Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 639/4971/18

провадження № 61-22289св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державне підприємство «Сетам»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у Харківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та державного підприємства «Сетам» на рішення Московського районного суду м. Харкова, у складі судді

Горбунової Я. М., від 27 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сащенка І. С.,Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., від 08 листопада 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та акта про проведення електронних торгів, стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході виконавчого провадження

ВП № 55785442 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Писаренко О. С. на підставі виконавчого листа

від 11 січня 2018 року № 639/5701/17, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 588 121,52 грн, передано на реалізацію шляхом проведення електронних торгів до ДП «Сетам» нерухоме майно боржника - квартиру

АДРЕСА_1 . За результатами проведення аукціону його визнано переможцем відповідних електронних торгів згідно протоколу ДП «Сетам» від 25 червня 2018 року № 340531. Ціна продажу склала 1 120 000 грн, яка повністю сплачена покупцем, а саме

19 червня 2018 року ним внесено платіж у сумі 48 181,96 грн на рахунок ДП «Сетам» в якості гарантійного внеску для участі в торгах;

03 липня 2018 року ним внесено 1 064 000 грн на рахунок державної виконавчої служби за придбання предмету торгів згідно відповідного протоколу № 340531. 04 липня 2018 року ним сплачено 7 818,04 грн в якості додаткової винагороди ДП «Сетам» на рахунок останнього. 10 липня

2018 року головним державним виконавцем Писаренко О. С. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого ДП «Сетам» проведено реалізацію вказаного вище нерухомого майна боржника. В акті вказано, що майно належало боржнику ОСОБА_2 , що фактично, як на момент передачі даного майна на реалізацію, так і на момент самої реалізації майна, не відповідало дійсності. Після проведення електронних торгів при зверненні позивача до державного реєстратора щодо оформлення прав власності на придбане ним нерухоме майно стало відомо, що згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі

№ 643/2513/17, а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна 25 квітня 2018 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за територіальною громадою в особі Харківської міської ради Харківської області. Крім того, відповідно до встановлених Московським районним судом м. Харкова обставин, викладених у вказаному вище рішенні, право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі підробних документів, в зв`язку із чим відповідне право судом скасовано. Позивач вказував, що при передачі майна на реалізацію до ДП «Сетам» 10 квітня 2018 року державним виконавцем не вказано чинні обтяження майна, які на той момент зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно відповідного витягу станом на час подачі заявки до ДП «Сетам» на майно, що передається на реалізацію, накладено три обтяження: арешт майна на підставі ухвали суду, внесений 24 березня 2017 року; арешт майна на підставі ухвали суду, внесений 10 січня 2017 року; заборона на розпорядження на підставі договору іпотеки, внесена 29 листопада 2016 року. За таких обставин, на думку позивача, аукціон проведено на підставі недостовірних відомостей та без урахування дійсних обтяжень.

Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсними електронні торги, проведенні 22 червня

2018 року з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів від 25 червня 2018 року № 340531, скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 10 липня 2018 року, затверджений начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області; стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на його користь грошові кошти в сумі 1 064 000 грн та стягнути з ДП «Сетам» на його користь грошові кошти в сумі 56 тис. грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано недійсними електронні торги, проведенні 22 червня 2018 року з реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Скасовано протокол проведення електронних торгів від 25 червня 2018 року № 340531. Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 10 липня

2018 року, затверджений начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Стягнуто з державного підприємства «Сетам» грошові кошти в сумі

56 тис. грн на користь ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на електронні торги було виставлено майно та проведено електронні торги за підробними документами. Відповідачами фактично продано майно, яке не належить особі, яка зазначена боржником у виконавчому провадженні, а тому вони не могли бути продавцями даного майна. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1 064 000 грн (вартість лоту) з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки зазначені грошові кошти перераховані виконавчою службою на рахунки стягувача та боржника виконавчого провадження і не перебувають у його розпорядженні. Такі вимоги до зазначених осіб позивачем не пред`являлись. Вимоги про відшкодування шкоди в порядку статті 1173 ЦК позивачем також не заявлені.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_4 та ДП «Сетам» залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2019 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що відповідачами фактично продано майно, яке не належить особі, що зазначена боржником у виконавчому провадженні, а тому вони не могли бути продавцями цього майна, що є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Апеляційний суд вказав, що задовольняючи вимоги про стягнення з ДП «Сетам» суми сплаченого гарантійного внеску у розмірі 48 181,06 грн та додаткової винагороди у розмірі 7 818,04 грн, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ДП «Сетам», яке виступало продавцем за недійсним правочином зобов`язано повернуту ОСОБА_1 кошти, сплачені останнім на його користь. Грошові кошти, які надійшли від реалізації арештованого майна, були перераховані державним виконавцем на користь стягувача ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тобто відповідач був тимчасовим утримувачем вказаних коштів, які були перераховані на користь інших осіб та не може бути належним відповідачем у справі. ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відповідності до статті 1212 ЦК України, з огляду на те, що електронні торги з реалізації нерухомого майна визнані недійсними у судовому порядку, протокол їх проведення, акт скасовані, а правова підстава для набуття грошових коштів у боржника та стягувача (яким безпосередньо були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна), відпала.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі ДП «Сетам» просить скасувати оскаржені судові рішення у частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не звернули увагу на те, що право власності на спірну квартиру було зареєстровано за Харківською міською радою 25 квітня 2018 року, тобто після передачі квартири на реалізацію. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 643/2513/17 набрало законної сили 23 червня

2018 року, після проведення прилюдних торгів. Судами попередніх інстанцій не встановлено порушення норм Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня

2016 року № 2831/5. Заявник вказує, що організатор торгів розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби та не несе відповідальність за відповідність змісту заявки вимогам законодавства. Дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення електронних торгів, є підготовчими діями, які мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. На думку заявника, позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки сам факт проведення електронних торгів не порушує прав останнього.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що обов`язок щодо повернення отриманого за недійсним правочином покладається саме на сторони цього правочину, а судами встановлено, що сторонами є продавці - державна виконавча служба та організатор торгів, а також покупець - переможець електронних торгів. Посилання суду апеляційної інстанції на статтю 1212 ЦК України та правову позицію Верховного Суду у справі № 910/13670/18 не є підставою для відмови у задоволенні позову у частині повернення отриманого майна. Заявник вказував, що виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення залишився у розпорядженні державної виконавчої служби, а він не є стороною виконавчого провадження, а тому він позбавлений можливості оскаржувати дії державного виконавця. На думку заявника, за встановлених судами попередніх інстанцій обставинами справи, ухвалені ними рішення не призводять до дійсного поновлення порушеного права позивача, питання щодо повернення незаконно втрачених грошових коштів залишилось не вирішеним.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській областіпросить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження порушення правил проведення електронних торгів.

У відзиві на касаційну скаргу Головне територіальне управління юстиції у Харківській області просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2019 року та від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 55785442 з примусового виконання виконавчого листа № 639/5701/17, виданого 11 січня 2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 523 792 грн, 3% річних у розмірі

12 182,63 грн, інфляційних втрат у розмірі 46 323,90 грн та судового збору у сумі 5 822,99 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 27 грудня 2017 року.

13 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника, а саме, квартири АДРЕСА_2 .

13 лютого 2018 року проведена державна реєстрація обтяження, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна.

06 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та складено акт.

14 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

З повідомлення про оцінку майна слідує, що вартість нерухомого майна, а саме квартири

АДРЕСА_2 складає 1 204 549 грн.

10 квітня 2018 року начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлено заявку на реалізацію арештованого майна на адресу Харківської філії ДП «Сетам».

Згідно повідомлення Харківської філії ДП «Сетам» 12 квітня 2018 року внесено до системи СЕТАМ інформацію про арештоване майно, лот 274273 - квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 22 червня

2018 року № 340531 переможцем електронних торгів став ОСОБА_1

10 липня 2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів складений та направлений позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки.

19 червня 2018 року позивачем внесено платіж у розмірі 48 181,96 грн на рахунок ДП «Сетам» в якості гарантійного внеску для участі в торгах.

03 липня 2018 року позивачем внесено 1 064 000 грн на рахунок державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління у Харківській області за придбання предмету торгів згідно протоколу № 340531. 04 липня 2018 року позивачем сплачено 7 818,04 грн додаткової винагороди ДП «Сетам»

(а.с.17-19).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 643/2513/17 визнано недійсним договір пайової участі в будівництві житлового будинку від 10 січня 2006 року № 1189/6-1 та акт прийому-передачі квартири

АДРЕСА_1 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_5 , на підставі яких 01 листопада 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_5 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н. І. реєстровий № 3557, за змістом якого ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійсним іпотечний договір, посвідчений 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н. І., реєстровий № 3561, за змістом якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2018 року у справі № 643/2513/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна 25 квітня 2018 року право власності на спірну квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 643/2513/17. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 січня 2017 року накладено арешт на спірну квартиру. Обтяження зареєстровано 10 січня 2017 року.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша

статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства

(стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5(далі - Порядку) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Згідно частини 1 розділу І Порядку арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій

статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Відповідно до статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначено, що за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Відповідно до частин першої, третьої статті 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судами встановлено, що при підготовці до відчуження спірної квартири державним виконавцем відсутність заборони відчуження або арешту майна належним чином перевірена не була, хоча вказана посадова особа мала такий обов`язок та можливість шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому суди дійшли обґрунтованого висновку, що з моменту накладення ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 січня 2017 року арешту на квартиру АДРЕСА_1 у справі № 643/2513/17 та внесення 10 січня 2017 року відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна проведення будь-яких дій, у тому числі електронних торгів, направлених на відчуження вказаного майна, не можна вважати законним.

Отже, оскільки при проведенні прилюдних торгів було порушено як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми ЦК України, внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , яким придбано квартиру, яка не підлягала примусовому продажу в порядку проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55785442, оскільки не підлягала відчуженню, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у частині стягнення у порядку реституції гарантійного внеску у розмірі 48 181,06 грн та додаткової винагороди у розмірі 7 818,04 грн з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 , оскільки ці грошові кошти надійшли від позивача і залишилися у розпорядженні

ДП «Сетам», тому внаслідок визнання електронних торгів недійсними підлягають поверненню.

Проте колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління у Харківській області про стягнення грошових коштів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією.

У випадку якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом державної виконавчої служби договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є орган державної виконавчої служби. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15.

Суд апеляційної інстанцій на зазначені положення увагу не звернув, не врахував, що за положеннями частини першої статті 216 ЦК України сторона договору купівлі-продажу несе обов`язок по поверненню вартості проданого товару при застосуванні наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції), не перевірив умови договору, укладеного між державною виконавчою службою та ДП «Сетам» про реалізацію арештованого майна, не встановив хто є продавцем за договором купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, з кого підлягають стягненню грошові кошти в порядку застосування реституції, отримані від покупця майна, реалізованого на електронних торгах, та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції у цій частині.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що подальший розподіл отриманих органом державної виконавчої служби грошових коштів (перерахування на рахунок ОСОБА_3 588 121,52 грн відповідно до платіжного доручення від 09 липня 2018 року № 5651 та на рахунок

ОСОБА_2 405 203,91 грн згідно платіжного доручення від 09 липня

2018 року № 5650) не можуть виступати підставою для припинення обов`язку продавця за договором купівлі-продажу по поверненню отриманого за недійсним правочином. При цьому продавець має право на звернення з відповідними вимогами до осіб, які отримали вказані грошові кошти.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи, що допущені процесуальні недоліки можуть бути усунуті на стадії апеляційного перегляду, колегія суддів, керуючись завданням цивільного судочинства та одним із основних принципів цивільного судочинства - розумність строків розгляду справи судом, дійшла висновку, що скасуванню відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає постанова суду апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, а також врахувати якнайкращі інтереси малолітніх дітей.

Керуючись статями 402 409 411 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Сетам» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління у Харківській області про стягнення грошових коштів скасувати.

Справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Московського районного суду м. Харкова

від 27 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 08 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович