№ 638/2013/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 638/2013/17-ц

провадження № 61-1740св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Кіся П. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання припиненим договору іпотеки.

Позов мотивований тим, що 04 жовтня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Молочні продукти» (далі - ТОВ фірма «Молочні продукти») укладено договір кредиту за овердрафтом у сумі 700 000,00 грн, а з ОСОБА_2 , як з майновим поручителем, іпотечний договір, за умовами якого у забезпечення зобов`язань за договором кредиту за овердрафтом ОСОБА_2 передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 15 листопада 2006 року у справі № 38/263-06, яке набрало законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2007 року, встановлено, що 14 вересня 2006 року між ТОВ фірма «Молочні продукти» та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено додаткову угоду № 13 до договору кредиту за овердрафтом від 04 жовтня 2005 року, згідно з якою достроково розірвано зазначений договір кредиту.

Також за зазначеною додатковою угодою у ТОВ фірма «Молочні продукти» виникло нове зобов`язання перед ПАТ «Укрсоцбанк» щодо сплати коштів у сумі 673 580,25 грн до 15 вересня 2006 року, замість повернення 700 000,00 грн до 03 жовтня 2006 року, оскільки відповідно до статей 559 604 653 ЦК України іпотека, якою було забезпечено виконання зобов`язань ТОВ фірма «Молочні продукти» за зазначеним договором кредиту, є припиненою.

Зазначав, що договір майнової поруки є припиненим, також відповідно до частини четвертої статті 559 та частини першої статті 593 ЦК України.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати припиненим іпотечний договір укладений між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк, від 04 жовтня 2005 року № 840/5-27/16/10/5-314, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С. А., зареєстрований в реєстрі за № 9565, за яким передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано припиненим іпотечний договір укладений між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк, від 04 жовтня 2005 року № 840/5-27/16/10/5-314, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С. А., зареєстрований в реєстрі за № 9565, за яким передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок припинення відповідно до додаткової угоди № 13 від 14 вересня 2006 року основного зобов`язання за договором кредиту за овердрафтом від 04 жовтня 2005 року № 840/4-27/16/1/5-067 та у зв`язку із домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новацією) іпотека трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка виникла на підставі іпотечного договору № 840/5-27/16/10/5-314 від 04 жовтня 2005 року, є припиненою з 14 вересня 2006 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на день розгляду справи зобов`язання за договором кредиту не виконані, предмет іпотеки не реалізовано і погашення вимог банку за рахунок предмета іпотеки не відбулось.

Відповідно до умов договору кредиту, з доповненням від 14 вересня 2006 року до договору іпотеки, - після розірвання договору кредиту не припинилося основне зобов`язання позичальника про повернення банку заборгованості. Тому до повернення позивачем банку визначеної у пункті 3 додаткової угоди № 13 від 14 вересня 2006 року до договору кредиту від 04 жовтня 2005 року заборгованості на суму 673 580,25 грн, що забезпечено договором іпотеки, цей договір іпотеки не припиняється.

Позивачем не наведено підстав, передбачених статтею 653 ЦК України щодо припинення зобов`язань, тому у позові необхідно відмовити за недоведеністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у січні 2019 року, адвокат Романенко О. М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого суду залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про поширення зобов`язань іпотечного договору на нові грошові зобов`язання сторін кредитного договору, що відповідає висновку, якого дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 906/1130/17.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що 04 жовтня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ТОВ фірма «Молочні продукти» укладено договір кредиту за овердрафтом № 840/4-27/16/1/5-067, відповідно до якого кредитор (ПАТ «Укрсоцбанк») зобов`язувався надавати позичальнику (ТОВ фірма «Молочні продукти») грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, ліміт овердрафту складає 700 000,00 грн, кінцевий термін до якого надаються та мають бути повернуті кошти за цим договором - 03 жовтня 2006 року (основне зобов`язання).

У якості забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором кредиту за овердрафтом, 04 жовтня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 840/5-27/16/10/5-314, відповідно до умов якого в іпотеку передано трикімнатну ізольовану квартиру, загальною площею 68,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 на праві власності на знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання погоджені сторонами договору іпотеки у пункті 1.4. договору іпотеки.

Відповідно до пункту 1.4.1. договору іпотеки встановлено, що повернення кредиту відбувається в межах максимального ліміту 700 000,00 грн з кінцевим терміном повернення заборгованості 03 жовтня 2006 року.

Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ТОВ «Молочні продукти» 14 вересня 2006 року укладено додаткову угоду № 13 до договору кредиту за овердрафтом № 840/4-27/16/1/5-067 від 04 жовтня 2005 року, відповідно до якої сторони досягли згоди про розірвання з 14 жовтня 2006 року, договору кредиту за овердрафтом № 840/4-27/16/1/5-067 від 04 жовтня 2005 року.

Крім того, сторонами було погоджено виникнення у ТОВ фірма «Молочні продукти» нового зобов`язання перед Кредитором, а саме - сплатити у строк до 15 вересня 2006 року Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») кошти у сумі 673 580,25 грн.

Із змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08 червня 2016 у справі № 638/2055/14-ц вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2013 року у справі № 2011/11090/12, залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненим іпотечний договір від 04 жовтня 2005 року, у зв`язку з припиненням основного зобов`язання ТОВ фірма «Молочні продукти».

Визнано припиненими правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізації із застосуванням процедури продажу та надання права, ПАТ «Укрсоцбанк» на задоволення своїх вимог за рахунок продажу предмета іпотеки.

Зобов`язано ПАТ «Укрсоцбанк» усунути перешкоди у розпорядженні предметом іпотеки, а саме: припинити обтяження квартири іпотекою та виключити запис № 3076559 з Державного реєстру іпотек, припинити обтяження квартири забороною відчуження та зняти заборону відчуження майна.

Зобов`язано ПАТ «Укрсоцбанк» повернути правовстановлюючі документи на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу від 03 березня 1997 року).

Встановлено, що рішення суду є підставою для зняття заборони відчуження з квартири, вилучення відповідних записів: № 2457217 з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, № 3076559 з Державного реєстру іпотек.

Надалі, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2013 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2013 року скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2013 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 вересня 2013 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 13 грудня 2013 року уклав договір купівлі-продажу зазначеної квартири із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які і є власниками квартири на час звернення до суду з позовом.

На час розгляду справи зобов`язання з договором кредиту не виконані, предмет іпотеки не реалізовано і погашення вимог банку за рахунок предмета іпотеки не відбулось.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на день розгляду справи зобов`язання за договором кредиту не виконані, предмет іпотеки не реалізовано і погашення вимог банку за рахунок предмета іпотеки не відбулось.

Позивачем не наведено підстав, передбачених статтею 653 ЦК України щодо припинення зобов`язань.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту статей 526 599 ЦК України, зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені в договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Із справи відомо, що сторонами договору кредиту за овердрафтом від 04 жовтня 2005 року № 840/4-27/16/1/5-067 у додатковій угоді № 13 від 14 вересня 2006 року погоджено рішення про розірвання договору кредиту за овердрафтом та прийнято рішення про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами, а саме щодо сплати ТОВ фірма «Молочні продукти» 15 вересня 2006 року Акціонерно-комерційним банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») коштів у сумі 673 580,25 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання.

Перелік підстав для припинення іпотеки містить також стаття 17 Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до пункту 6.1. іпотечного договору від 04 жовтня 2005 року № 840/5-27/16/10/5-314 всі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов`язковим посиланням на цей договір.

У зв`язку із укладенням зазначеної додаткової угоди, до зобов`язання позичальника жодних змін до іпотечного договору від 04 жовтня 2005 року № 840/5-27/16/10/5-314 сторонами договору не вносилось, а новий іпотечний договір для забезпечення виконання ТОВ фірма «Молочні продукти» прийнятих на себе зобов`язань за додатковою угодою № 13 від 14 вересня 2006 року до договору кредиту за овердрафтом не укладався.

Пунктом 1.4.1. іпотечного договору від 04 жовтня 2005 року № 840/5-27/16/10/5-314 передбачено, що повернення кредиту в межах максимального ліміту 700 000,00 грн з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 03 жовтня 2006 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання (а. с. 17).

Таким чином, внаслідок розірвання з 14 вересня 2006 року договору кредиту за овердрафтом № 840/4-27/16/1/5-067 від 04 жовтня 2005 року на підставі додаткової угоди № 13 у позичальника виникає зобов`язання з повернення основної заборгованості за кредитом, і таке зобов`язання залишається забезпеченим договором іпотеки до його виконання.

Відповідно до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції встановивши, що станом на час розгляду справи зобов`язання з договором кредиту не виконані, предмет іпотеки не реалізовано і погашення вимог банку за рахунок предмета іпотеки не відбулось, а відповідно до умов договору кредиту, з доповненням від 14 вересня 2006 року, договору іпотеки, - після розірвання договору кредиту не припинилося основне зобов`язання позичальника про повернення банку заборгованості, позивачем не наведено підстав, передбачених статтею 653 ЦК України щодо припинення зобов`язань, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для припинення договору іпотеки.

Помилкове посилання суду апеляційної інстанції на статтю 604 ЦК України не вплинуло на правильність розгляду справи по суті.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про поширення зобов`язань іпотечного договору на нові грошові зобов`язання сторін кредитного договору, що відповідає висновку, якого дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 906/1130/17, як необґрунтовані, оскільки правовідносини у зазначеній справі та справі, яка переглядається не є подібними.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні справи правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська