ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2023 року
м. Київ
справа № 638/13814/17
адміністративне провадження № К/9901/52074/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 638/13814/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (головуючий суддя Мельнікова Л.В., судді: Гуцал М.І., Донець Л.О.),
в с т а н о в и в :
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він проходив військову службу у Збройних Силах України, під час якої отримував грошове забезпечення, до складу якого входили: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомогу при звільненні.
Вказував, що при оформленні документів для призначення йому пенсії Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба помилково не зазначив у довідці від 02 вересня 2013 року № 238 додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, зокрема, відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.
ГУ ПФУ в Харківській області протоколом від 16 вересня 2013 року призначило йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) на підставі подання про призначення пенсії від 12 вересня 2013 року та оформлених ІНФОРМАЦІЯ_1 документів, з виплатою пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зазначив, що 31 серпня 2017 року Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба видав нову довідку про додаткові види грошового забезпечення № 518, в якій зазначені відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.
01 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 31 серпня 2017 року № 518, яку додав до заяви.
Посилаючись на те, що відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку, просив суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), які полягають у тому, що при нарахуванні та виплаті йому пенсії з 02 вересня 2016 року відповідач не врахував додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, а саме: щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірах, зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 31 серпня 2017 року № 518;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати йому пенсію з 02 вересня 2016 року в розмірі, якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні згідно з довідкою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 31 серпня 2017 року № 518, здійснивши виплату суми перерахунку, починаючи з 02 вересня 2016 року.
Позивач також просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, а саме: зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області яка полягає в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 вересня 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 31 серпня 2017 р. № 518 протиправними.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 02 вересня 2016 року в розмірі, який обчислено 80% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_2 від 31 серпня 2017 року № 518, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 02 вересня 2016 року; подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст.267 КАС України.
Вирішено питання про стягнення витрат по сплаті судового збору.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі № 21-2942а15, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв`язку з чим дійшов висновку про право позивача на призначення та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі, який має бути обчислений, виходячи із грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивач не звертався до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою відповідно до Додатку № 1 до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою правління Пенсійного фонду України від 7 лютого 2012 року № 3-1), а в інший спосіб відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача до ГУ ПФУ в Харківській області не надходила. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем 01 вересня 2017 року не реалізовано його право на звернення із відповідною заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31 серпня 2017 року № 518, у ній (довідці) не зазначено про сплату єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відповідних додаткових видів грошового забезпечення. Тому не вбачав підстав для застосування положень ч. 2 ст. 9 КАС України.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій та вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ у Харківській області просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року залишити без змін.
Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Згідно з наказом Міністра оборони України від 02 серпня 2013 року № 261 позивача звільнено 04 вересня 2013 року з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).
Відповідно до протоколу ГУ ПФУ в Харківській області за пенсійною справою № 2001012277 (Міноборони) від 16 вересня 2013 року, позивачу з 05 вересня 2013 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII як особі, яка звільнена з військової служби, у розмірі 80 % грошового забезпечення, яке обчислене з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплата за вчене звання, надбавка за науковий ступінь, премія (а. с. 15).
З довідки Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 02.09.2013 р. №238 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 вбачається, що Харківським національним університетом Повітряних Сил ім. І. Кожедуба до вказаної довідки не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення, та з яких було утримано єдиний соціальний внесок при оформленні документів для призначення пенсії.
31 серпня 2017 року Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба видав нову довідку № 518 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача (а с. 17).
01 вересня 2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений в довідці від 31 серпня 2017 року № 518 (а. с. 16-17), проте відповідач відмовив у здійсненні перерахунку призначеної пенсії з посиланням на відсутність передбачених законом підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Аналіз статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави для висновку про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Предметом спору у даній справі є неправомірність дій відповідача щодо не врахування додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача, а саме: грошової допомоги для оздоровлення (липень 2012 року, травень 2013 року), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (травень 2012 та 2013 року), індексації (2011, 2012, 2013 роки), щомісячної додаткової грошової винагороди (у 2013 році); одноразової грошової винагороди за безперервну службу (вересень 2012 рік) та одноразової грошової допомоги при звільненні (вересень 2013 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 (справа №522/2738/17) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (справа № 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, щомісячна додаткова грошова винагорода з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
З матеріалів справи убачається, що позивач дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, отримавши довідку від 31 серпня 2017 року № 518. У зв`язку з цим 01 вересня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії і, отримавши 12 вересня 2017 року відмову у перерахунку, 13 вересня 2017 року звернувся до суду з даним позовом, що свідчить про дотримання встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку.
Водночас Законом N 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 цього Закону).
Зважаючи на те, що позивач на час призначення йому пенсії за Законом N 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, однак відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку розміру пенсії в цій частині, позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії на підставі довідки про види грошового забезпечення від 31 серпня 2017 року № 518 з урахуванням названого щомісячного додаткового виду грошового забезпечення є обґрунтованими.
Щодо вимог про включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 грудня 2020 року у справі № 359/8843/16-а.
Зазначені обставини та положення законів, які регулюють спірні правовідносини апеляційним судом не враховано, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що позивач не звертався до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою відповідно до Додатку № 1 до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою правління Пенсійного фонду України від 7 лютого 2012 року № 3-1), а в інший спосіб відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача до ГУ ПФУ в Харківській області не надходила, тобто позивачем 01 вересня 2017 року не реалізовано його право на звернення із відповідною заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31 серпня 2017 року № 518, колегія суддів зазначає наступне.
Так, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених цією статтею належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Тобто положення Порядку № 3-1 підлягають застосуванню у випадку виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, у зв`язку з чим уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про це орган, що призначає пенсії (пункт 24).
Апеляційний суд не звернув увагу, що положення частин 1 та 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ними передбачено порядок перерахунку пенсій у зв`язку із введенням в дію цього Закону.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача не пов`язані з перерахунком пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки підставою звернення до суду є неврахування усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії.
Щодо вимог про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, колегія суддів виходить з такого.
Частина 3 статті 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які пов`язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі № 728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 344/10953/17.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Таким чином, за діючого законодавчого регулювання не можуть бути включені до грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія такі складові як: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за безперервну службу та одноразова грошова допомога при звільненні.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія ОСОБА_1 , отриманих у травні 2012 рота та у травні 2013 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у липні 2012 року та травні 2013 року матеріальної допомоги на оздоровлення, у вересні 2012 року грошової винагороди за безперервну службу, у вересні 2013 року одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене постанова апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ГУПФУ в Харківській області, які полягають в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 вересня 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації в розмірах, зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 31 серпня 2017 р. № 518 із зобов`язанням здійснити в цій частині виплату суми перерахунку, починаючи з 02 вересня 2016 року, з урахуванням вказаних складових. Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року в цій частині задоволених вимог залишити в силі. В іншій частині постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 345 349 351 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 вересня 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації в розмірах, зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 31 серпня 2017 р. № 518 та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати і виплатити суми перерахунку, починаючи з 02 вересня 2016 року - скасувати.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 вересня 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації в розмірах, зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 31 серпня 2017 р. № 518 та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати і виплатити суми перерахунку, починаючи з 02 вересня 2016 року - залишити в силі.
В іншій частині Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук