ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 640/14583/22
адміністративне провадження № К/990/27955/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 (суддя-доповідач - І.В. Смолій)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 (суддя-доповідач - О.Є. Пилипенко, судді - Я.Б. Глущенко, Є.В. Чаку)
у справі № 640/14583/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати неправомірними дії поліцейського Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 08.03.2022 у вигляді тимчасового обмеження права позивача на свободу пересування і місцезнаходження; не надання інформації про причину затримання; без зазначення свого прізвища, посади, спеціального звання та не пред`явлення на вимогу позивача службового посвідчення; не складення протоколу особистого огляду та огляду речей, затримання та вилучення майна затриманого; без виклику медичної допомоги за результатом нападу на ОСОБА_1 організованою групою осіб, не повідомлення матері позивача про стан здоров`я затриманого, заволодіння персональними даними, а саме: фотографування на власний телефон обличчя, документів, в тому числі, двох банківських карт з обох сторін ОСОБА_1 , застосування оперативно-розшукових (слідчих) дій, тобто, поліграфу без отримання від позивача письмової згоди та складання процесуальних документів, поширив серед поліцейських та інших невідомих осіб персональних даних, поза встановлений законом порядок;
- зобов`язати поліцейського Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві протягом 30 календарних днів, з моменту ухвалення судового рішення, письмово повідомити ОСОБА_1 прізвища, ім`я, по батькові осіб добового наряду, які вчинили напад з затриманням та тих, хто приймав участь у допиті в кімнаті для затриманих у службовому приміщенні чергової частини Деснянського відділу поліції 08.03.2022; підстави проведення ними затримання із застосуванням спеціальних засобів та отримання персональних даних затриманого під час допиту.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
3. При постановленні ухвали суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані позивачем у цій справі дії поліцейських не належать до управлінських функцій в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та можуть бути оскаржені в порядку Кримінального процесуального кодексу України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що звертаючись до суду з цим позовом позивачем реалізовано право на забезпечення судового захисту своїх прав та законних інтересів під час затримання невстановленими особами, а з рештою і працівниками Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції, які отримали персональну інформацію позивача, доступ до його речей та документів в незаконний спосіб. Зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що оскаржувані позивачем дії працівників органу поліції підлягають розгляду в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Зауважує, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає подання заяв про вчинення саме кримінального правопорушення, а не протиправні дії поліцейських під час адміністративного затримання.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/14583/22.
8. Матеріали справи № 640/14583/22 надійшли до Верховного Суду 13.09.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
10. Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Адміністративною справою у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
13. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
14. За приписами пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
17. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
19. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
20. За змістом статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
21. Основні обов`язки поліцейського визначено у статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
22. Основні повноваження поліції передбачено статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію».
23. Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376.
Оцінка Верховного Суду
24. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
26. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
27. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
28. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
29. Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань (Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011).
30. У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього випливає, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
31. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані позивачем дії відповідача підлягають розгляду в порядку Кримінального процесуального кодексу України.
32. Разом з тим, за приписами статті 1 Кримінального процесуального кодексу України кримінальним процесуальним законодавством України визначається порядок провадження лише в кримінальних справах у межах України.
33. Зміст позовної заяви позивача дає підстави для висновку, що позивача затримано та доставлено до органу поліції в межах адміністративного правопорушення. Звернення позивача до суду обумовлено протиправними діями поліцейських під час адміністративного затримання.
34. Водночас, нормами Кримінального процесуального кодексу України не передбачено ані можливості, ані механізму оскарження дій органу Національної поліції України під час адміністративного затримання, якщо таке затримання не пов`язане з процесуальними діями у межах кримінального провадження.
35. Оскільки законодавством не визначено іншого порядку судового захисту прав і законних інтересів особи у цих публічних правовідносинах, то, за загальним принципом, визначеним у статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, таку справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
36. Подібні висновки були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 815/3591/17, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а, від 14.12.2023 у справі № 160/25662/21.
37. Враховуючи наведене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі за своєю суттю не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами кримінального судочинства є помилковим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
40. 15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
41. Статтею 1 вказаного закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
42. У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
43. Враховуючи викладене, справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі № 640/14583/22 скасувати.
3. Справу № 640/14583/22 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов