№ 620/7282/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 620/7282/22

адміністративне провадження № К/990/227/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.

суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.)

у справі № 620/7282/22

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71 254, 59 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно у фіксованій величині 3882,26 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 882,26 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно у загальній сумі 7376,29 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період проходження військової служби відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" не в повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Також позивач вказує про те, що січень 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року, однак відповідачем застосовний базовий місяць - січень 2016 року, а за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року відповідачем не визначено позивачу індексацію-різницю.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 27 квітня 2018 року;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 27 квітня 2018 року;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація як один із способів забезпечення державних стандартів і нормативів безпідставно не виплачувалася відповідачем позивачу за спірний період з 06 червня 2016 року по 27 квітня 2018 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в указаній частині є обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що січень 2008 року є базовим місяцем для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року - для її обчислення з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року. Водночас, Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що права позивача в частині визначення базового місяця на час розгляду справи не порушені, позаяк нарахування та виплата її не здійснювалася. Крім того, суд зауважив на відсутності можливості встановлення фіксованої суми індексації, адже вона не є сталою величиною та залежить від індексу споживчих цін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність правових підстав стверджувати, що відповідачем було правомірно не забезпечено виплату індексації грошового забезпечення позивачу з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що, у свою чергу, виключає існування правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у відповідній частині, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Також зазначив, що відсутність коштів в бюджеті не може обмежувати гарантоване законом право особи на отримання відповідних виплат.

Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Визначення базового місяця для здійснення нарахування індексації грошового забезпечення не є дискреційними повноваженням відповідача, оскільки січень 2008 року як базовий місяць визначений на нормативно-правовому рівні.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції, що покладення на відповідача обов`язку з нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року саме із застосуванням базового місяця січень 2008 року є передчасним, внаслідок чого безпідставно відмовлено у задоволенні відповідної частини позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що у цій справі має місце протиправна бездіяльність, а не дії відповідача, оскільки ним взагалі не нараховувалася позивачу індексація грошового забезпечення з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Між тим, як вказав суд апеляційної інстанції, вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період у чітко визначеній сумі 71 254,59 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів задоволенню не підлягають, оскільки, на відміну від визначення базового місяця, повноваження щодо обчислення суми належної до виплати індексації є дискреційними.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Між тим, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача індексації за вказаний період у чітко визначеній сумі 7 376,29 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, оскільки, як вже було зазначено вище, повноваження відповідача щодо обчислення суми належної до виплати індексації є дискреційними.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування своєї позиції скаржник указує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Кабінету Міністрів України, викладені у постановах від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23, а також необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яке належить до виплат за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової частини та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.

Також скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не встановлено фактичні обставини справи, а саме:

- розмір грошового доходу позивача в лютому 2018 року;

- розмір грошового доходу позивача в березні 2018 року;

- грошовий дохід позивача збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року;

- розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року;

- чи перевищив розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року суму індексації, яка припадала на цей місяць.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження з 06 лютого 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 06 червня 2016 року по 27 квітня 2018 року проходив військову службу у Північно-Східному територіальному управлінні внутрішнього аудиту та був зарахований на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року; вказати базові місяці та щомісячну фіксовану суму індексації для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 27 квітня 2018 року.

Листом від 27 серпня 2022 року №5/5844д відповідач повідомив позивача, що з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація не нараховувалася у зв`язку з відсутністю фінансування, а законодавством не передбачено механізму її виплати за минулі періоди. Крім того, у листі зазначено, що право на індексацію у 2018 році виникло лише у грудні цього року, оскільки індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, а тому з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року вона позивачу не нараховувалася та не виплачувалася. Також у листі вказано, що базовим місяцем для обчислення індексації є березень 2018 року.

Не погоджуючись з вищенаведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року.

Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункту 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.

Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, що був чинним до 20 липня 2018 року, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260).

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року касаційне провадження відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Кабінету Міністрів України, викладені у постановах від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанцій лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірні періоди в конкретно визначених сумах, а тому суд касаційної інстанції переглядає зазначене судове рішення в межах вимог касаційної скарги.

Як вже зазначалось, суд апеляційної інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність, а не дії відповідача, оскільки ним взагалі не нараховувалася позивачу індексація грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Між тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період у чітко визначеній сумі 71 254,59 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів задоволенню не підлягають, оскільки, на відміну від визначення базового місяця, повноваження щодо обчислення суми належної до виплати індексації є дискреційними.

Аналогічних висновків дійшов суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача індексації за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у чітко визначеній сумі 7 376,29 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, оскільки, як вже було зазначено вище, за висновками суду апеляційної інстанції, повноваження відповідача щодо обчислення суми належної до виплати індексації є дискреційними.

Разом з тим, Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих позивачем, сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23).

У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Отже, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про помилковість позиції суду апеляційної інстанції, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретну суму індексації.

Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21, від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи позовні вимоги в частині права позивача на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, дійшли протилежних висновків щодо наявності/відсутності підстав для їх задоволення.

Так, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що березень 2018 року є базовим місяцем для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року. Водночас, Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що права позивача в частині визначення базового місяця на час розгляду справи не порушені, позаяк нарахування та виплата індексації не здійснювалася. Крім того, суд зауважив на відсутності можливості встановлення фіксованої суми індексації, адже вона не є сталою величиною та залежить від індексу споживчих цін.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши практику Верховного Суду щодо застосування абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 у цій категорії спорів, зазначив про помилковість таких висновків суду першої інстанції та дійшов висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Застосувавши визначений Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21, від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22 підхід до розрахунку суми індексації-різниці грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції зазначив, що у березні 2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 у порівнянні з лютим 2018 року збільшилося на 580,89 грн.

Таким чином, як вказав суд апеляційної інстанції, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку із зміною посадових окладів не перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року (4 463,15 грн), розрахованої відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн. х 253,30% / 100).

Із змісту рішення суду апеляційної інстанції слідує, що такий розрахунок судом здійснено на підставі довідки про місячне грошове забезпечення від 27 серпня 2022 року №5/5849д.

Разом із тим, судом апеляційної інстанції не наведено мотивів, якими він керувався, визначаючи, які саме складові грошового забезпечення він уважав за необхідне включити до обрахунку суми грошового забезпечення в березні 2018 року та суми грошового забезпечення у лютому 2018 року, тобто які із них судом визначено як постійні (сталі), а які із них мають разовий характер в розумінні положень статті 9 Закону № 2011-XII та Постанови № 704.

Так, окрім зазначення самої суми (580,89 грн), на яку, як уважав суд апеляційної інстанції, збільшилося грошове забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні із лютим 2018 року, аналізу цих виплат в розрізі кожної із складових з урахуванням їх характеру, визначеного нормативно-правовими актами, на підставі яких здійснюється відповідна виплата, судом не здійснено, як і не наведено самого розрахунку суми збільшення грошового забезпечення.

Без з`ясування цих обставин висновки суду апеляційної інстанції про наявність/відсутність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року не можуть вважатися обґрунтованими.

Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Варто зазначити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

Таким чином Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року, та, як наслідок, помилково не застосував абзаци 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановив істотні для справи обставини, необхідні для правильного розв`язання спору в цій частині.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, при цьому, формально підійшов до визначення кола обставин, які належить з`ясувати для правильного їх застосування, в тому числі і щодо визначення складових, які мають враховуватися до грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року.

Беручи до уваги наведене, доводи, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.

Отже, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.

Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо здійснення розрахунку конкретної суми індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної суми індексації-різниці 3882, 20 грн за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

V. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність понесених судових витрат, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 06 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71 254, 59 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3 882,26 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року включно у загальній сумі 7376,29 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів скасувати, а справу №620/7282/22 в цій частині направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

С.А. Уханенко