Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 628/2318/19-ц
провадження № 61-2554 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - головне управління Державної казначейської служби України
у Харківській області;
третя особа - головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у складі судді Коваленко О. А. від 18 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І., від 14 січня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - Куп'янське об'єднане управління ПФ України Харківської області), третя особа - головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області), про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року в адміністративній
справі задоволено його позовні вимоги, а саме: визнано незаконними
дії Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області щодо відмови у врахуванні страхового стажу під час призначення йому пенсії за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року
та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року; зобов`язано Куп`янське об`єднане управління ПФ України Харківської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії із врахуванням страхового стажу за період
з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року
по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року.
Вказане рішення адміністративного суду набрало законної сили 25 квітня 2019 року, проте, незважаючи на його неодноразові звернення щодо виконання судового рішення до Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області, суду та органів виконавчої служби, воно до цього часу не виконане, перерахунок не проведено, пенсія у належному розмірі йому не виплачується.
Вказував, що зазначеним порушено його права, так як обставини протиправних дій Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області, правонаступником якого є головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України
в Харківській області), встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, та не потребують доказуванню, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана йому внаслідок тривалого несправедливого втручання у його життя, оскільки без пенсії погіршується його майнове становище і він не має можливості користуватися пільгами як ветеран праці. У зв'язку з цим йому з 15 листопада 2018 року безпідставно не виплачувалась пенсія у відповідному розмірі, гарантованому чинним законодавством, а, відтак, він був вимушений додатково докладати зусилля для захисту своїх прав, що виразилось у душевних переживаннях.
Посилаючись на викладене, а також на положення статей 23, 1167,
1173 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Куп'янського об'єднаного управління ПФ України Харківської області на відшкодування завданої йому моральної шкоди 1 200 000 грн.
17 вересня 2019 року та 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся
до суду із заявами про заміну неналежного відповідача і позовних вимог
(а. с. 67-68, 72-73), в яких просив замінити первісного відповідача - Куп`янське об`єднане управління ПФ України Харківської області
на належного відповідача - ГУ Державної казначейської служби України
у Харківській області та залучити в якості третьої особи правонаступника Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області -
ГУ ПФ України в Харківській області. При цьому зазначав, що внаслідок тривалого невиконання рішення суду у нього погіршився стан здоров`я, йому було встановлено діагноз «Невроз» та призначено ліки, на які він витратив 322,21 грн. Крім того, він поніс додаткові витрати на відправлення рекомендованих листів до виконавчих органів та суду у розмірі 440,40 грн.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 просив суд стягнути ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області на його користь шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди 1 200 000 грн.
Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області
від 23 вересня 2019 року замінено неналежного відповідача - ГУ ПФ України в Харківській області належним - ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області та залучено в якості третьої особи -
ГУ ПФ України в Харківській області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області
від 18 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому майнової та моральної шкоди, не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача,
не вказано, у чому саме полягає моральна шкода та з яких міркувань позивач виходив при визначенні розміру шкоди, зважаючи на те, що його права відновлено рішенням суду в адміністративній справі, яке виконано
у повному обсязі 08 серпня 2019 року. При цьому позивачем не надано окремих розрахунків завданої йому майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн. У задоволені решти позову відмовлено.
Скасовуючи рішення міськрайонного суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив
із того, що преюдиційним судовим рішенням в адміністративній справі було визнано незаконними дії Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області, правонаступником якого є ГУ ПФ України в Харківській області, при призначенні та виплаті пенсії позивачу. Внаслідок таких незаконних дій позивачу було завдано моральної шкоди, так як він, особа похилого віку, був змушений звертатися до суду за захистом своїх соціальних прав, що включає право на його соціальне забезпечення, гарантоване законом, а тому отримання ним пенсії у меншому розмірі призвело до переживань, що відобразилось на стані його здоров`я.
У зв`язку з цим апеляційний суд, виходячи з обставин справи, наданих позивачем доказів та принципу пропорційності, визначив розмір суми на відшкодування моральної шкоди у 5 тис. грн.
Щодо вимог про відшкодування майнової шкоди, то апеляційний суд зазначив, що конкретних сум завданої майнової шкоди та вимог про їх стягнення позивачем ні у позовній заяві, ні у заяві про зміну позовних вимог не зазначено. При цьому ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив задовольнити його позовні вимоги лише щодо відшкодування моральної шкоди, а тому підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги апеляційний суд не вбачав.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року справу
за позовом ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України
у Харківській області, третя особа - ГУ ПФ України в Харківській області, про відшкодування майнової та моральної шкоди призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили обставини справи та не врахували, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, яким визнано незаконними дії Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області щодо нарахування та виплати належної йому пенсії, до цього часу не виконане, перерахунок не проведено, у зв`язку із чим він з листопада 2018 року отримує пенсію у меншому розмірі, ніж йому належить, що призвело до переживань, які відобразилося на стані його здоров`я. Тривалим невиконанням судового рішення йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, руйнуванні життєвих планів, проведенням необхідних витрат у зв`язку з відновленням здоров`я, зверненням до суду за захистом порушених прав. При цьому зазначено, що визначений апеляційним судом розмір моральної шкоди
є недостатнім для компенсації завданої йому моральної шкоди, він не відповідає вимогам сучасності, враховуючи встановлений розмір місячної мінімальної заробітної плати на цей час. Просив стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь на відшкодування моральної шкоди 1 200 000 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви ГУ ПФ України
в Харківській області та ГУ Державної казначейської служби України
у Харківській області, в яких зазначено, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, так як рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року виконане. Позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди, не вказав, у чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, з яких міркувань він виходив при визначенні розміру шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 520/122/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області
про визнання незаконними дій та зобов`язання врахувати страховий стаж при призначенні пенсії задоволено частково; визнано незаконними дії Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області щодо відмови у врахуванні страхового стажу під час призначення йому пенсії
за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та
з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року; зобов`язано Куп`янське об`єднане управління ПФ України Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням трудового стажу за період
з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року
по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 25 квітня 2019 року та є чинним (а. с. 4-10).
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Куп`янському об`єднаному управлінні ПФ України Харківської області та йому з 15 листопада 2018 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За даними пенсійної справи пенсія призначена у розмірі 2 543,57 грн. Загальний страховий стаж роботи становить 28 років 5 місяців 23 дні та врахований для призначення пенсії по 12 квітня 2018 року.
Спір між сторонами виник, зокрема, у зв`язку з неврахуванням Куп`янським об`єднаним управлінням ПФ України Харківської області страхового стажу ОСОБА_1 для визначення розміру його пенсії. Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині неврахування до страхового стажу періоду роботи з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року
і з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
Копію вказаного рішення суду 04 липня 2019 року направлено відповідачу Харківським окружним адміністративним судом на заяву Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області від 28 травня
2019 року та отримано його правонаступником - ГУ ПФ України
в Харківській області 24 липня 2019 року, що підтверджується копією першої сторінки рішення суду зі штампом вхідної кореспонденції
(а. с. 26-27, 29).
Куп`янське об`єднане управління ПФ України Харківської області реорганізовано шляхом приєднання до ГУ ПФ України в Харківській області постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22 серпня 2018 року № 628.
31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області, що підтверджується витягом від 05 серпня 2019 року (а. с. 34-37).
Згідно з відповіді Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року необхідно було надати завірену належним чином копію рішення суду, яке набрало законної сили. Станом на 28 травня 2019 року зазначене рішення суду в управлінні відсутнє. 28 травня 2019 року ОСОБА_1 на особистому прийомі начальника Куп`янського відділу обслуговування громадян не надав завірену належним чином копію вищевказаного рішення. Управлінням зроблено запит до Харківського окружного адміністративного суду щодо надання копії рішення суду від 18 березня 2019 року по справі
№ 520/122/19, яке набрало законної сили; після надходження зазначеного рішення суду ОСОБА_1 буде проведено перерахунок пенсії (а. с. 28).
З відповіді управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області від 26 липня 2019 року №4630-16/03
на адресу ОСОБА_1 вбачається, що згідно з наданої ним довідки
з Пенсійного фонду України від 22 липня 2019 року його страховий стаж складає 28 років, 5 місяців, 23 дні, у зв`язку з чим він не має права на отримання посвідчення «Ветеран праці» (а. с. 54-55).
З витягу з підсистеми призначення та виплати пенсії від 08 серпня
2019 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком із урахуванням трудового стажу за періоди з 26 червня 1987 року
по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 40 років, 5 місяців, 16 днів, розмір пенсії -
3 718,42 грн (а. с. 30-33).
З виписок по картковому рахунку ОСОБА_1 в акціонерному товаристві «Ощадбанк» за періоди з 01 липня 2019 року по 29 серпня 2019 року та
з 01 липня 2019 року по 09 вересня 2019 року на його банківський рахунок зараховано пенсію 09 липня 2019 року у розмірі 2 543,57 грн та 09 серпня 2019 року у розмірі 2 543,57 грн (а. с. 103-104).
Згідно з довідки директора комунального некомерційного підприємства «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» від 24 квітня 2019 року
№ 686/1, ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря зі скаргами на поганий сон, тривожно-невротичний стан, та йому встановлено діагноз: невроз, рекомендована консультація психотерапевта. 11 лютого 2019 року оглянутий психотерапевтом, встановлено діагноз: астено-депресивний синдром, тривожно-фобійний синдром, диссаничні розлади; призначено лікування. 29 березня 2019 року оглянутий психотерапевтом повторно та продовжено лікування (а. с. 11).
На підтвердження витрат на лікування позивачем надано копії лікарських рецептів від 11 лютого 2019 року і 29 березня 2019 року та чеків № 151718 від 11 лютого 2019 року про купівлю призначених лікарем медичних препаратів «гідазепам, гліцисед, соннат» на суму 197,21 грн та № 17885
від 29 березня 2019 року про купівлю медичних препаратів «амітріптілін та біфрен» на суму 125 грн, а всього на суму 322,21 грн (а. с. 45).
У відзиві на позовну заяву ГУ ПФ України в Харківській області вказувало, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 520/122/19 виконано у повному обсязі (а. с. 21-25).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.
Стаття 6 Конституції України визначає, що Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом
чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд
із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлено гарантії держави щодо виконання судових рішень
та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.
Статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» установлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу,
а в разі відсутності в зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений постановою Кабінету Міністрів України
від 03 вересня 2014 року № 440.
Відповідно до підпункту 2) пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати
такі рішення, врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845
(далі - Порядок) (пункт 1 Порядку).
У пункті 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного
та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
При цьому боржники в контексті пункту 2 Порядку - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,
дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
Тлумачення статей 2 11 172 1167 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган державної влади, який бере участь у справі як відповідач.
Спір щодо визначення належного відповідача у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої діями (бездіяльністю) органів державної влади, для забезпечення єдності судової практики розглядався Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18) визначено, що Державна казначейська служба України
є неналежним відповідачем, а належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, що брав участь справі як відповідач.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Куп`янське об`єднане управління ПФ України Харківської області, правонаступником якого є ГУ ПФ України в Харківській області,
є органом державної влади, який, на думку позивача, завдав шкоди та на якого поширюються правила, передбачені статтею 1173 ЦК України.
У справі, яка переглядається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на довготривале невиконання Куп`янським об`єднаним управлінням ПФ України Харківської області рішення Харківського окружного адміністративного суду
від 18 березня 2019 року у справі № 520/122/19, що набрало законної сили, щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії із врахуванням страхового стажу за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та стягуючи на відшкодування завданої йому моральної шкоди 5 тис. грн з Державного бюджету України шляхом списання цих коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, апеляційний суд не врахував, що моральна шкода має бути відшкодована винною особою - боржником в контексті пункту 2 вказаного вище Порядку (Куп`янським об`єднаним управлінням ПФ України Харківської області), а на Державне казначейство України покладається лише функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника - Куп`янського об`єднаного управління ПФ України Харківської області, правонаступником якого є ГУ ПФ України в Харківській області, на підставі виконавчого документу (пункт 3 Порядку).
Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про стягнення
з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України
на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , але з невірних підстав, а тому його рішення у силу частини четвертої статті 412 ЦПК України підлягає зміні у частині мотивів.
При цьому колегія суддів враховує й те, що позивач, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді й в касаційній скарзі наполягав
на відшкодуванні моральної шкоди саме з держави Україна в особі Державної казначейської служби України, що з урахуванням правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду є невірним.
Зазначене не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися до суду на загальних підставах до належного відповідача.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 400, 409, 412. 413 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року
скасувати, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року залишити в силі з урахуванням мотивів та висновків, викладених у цій постанові.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк