Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 637/705/15-ц

провадження № 61-14966св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 05 вересня 2017 року в складі судді: Тордія Е. Н., та постанову апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2018 року в складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області, ОСОБА_2 про зняття арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 30 вересня 2013 року і по теперішній час він позбавлений права користування належною йому власністю, а саме - агрегатом ґрунтообробним АПК - 7,5, 2008 року випуску, який знаходиться на території тракторної бригади по вул. Центральній, 82 у с. Петропілля Шевченківського району Харківської області. При цьому агрегат було незаконно вивезено 30 вересня 2013 року працівником ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області з території АТП - 5 на підставі фальсифікованої заяви ОСОБА_2 , після подання ним заяви до ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області про накладення арешту на майно ФГ «ЛАН», хоча за вказаний агрегат грошові кошти сплачувало ФГ «ЛАН-М». Згідно платіжного доручення № 16 від 01 вересня 2009 року ПП «ЛАН-М» належав агрегат АПК-7,5 2008 року випуску. Згідно з видатковою накладною від 31 грудня 2012 року ПП «ЛАН-М» продало йому агрегат. ОСОБА_1 неодноразово звертався до виконавчої служби, органів прокуратури та міліції задля повернення майна, але отримував відмову. Позивач вважав, що агрегат ґрунтообробний АПК - 7,5 належить йому на праві власності.

ОСОБА_1 просив:

зняти незаконно накладений арешт на належне йому майно - агрегат ґрунтообробний АПК - 7,5, 2008 року випуску;

зобов`язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області прийняти всі необхідні заходи з повернення незаконно арештованого агрегату в повній комплектації згідно з технічним паспортом та актом опису;

визнати за ним право власності на агрегат ґрунтообробний АПК - 7,5, 2008 року випуску.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 05 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він набув права власності на спірний агрегат. З наданих документів не можливо з`ясувати, який саме агрегат отримав ОСОБА_1 , відповідно до якого документу, та на підставі якого договору вважає себе власником зазначеного майна. Також є не зрозумілий який чином агрегат перейшов від ФГ «ЛАН-М» до ПП «ЛАН-М». Будь яких договорів поставки або купівлі-продажі матеріали справи не містять, окрім того матеріали справи не містять доказів та позивачем не надано щодо повної оплати агрегату.

Згідно платіжного доручення № 16 від 01 вересня 2008 року ПП «ЛАН-М» належить агрегат АПК-7,5 2008 року випуску. Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2013 року зобов`язано ОСОБА_2 повернути ФГ «Лан-М» належний останньому на праві власності агрегат АПК-7,5 2008 року випуску (агрегат грунтооброблюючий комбінований) без грунтооброблюючої частини, а тільки посівну частину (в яку входить ємності двохсекційної для насіння, вентиляційної установки, пневмосистеми, приводу і гідросистеми) згідно платіжного доручення № 16 від 03.04.2008 року. Вказане судове рішення набрало законної сили і не скасовано в установленому законом порядку.

Агрегат АПК-7,5 2008 року випуску (агрегат грунтооброблюючий комбінований) без грунтооброблюючої частини належить ФГ «ЛАН-М», який і на квітень 2013 року просив витребувати вказане майно на свою користь. Таким чином, судовим рішенням встановлено, що агрегат АПК -7,5 - 2008 року випуску станом на 11 квітня 2013 року на праві власності належав ФГ «ЛАН-М».

На підтвердження своїх вимог набуття права власності на агрегат АПК -7,5 - 2008 року випуску ОСОБА_1 надав до суду видаткову накладну № ЛМЦ-00001 від 31 грудня 2012 року про оплату вартості ґрунтообробного агрегату в сумі 13 403,44 грн. Підставою видачі такої накладної зазначено договір № 1/12/12 від 01 грудня 2012 року, який позивачем не надано. У зв`язку із чим ОСОБА_1 не доведено чи є агрегат АПК -7,5 - 2008 року випуску, вказаний у видатковій накладній № ЛМЦ-00001 від 31 грудня 2012 року (без зазначення його комплектності та комплекту відповідно до вимог статей 682 683 ЦК України), тим самим агрегатом АПК -7,5 - 2008 року випуску, на який накладений арешт на виконання зведеного виконавчого провадження, із зазначенням, що останній належить боржнику ФГ «ЛАН-М». Інших доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 права власності на агрегат АПК-7,5 2008 року випуску, на який накладений арешт органом ДВС, позивачем не надано.

Аргументи учасників справи

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили помилковий висновок про те, що предмет спору - агрегат ґрунтообробний, є власністю ФГ «ЛАН-М», оскільки судами не враховано, що ОСОБА_1 є засновником ФГ «ЛАН-М» та ПП «ЛАН-М» і в матеріалах справи наявні докази переходу права власності на предмет спору до позивача, зокрема, договір купівлі-продажу від 01 грудня 2010 року. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та фактично спростував право власності позивача на агрегат ґрунтообробний.

Суди не врахували висновки суду касаційної інстанції про те, що ОСОБА_1 , будучи власником агрегату АПК - 7,5, 2008 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2012 року, який він придбав у ПП «ЛАН-М», не має можливості повно використати своє право на власність, оскільки на нього на підставі актів опису й арешту майна від 30 вересня 2013 року та від 11 лютого 2015 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження накладено арешт.

Вказує, що апеляційний суд розглянув справу без участі позивача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що на виконані ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області знаходиться зведене виконавче провадження № 5085738 від 12 червня 2016 року, до складу якого входить сім виконавчих проваджень про стягнення з ФГ «ЛАН-М» на користь Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області заборгованості на загальну суму 20 838,26 грн. Також перебувало виконавче провадження щодо стягнення з ФГ «ЛАН-М» на користь ОСОБА_2 373 230 грн та судові витрати в розміру 6 353,23 грн.

Актом державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ від 30 вересня 2013 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3/11, виданого 25 лютого 2013 року Шевченківським районним судом Харківської області про стягнення з ФГ «ЛАН-М» на користь ОСОБА_2 суму заборгованості 373 230 грн, був накладений арешт на належне ФГ «ЛАН-М» майно, а саме - агрегат АПК-7,5 2008 року випуску розукомплектований грунтообробляюча частина, червоного кольору, пошкоджені воздухо-семенопроводи, сіялка з ознаками зношення, та який переданий на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_2 .

На підставі постанови заступника начальника ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області від 22 січня 2014 року виконавчий лист № 2-3/11, виданий 25 лютого 2013 року Шевченківським районним судом Харківської області про стягнення з ФГ «ЛАН-М» на користь ОСОБА_2 суму заборгованості 373 230 грн, повернутий стягувачу ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини першої статті 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Актом державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ від 11 лютого 2015 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ФГ «ЛАН-М» на користь УПФУ в Шевченківському районі заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3 895,15 грн та заборгованості в сумі 2 442,69 грн був накладений арешт на належне боржнику ФГ «ЛАН-М» майно, а саме - агрегат АПК-7,5 2008 року випуску розукомплектований грунтообробляюча частина, червоного кольору, пошкоджені воздухо-семенопроводи, сіялка з ознаками зношення, та який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .

У частині першій статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що «при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору».

У справі, що переглядається, позов ОСОБА_1 про зняття арешту зі спірного майна пред`явлений до: ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області; стягувача у зведеному виконавчому провадженні ОСОБА_2 ОСОБА_1 до іншого стягувача у зведеному виконавчому провадженні (УПФУ у Шевченківському районі Харківської області) позов про зняття арешту зі спірного майна не заявляв, клопотань про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів та про заміну неналежного відповідача (ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області) не заявляв. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову з огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог. Суди відмовили в задоволенні позову внаслідок необґрунтованості, а тому судові рішення підлягають зміні в мотивувальній частині. Проте суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув справу без участі позивача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні, з таких підстав.

Відповідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Аналіз матеріалів справи свідчить, що розгляд справи було відкладено на 11 січня 2018 року об 11 год 00 хв. (Т. 2, а. с. 249), про що повідомлено позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 2, а. с. 252). Разом із тим, клопотання про відкладення розгляду справи подано до суду апеляційної інстанції 11 січня 2018 року о 12 год 43 хв., що підтверджується відтиском штампу апеляційного суду Харківської області (Т. 2, а. с. 263).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені частково без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови; в іншій частині оскаржені рішення слід залишити без змін.

Оскільки Верховний Суд змінює оскаржені рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 410, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 05 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2018 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук