Постанова
Іменем України
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 639/5315/21
провадження № 61-19955св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Бурлака І. В., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст обставин справи
У серпні 2021 року Харківська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:
визнати недійсним договір дарування № 969 від 21 серпня 2020 року будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» загальною площею 2349,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53267173 від 23 липня 2020 року;
зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 привести до попереднього стану нежитлову будівлю літ. «М-1» за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до поверхового плану та експлікації на вказану будівлю станом на 06 грудня 2019 року із матеріалів інвентаризаційної справи, що знаходяться у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, шляхом знесення прибудови до нежитлової будівлі літ. «М-1» та надбудови трьох поверхів за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з позовною заявою Харківська міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом:
заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи в будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 , а також на фасаді зазначеного будинку;
заборони будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 , або його частин до набрання рішенням у справі законної сили.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що представником Харківської міської ради встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме, що на земельній ділянці комунальної власності проводяться будівельні роботи на не житловій будівлі літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, виконано роботи з мурування цегляної кладки двох поверхів орієнтовними розмірами 18,5x40м та розпочаті роботи зі зведення 3-го поверху з цегли без декларативно-дозвільних документів; земельна ділянка прилегла до недобудованої будівлі належним чином не упорядкована (територія захаращена будівельними матеріалами, побутовими відходами, сміттям тощо).
Зазначає, що у випадку продовження проведення будівельних робіт буде остаточно змінено геометричні розміри будинку квартирного типу (гуртожитку) (нежитлової будівлі літ. «М-1»), внаслідок чого збільшиться час та витрати на приведення до попереднього стану вказаного приміщення, у разі задоволення позову Харківської міської ради, тобто суттєво ускладнить виконання рішення суду в подальшому. Таке самочинне будівництво ставить під загрозу надійність та конструктивну безпеку указаного будинку, оскільки будівельні роботи відбуваються без відповідного державно-архітектурного контролю та без отримання відповідних дозволів. Проведення незаконного будівництва здійснює додаткове навантаження на земельну ділянку, яка не виділялася у встановленому законом порядку для таких дій, що ставить під загрозу безпечність експлуатації приміщень та здійснює негативний вплив на земельну ділянку комунальної власності.
Можливість реєстрації права власності та інших речових прав, зокрема, на новозбудовану площу за відповідачами або за іншими особами призведе до порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав Харківської міської ради. Вид забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна обмежує можливість здійснення реєстраційних дій лише на період розгляду справи. При цьому шкода, що може бути завдана позивачу, полягає в неправомірному відчуженні об`єкта нерухомості, складовою частиною якої є самочинне будівництво на земельній ділянці комунальної власності. Отже, у випадку реєстрації прав на новозбудовану площу в будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачами або третіми особами виконання судового рішення на користь Харківської міської ради може суттєво ускладнити необхідність визнати таку державну реєстрацію права власності незаконною в судовому порядку. Таким чином невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки міська рада не зможе їх захистити в межах цього судового провадження без нових звернень до суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено; в порядку забезпечення позову заборонено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи в будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 , а також на фасаді зазначеного будинку; заборонено будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомого майна або його частин до набрання рішенням у справі законної сили.
Ухвала суду мотивована тим, що 13 грудня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 придбали в особисту приватну власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 у будівлі літ. «М-1» за адресою: АДРЕСА_1 . 21 серпня 2021 року ОСОБА_1 прийняв у якості подарунка від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в особисту приватну власність будинок квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» загальною площею 2349,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Проаналізувавши надані позивачем докази, суд першої інстанції, встановивши порушення прав позивача внаслідок будівництва відповідачами другого та третього поверху будівлі самовільно, за відсутності дозвільних документів, з наведенням відповідних аргументів та доказів, у тому числі припису органу державно-будівельної інспекції України, що свідчить про наявність існуючого між сторонами спору та що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення та заборони будівництва будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 існує загроза істотного утруднення виконання можливого рішення суду, зробив висновок, що у разі обґрунтованості позовних вимог та задоволення позову невжиття таких заходів забезпечення призведе до утруднення чи невиконання можливого рішення суду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову за пред`явленими позовними вимогами може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, а також, що відповідні заходи є співмірними із позовними вимогами, які заявила Харківська міська рада.
Аргументи учасників справи
У грудні 2021 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року скасувати та залишити в силі законну й обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що майно, яке відповідачі отримали у власність з порушенням норм закону, виступає об`єктом забезпечення позову, яке відповідачами перебудовується з порушенням будівельних норм на земельній ділянці комунальної власності. У разі реєстрації прав на новозбудовану площу в будинку квартирного типу за відповідачами або третіми особами, виконання судового рішення на користь Харківської міської ради може суттєво ускладнити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог про зобов`язання привести будівлю до попереднього стану. Таким чином, враховуючи зміст і характер спірних правовідносин саме заборона вчиняти будь-які будівельні роботи у будинку та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо новоствореного нерухомого майна є найбільш ефективним видом забезпечення позову у цій справі. Такі заходи забезпечення позову є пропорційними і співмірними щодо обставин справи, спрямовані на обмеження можливості відповідачів зловживати правами для утруднення розгляду справи і виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Зазначає, що апеляційний суд під час перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову не врахував відзив Харківської міської ради, чим порушив порядок розгляду апеляційної скарги.
У січні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О. С. надійшли відзиви на касаційну скаргу Харківської міської ради, в яких вони просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини третя, десята статті 150 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Харківська міська рада до суду першої інстанції подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким третім особам здійснювати будь-які будівельні роботи у будинку квартирного типу (гуртожиток) літ. «М-4» за адресою: АДРЕСА_1 , а також на фасаді зазначеного будинку; заборони будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомого майна або його частин до набрання рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування вимог указаної заяви Харківська міська рада посилалася на те, що в разі проведення будівельних робіт у спірному об`єкті нерухомості відбудеться зміна технічних характеристик будівлі, яка є об`єктом позову, а отже, такий захід забезпечення позову як заборона відповідачам проводити будь-які будівельні роботи буде сприяти охороні матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, що направлені на реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконання такого рішення. А заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна унеможливить завдання шкоди позивачу, яка полягає в неправомірному відчуженні об`єкта нерухомості, складовою частиною якої є самочинне будівництво і яка знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.
У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року в справі № 758/10187/21 (провадження № 61-19882св21) зазначено про те, що сам по собі факт здійснення відповідачами будівельних робіт, які ймовірно стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі будівельні роботи є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Таким чином наявність очевидних ознак протиправності будівельних робіт у будинку квартирного типу, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Харківська міська рада не обґрунтувала наявність об`єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду в цій справі та не навела мотивів співмірності обраних заявником заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Заява про забезпечення позову не містить мотивів, яка реальна загроза існує невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже вказівка на необхідність в подальшому захищати свої права через ініціювання інших судових процесів не свідчить про існування загрози невиконання рішення суду про задоволення позову в цій справі.
За таких обставин, апеляційний суд, зробив правильний висновок про те, що заявником не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову в цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, а також, що відповідні заходи є співмірними із позовними вимогами, які заявила Харківська міська рада.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо тлумачення норм процесуального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного оскарження не дають підстав уважати, що оскаржена ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у цій справі оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук