Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 635/678/19

провадження № 61-9421св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Північно-Східне міжрегіональне управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2019 року у складі судді Панас Н.Л. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі суддів Коваленко І.П., Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення невиплаченої грошової компенсації та належні до видачі предмети речового майна та грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб.

Просив стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції недоплачену грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна та невиплачену грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 41036 грн. 07 коп.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2019 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що спір виник між особою, яка проходила державну службу та суб`єктом владних повноважень, а тому є публічно правовим і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

07 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року та просив судові рішення скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла справа №635/678/19.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що даний позов спрямований на відновлення майнового права (порушеного права власності) на захист якого спрямовані норми цивільного та цивільно-процесуального законодавства.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

11червня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив від відповідача на касаційну скаргу, у якій заявник посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що позивач проходив військову службу у Північно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та був звільнений зі служби у квітні 2018 року, в зв`язку зі скороченням штату

Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є структурною одиницею Державної кримінально-виконавчої служби України.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з його звільненням зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, 07 червня 2018 року йому було виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 7736 грн. 31 коп., проте, при розрахунку розміру грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, не враховано вартості предметів речового майна, які не були видані позивачу під час проходження служби у період з серпня 2001 року по 14 серпня 2013 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального Кодексу України (Далі - ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За частиною 1 статті 4 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно пункту 2 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Зазначеною нормою права прямо передбачено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою.

Оскільки позивачем пред`явлено позов до суб`єкта владних повноважень - структурної одиниці Державної кримінально-виконавчої служби України про стягнення невиплаченої грошової компенсації та належні до видачі предмети речового майна та грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб., тому даний спір є публічно-правовим.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 2-а-3097/2007.

Крім того відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 14-435цс19, спір стосовно відшкодування матеріальної шкоди, завданої неналежним речовим забезпеченням під час проходження військової служби є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду.

З огляду на викладене, суди встановивши, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, дійшли правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров