9901/18419/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Управління) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 (суддя Заяць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі за позовом Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» (далі - Підприємство) до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368,31 грн. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму 344,93 грн, № 345 від 31.05.2017 на суму 624840,40 грн та № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, які не підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість (складені на неплатника ПДВ), штрафні санкції не передбачені.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 №0051945304 в частині застосування штрафу в розмірі 371368,31 грн. за порушення термінів реєстрації зведених податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму 344,93 грн, № 345 від 31.05.2017 на суму 624840,40 грн та № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до позивача неправомірно застосовані штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної, виходячи з положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, оскільки Підприємством було виписано зведені податкові накладні за товарами/послугами які не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг. В ЄРПН зведені накладні зареєстровані з відповідною ознакою 09 (тип причини 09 складена на постачання для операцій які звільнені від оподаткування ПДВ), відповідно до пункту 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що ПК України не передбачає винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування крім тих, що встановлені безпосередньо пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України та пунктами 35, 42 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тоді як оспорювані податкові накладні були складені на операції, що містять код ставки «за основною ставкою» (код ставки 20), тобто не звільнені від оподаткування.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.09.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 15.01.2025.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання строків реєстрації Підприємством податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН, за результатами якої складено акт від 14.11.2019 №81/25-01-53-04-39 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що платником порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, податкових накладних № 283 від 31.01.2017 на суму ПДВ 344,93 грн., № 345 від 31.05.2017 на суму ПДВ 624840,40 грн., № 267 від 31.12.2018 на суму 3078351,00 грн.

Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що платник порушивши вимоги пункту 201.10 статті 201 розділу ІІ ПК України, не дотримався граничних термінів реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2019 № 0051945304, яким за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на відповідну кількість календарних днів до Підприємства було застосовано штраф у загальному розмірі 371372,23 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, зведені податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» помітка «X» та зазначено тип причини « 09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Разом з цим, зазначені податкові накладні складені на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за основною ставкою (20%), що знайшло своє відображення у рядках III, V розділу А зазначених податкових накладних.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність застосованих до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 та від 11.09.2024 у справі № 1.380.2019.001890.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду