ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 636/2840/24
провадження № 61-16950св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, Чугуївська міська рада Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, у складі судді Гуменного З. І., від 03 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., від 14 листопада 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, Чугуївська міська рада Харківської області
2. Вимоги своєї заяви ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що із 2000 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Разом вели спільне господарство та виховували її дочку ОСОБА_3 , 1990 року народження.
3. 09 серпня 2003 року ОСОБА_2 придбав квартиру
АДРЕСА_1 , в які вони проживали.
4. 21 серпня 2013 року між нею і ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
5. 20 березня 2024 року вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності у спільній сумісній власності подружжя, проте нотаріус відмовив їй у видачі такого свідоцтва через те, що на момент придбання квартири вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .
6. Посилаючись на викладене, заявниця просила суд встановити юридичний факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без шлюбу у період з березня 2000 року
по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня
2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 14 листопада 2024 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
8. Суди попередніх інстанцій вказали, що встановлення заявленого факту пов`язано із реалізацією права на спадщину та може вплинути на права та обов`язки спадкоємців ОСОБА_2 , а спори про право підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У грудні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у лютому 2025 року надійшли до Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
14. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку щодо наявності спору про право та безпідставно вказали що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину, в той час як вона у заяві посилалась на те, що встановлення факту необхідне їй для отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи
15. Заявницею надана копія рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 січня 2004 року у справі № 2-271/2004 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним, яким суд вирішив визнати дійсним правочин купівлі-продажу жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 , укладеного
09 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і визнати за ОСОБА_2 право власності на вказане жиле приміщення.
16. 21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зареєстровано шлюб.
17. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
18. Листом від 16 квітня 2024 року завідувач Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області повідомив ОСОБА_1 про неможливість видачі їй свідоцтва про право на майно, набуте подружжям за час шлюбу, оскільки квартира
АДРЕСА_1 набута ОСОБА_2 до укладення шлюбу із ОСОБА_1 .
19. Суд першої інстанції встановив, що згідно із поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні встановлення заявленого факту необхідно їй для визнання права власності на майно.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
20. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
21. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
23. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
24. Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
25. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
26. Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме
провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
27. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
28. Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
29. У частині четвертій статті 315 ЦПК України зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
30. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.
31. Заявницею надана суду копія рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 січня 2004 року у справі № 2-271/2004 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним, яким суд вирішив визнати дійсним правочин купівлі-продажу жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 , укладеного
09 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і визнати за ОСОБА_2 право власності на вказане жиле приміщення.
32. 21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
33. Листом від 16 квітня 2024 року нотаріус повідомив про неможливість видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, оскільки квартира набута ОСОБА_2 до укладення шлюбу із заявницею.
34. Після отримання вказаної відмови нотаріуса, ОСОБА_1 звернулась до суду із розглядуваною заявою. При цьому в судовому засіданні у суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що виникли певні обставини щодо розподілу квартири і встановлення заявленого факту необхідно їй для визнання права власності.
35. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
36. Із ЄДРСР вбачається, що між ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , як спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина, існував тривалий судовий спір (справа
№ 636/2474/14), щодо визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого 21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 анулювання актового запису про шлюб та накладення арешту на квартиру
АДРЕСА_1 .
37. Рішенням від 06 жовтня 2022 року (заяви № 49715/18, 13649/21, 27212/21) у справі «Макаров та інші проти України» Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема щодо ОСОБА_6 у зв`язку з надмірною тривалістю цивільного провадження та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
38. Крім того, за відомостями ЄДРСР у справі № 644/4384/23 до суду зверталась ОСОБА_7 із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем
(її батьком) ОСОБА_6 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому ОСОБА_7 зазначала, що встановлення
факту постійного проживання зі спадкодавцем необхідно їй для оформлення спадщини, до складу якої входить, зокрема квартира
АДРЕСА_1 .
39. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , дійшов загалом правильних висновків, що ця заява не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, з огляду на наявність спору про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
40. Верховний Суд погоджується з цими висновками, оскільки заява
ОСОБА_1 спрямована на зменшення обсягу спадкової майна після смерті ОСОБА_2 , що прямо впливає на права його спадкоємців.
41. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про порушенням судами норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень.
42. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
43. У межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
44. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня
2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада
2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович