№ 629/1261/15-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 629/1261/15-а

адміністративне провадження № К/990/18138/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 629/1261/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, Кабінету Міністрів України, Лозівського міського голови Степанова Сергія Федоровича, Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича,

треті особи: Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, Комунальне підприємство «Лозоваводоканал» Лозівської міської ради Харківської області

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року (головуючий суддя: Аблов Є. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді: Кобаля М. І., суддів: Костюк Л. О., Степанюка А. Г.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, Кабінету Міністрів України, Лозівського міського голови Степанова Сергія Федоровича, Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича, треті особи: Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, Комунальне підприємство «Лозоваводоканал» Лозівської міської ради Харківської області, в якому з урахуванням заяви, просив:

- визнати протиправними дії і бездіяльність Лозівського міського голови Степанова С. Ф. такими, що порушують статті 22 92 Конституції України, статті 2, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 18, 19, 22 Закону України «Про звернення громадян», статтю 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтю 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», статті 7, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про захист прав споживачів», статті 71 171 Кодексу адміністративного судочинства України;

- зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: забезпечити створення необхідних умов для реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення, особистий прийом та обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді на них, а також неухильне виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо об`єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяв і скарг, домагатися реального здійснення рішень;

- зобов`язати Лозівського міського голову Степанова С.Ф. прийняти відповідне рішення щодо визначення джерел фінансування забезпечення робіт, пов`язаних з повіркою/заміною засобів обліку води (демонтажу, повірки, ремонту, транспортування, монтажу, опломбування) для суб`єктів господарювання, що надають послуги за тарифами, до складу яких не включені витрати на повірку засобів обліку води;

- поновити до попередніх розмірів - 139,07 грн. (64,39 грн. - водопостачання, 74,68 грн. - водовідведення) передбачену пунктом 5 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 50% знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), згідно із частинами 2, 3, статті 2 цього Закону відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України через визнання: постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» із роз`ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28 жовтня 2014 року № 7/10-12779 щодо застосування вказаної постанови і рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 10 серпня 2010 року № 470 недійсними у частині нерівноцінної заміни, а саме: зниження норм споживання послугами з водопостачання та водовідведення - 7,0 куб.м на одну особу на місяць, необґрунтованого встановлення соціальних нормативів користування послугами, на які надаються пільги, - 4,0 куб.м на одну особу на місяць, що незаконно скасовує 65,97 грн. нарахувань пільг за діючими на 25 травня 2015 року тарифами;

- відновити втрачену можливість розраховуватися за показаннями лічильників води через порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що йому безпідставно була знижена 50% знижка плати за користування водопостачанням і водовідведенням, у зв`язку з чим рішення підприємств, які надають пільги, були оскаржені на ім`я Лозівського міського голови Степанова С. Ф., оскільки він здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету. Однак, як зазначає позивач, питання по суті не вирішується, на скаргу від 09 грудня 2014 року ніхто не реагує взагалі, письмові відповіді не надавались. Заяви позивача про визначення дати на особистий прийом за поштовими повідомленнями від 19 січня і 18 лютого 2015 року Лозівським міським головою Степановим С. Ф. двічі проігноровані. Дії і бездіяльність відповідача при наданні житлово-комунальних послуг, на думку позивача, грубо порушують конституційні, соціальні права громадян, права споживачів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, позов задоволено частково.

4. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2016 року вказані судові рішення скасовано, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

6. Ухвалою Верховного Суду України від 02 лютого 2017 року заява позивача про перегляд судових рішень у даній справі повернута заявнику.

7. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року адміністративна справа № 629/1261/15-а направлена за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

8. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року справа прийнята до провадження.

9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року позов залишено без розгляду.

11. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року вказана ухвала скасована, справа направлена для продовження розгляду.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, можуть бути усунуті під час проведення попереднього судового засідання.

13. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року справу № 629/1261/15-а прийнято до провадження судді Аблова Є. В., її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 18 вересня 2018 року.

14. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Лозівського міського голови - Степанова Сергія Федоровича - суб`єкта владних повноважень щодо неналежного розгляду скарг ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року та від 19 січня 2015 року. Зобов`язано Лозівського міського голову - Зеленського Сергія Володимировича забезпечити розгляд скарг ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року. Зобов`язано Лозівського міського голову - Зеленського Сергія Володимировича вирішити питання щодо особистого прийому ОСОБА_1 згідно затвердженого графіку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для належного захисту прав позивача доцільним буде визнати протиправною бездіяльність Лозівського міського голови - Степанова С. Ф. щодо неналежного розгляду скарг ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року та 19 січня 2015 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. 15 липня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

17. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2022 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л. О., судді: Білак М. В., Губська О. А.

19. Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

20. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

21. 07 жовтня 2022 року від Кабінету Міністрів України на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.

22. 25 жовтня 2022 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшла відповідь на відзив відповідача.

23. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року задоволено заяви суддів Єресько Л. О., Білак М. В., Губської О. А. про самовідвід. Відведено суддів Єресько Л. О., Білак М. В., Губську О. А. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №629/1261/15-а. Передано касаційну скаргу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2023 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

25. 07 квітня 2023 року від позивача надійшла заява про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у вказаній справі.

26. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 629/1261/15-а.

27. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 червня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та має пільги на оплату комунальних послуг, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення від 11 серпня 2012 року.

29. 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міського голови зі скаргою щодо повірки лічильників води та припинення водопостачання 17-19 жовтня 2014 року, а також із заявою від 19 січня 2015 року щодо порушення порядку розгляду звернень громадян, що підтверджується копіями зазначених звернень.

30. Згідно листа виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 06 січня 2015 року за № Б-469/1 дана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року, де вказано, що припинення постачання холодної води 18 жовтня 2014 року з 02.00 год. до 05.00 год., 19 жовтня 2014 року з 00.00 год. до 05.00 год., 09 грудня 2014 року з 11.20 год. до 17.00 год. були викликані обмеженням постачання холодної води КП «Харківводоканал».

31. Крім того, із скарги ОСОБА_1 від 19 січня 2015 року вбачається, що останній звертався до Лозівського міського голови з приводу особистого прийому.

32. Листом першого заступника міського голови від 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено інформацію щодо графіку особистого прийому громадян, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 26 лютого 2014 року № 82 «Про підсумки роботи з зверненнями громадян», та запропоновано особисто звернутися до начальника загального відділу виконкому міської ради для запису, але він на прийом не записувався.

33. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

35. Щодо позовної вимоги про поновлення до попередніх розмірів - 139,07 грн. (64,39 грн. - водопостачання, 74,68 грн. - водовідведення) передбачену пунктом 5 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 50% знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), згідно із частинами 2, 3, статті 2 цього Закону відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України через визнання: постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» із роз`ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28 жовтня 2014 року № 7/10-12779 щодо застосування вказаної постанови і рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 10 серпня 2010 року № 470 недійсними у частині нерівноцінної заміни, а саме: зниження норм споживання послугами з водопостачання та водовідведення - 7,0 куб. м на одну особу на місяць, необґрунтованого встановлення соціальних нормативів користування послугами, на які надаються пільги, - 4,0 куб. м на одну особу на місяць, що незаконно скасовує 65,97 грн. нарахувань пільг за діючими на 25 травня 2015 року тарифами, слід зазначити все наступне.

36. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 має пільги на оплату комунальних послуг, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

37. 06 серпня 2014 року Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прийнято постанову № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

38. Згідно листа з роз`ясненнями застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) № 7/10-12779 від 28 жовтня 2014 року - постановою встановлені єдині для всієї України соціальні нормативи користування послугами, на які надаються пільги та субсидії:

- з централізованого постачання холодної води - 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води;

- з централізованого водовідведення - 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць.

Зазначені нормативи встановлено за середніми нормами фактичного споживання послуг. Виключення здійснено лише для найбільш вразливих пільгових категорій населення - інвалідів війни та членів їх сімей. За таких умов, у разі підтвердження, обсягу споживання води 5,0 куб. метрів на особу (за квартирними засобами обліку), відшкодування пільг здійснюється в межах соціальних нормативів (4,0 куб. м.), решта оплачується на загальних підставах.

39. Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

40. Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

41. За приписами ч. 1 ст. 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

42. Частиною 1 статті 49 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

43. Відповідно до ч. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 51 Закону № 794-VII проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

44. Згідно з ст. 1, 2, 5 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) терміни вжито у таких значеннях: державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою: визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України; визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації; визначення та обґрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

45. Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону № 2017-III державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать, зокрема, соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.

46. Так, проект оскаржуваної постанови розроблено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, погоджено без зауважень Міністерством соціальної політики, Держпідприємництвом, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, із зауваженнями, які в подальшому враховані, погоджений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

47. За приписами пунктів 1, 2 висновку Міністерства юстиції України від 26 серпня 2015 року за результатами правової експертизи проект оскаржуваної постанови відповідає Конституції України та актам законодавства, що мають вищу силу.

Окрім того, Кабінет Міністрів України прийняв постанову у відповідності до вимог статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

48. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що Кабінет Міністрів України, видаючи постанову від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені у Законах України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», з використанням повноваження на видання такого нормативно-правового акту з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.

49. Між тим, суди вірно зазначили, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу невідповідності оскаржуваної постанови правовим актам вищої юридичної сили, перевищення Кабінетом Міністрів України повноважень при її прийнятті, що в сукупності свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

50. Згідно п. 5 ст. 15 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

51. Водночас, як зазначалось раніше, постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» затверджені наступні соціальні нормативи, на які надаються пільги:

- централізованого постачання холодної води куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води;

- централізованого водовідведення - 4 куб. метри на одну особу на місяць;

- оплати користування житлом/утримання житла - 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

- централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалювальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

- користування послугами з вивезення твердих побутових відходів - 0,4167 куб. метра на одну особу на місяць.

52. Згідно листа з роз`ясненнями застосування норм цієї постанови Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) від 28 жовтня 2014 року № 7/10-12779 - постановою встановлені єдині для всієї України соціальні нормативи користування послугами, на які надаються пільги та субсидії:

з централізованого постачання холодної води - 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води;

з централізованого водовідведення - 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць.

Зазначені нормативи встановлено за середніми нормами фактичного споживання послуг.

Як зазначено вище, виключення здійснено лише для найбільш вразливих пільгових категорій населення - інвалідів війни та членів їх сімей.

Тобто, у разі підтвердження, обсягу споживання води 5,0 куб. метрів на особу (за квартирними засобами обліку), відшкодування пільг здійснюється в межах соціальних нормативів (4,0 куб. м.), решта оплачується на загальних підставах.

53. З довідки КП «ЖУК» № 1560 від 25 травня 2015 року вбачається, що у період до 01 жовтня 2014 року 50% знижка нараховувалась в межах нормативів питного водопостачання, водовідведення та вивезення рідких побутових відходів по місту Лозова, встановлених рішення виконавчого комітету від 10 серпня 2010 року № 470.

54. Починаючи з 01 жовтня 2014 року абонентам, які користуються 50% знижкою, нараховуються пільги на житлово-комунальні послуги в розмірі 50% від встановлених соціальних нормативів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

55. Частиною 4 статті 2 Закону № 3551-XII визначено, що місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

56. Отже, закон надає суб`єктивне право вказаним суб`єктам встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни, але не зобов`язує їх встановлювати такі гарантії.

57. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні вказаних позовних вимог.

58. Щодо вимоги ОСОБА_1 про визначення джерела фінансування забезпечення робіт, пов`язаних з повіркою засобів обліку води, слід зазначити таке.

59. Відносини у сфері метрологічної діяльності регулює Закону України від 05 червня 2014 року № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон № 1314-VII).

Відповідно до норм вказаного Закону, засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

60. Згідно зі ст. 17 Закон № 1314-VII періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з тепло- та водопостачання, та проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло- і водопостачання.

61. Статтею 31 Закону України 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) визначено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчим від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається.

62. Отже, для використання певних робіт суб`єкт господарювання у сфері тепло- та водопостачання повинен мати джерело відшкодування витрат, понесених під час виконання цих робіт.

63. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житло-комунальні послуги» затверджено Порядки формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг (далі - Порядок), якими передбачено механізм розрахунку економічно обґрунтованих тарифів та визначено перелік витрат, які можуть включаться до складу повної собівартості послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення, та відповідно, тарифів на ці послуги.

64. Відповідно до положень Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до складу витрат на збут включаючи витрати, безпосередньо пов`язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам входять витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Витрати, пов`язані з періодичною повіркою приладів обліку, які є власністю фізичної особи - споживача (квартирні засоби обліку), не включались до складу тарифів на послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення (згідно з вказаними Порядками). Ці витрати мали включатися до складу тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

65. З метою нормативно-правового врегулювання питання щодо повірки приладів обліку, які є власністю фізичної особи - споживача (квартирні засоби обліку), постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869» передбачено включення витрат з їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної та гарячої води) до складу тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води та централізованого постачання холодної води.

Також, зазначеною постановою внесено відповідні зміни до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, виключено пункт 24 Порядку, який передбачав можливість включення до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрат з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних приладів обліку води та теплової енергії.

66. Згідно зі ст. 31 Закону № 2189-VIII виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (у тому числі з централізованого опалення, централізованого постачання холодної води та гарячої води) в місті Лозова має Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Так, НКРЕКП встановлює тарифи на комунальні послуги тим суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.

67. Таким чином, після включення НКРЕКП до складу тарифів на комунальні послуги витрат на періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку для суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого опалення, централізованого постачання холодної і гарячої води (виконавців послуг) та на підставі договорів між споживачем та виконавцями зазначених послуг періодична повірка, обслуговування і ремонт засобів обліку (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування) буде проводитись виконавцями послуг.

У діючий на той час тариф на централізоване водопостачання, встановлений для комунального підприємства «Лозоваводоканал» Лозівської міської ради постановою НКРЕКП від 30 травня 2014 року № 630, витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування включені не були.

68. Постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3218 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року № 2868» було включено до складу тарифів на комунальні послуги комунального підприємства «Лозоваводоканал» Лозівської міської ради витрати на періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку.

69. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що до моменту включення до складу тарифів на комунальні послуги витрат на періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку, зазначені витрати мають здійснюватись за рахунок споживача.

Отже, були відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

70. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії і бездіяльність Лозівського міського голови Степанова С. Ф. такими, що порушують статті 22 92 Конституції України, статті 2, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 18, 19, 22 Закону України «Про звернення громадян», слід зазначити таке.

71. За приписами ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

72. Відповідно до ч. 1 ст. 1, 3 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

73. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

74. Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

75. Відповідно до ст. 15, 18, 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

76. З огляду на вказане, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1 має право брати участь у перевірці поданої ним заяви та бути присутнім при її розгляді.

У свою чергу, на відповідача покладений законодавчий обов`язок щодо запрошення громадянина, який звернувся із заявою на її розгляд уповноваженою особою.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР).

77. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міського голови зі скаргою щодо повірки лічильників води та припинення водопостачання 17-19 жовтня 2014 року, а також з заявою від 19 січня 2015 року щодо порушення порядку розгляду звернень громадян, що підтверджується копіями зазначених звернень, однак письмових відповідей на свої заяви не отримав.

78. Згідно листа виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 06 січня 2015 року за № Б-469/1 дана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року, де вказано, що припинення постачання холодної води 18 жовтня 2014 року з 02.00 год. до 05.00 год., 19 жовтня 2014 року з 00.00 год. до 05.00 год., 09 грудня 2014 року з 11.20 год. до 17.00 год. були викликані обмеженням постачання холодної води КП «Харківводоканал».

79. За таких обставин, відповідачем порушено право позивача на особисту присутність під час розгляду його скарги від 09 грудня 2014 року, а також не виконано покладеного на нього обов`язку щодо повідомлення та запрошення позивача на розгляд та вирішення даної заяви за його участі.

У свою чергу, позивач від 19 січня 2015 року звертався до Лозівського міського голови зі скаргою щодо нездійснення особистого прийому.

80. Листом першого заступника міського голови від 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено інформацію щодо графіку особистого прийому громадян, затвердженого рішенням Виконкому міської ради від 26 лютого 2014 року № 82 «Про підсумки роботи з зверненнями громадян», та запропоновано особисто звернутися до начальника загального відділу виконкому міської ради для запису, проте на прийом позивач не записувався.

81. Отже, вказане свідчить, що питання, поставлене позивачем у його зверненні від 19 січня 2015 року є актуальним та не вирішеним.

82. Відповідно до Указу Президента від 07 лютого 2008 року №109/2008, державні органи влади зобов`язані забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильне виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо:

- недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам;

- викорінення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз`яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень;

- притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків щодо розгляду звернень громадян.

83. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню та для належного захисту прав ОСОБА_1 слід визнати протиправною бездіяльність Лозівського міського голови - Степанова Сергія Федоровича щодо неналежного розгляду скарг ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року та 19 січня 2015 року.

84. Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до постанови Лозівської міської виборчої комісії Харківської області «Про визнання Лозівського міського голови - Зеленського Сергія Володимировича обраним» від 28 жовтня 2015 року №100 Лозівським міською головою є Зеленський Сергій Володимирович.

Відповідно, суди правильно дійшли висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Лозівського міського голову - Зеленського С. В. забезпечити розгляд скарг ОСОБА_1 від 09 грудня 2014 року та 19 січня 2015 року та вирішити питання щодо особистого прийому позивача згідно затвердженого графіку.

85. Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться лише до переоцінки доказів у справі.

86. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

87. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

88. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

89. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

90. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

91. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

92. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

93. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій