ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 640/14191/21

адміністративне провадження № К/9901/44073/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року (суддя Амельохін В.В.) та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)

у справі № 640/14191/21

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області

про зобов`язання вчинити дії.

У С Т А Н О В И В:

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), у якому просив:

- витребувати від Держгеокадастру та ГУ Держгеокадастру у Львівській оригінали Поземельних книг земельних ділянок із кадастровими номерами 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0003, 4610137200:06:002:0009 у двох їх формах: паперовій формі та у електронній формі (на DVD/CD диску), а також витребувати належним чином завірені копії цих Поземельних книг на паперових носіях для суду і позивача (включно з копіями Поземельних книг у їх електронній формі), та дослідити вказані документи в судовому засіданні і встановити наступне: (1) для кожної із вказаних Поземельних книг встановити загальну кількість її аркушів, а також відповідність (ідентичність) кількості аркушів цих книг у їх паперовій та електронній формі; (2) встановити відповідність (ідентичність) інформації, відображеної на кожному з аркушів вказаних вище Поземельних книг у їх паперовій та електронній формі; (3) встановити відповідність/невідповідність кожного з аркушів вказаних Поземельних книг вимогам законодавства (на час відкриття Поземельних книг і на час внесення змін/відомостей до них), на підставі чого встановити дійсність кожного документа (як окремих аркушів, так і Поземельних книг в цілому); (4) встановити відповідність кожного з аркушів витребуваних Поземельних книг №4610137200:06:002:0001, № 4610137200:06:002:0009 тим, які позивач отримав від ГУ Держгеокадастру у Львівській області при розгляді адміністративної справи № 380/1366/20; (5) встановити відповідність інформації, відображеної в Поземельних книгах № 4610137200:06:002:0001, №4610137200:06:002:0003, № 4610137200:06:002:0009 як у паперовій формі, так і в електронній формі, тим даним, які відображені в державних актах, на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610137200:06:002:0001 (площею 0,1000 га, надана для обслуговування житлового будинку, власники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний акт зареєстрований 17.05.2005 за № 01:05:438:00939 у Книзі записів 01-5); 4610137200:06:002:0003 (площею 0,1123 га, надана для ведення садівництва, власник ОСОБА_1 , державний акт зареєстрований 15.01.2003 за № 1147 у Книзі записів 3-5-2); 4610137200:06:002:0009 (площею 0,1124 га, надана для ведення садівництва, власник ОСОБА_2 , державний акт зареєстрований 09.09.2004 за № 01:04:438:00852 у Книзі записів 01-5); (6) встановити всі зміни, які вносились у Поземельні книги №4610137200:06:002:0001, № 4610137200:06:002:0003, № 4610137200:06:002:0009 після дат реєстрації відповідних державних актів, зазначених вище у пункті 2.5, в частині зміни власників цих земельних ділянок;

- у випадку, якщо у паперовій та електронній формах Поземельних книг №4610137200:06:002:0001, № 4610137200:06:002:0003, № 4610137200:06:002:0009 буде встановлена відмінна кількість аркушів і/або не ідентичність інформації (змісту) цих аркушів і/або встановлений факт наявності аркушів, створених з порушенням норм законодавства (недійсних документів), зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області і Держгеокадастр України (як контролюючий орган) забезпечити: (1) усунення виявлених порушень шляхом оформлення відповідних аркушів Поземельної книги (книг), а також інших документів (при необхідності) згідно з вимогами законодавства; (2) надання позивачу належним чином завірені копії виправлених Поземельних книг;

- встановити факт, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Держгеокадастром, а також попередніми органами, щодо яких відповідачі виступають правонаступниками, вчинялись тривалі неправомірні дії, які полягали, зокрема, у: виготовленні земельно-кадастрових документів із недостовірними даними; приховування від нього інформації, що стосується його особисто; наданні іншим органам, йому і суду недостовірної інформації; невиконання судових рішень, що набрали законної сили, що порушило його права: на отримання інформації, зокрема конфіденційної щодо права власності, права на мирне володіння і вільне розпорядження своїм майном, права на повне виконання у розумний строк кінцевого судового рішення, винесеного на його користь, права на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі;

- визнати факт, що внаслідок неправомірних дій ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Держгеокадастру йому та членам його сім`ї завдано значну матеріальну та моральну шкоду;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області і Держгеокадастр відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, яка завдана у розмірі, що становить 2353,5 розмірів мінімальних заробітних плат, розподіливши вказану суму відшкодування між обома відповідачами порівну із врахуванням наступних складових компенсаційних виплат: (1) судові витрати (втрати) - у розмірі, що становить 0,1 розмір мінімальної заробітної плати; (2) втрати, пов`язані із неправомірними діями відповідачів - у розмірі, що становить 2294,4 розмірів мінімальної заробітної плати; (3) компенсація за завдану моральну шкоду - у розмірі, що становить 59 розмірів мінімальної заробітної плати.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 04.06.2021 повернув ОСОБА_1 позовну заяву.

3. Позивач оскаржив таке судове рішення в апеляційному порядку.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2021 залишив без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2021.

5. 01.12.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 03.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021, направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2021 відкрив касаційне провадження.

7. У січні 2022 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Держгеокадастр скерували свої відзиви до Верховного Суду, у яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення.

8. Суди першої та апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), виходили з того, що ОСОБА_1 у одному позові об`єднав вимоги, що належить розглядати у порядку різних місцевих судів адміністративного та цивільного судочинства.

9. ОСОБА_1 уважає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини справи та правове обґрунтування позову. Держгеокадастр неналежно розглянув заяву (скаргу) від 01.10.2020 щодо неправомірності дій ГУ Держгеокадастру у Львівській області та продовжує неправомірні дії; ухиляється від виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2018 у справі № 826/3985/17, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі № 813/4276/14. Суд не обґрунтував твердження про об`єднання позовних вимог в одне провадження з метою зміни підсудності справи. Заявлена ним позовна вимога щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди безпосередньо слідує із вимог про визнання неправомірними дій обох відповідачів. Окружний адміністративний суд міста Києва міг роз`єднати позовні вимоги, виділивши вимоги, що підлягають розгляду і належать до виключної підсудності адміністративного суду; залишити позовну заяву без руху та запропонувати йому подати клопотання у порядку ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Повернення позову загрожує гарантованому Конституцією України праву позивача на судовий захист, ефективності засобу юридичного захисту та справедливий судовий розгляд. Суд першої інстанції не роз`яснив, до юрисдикція якого суду віднесено розгляд позовних вимог. Він має право подати адміністративний позов до декількох відповідачів за умови пов`язаності позовних вимог між собою відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України. Верховний Суд наразі не викладав висновку щодо застосування ч. 4, 5 ст. 172 КАС України.

10. ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Держгеокадастр у відзивах притримуються позиції, висловленої у постанові від 22.03.2019 у справі № 810/2574/18, про те, що розгляд адміністративним судом справи після роз`єднання позовних вимог, які належить розглядати за правилами різного судочинства, є неможливим.

11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

12. За статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

14. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів), дій чи бездіяльності.

15. Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один із цих судів за вибором позивача (ч. 1, 2 ст. 21 КАС України).

16. У цій справі суд першої інстанції ухвалив рішення про повернення ОСОБА_1 позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.

17. З огляду на ч. 4, 5 ст. 172 КАС України забороняється об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон установлює особливості їх розгляду:

- у порядку різного судочинства, якщо інше не встановлене законом;

- визначена виключна підсудність різним судам.

18. ОСОБА_1 у позові заявляє декілька вимог, які можна узагальнити:

- оскарження законності дій ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо виготовлення земельно-кадастрових документів;

- оскарження законності дій (бездіяльності) Держгеокадастру щодо неналежного розгляду його заяв у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про інформацію», Законом України «Про доступ до публічної інформації»;

- відшкодування матеріальної та моральної шкоди кожним із відповідачів у рівних частках.

19. Дійсно, зазначені вимоги підсудні різним місцевим адміністративним судам.

20. Між тим, ОСОБА_1 реалізував своє право, передбачене ч. 2 ст. 21 КАС України, вибрав для розгляду цієї справи Окружний адміністративний суд міста Києва, тому підстав для розгляду таких вимог різними окружними адміністративними судами не було.

21. Також Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення обставин у справі та відшкодування шкоди підсудні судам загальної юрисдикції.

22. Прохальна частина позову щодо встановлення обставин у справі не є вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом загальної юрисдикції в порядку окремого провадження (Розділ ІV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України).

23. Правовідносини з приводу відшкодування шкоди, з огляду на ч. 5 ст. 21 КАС України, розглядають адміністративні суди за наявності таких умов:

- вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень;

- такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В іншому випадку правовідносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

24. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19, від 26.02.2020 у справі № 520/12042/18, від 06.05.2020 у справі № 9901/42/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/41/21, від 27.10.2021 у справі № 9901/337/21, від 16.02.2022 у справі № 9901/482/21 неодноразово наголошувала на тому, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.

25. Не конкретизація у тексті позовної заяви дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень як підстави для відшкодування шкоди, не надає таким вимогам приватноправовий характер, оскільки ОСОБА_1 у позові описав зміст дій (бездіяльності) ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Держгеокадастру, як зміг пояснив, яким чином такі дії відповідачів зачіпають його права.

26. Ураховуючи характер спірних правовідносин, Суд уважає, що вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди пов`язані з вимогами щодо оскарження у цій справі дій (бездіяльності) ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Держгеокадастру (є похідними), а тому можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

27. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 у цій справі не заявляв вимог, для яких визначена виключна підсудність різним адміністративним судам чи які належить розглядати в порядку різного судочинства, тому суд першої інстанції не мав правових підстав повертати позовну заяви відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

28. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права і таке порушення перешкоджає подальшому провадженню у справі, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 - скасувати, матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України, зі стадії вирішення питання відкриття провадження.

Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року скасувати.

Направити справу № 640/14191/21 до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб