ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/14447/21
адміністративне провадження № К/9901/31240/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Пилипенко О.Є., суддів: Беспалова О.О., Глущенко Я.Б.) прийняту у справі №640/14447/21 до подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної служби геології та надр України про заборону вчиняти певні дії
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту - заявник, ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - Держгеонадра), в якій просило забезпечити позовну заяву:
- шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії та здійснювати будь-які заходи, спрямовані на позбавлення ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», як переможця аукціону, права на отримання спеціального дозволу на користування надрами - Селищанська ділянка, в тому числі, приймати рішення (наказ) про розірвання договору, укладеного за результатами електронного аукціону в ЕТС Прозорро. Продажі №UA-PS-2021-02-23-000041-3, назва аукціону: «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Селищанська ділянка» до ухвалення судом відповідного рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року заяву ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення позову - задоволено. Заборонено Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії та здійснювати будь-які заходи, спрямовані на позбавлення ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», як переможця аукціону, права на отримання спеціального дозволу на користування надрами - Селищанська ділянка, в тому числі, приймати рішення (наказ) про розірвання договору, укладеного за результатами електронного аукціону в ЕТС Прозорро. Продажі №UA-PS-2021-02-23-000041-3, назва аукціону: «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Селищанська ділянка».
Вказана ухвала мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних наслідків, а саме - заподіяння значної шкоди правам та законним інтересам заявника.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2021 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань існування очевидної небезпеки та заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам. Не доведено, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував співмірність позовних вимог та співвідношення негативних наслідків, які настануть внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, оскільки після набрання законної сили рішенням у справі, захист прав та інтересів позивача буде неможливим, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року.
Держгеонадра подала відзив на касаційну скаргу та просила залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.
6. Верховний Суд ухвалою від 06 березня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 07 березня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 у справі №580/5656/21.
10. Водночас, колегія суддів КАС ВС зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» є переможцем електронного аукціону №UA-PS-2021-02-23-000041-3 та в силу наведених норм статті 16 Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №993 отримав право на користування надрами Селищанської ділянки шляхом купівлі відповідного дозволу. Та, зі свого боку, підписав й направив Державній службі фінансового моніторингу України такий договір.
Проте, продаж дозволу не відбувся внаслідок надіслання до Держгеонадр адвокатом Щербиною Д.В., як суб`єктом первинного фінансового моніторингу листа з інформацією щодо здійснення фінансування тероризму в Україні учасником аукціону №UA-PS-2021-02-23-000041-3 ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат».
У зв`язку з надходженням зазначеного звернення, Держгеонадра звернулось до Служби безпеки України та Державної служби фінансового моніторингу України для надання роз`яснень.
12. Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у випадку задоволення позову ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» в межах справи №640/16632/21, Держгеонадра, виходячи зі змісту позовних вимог, буде зобов`язана укласти (підписати) з ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» адміністративний договір - Договір №1/7-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ руд титанових Селищанської ділянки, яка знаходиться в Коростенському районі Житомирської області, а отже права позивача будуть відновлені у відповідності до вимог Порядку №993, що свідчить про необґрунтованість вказаних позивачем підстав для забезпечення позову.
13. Колегія суддів зауважує, що безумовно, дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Разом з тим, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
14. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявник не навів будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не навів ознак очевидної протиправності дій/бездіяльності, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року по справі №640/14447/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.