№ 620/5154/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 620/5154/24

провадження № К/990/32658/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Єресько Л. О., Жука А. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дії, протиправною постанову та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якої приєдналась Чернігівська обласна прокуратура, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Голяшкіна О. В., суддів: Заїки М. М., Шведа Е:. Ю.

І. Суть спору

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив:

1.1. визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - Відділ ДВС) Яковенка Владислава Андрійовича, які виявилися у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 квітня 2024 року неправомірними;

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 01 квітня 2024 року, винесену державним виконавцем Відділу ДВС Яковенком В. А.;

1.3. зобов`язати державного виконавця Відділу ДВС Яковенка В. А. відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 825/324/17, виданому Чернігівським окружним адміністративним судом 18 грудня 2023 року.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17, зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області з 11 квітня 2017 року.

Вказує, що 01 квітня 2024 року державний виконавець Відділу ДВС Яковенко В. А. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 825/324/17, виданого 18 грудня 2023 року Чернігівським окружним адміністративним судом, у зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду.

01.04.2024 по виконавчому провадженню ВП № 73700623 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду.

Втім, позивач стверджує, що судове рішення у справі № 825/324/17 не виконано.

Вважаючи, що державний виконавець не мав права виносити спірну постанову про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про постанови головного державного виконавця Відділу ДВС від 01 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 73700623, відновивши виконавче провадження по виконавчому листу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист, виданий 18 грудня 2023 року Чернігівським окружним адміністративним судом у справі № 825/324/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області з 11 квітня 2017 року.

4. 05 березня 2024 року державним виконавцем Відділу ДВС Яковенком В. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73700623 з примусового виконання виконавчого листа № 825/324/17 від 18 грудня 2023 року, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом.

5. Чернігівська обласна прокуратура листом від 19 березня 2024 року № 15/3/2-40-2017 повідомила відповідача, що наказом керівника обласної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 279к поновлено ОСОБА_1 , з 11 квітня 2017 року на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області та в органах прокуратури.

Разом з цим, Чернігівська обласна прокуратура зазначила, що про видання наказу від 27 грудня 2023 року № 279к ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся листами від 28 грудня 2023 року № 07-1193вих-23, від 29 січня 2024 року № 07-73вих-24 та від 06 березня 2024 року № 07-218вих-27 з одночасним направленням копії наказу про поновлення.

6. 01 квітня 2024 року державним виконавцем Відділу ДВС Яковенком В. А. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66634818 на підставі вимог пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 09 травня 2024 року в позові відмовив.

8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із фактичного виконання рішення суду, відсутності у державного виконавця підстав для продовження виконавчого провадження та правомірності прийнятого державним виконавцем рішення про закінчення виконавчого провадження.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на відповідний наказ Чернігівської обласної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 279к щодо поновлення позивача на посаді, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 13 березня 2024 року та від 01 лютого 2024 року з відміткою «вручено особисто».

Суд першої інстанції зазначив, що видання роботодавцем наказу про поновлення позивача на посаді є свідченням виконання рішення, а до обов`язків державного виконавця не віднесено здійснення перевірки факту допущення стягувача до виконання своїх обов`язків та фактичного допуску до роботи.

9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 липня 2024 року скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив.

9.1. Визнав дії державного виконавця Відділу Яковенка В. А., які виявилися у винесенні постанови від 01 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 73700623 неправомірними.

9.2. Визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця Відділу ДВС від 01 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 73700623.

9.3. Зобов`язав державного виконавця Відділу ДВС Яковенка В. А. відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 825/324/17, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 18 грудня 2023 року.

10. Вказану постанову суд апеляційної інстанції прийняв з огляду на те, що при поновленні позивача на посаді питання щодо внесення змін до структури змін до структури та штатної чисельності Чернігівської обласної прокуратури з метою забезпечення стягувачу раніше займаної ним посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області не вирішувалося, а визначена йому посада начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернігівської обласної прокуратури, не є рівнозначною до попередньої посади, оскільки ні за категорією, ні за функціональними обов`язками їй не відповідає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судове рішення у справі № 825/324/17, яке набрало законної сили, не було фактично виконано, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Представник відповідача подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктами 1 частини четвертої, підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини другої статті 65 «Про виконавче провадження», викладених у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 453/1524/21 у подібних правовідносинах.

Також автор касаційної скарги покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

12. Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

13. До Верховного Суду надійшла заява Чернігівської обласної прокуратури про приєднання до касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, в якій також автор вказує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У зазначеній заяві автор, вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 620/5154/24, залишивши в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 620/5154/24.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2024 року прийнято заяву Чернігівської обласної прокуратури про приєднання до касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 620/5154/24.

14. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

18. За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

19. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, в силу частини другої цієї ж статті виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

20. Приписами статті 65 Закону № 1404-VIII визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

21. Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

22. За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

VI. Позиція Верховного Суду

23. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли з приводу закінчення виконавчого провадження за пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

24. Зі змісту позову слідує, що позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу ДВС від 01 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № 73700623 з огляду на те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17, на підставі якого 05 березня 2024 року постановою державного виконавця Відділу відкрито виконавче провадження № 73700623 з примусового виконання виконавчого листа № 66634818 не виконується боржником у повному обсязі.

25. З аналізу наведених норм права висновується, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.

26. Отже, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.

27. Водночас джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Офіс Генерального прокуратура, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області з 11 квітня 2017 року.

29. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема, від 13 лютого 2025 року у справі № 380/25725/23, від 25 січня 2023 року у справі № 359/4426/21 та від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, зазначав, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі є видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Чернігівська обласна прокуратура листом від 19 березня 2024 року № 15/3/2-40-2017 повідомила відповідача, що наказом керівника обласної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 279к поновлено ОСОБА_1 , з 11 квітня 2017 року на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області та в органах прокуратури.

31. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що лише видання наказу від 27 грудня 2023 року № 279к про поновлення стягувача на посаді, навіть зі встановленням робочого місця та визначенням функціональних обов`язків стягувача, не є фактичним виконанням рішення у справі № 825/324/17.

При цьому апеляційний суд застосував правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16, від 31 травня 2021 року у справі № 0840/3202/18.

32. Водночас варто зауважити, що у справі № 808/2741/16 предметом спірних правовідносин був наказ Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області від 29 липня 2016 року N 21-о про припинення державної служби та звільнення особи з посади начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів у зв`язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Подібні обставини також мали місце і у справі № 0840/3202/18, в якій предметом спору був наказ про звільнення у зв`язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності.

33. Щодо висновку, який зводиться до того, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником, варто вказати на таке.

У постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 826/8332/17, від 31 травня 2021 року в справі № 0840/3202/18 Суд зазначив, що ураховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Відтак, звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі, а не на іншій рівнозначній посаді, як того бажає позивач.

Виходячи із специфіки цієї категорії публічно-правових спорів, поняття «попередня робота» слід трактувати дещо ширше, зокрема, як обсяг та перелік функціональних завдань та обов`язків працівника, його повноважень та відповідальності за відповідною посадою.

Водночас варто наголосити, що у справі, яка розглядається, предметом спору є не наказ про звільнення, а постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання судового рішення.

При цьому, з огляду на судове рішення, в якому судом надавалась оцінка наказу про звільнення позивача із займаної посади, суд встановив, що таке звільнення було неправомірним, що є втручанням у його права. Водночас поновити позивача на раніше займану посаду є виправданим і обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, що відповідає приписам частини першої статті 235 КЗпП України.

34. За приписами частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

35. Указана норма кореспондує з положеннями статті 255 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статті 370 КАС України (у редакції закону після 15 грудня 2017 року), згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (зокрема, статтею 236 КЗпП України).

36. За правилами частин першої та сьомої статті 235 КЗпП України (у редакції чинній на час постановлення судового рішення про поновлення на роботі) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

37. Аналогічне правило щодо негайного виконання рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби було закріплене пункті 3 частини першої статті 256 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та у пункті 3 частини першої статті 371 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).

38. Також, у період з 2017 року по 2022 рік положення частини першої статті 65 Закону № 1404-VIII були незмінними та передбачали, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

39. Водночас відповідно до частини другої статті 65 Закону № 1404-VIII (у редакції чинній до 10 березня 2021 року) рішення вважалося виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

40. Законом України від 05 лютого 2021 року 1217-ІХ змінено частину другу статті 65 Закону № 1404-VIII та викладено її у такій редакції «рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження». Указана норма набрала чинності з 10 березня 2021 року.

41. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання роботодавцем про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх обов`язків.

42. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

43. КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону № 1404-VIII.

44. За змістом статті 65 Закону № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

45. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати.

46. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 20 жовтня 2022 року у справі № 160/12318/21, від 25 січня 2023 року у справі № 359/4426/21, а також у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 453/1524/2, на яку посилається автор касаційної скарги.

47. Повертаючись до обставин цієї справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17, зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області з 11 квітня 2017 року.

48. Отже, існування зазначеного судового рішення породжує у відповідача обов`язок його виконання щодо поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді, який має бути здійснений, шляхом видання відповідачем відповідного наказу.

49. Так, наказом керівника обласної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 279к поновлено ОСОБА_1 , з 11 квітня 2017 року на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області та в органах прокуратури.

Про видання вказаного наказу Чернігівська обласна прокуратура листом від 19 березня 2024 року № 15/3/2-40-2017 повідомила відповідача та зв`язку з фактичним виконанням судового рішення просила закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

Як висновується з матеріалів справи, ОСОБА_1 ознайомлений з наказом від 27 грудня 2023 року № 279к, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 13 березня 2024 року та від 01 лютого 2024 року з відміткою «вручено особисто» (а.с. 69, 73). Відомостей щодо оскарження позивачем цих наказів у визначеному законодавством порядку матеріали адміністративної справи не містять.

50. Наведене свідчить, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17 фактично виконано.

51. Між тим, суд апеляційної інстанції встановив, що на запит позивача Офіс Генерального прокурора листом від 15 січня 2024 року № 27/3-46вих-24 повідомив, що у структурі Чернігівської обласної прокуратури відсутнє управління нагляду у кримінальному провадженні. У штатному розписі Чернігівської обласної прокуратури станом на 01 січня 2024 року (чинний на поточну дату) посаду начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації (на правах прокурора) не встановлено. Крім того, вказано, що на цей час відділ приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації структурно входить до управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернігівської обласної прокуратури (посада начальника зазначеного відділу належить до категорії працівника, який виконує функції з обслуговування), тому підстави для створення такої посади відсутні.

На запит ОСОБА_1 щодо надання інформації щодо звернення Чернігівської обласної прокуратури із заявою (клопотанням, зверненням) щодо внесення змін до штатного розпису Чернігівської обласної прокуратури, Офіс Генерального прокурора листом від 22 січня 2024 року № 27/3-109вих-24 повідомив, що керівник Чернігівської обласної прокуратури не звертався до Офісу Генерального прокурора з поданням відповідно до вимог Положення про організаційно-штатну роботу в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 06 квітня 2021 року № 82 щодо включення до штатного розпису посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області, оскільки з 11 вересня 2020 року такої юридичної особи як «прокуратура Чернігівської області» не існує.

Листом від 05 квітня 2024 року № 27-162вих-24 Чернігівська обласна прокуратура на запит позивача від 28 березня 2024 року повідомила, що станом на 27 грудня 2023 року та у період з 27 грудня 2023 року до 27 березня 2024 року у структурі та штатній чисельності Чернігівської обласної прокуратури посада начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області не передбачена. Пропозиції щодо змін до структури та штатної чисельності Чернігівської обласної прокуратури, а саме установлення у штатному розписі посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області до Офісу Генерального прокурора не вносилися за відсутності підстав. При цьому вказано також, що функціональні обов`язки начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1. затверджені першим заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури 29 грудня 2023 року. Робоче місце начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1. визначено наказом керівника Чернігівської обласної прокуратури від 29 грудня 2023 року № 283к в управлінні нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Чернігівської обласної прокуратури за адресою: вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів.

Також відзначено, що функціональні обов`язки начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області та обов`язки начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Чернігівської обласної прокуратури, визначені посадовою інструкцією, відрізняються.

52. Враховуючи, що боржником не внесено відповідні зміни до штатного розпису та не введено скорочену посаду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

53. Однак, наведене не корелюється з приписами частини другої статті 65 Закону № 1404-VIII, згідно з якою рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

54. Отже, закінчуючи виконавче провадження з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.

55. Як уже зазначалось, у матеріалах справи міститься копія наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 279к (а.с. 24), яким підтверджується виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 825/324/17 у чіткій відповідності з резолютивною його частиною.

56. За таких обставин та правового врегулювання постанова про закінчення виконавчого провадження від 01 квітня 2024 року, винесена державним виконавцем Відділу ДВС Яковенком В. А., є обґрунтованою.

57. Отже, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у позові.

58. Шостий апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

59. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року підлягає скасуванню, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якої приєдналась Чернігівська обласна прокуратура, задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 620/5154/24 скасувати.

3. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 620/5154/24 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. О. Єресько

А. В. Жук