ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/11240/21
адміністративне провадження № К/990/19711/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (колегія у складі суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Оксененка О.М.)
у справі № 640/11240/21
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С"
про стягнення коштів.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" (далі - ТОВ "Промінь-С"), у якому просило стягнути з ТОВ "Промінь-С" у судовому порядку до Державного бюджету України штраф згідно з рішенням від 26.06.2020 №28 у розмірі 34000 грн.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.11.2022 задовольнив позов.
3. Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2023 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2022 та залишив позов без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
5. 30.05.2023 ГУ Держпродспоживслужби у місті Києві подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2022.
6. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2023 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 26.06.2020 №28 до ТОВ «Промінь-С» застосовано штраф в сумі 34 000 грн.
8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 640/19091/20, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ТОВ «Промінь-С» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2020 №28 відмовлено.
9. Зважаючи на зазначене та враховуючи, що відповідачем штраф у добровільному порядку не сплачений, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву пред`явлено до суду 20.04.2021, тому позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом. Оскільки на час розгляду справи відповідач штраф не сплатив, він підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.
11. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом звернулося з пропуском тримісячного строку. Тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов - залишенню без розгляду.
12. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на необхідність формулювання висновку щодо застосування ч. 3 ст. 13 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у питанні строку звернення щодо виконання розпорядчих документів, які були оскаржено до органу державного нагляду (контролю) та / або в судовому порядку.
Розгляд цієї справи має значення для формування єдиної правозастосовної практики у справах №640/14005/22, №640/18589/21, №640/25169/21, №640/7304/22, №640/13021/21, №640/14789/21, №640/14792/21, №640/10951/21, №640/15709/22, №640/11512/21, №640/11240/21, №640/11241/21, №640/11640/21, №640/38999/21, №640/4840/22, №640/2010/22, №640/2003/22 та №640/6844/22.
ГУ Держпродспоживслужби у місті Києві не мало підстав раніше подати позовну заяву про стягнення добровільного несплаченої суми штрафних санкцій до прийняття рішення у справі № 640/19091/20 про оскарження ТОВ "Промінь-С" застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Суд апеляційної інстанції неправильно тлумачив висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.05.2021 у справі № 420/11261/20, у якій суб`єкт господарювання не оскаржував розпорядчі документи Держпродспоживслужби.
Також покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.02.2019 у справі №826/14908/18, від 12.05.2022 у справі №420/9673/20.
13. У відзиві ТОВ «Промінь-С» покликається на правомірність висновків суду апеляційної інстанції з огляду на те, що у спірних відносинах початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом пов`язується саме з моментом закінчення п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання Товариством рішення позивача про накладення адміністративно-господарських санкцій, тобто, з урахуванням дати отримання такого рішення (17.07.2020), починаючи з 02.08.2020.
Відповідач звертає увагу на те, що питання правильності застосування судами норм ст.ст. 122 169 КАС України у поєднанні з положеннями ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", вже розглядалось Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.05.2021 у справі №420/11261/20, де викладено висновок про те, що перебіг тримісячного строку звернення Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою (рішенням) указаного органу, починається після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення. Згодом цей висновок щодо застосування норм права були використано Верховним Судом під час розгляду в касаційному порядку справи №320/3018/21 (постанова від 07.07.2022). У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що підстав для відступу від такого правозастосування немає.
Товариство вважає, що оскарження рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій не впливає на початок перебігу строку, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, та не унеможливлює звернення до суду упродовж такого строку, жодним чином цьому не перешкоджає.
Посилаючись на вищевикладені аргументи, Товариство вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у цьому випадку передбачених процесуальним законом правових підстав для залишення поданого ГУ Держпродспоживслужби позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
15. Згідно з ч. 1 ст. 192 Господарського кодексу України (далі - ГК України) політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
16. Відповідно до ст.16 Закону України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
17. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами.
18. За приписами п. 7 зазначеного вище положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
19. Пунктами 6, 8 ч. 1 ст.18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що уповноважені органи мають право:
приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
20. Нормами ч. 1 ст. 20 Закону України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, зокрема, за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
21. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України (абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення").
22. За приписами ст. 238, ч. 1 ст. 239 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, у тому числі адміністративно-господарський штраф.
23. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ч.ч. 1-2 ст. 241 ГК України).
24. Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
25. Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
26. Абзац 2 ч. 2 ст. 122 КАС України пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду саме з днем виникнення підстав, які дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
27. Правила обчислення строків у адміністративному процесі встановлює стаття 120 КАС України, згідно з ч. 1 якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
28. Водночас норми ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлюють певні особливості стягнення санкцій у судовому порядку в разі оскарження розпорядчих документів до органу державного нагляду (контролю) та/або до суду.
29. Ключовим у справі є питання про те, коли (з якого моменту) починається перебіг тримісячного строку, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, застосованих на підставі відповідного рішення органу державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, у разі, якщо це рішення оскаржено в судовому порядку та залишено в силі.
30. Суд апеляційної інстанції вважав, що з огляду на ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перебіг тримісячного строку звернення до суду із позовом, який подано ГУ Держпродспоживслужби у справі, що розглядається, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення, на підставі якого застосовано адміністративно-господарські санкції, щодо стягнення сум яких у судовому порядку виник спір.
31. Встановивши, що рішення позивача про застосування до Товариства адміністративно- господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення отримано цим суб`єктом господарювання засобами поштового зв`язку 17.07.2020, і що такі санкції у строк, встановлений законом, добровільно не сплачені, а позов про їх стягнення в судовому порядку подано ГУ Держпродспоживслужби лише 20.04.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України строку для звернення суб`єкта владних повноважень до суду, у зв`язку з чим констатував наявність передбачених ст. 123 цього КАС України підстав для залишення позову без розгляду.
32. Однак такий висновок не узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2023 у справі №640/2003/22 та від 18.10.2023 у справі №640/7304/22.
33. У вищевказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що у ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.
Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.
34. З метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, колегія суддів вважала, що перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили (пункти 23-25 постанови Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №640/2003/22).
35. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві 26.06.2020 № 28 про застосування до ТОВ "Промінь-С" адміністративно-господарських санкцій було оскаржено до суду.
36. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №640/19091/20, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022, у задоволенні позову ТОВ "Промінь-С" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2020 № 28 відмовлено.
37. Беручи до уваги вищевказані обставини та висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №640/2003/22, Суд зазначає, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду з позовом ГУ Держпродспоживслужби про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій розпочався після спливу 15-денного строку з дня одержання Товариством копії рішення суду апеляційної інстанції від 30.01.2022 у справі №640/19091/20.
38. У зв`язку з цим, Суд дійшов висновку, що підстави, які давали ГУ Держпродспоживслужби право на пред`явлення вимог, викладених цим органом у справі, що розглядається, не могли виникнути раніше, ніж 02.03.2022, а тому й перебіг строку звернення до суду з таким позовом не міг розпочатися раніше цієї дати.
39. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що позов у справі, яка розглядається, подано 20.04.2021, а тому колегія суддів вважає, що встановлений абз. 2 ч. 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду ГУ Держпродспоживслужби в цьому випадку не пропустила.
40. Колегія суддів критично оцінює наведені у оскаржуваній постанові апеляційного суду посилання на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі №826/925/18 та від 28.05.2021 у справі №420/11261/20, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин.
41. Так, у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №420/11261/20 викладені висновки щодо застосування норм ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у їх взаємозв`язку з ч.ч. 1-2 ст. 122 та п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України стосовно моменту початку перебігу строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішенні такого суб`єкта, яке не оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
42. У вищезгаданій постанові Верховного Суду колегія суддів, провівши аналіз норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", й установивши, що рішення суб`єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій (постанова) не оскаржувалось і добровільно, у передбачений чинним законодавством строк, не виконано, констатувала, що ГУ Держпродспоживслужби набуло право звертатися до суду з відповідним позовом через 15 днів після отримання суб`єктом господарювання відповідної постанови.
43. Однак у справі, яка розглядається, встановлено інші обставини й на відміну від обставин, встановлених у справі №420/11261/20, у спірних правовідносинах рішення суб`єкта владних повноважень про застосування штрафних санкції, про стягнення сум яких у судовому порядку заявлено вимогу, було оскаржено до суду й залишено в силі.
44. Висновки ж, наведені у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №420/11261/20, про те, що положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" факт можливого оскарження суб`єктом господарювання в судовому порядку постанови про накладення штрафу не визначено обставиною, яка зупиняє дію відповідної постанови чи обов`язок щодо сплати накладеного нею штрафу (якими обґрунтовував свою позицію апеляційний суд), колегія суддів вважає недотичними до правовідносин, у яких виник спір у справі, що розглядається, оскільки вони зроблені за інших фактичних обставин справи й не стосуються питань, пов`язаних з обчисленням строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, а отже не могли бути застосовані судом апеляційної інстанції при прийняття оскаржуваної постанови.
45. Що ж стосується застосування апеляційним судом правових позицій Верховного Суду, які містяться у постанові від 10.09.2020 у справі №826/925/18, про те, що звернення суб`єкта господарювання до суду з позовом щодо оскарження рішення, на підставі якого накладено штраф, не є обставиною, яка унеможливлює пред`явлення позовних вимог щодо стягнення його сум з суб`єкта господарювання, то колегія суддів зауважує, що таке правозастосування викладено за іншого нормативно-правового регулювання та умов застосування правових норм.
46. Зокрема, відповідно до обставин, установлених у справі №826/925/18, позивачем - суб`єктом владних повноважень заявлялись вимоги про стягнення сум штрафу, застосованого до суб`єкта господарювання за порушення п. 2 ч. 3 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
47. Норми вищевказаного Закону в правовідносинах, у яких виник спір у справі №826/925/18, є спеціальними і підлягали пріоритетному застосуванню. У постанові Верховного Суду від 10.09.2020, прийнятій у вказаній справі, перевірялась правильність застосування судами норм ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", яка по іншому, аніж частина третя статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначала порядок стягнення сум несплачених штрафів у судовому порядку.
48. Варто наголосити й на тому, що у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №826/925/18 не міститься жодних висновків щодо застосування саме норм ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які були застосовані судом апеляційної інстанції у справі, яка розглядається.
49. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, а отже й про наявність підстав для залишення його без розгляду, оскільки неправильно застосував норми матеріального і допустив порушення норм процесуального права, врахував правові позиції Верховного Суду, які не є релевантними до правовідносин, у яких виник спір у справі, що розглядається, й внаслідок цього прийняв постанову, яка закону не відповідає.
50. Суд не формує висновок щодо застосування норм права, на відсутність якого покликався відповідач у касаційній скарзі та що стало підставою для відкриття касаційного провадження у справі, яка розглядається, оскільки такий станом на час розгляду цієї справи у касаційному порядку, вже сформовано Верховним Судом у постанові від 04.07.2023 у справі №640/2003/22 та підтримано у постанові від 18.10.2023 у справі №640/7304/22.
51. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
52. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
53. У ч. 4 цієї ж ст. КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
54. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про те, що оскаржувану постанову апеляційного суду, який, залишивши позов без розгляду, не здійснив апеляційного перегляду справи з оцінкою аргументів сторін по суті спору та перевіркою їх доказами, належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись статтями 340 341 344 349 353 355 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/11240/21 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров