Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 639/1803/18

провадження № 61-18842св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне Управління Національної поліції в Харківській області, Державна казначейська служба України,

третя особа - Харківська місцева прокуратура № 2 Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 квітня 2019 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І. та за касаційною скаргою прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування.

Позовна заява мотивована тим, що 28 липня 2016 року він звернувся на лінію 102 з повідомленням про злочин. Поліцейськими, які прибули до будинку АДРЕСА_1 , де проживає його сім`я, складено рапорт та оформлена заява ОСОБА_2 про те, що повернувшись ввечері додому, вона застала на подвір`ї невідомого чоловіка, який, побачивши жінку, втік.

Вказав, що за відсутності мешканців будинку цей невідомий чоловік вибив вікно в тамбурі, пошкодив вхідні двері, намагаючись їх зламати, нишпорив у літній кухні та тамбурі, намагався проникнути у гараж, і лише поява власника зашкодила довести йому до кінця злочинний намір.

Зазначив, що того ж дня матеріали, зареєстровані за № 10671, передані до Жовтневого відділення Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Посилався на те, що у серпні 2016 року він звернувся до відділу поліції та дізнався, що інформація про злочин не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого оскаржив бездіяльність уповноважених осіб поліції до суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 серпня 2016 року задоволено його скаргу та зобов`язано начальника слідчого відділу Жовтневого відділення Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_1 про злочин, однак, це судове рішення не виконано.

Стверджував, що у вересні 2016 року, вересні 2017 року, листопаді 2017 року та грудні 2017 року неодноразово звертався до поліції, проте відповіді не отримав, що стало приводом для низки звернень до суду зі скаргами на протиправну бездіяльність слідчого.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2017 року, від 30 листопада 2017 року та від 18 грудня 2017 року його скарги задоволено, визнано бездіяльність уповноважених осіб слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області протиправною та зобов`язано їх протягом трьох днів розглянути його клопотання та повідомити заявника про результати розгляду, проте ці судові рішення також не виконуються.

Вказав, що незважаючи на наявність чотирьох ухвал суду відносно одного й того ж питання щодо бездіяльності слідчого відділу, досудове розслідування не розпочато, що порушує його права, і внаслідок чого він змушений витрачати багато зусиль та часу на оскарження такої бездіяльності, відвідувати особисті прийоми керівника відділу поліції, витрачати час на консультацію юристів.

Посилаючись на те, що йому спричинено моральні страждання, ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України на його користь 268 056,00 грн, як компенсацію моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю Новобаварського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що реалізація ОСОБА_1 права на оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування та задоволення таких скарг слідчим суддею, не свідчить про спричинення йому моральної шкоди.

Районний суду зазначив, що позивачем не доведено факт спричинення йому шкоди внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року доповнено рішення суду вказівкою на участь у справі прокурора.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 квітня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 5 000, 00 грн, як компенсацію моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області та Державної казначейської служби України судовий збір в дохід держави в розмірі 125, 32 грн по 62, 66 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції неодноразово визнавалась бездіяльність уповноважених осіб, зокрема, і начальника слідчого відділу протиправною у зв`язку з невиконанням їх функціональних обов`язків.

Апеляційний суд зазначив, що оскільки відповідач не міг пояснити чому повідомлення ОСОБА_1 від 28 липня 2016 року (протягом трьох років) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було, відтак вважав, що така поведінка відповідача порушує права ОСОБА_1 та завдає йому моральних страждань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі прокурор Харківської області посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення районного суду та додаткове рішення районного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2019 року касаційна скарга прокурора Харківської області надійшла до Верховного Суду.

У листопаді 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора Харківської області у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою судді Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що частково задовольняючи його апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції визнав такими, що не відповідають принципам розумності та справедливості розраховану ним суму відшкодування завданої моральної шкоди. При цьому вважає, що апеляційний суд не обґрунтував своєї позиції та не навів пояснень лише часткового задоволення позову.

Касаційна скарга прокурора Харківської області мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, факту заподіяння позивачу моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між останніми.

Зазначає, що реалізація позивачем права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого та задоволення таких скарг слідчим суддею не свідчить про незаконність прийняття рішень, а зводяться до реалізації права на здійснення функцій контролю в порядку кримінального судочинства.

Стверджує, що судом апеляційної інстанції не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн та якими доказами це підтверджується.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року Головне Управління Національної поліції в Харківській області подало відзив на касаційну скаргу прокурора Харківської області, у якому зазначило, що підтримує дану касаційну скаргу, погоджується із викладеними в ній доводами та вважає її такою, що підлягає задоволенню.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу прокурора Харківської області, у якому зазначив, що вимоги прокурора є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки апеляційний суд правильно встановив у чому полягають спричинені йому немайнові втрати. Зокрема, посилається на те, що невиконання відповідачем рішень суду порушує його конституційні права на недоторканість житла та на судовий захист порушеного права.

У січні 2020 року Головне Управління Національної поліції в Харківській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначило, що вважає касаційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вважає, що обставина, на яку посилається позивач, як на підставу для відшкодування моральної шкоди, а саме: бездіяльність, незаконні дії та процесуальні рішення слідчого, не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими.

Стверджує, що районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, натомість, апеляційний суд помилково стягнув на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Ураховуючи наведене, Головне Управління Національної поліції в Харківській області вважає, що постанову Харківського апеляційного суду слід скасувати та залишити в силі рішення районного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а саме, крадіжки з належного йому будинку. Поліцейськими, які прибули на виклик, зібрані первинні необхідні матеріали, складено рапорт та прийнято заяву від імені дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , зареєстровану за № 10671, після чого матеріали передані до Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 серпня 2016 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано начальника слідчого відділу Жовтневого відділення Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_1 про злочин від 28 липня 2016 року протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали, про що повідомити заявника (а. с. 8).

04 та 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звертався до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з клопотанням про надання йому витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію його повідомлення про злочин від 28 липня 2016 року (а. с. 13-14).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною бездіяльність начальника слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненадання ОСОБА_1 витягу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про злочин від 28 липня 2016 року, зобов`язано начальника відділу протягом трьох днів розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 вересня 2017 року та повідомити його про результати розгляду зазначеного клопотання (а. с. 9).

06 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з клопотанням про надання йому витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію його повідомлення про злочин від 28 липня 2016 року (а. с. 15).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 06 листопада 2017 року про надання інформації про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції протягом трьох днів надати ОСОБА_1 відповідь на клопотання від 06 листопада 2017 року, повідомити його про результати виконання ухвали слідчого судді від 12 серпня 2016 року у справі № 639/6091/16-к та надати заявнику копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по зазначеному кримінальному провадженню (а. с. 10).

04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про надання йому витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію його повідомлення про злочин від 28 липня 2016 року та повідомити, чи звернувся начальник відділу поліції до прокуратури Харківської області з повідомленням про злочин, передбачений статтею 382 КК України (невиконання судового рішення), який скоєно начальником слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (а. с. 16).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нерозгляду клопотання (заяви) ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року в порядку, визначеному статтею 220 КПК України, зобов`язано слідчого або іншу уповноважену особу слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області протягом трьох днів з моменту отримання ухвали суду розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року (вх. № С-1183) в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України, та повідомити ОСОБА_1 про рішення, прийняте за результатами розгляду зазначеного клопотання (а. с. 11).

За інформацією Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 березня 2018 року № 05-05/С-62/7809/9/18 копії ухвал суду від 12 серпня 2016 року, від 15 вересня 2017 року, від 30 листопада 2017 року та від 26 грудня 2017 року своєчасно направлені начальнику Жовтневого відділення Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (в подальшому - Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області) та ним отримані (а. с. 12).

02 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою, у якій просив надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію його повідомлення про злочин від 28 липня 2016 року (а. с. 17).

До функціональних обов`язків начальника Новобаварського відділу поліції, затверджених начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області 29 листопада 2017 року, входить, зокрема, забезпечення дотримання обліково-реєстраційної дисципліни, організація роботи з виявлення, розкриття та попередження кримінальних правопорушень, розгляд звернень громадян (а. с. 30-34).

Типовими функціональними обов`язками начальника слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, затвердженими начальником Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 01 лютого 2018 року встановлено, що начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР (пункт 3.5.1) (а. с. 35-37). Також, відповідні обов`язки покладено і на заступника начальника слідчого відділу (а. с. 38-39).

Листами від 15 вересня 2016 року, 11 вересня 2017 року за підписом старшого слідчого Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мирної К. М., від 10 листопада 2017 року за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Багдасарова К. С., від 05 грудня 2017 року за підписом старшого слідчого Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мирної К. М. та від 10 січня 2018 року за підписом заступника начальника слідчого відділу Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Манілкіна В. В., повідомлено, що заяви ОСОБА_1 від 05 вересня 2016 року, від 04 вересня 2017 року, від 06 листопада 2017 року, від 04 грудня 2017 року та від 02 січня 2018 року розглянуті та на них надано відповіді. Також повідомлено, що ці заяви приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12017220500001917 та роз`яснено порядок ознайомлення з ним (а. с. 50-54).

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заява про злочин зареєстрована 26 вересня 2017 року по правовій кваліфікації за частиною першою статті 162 КК України на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова про зобов`язання внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву ОСОБА_1 про скоєння злочину, пов`язаного з незаконним проникненням до домоволодіння. Згідно фабули, зазначеної у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, в ході досудового розслідування встановлено, що 17 серпня 2017 року ОСОБА_2 нанесенні легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а. с. 117).

Разом з тим, з огляду на звернення ОСОБА_1 до поліції, а також ухвали слідчих суддів, заява про злочин стосується подій, які зафіксовані поліцейськими 28 липня 2016 року, а не 17 серпня 2017 року, як зазначено у витязі з реєстру щодо кримінального провадження № 12017220500001917, до якого, згідно відповідей поліції, приєднано заяви ОСОБА_1

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Касаційна скарга прокурора Харківської області підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 вважав невнесення відповідачем до Єдиного реєстру досудових розслідувань його повідомлення від 28 липня 2016 року про вчинення кримінального правопорушення. При цьому позивач посилався на ухвали слідчих суддів, якими визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розглянути його клопотання.

Для наявності підстав для зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167 1174 ЦК України.

При цьому сам факт винесення ухвали слідчим суддею, якою за результатами розгляду скарги позивача зобов`язано відповідача внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не тягнуть наслідків цивільно-правового характеру і не можуть бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені зазначені позивачем ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача і притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Відмовляючи позивачу у відшкодуванні моральної шкоди, суд першої інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі статті 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком позивача.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, і відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований.

Доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування касаційної скарги, не є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права.

Доводи прокурора Харківської області, наведені у касаційній скарзі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки висновки апеляційного суду про наявність підстав для часткового задоволення позову є помилковими.

За таких обставин та з підстав, передбачених указаними нормами матеріального права, правильними, законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд апеляційної інстанції, у порушення статей 89 263-265 ЦПК України, не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, характеру спірних правовідносин та позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини сьомої статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При поданні касаційної скарги прокуратурою Харківської області сплачено судовий збір у розмірі 1 409 грн 60 коп, що підтверджується платіжним дорученням від 04 жовтня 2019 року № 2480. Отже, судові витрати, понесені прокуратурою Харківської області, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Касаційну скаргу прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасувати, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 квітня 2019 року залишити в силі.

Сплачений прокуратурою Харківської області судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 60 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк