ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/11668/19
адміністративне провадження № К/9901/34685/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/11668/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спецтранссервіс» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ) про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ТОВ «Спецтранссервіс»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Костенка Д.А.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.06.2019 ТОВ «Спецтранссервіс» звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяв про зміну його підстав та збільшення позовних вимог, просило:
визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту ДАБІ щодо проведення позапланової перевірки позивача на об`єкті «Реконструкція авто мийки шляхом прибудови адміністративно-торгівельного приміщення» по вул. Свято-Покровська, 1д у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області;
скасувати постанову від 10.06.2018 №З-1006/4/1010-910/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
визнати протиправним і скасувати припис від 28.05.2019 №С-2805/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Спецтранссервіс» зазначило, що воно не є суб`єктом містобудування; що позапланову перевірку проведено в порушення вимог статей 6, 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), оскільки відповідач не надав доказів погодження Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) проведення позапланової перевірки; в порушення вимог пункту 9, підпунктів 3-5 пункту 13, пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), оскільки позапланову перевірку проведено за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим, позивач, посилаючись на висновок Верховного Суду у постанові від 07.02.2019 №201/3017/17, зазначив, що акт, складений за його відсутності не може бути підставою для складення протоколу, припису і постанови. Окрім того, позивач вказав на те, що він не має відношення до об`єкту будівництва «Реконструкція авто мийки шляхом прибудови адміністративно-торгівельного приміщення», будівництво якого здійснює інша особа, і на час перевірки не здійснював жодної діяльності за вказаним об`єктом перевірки. Також ТОВ «Спецтранссервіс» зазначило, що висновок відповідача про порушення позивачем частини восьмої статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) є помилковим, оскільки мобільний автомобільний газозаправний модуль є тимчасовою спорудою, не віднесений до будівель та спору Державним класифікатором будівель та споруд від 17.08.2000 №507, і згідно з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 26.06.2018 №816/1533/17 розміщення автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) не є будівництвом об`єкта будівництва, тому не потребує дозволу на виконання будівельних робіт, розробки проекту будівництва і прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва; крім цього, належне позивачу обладнання АГЗП було вилучено у кримінальному провадженні №42017111200000753, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 15.12.2020 ТОВ «Спецтранссервіс» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 13.01.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що у період з 15.05.2019 по 28.05.2019 посадовими особами відповідача на підставі направлення від 20.05.2019 №312.19/01, оформленого на підставі наказу від 20.05.2019 №141П та звернення Громадської організації «Прості люди» від 09.04.2019 №09/04/19/1, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва АЗС за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 1-д (кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:03:281:6004).
Копія направлення одержана представницею позивача за довіреністю Федотовою Д.В. 22.05.2019, що підтверджується її розпискою на звороті направлення.
За результатами перевірки посадовою особою відповідача складено акт від 28.05.2019 №Т-2805/1, у якому, серед іншого, встановлено, що експлуатуючою організацією ТОВ «Спецтранссервіс» порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI, згідно із якою експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Посадовою особою відповідача винесено припис від 28.05.2019 №С-2805/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким вимагається зупинити експлуатацію об`єкта з 28.05.2019.
Також, посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2019 за №1-Л-3-2805/2. У протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 10.06.2019 об 11:00 у приміщенні відповідача за відповідною адресою.
Акт, припис і протокол надіслані 31.05.2019 на адресу позивача поштовим відправленням №0113330266049, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку від 31.05.2019 і накладної від 31.05.2019 №0113330266049 й отримані позивачем 07.06.2019, що останнім не заперечувалось.
За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері місто-будівної діяльності від 10.06.2019 №3-1006/4/1010-910/02 (у постанові допущена описка у даті її прийняття « 10.06.2018»). Згідно з цією постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 1 728 900, 00 грн.
Постанова надіслана 12.06.2019 на адресу позивача поштовим відправленням №0113330344708.
Не погоджуючись з вказаними діями, приписом від 28.05.2019 № С-2805/3 та постановою від 10.06.2018, ТОВ «Спецтранссервіс» звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із обізнаності позивача про проведення перевірки та відсутності підстав вважати, що позивач був позбавлений права і можливості надати посадовій особі, що здійснювала перевірку, пояснення та/або документи, а також зауваження та заперечення. При цьому суди дійшли висновку про те, що позивачем порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, а оспорювані рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 3038-VI, Законом № 208/94-ВР, Порядком № 553.
7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що АГЗП відноситься до об`єкту підвищеної небезпеки, що призвело до неправильного вирішення справи.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивача Департамент ДАБІ вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим відповідач просить залишити касаційну скаргу ТОВ «Спецтранссервіс» без задоволення, а оскаржувані ним судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
12. Згідно з частиною другою статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
13. Приписами пунктів 1, 2, 3, 4, 7 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
14. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
15. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку №553).
16. За правилами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
17. Відповідно по пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
18. Приписи пункту 12 Порядку №553 визначають, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
19. Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
20. При цьому, передбаченим у пункті 13 Порядку №553 правам суб`єкта містобудування кореспондують обов`язки останнього, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №553).
21. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
22. Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком №553 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки, такий суб`єкт містобудування несе відповідальність за наведені дії у вигляді штрафу.
23. При цьому слід враховувати, що вказаними положеннями окремо передбачено відповідальність суб`єкта містобудування, як за недопуск до проведення перевірки, так і за відсутність посадових осіб такого суб`єкта містобудування на об`єкті будівництва у разі отримання останнім повідомлення про проведення перевірки.
24. Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
25. Згідно із пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
26. Аналогічні положення містяться у підпунктах «а», «б» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI.
27. Отже, законодавством наділено посадових осіб ДАБІ України повноваженнями видавати за результатами перевірки приписи як про усунення порушень, так і про зупинення підготовчих і будівельних робіт.
28. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
29. Отже, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.
30. Разом з цим у справі, яка розглядається суди встановили належне повідомлення позивача про здійснення контролюючого заходу та навісіть у позивача можливості надати посадовій особі пояснення та/або документи, зауваження чи заперечення до акта перевірки.
31. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем процедури проведення контролюючого заходу в процедурі, визначеній положеннями Закону № 3038-VI.
32. Щодо суті виявлених порушень, за які позивачу було винесено оспорюваний припис та прийнято оспорювану постанову, колегія суддів виходить із такого.
33. Так, у постанові від 26.06.2018 в справі №816/1533/17 Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що виконання будівельних робіт по АГЗП позивача у зазначеній справі (ТОВ «ІТ ІНВЕСТ») не є будівництвом об`єкта будівництва у розумінні містобудівного законодавства, що підтверджується, серед іншого, Концепцією та листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.01.2017 №7/17-527, а тому відсутність у цього товариства дозвільних документів на виконання робіт на об`єкті «Будівництво газової заправки модульного типу……» не є порушенням чинного містобудівного законодавства.
34. Проте, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16 відступив від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №816/1533/17, в частині щодо можливості облаштування заправника газом як цілісного заводського виробу на підставі Концепції без відповідного дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
35. Так, відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.
Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
36. На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 27.04.2011 № 557 від 27.04.2011 затверджено Порядок віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорія складності (далі - Порядок № 557).
37. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього Порядку № 557 до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які згідно із Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» є об`єктами підвищеної небезпеки.
38. Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям [стаття 1 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» (далі - Закон № 2245-III)].
39. Відповідно до статті 12 Закону № 2245-III будівництво (реконструкція) об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
40. За правилами частин першої та другої статті 37 Закон №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
41. Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466, якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №466).
42. Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
43. Крім того, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог статті 31 Закону №3038-VI наказом від 16.05.2011 №45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок № 45).
44. Відповідно до пункту 1 цього Порядку № 45 реконструкція об`єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.
45. Таким чином, в разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.
46. Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Встановлення стаціонарного заправника газом (СЗГ), який призначений для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом призводить до зміни функціонального призначення АЗС - перехід з статусу умовно «спеціалізованої», яка використовується для приймання, зберігання лише рідкого моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту), до багатофункціональної (багатопаливної) автозаправної станції, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту моторним паливом двох видів, рідким (бензин та/або дизельне паливо) та газоподібним (скрапленим газом).
47. Складові основних даних та техніко-економічних складових об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури визначено в ДБН А.2.2-3:2014 у Додатку «Л», згідно із яким техніко-економічні показники - це інформація щодо характеристики об`єкта будівництва та/або реконструкції (назва об`єкта, вид будівництва, потужність, площа, будівельний об`єм, поверховість, кількість працюючих та інші).
48. Отже, розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призведе до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автозаправок), обсягу послуг, загальної кількості працюючих тощо.
49. Відтак, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
50. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16 та колегія суддів не знаходить підстав для ініціювання відступу від цього висновку.
51. Вказане спростовує доводи скаржника, що розміщення автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) не є будівництвом об`єкта будівництва, тому не потребує дозволу на виконання будівельних робіт, розробки проекту будівництва і прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.
52. Отже, колегія суддів доходить висновку, що факт експлуатації позивачем АГЗП, не введеного в експлуатацію, відповідно до частини другої статті 39 Закону №3038-VI і Порядку №461, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку із чим Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність винесення відповідачем припису від 28.05.2019 №С-2805/3 про зупинення експлуатації об`єкту і постанови від 10.06.2018 №З-1006/4/1010-910/02 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з огляду на пряму заборону експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, що передбачена положеннями частини восьмої статті 39 Закону №3038-VI.
53. До того ж допущена описка у даті прийняття оспорюваної постанови відповідача не спростовує висновків про наявність порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом розміщення і експлуатації позивачем АГЗП без дозволу на виконання будівельних робіт, розробки проекту будівництва і прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва .
54. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
55. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
56. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
57. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 343 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №640/11668/19 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик