Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 626/1739/17

провадження № 61-4407св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.

у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», третя особа - ОСОБА_2 , про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_1 .

У травні 2018 року АТ «Харківгаз» подало уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, яка мотивована тим, що 27 листопада 2008 року між АТ «Харківгаз» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 145036 щодо отримання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з умовами якого АТ «Харківгаз» зобов`язалося безперервно надавати послуги з постачання природного газу для побутових потреб, а ОСОБА_2 зобов`язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Документальним підтвердженням споживання природного газу ОСОБА_2 для потреб домоволодіння АДРЕСА_1 є зафіксовані 14 лютого 2017 року представником позивача в присутності ОСОБА_2 та засвідчені її особистим підписом показання лічильника природного газу.

21 лютого 2017 року при проведенні огляду стану газопроводу представниками позивача на території домоволодіння за вищезазначеною адресою виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, а саме: отвір у підземному газопроводі діаметром 15 мм, на який встановлений заводський хомут для водяних пластикових труб зі штуцером діаметром 15 мм, на якому за допомогою хомута закріплений гумовий шланг діаметром 15 мм, який під землею прокладено в сторону домоволодіння. Місце встановлення штуцера на газопроводі було виявлено на глибині 1,5 м під землею. В процесі огляду несанкціонованого газопроводу зафіксовано виток газу. Щодо вказаної події було складено акт про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року, який без зауважень та заперечень підписано відповідачем ОСОБА_2

22 лютого 2017 року домоволодіння було відключене від системи газопостачання, про що складено відповідний акт.

В акті про порушення від 21 лютого 2017 року № 27 було повідомлено ОСОБА_2 про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення.

16 березня 2017 року на засіданні комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) представниками споживача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 та Козирєвим А. В. надані документи на домоволодіння АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що власницею домоволодіння є ОСОБА_1 , враховуючи надані представниками ОСОБА_2 документи, комісією прийнято рішення про перенесення засідання на 23 березня 2017 року, яке на підставі клопотання представника ОСОБА_2 - Козирєва А. В. було відкладено на 31 березня 2017 року.

31 березня 2017 року на засіданні комісії, в присутності представників споживача за довіреністю ОСОБА_3 та Козирєва А. В. , враховуючи їх зауваження, членами комісії визнано акт про порушення від 21 лютого 2017 року № 27 таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та прийнято рішення про його повне задоволення, вирішено провести донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48257,84 куб м вартістю 381 542,51 грн, на підставі чого складено акт-розрахунок.

Відповідно до довідки про фінансовий стан сума донарахування в розмірі 381 542,51 грн була відображена на особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в березні 2017 року та станом на день звернення з позовом до суду не сплачена.

Щодо солідарної відповідальності ОСОБА_1 , зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно з 08 вересня 2015 року власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (матір ОСОБА_2 ).

ОСОБА_1 , як власник домоволодіння, не зверталася до АТ «Харківгаз» із заявою про укладення договору про надання населенню послуг з газопостачання (до 30 вересня 2015 року) або із заявою про укладення договору розподілу природного газу (після 30 вересня 2015 року), а отже, не заперечувала щодо взятих ОСОБА_2 зобов`язань з отримання послуг з газопостачання та їх оплати.

Враховуючи викладене, АТ «Харківгаз» просило солідарно стягнути з відповідачів вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 381 542,51 грн.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що з 08 вересня 2015 року вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З часу набуття права власності на житловий будинок та до 21 лютого 2017 року вона користувалася послугами з газопостачання без будь-яких нарікань та претензій з боку АТ «Харківгаз», вчасно та в повному обсязі сплачуючи за фактично спожитий об`єм природного газу та надавала представникам товариства за першою вимогою доступ до газового лічильника та іншого обладнання.

Проте, 21 лютого 2017 року до належного їй домоволодіння прибули представники АТ «Харківгаз» та скориставшись її відсутністю у домоволодінні, склали акт про порушення № 27, відповідно до якого при огляді газопроводу на території споживача було виявлено аварійне пошкодження газопроводу.

В подальшому, 31 березня 2017 року за результатами засідання комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС визнала акт про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, прийняла рішення про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб м, вартістю 381 542,51 грн.

Вона не згода з рішенням комісії АТ «Харківгаз», вважає його незаконним та таким, що порушує її права як споживача послуг з газопостачання, оскільки до залучення її як співвідповідача у цивільній справі, їй взагалі не було нічого відомо як про наявність акта про порушення від 21 лютого 2017 року № 27, засідання комісії з розгляду даного акта та рішення про його задоволення від 31 березня 2017 року, так і про будь-які аварійні пошкодження газопроводу за адресою її домоволодіння.

Крім того, розгляд акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року було здійснено нелегітимною комісією з порушенням встановленої чинним законодавством процедури, оскільки у засіданнях комісії не приймав участі представник територіального органу регулятора (Відділу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області), не запрошено для участі у засіданні комісії уповноваженого представника метрологічної організації, що також є грубим порушенням порядку проведення розгляду акта.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ «Харківгаз» від 31 березня 2017 року про визнання акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб м, вартістю 381 542,51 грн, та скасувати протокол засідання комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31 березня 2017 року щодо розгляду акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року позов АТ «Харківгаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Харківгаз» вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 381 542,51 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Харківгаз» судовий збір в сумі 5 723,14 грн.

У задоволенні позовної заяви АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу відмовлено.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 є належним відповідачем, оскільки між нею та АТ «Харківгаз» укладено договір, який на день розгляду справи не розірвано і не повідомлено нею товариство, що вона не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого вона є санкціонованим споживачем та користувачем газу, а отже і відповідачем у справі, а не ОСОБА_5 , який здійснив врізку.

Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як власник домоволодіння в супереч положень Кодексу ГРС не була присутньою на засіданні комісії, не знала та не була повідомлена про складання акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року, що не спростовано позивачем. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 фактично споживала природний газ, тому АТ «Харківгаз» не доведено та не обґрунтовано відповідно до діючого законодавства підстави для стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що комісія АТ «Харківгаз», яка розглядала акт про порушення № 27 від 21 жовтня 2017 року, є легітимною та законною, тому і рішення комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31 березня 2017 року про визнання акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб м, вартістю 381 542,51 грн, і протокол засідання комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31 березня 2017 року щодо розгляду акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року є законними, легітимними та такими, що відповідають Кодексу ГРС.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 - Козирєва А. В. задоволено. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Відмовлено у задоволені позову АТ «Харківгаз».

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії АТ «Харківгаз» від 31 березня 2017 року про визнання акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб м, вартістю 381 542,51 грн, яке оформлене протоколом засідання комісії АТ «Харківгаз» щодо розгляду акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року.

Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн за подання зустрічної позовної заяви.

Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 1 152,60 грн за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 584,71 грн, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову АТ «Харківгаз» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 апеляційний суд виходив з того, що АТ «Харківгаз» не доведено факту несанкціонованого відбору та витрати природного газу через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника, а тому дії товариства порушують права ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року (вступна та резолютивна частини).

Абзац п`ятий резолютивної частини постановиХарківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року (вступна та резолютивна частини) викладено в такій редакції:

«Визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ «Харківгаз» від 31 березня 2017 року про визнання акта про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб. м вартістю 381 542,51 грн, яке оформлене протоколом засідання комісії ПАТ «Харківгаз» щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» подало касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що реєстрація ОСОБА_2 вказує, а обставини справи свідчать про її проживання за спірною адресою. Матеріали справи не містять будь-яких доказів та пояснень сторін щодо проживання ОСОБА_2 за іншою адресою.

У матеріалах справи відсутні докази щодо споживання ОСОБА_1 природного газу за вказаною адресою та вчинення нею будь-яких дій щодо акцептування нею типового договору розподілу природного газу з АТ «Харківгаз».

ОСОБА_2 фактично користується послугами з розподілу газопостачання, вчиняла дії щодо акцептування типового договору з розподілу природного газу визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак і взаємних прав та обов`язків, що з них випливають, що свідчить про прийняття нею (акцептування) умов договору про надання послуг з розподілу природного газу з АТ «Харківгаз» на умовах типового договору розподілу природного газу, а доводи та пояснення відповідачів за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими.

Комісія розглядає акт про порушення, складений на ОСОБА_2 , навіть якщо комісії стало відмово під час розгляду акта про порушення, що власником домоволодіння на момент розгляду є інша особа - цей факт не є підставою для уникнення відповідальності особи, яка згідно з даними АТ «Харківгаз» є споживачем послуг розподілу природного газу. Лише внаслідок виявлення АТ «Харківгаз» порушення вимог Кодексу ГРС стало відомо про зміну власника будинку. ОСОБА_1 є лише власником будинку та не є споживачем згідно з вимогами Кодексу ГРС. Крім того, ОСОБА_1 , як власник, не надавала до АТ «Харківгаз» відповідну інформацію.

Донарахований в контексті обставин справи об`єм та обсяг природного газу не можна віднести до збитків в розумінні поняття збитків відповідно до пункту 1 статті 22 ЦК України, а є перерахунком об`ємів та вартості спожитого споживачем природного газу.

22 лютого 2017 року домоволодіння було відключено від системи газопостачання, про що складено акт, проте, заперечення щодо безпідставності припинення газопостачання та вимоги про зобов`язання підключення домоволодіння від ОСОБА_1 як споживача відсутні.

Доводи відповідача за первісним позовом про нелегітимність рішення комісії, якою здійснено розгляд акта про порушення, є неналежним способом захисту, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.

Спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, але й взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Красноградського районного суду Харківської області.

14 травня 2020 року справа № 626/1739/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 листопада 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Харківгаз» та ОСОБА_2 було укладено договір № 145036 про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з умовами якого АТ «Харківгаз» зобов`язалося безперервно надавати послуги з постачання природного газу для побутових потреб, а ОСОБА_2 зобов`язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_2 є фактичним споживачем послуг за зазначеною адресою.

21 лютого 2017 року групою обстеження газових мереж та ліквідації витоків газу АТ «Харківгаз» за участю споживача ОСОБА_2 встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме при огляді газопроводу на території споживача було виявлено аварійне пошкодження газопроводу, а саме отвір у газопроводі діаметром 15 мм, на який було встановлений заводський хомут для водяних пластикових труб зі штуцером діаметром 15 мм, на якому за допомогою хомута закріплений гумовий шланг діаметром 15 мм, який під землею прокладений в сторону домоволодіння. Місце встановлення штуцера на газопроводі було виявлено на глибині приблизно 1,5 м, під час розкопування відчувався витік природного газу з-під місця встановлення штуцера на газопроводі, що могло привести до аварійної ситуації. Зі слів абонента другий кінець гумового шлангу буд приєднаний до котла «ВА» потужністю 40 кВт, про що складено акт № 27 від 21 лютого 2017 року.

Згідно з актом про відключення газоспоживаючих приладів від 22 лютого 2017 року, який не підписано споживачем ОСОБА_2 , здійснено відключення газоспоживаючих приладів шляхом відключення механічним шляхом в місці «врізки» в розподільчий газопровід, на момент відключення показання ПЛГ становить 4139, заводський номер 270223 марка ПЛГ МКМ G-6.

Згідно з протоколом від 23 березня 2017 року комісією АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем в присутності представників споживача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Козирєва А. В. було визнано Акт про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та прийнято рішення про його повне задоволення, а саме провести донарахування об`ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року, в обсязі 48257,84 куб м, вартістю 381 542,51 грн.

31 березня 2017 року складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості в розмірі 381 542,51 грн.

Сума донарахування в розмірі 381 542,51 грн відображена на особовому рахунку № НОМЕР_1 , абонент ОСОБА_2 у березні 2017 року.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 червня 2015 року об`єкт нерухомого майна житловий будинок, з мансардою, підвалом, ганком, навісом, терасою та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 93,5 кв. м, загальною площею 398,1 кв. м, на праві власності зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про перереєстрацію права власності право власності на житловий будинок, з мансардою, підвалом, ганкам, навісом, терасою та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 93,5 кв. м, загальною площею 398,1 кв. м, зареєстровано за ОСОБА_1 08 вересня 2015 року.

Відповідно до наказу АТ «Харківгаз» від 11 жовтня 2016 року № 238, з урахуванням наказу про внесення змін від 31 жовтня 2016 року № 241, визначено склад комісії з розгляду актів про порушення, у складі: головний інженер (відділення) управління експлуатації АТ «Харківгаз» - Харченко О. М. (голова комісії), члени комісії: старший менеджер з продажів відділу продажів - Лисенко Д. В. ; старший інженер відділу інспектування - Перехода Л. С. ; майстер відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології - ОСОБА_9 ; головний юрисконсульт відділу ППР УПСП в Х/о ЮД ТОВ «РГК» - Шаповал А. В. ; представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) за згодою; представник постачальника за згодою.

Згідно з листом Відділу НКРЕКП у Харківській області від 22 березня 2019 року адвоката Козирєва А. В. повідомлено про те, що окремого запрошення або офіційного листа щодо прийняття участі представника Відділу НКРЕКП у Харківській області у засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року, складеного на об`єкті побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 , Відділ НКРЕКП у Харківській області не отримував.

Згідно з листом Державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий стандартизації, метрології та сертифікації» від 20 березня 2019 повідомлено адвокату Козирєву А. В. про те, що ДП «Харківстандартметрологія» лист від АТ «Харківгаз» із запрошенням представника підприємства для участі в засіданні комісії 31 березня 2017 року з розгляду акта про порушення № 27 не отримувало.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає, з огляду на таке.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем, регулюються нормами Кодексу ГПС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила № 2496), та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

До 27 листопада 2015 року правовідносини між АТ «Харківгаз» та ОСОБА_2 регулювались Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 з наступними змінами та доповненнями, які втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 442, а з 27 листопада 2015 року набрали чинності Правила № 2496.

Згідно пункту 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

01 грудня 2015 року набрала чинність постанова НКРЕКП № 2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу», з цього часу відносини між споживачем ОСОБА_2 та Газорозподільним підприємством (АТ «Харківгаз») регулюються Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1.3. Розділу І Типового договору розподілу природного газу цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Положення Типового договору розподілу природного газу також кореспондуються з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, де вказано, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Місцевим судом встановлено те, що ОСОБА_2 споживала природний газ для потреб домоволодіння, про що 14 лютого 2017 року представником АТ «Харківгаз» в присутності ОСОБА_2 та засвідчені особистим її підписом зафіксовані показання лічильника природного газу.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8, 11 глави 5 розділу ХI Кодексу ГРС уразі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як було встановлено місцевим судом, споживачем природного газу є ОСОБА_2 на підставі договору від 27 листопада 2008 року.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Якщо за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта, у тому числі в результаті зміни форми власності чи власника цього об`єкта, виникає необхідність збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання (збільшення типорозміру лічильника газу) або її перенесення, з новим чи діючим власником об`єкта має бути укладений новий договір на приєднання відповідно до умов цього Кодексу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши те, що між ОСОБА_2 та АТ «Харківгаз» було укладено договір, який не розірвано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 є санкціонованим споживачем та користувачем природного газу, а також належним відповідачем у справі за первісним позовом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Місцевий суд також дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 , оскільки позивачем за первісним позовом не доведено та не обґрунтовано відповідно до діючого законодавства підстав для стягнення з неї вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що комісія АТ «Харківгаз», яка розглядала акт про порушення від 21 жовтня 2017 року № 27, є легітимною та законною, тому і рішення комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31 березня 2017 року про визнання акта про порушення від 21 лютого 2017 року № 27 таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» протягом періоду з 08 вересня 2015 року до 21 лютого 2017 року в обсязі 48 257,84 куб. м, вартістю 381 542, 51 грн і протокол засідання комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31 березня 2017 року щодо розгляду акта про порушення від 21 лютого 2017 року № 27 є законними, легітимними та такими, що відповідають Кодексу ГРС, з огляду на таке.

Згідно з наказом АТ «Харківгаз» від 11 жовтня 2016 року № 238 до складу комісії з розгляду актів про порушення було включено: голова комісії - головний інженер (відділення) управління експлуатації АТ «Харківгаз» - Харченко О. М. ; члени комісії: старший менеджер з відділу продажів - Лисенко Д. В. ; старший інженер відділу інспектування - Перехода Л. С. ; майстер відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології - Клєпіков О. С. ; головний юрисконсульт відділу ППР УПСП в Х/о ЮД ТОВ «РГК» (договір № 01/136/16 Юр від 26 січня 2016 року) - Шаповал А. В. ; представник НКРЕКП за згодою; представник постачальника за згодою.

При розгляді акта про порушення, за підсумками якого розрахунок вартості спожитого необлікованого об`єму природного газу складає понад 90 000 грн на засіданні комісії з розгляду актів про порушення в АТ «Харківгаз» повинні бути присутні наступні фахівці АТ «Харківгаз»: начальник відділу інспектування - Голоднікова О. В.; начальник відділу економічної безпеки - Мірошніченко А. А.; менеджер з підключень - Діденко О. В. ; начальник відділу обслуговування вузлів обліку газу - Дегтяр В. Б ; головний фахівець відділу метрології - Губарєв І. В .

Відповідно до пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника.

З копії листа АТ «Харківгаз» від 30 листопада 2015 року № 4869 та листа НКРЕКП у Харківській області від 22 березня 2019 року № 275/19 місцевим судом встановлено те, що АТ «Харківгаз» було запрошено представника територіального органу Регулятора до складу комісії з розгляду актів про порушення на постійній основі, якого в подальшому наказом АТ «Харківгаз» від 23 грудня 2015 року № 757 включено до комісії.

З копії листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 30 жовтня 2017 року № 39-21/115-1 судом першої інстанції також встановлено те, що ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» відмовило АТ «Харківгаз» в участі свого представника в складі комісії, оскільки ні Статутом, ні Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не передбачено обов`язку участі метрологічної служби в роботі комісії Оператора ГРМ.

АТ «Харківгаз» було офіційно запрошено представника метрологічної організації та територіального органу Регулятора для участі в складі комісії.

Крім того, судом було встановлено те, що 27 червня 2017 року відбулося несанкціоноване втручання невідомих осіб у роботу комп`ютерних мереж АТ «Харківгаз», яке потягло за собою знищення документації, що підтверджується копією заяви про кримінальне правопорушення, а також свідчить про те, що 24 жовтня 2017 року метрологічній організації направлявся повторно лист № Кh02-4- СК-14903-1019 про запрошення до складу комісії про розгляд акта про порушення, яке відбулося 31 березня 2017 року, а первісний документ не зберігся.

Судом першої інстанції встановлено те, що згідно з листом АТ «Харківгаз» від 30 листопада 2015 року № 4869 та листом НКРЕКП у Харківській області від 22 березня 2019 року № 275/19 АТ «Харківгаз» було запрошено представника територіального органу Регулятора до складу комісії з розгляду актів про порушення на постійній основі, якого в подальшому наказом АТ «Харківгаз» від 23 грудня 2015 року № 757 включено до комісії.

З копії листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 30 жовтня 2017 року № 39-21/115-1 місцевим судом встановлено, що ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» відмовило АТ «Харківгаз» в участі свого представника в складі комісії, оскільки ні Статутом, ні Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не передбачено обов`язку участі метрологічної служби в роботі комісії Оператора ГРМ.

Встановивши те, що АТ «Харківгаз» було офіційно запрошено представника метрологічної організації та територіального органу Регулятора для участі в складі комісії, визначення остаточного складу комісії діючим наказом Оператора ГРМ та присутність більшості її складу під час розгляду акта про порушення від 21 лютого 2017 року № 27, а також той факт, що вимоги від представників ОСОБА_2 про необхідність залучення будь-яких інших представників не надходило, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати склад комісії з розглядів акта про порушення нелегітимною, а рішення комісії АТ «Харківгаз» від 31 березня 2017 року незаконним, нелегітимним та таким, що не відповідає вимогам Кодексу ГРС.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд апеляційної інстанції на зазначені норми матеріального права уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що факт несанкціонованого відбору, витрати природного газу через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника не встановлений, а встановлення під час проведення перевірки «витіку газу» не є порушенням, внаслідок якого здійснюється перерахунок об`єму газу.

Доводи касаційної скарги про те, що вимоги відповідача за первісним позовом про нелегітимність рішення комісії, якою здійснено розгляд акта про порушення, є неналежним способом захисту, не заслуговують на увагу, оскільки вимога про скасування рішення комісії є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).

Розглядаючи позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення місцевого суду, яке відповідає закону, то рішення апеляційного суду необхідно скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із матеріалів справи встановлено, що АТ «Харківгаз» звернулося до суду з цим позовом у жовтні 2017 року, в якому, просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в розмірі 381 542,51 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1 600 грн.

Отже за подання позовної заяви судовий збір становив 5 723,14 грн.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цими позовами).

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

У касаційній скарзі АТ «Харківгаз» оскаржувало судове рішення за результатами розгляду первісного позову та зустрічного позову ОСОБА_1 .

Враховуючи, що при пред`явленні позову було заявлено вимогу майнового характеру, ціна позову якого становить 381 542,51 грн, а за зустрічним позовом - немайнового характеру, заявником за подання касаційної скарги було сплачено 12 983,08 грн.

Всього АТ «Харківгаз» було сплачено за подання позовної заяви та касаційної скарги 18 706,22 грн.

Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь АТ «Харківгаз» підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 18 706,22 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати, а рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання позовної заяви та касаційної скарги в загальному розмірі 18 706 (вісімнадцять тисяч сімсот шість) гривень 22 копійки.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров