ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/14640/19
адміністративне провадження № К/9901/35439/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Блажівська Н.Є., Дашутіна І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2019, ухвалене у складі головуючого судді Шулежка В.П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020, прийняту у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), Губської Л.В., Карпушової О.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Напої Плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0004721403.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Напої Плюс» зазначило, що відповідачем неповно досліджено обставини про причини відсутності на частині алкогольних напоїв марок акцизного податку, що стало підставою для формування неправомірних висновків про порушення позивачем вимог п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, абз.3 ч.4 cm.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» при маркуванні алкогольних напоїв марками акцизного податку.
3. Також позивач стверджує, посадовими особами ДФС України неправомірно встановлено порушення позивачем ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в частині подання звіту з недостовірними відомостями за формою №2-РС та за формою №1-ОА.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Напої Плюс» (код ЄДРПОУ 36843876) є юридичною особою та платником акцизного податку.
5. На підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 05.06.2019 № 449 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 07.06.2019 №№ 73, 74, 75 відповідачем було проведено фактичну перевірку ТОВ «Напої плюс» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за період з 01.01.2017 по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 11.06.2019 по 20.06.2019.
6. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 21.06.2019 № 26/12-01-02/36843876, в якому зафіксовано порушення позивачем:
1) пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольної продукції «Кінгс Брідж» міцністю 8,6%, ємністю 0.5л. в кількості 42 шт., алкогольної продукції «Рево» міцністю 8.6%, ємність 0.5л. в кількості 10 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 8.6%, ємність 0.33 л. в кількості 23 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 9%, ємність 0.33 л. в кількості 10 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 9%, ємність 0.5л. в кількості 55 шт. без марок акцизного податку встановленого зразка;
2) частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в частині подання звіту з недостовірними відомостями за формою №2-РС (за перевіряємий період у графі 9 звіту відображені дані, які не відповідають даним обліку суб`єкта господарювання);
3) частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в частині подання звіту з недостовірними відомостями за формою № 1-ОА (у розділах І, II, III звіту відсутня інформація).
7. Позивач подав заперечення на зазначений акт перевірки.
8. За результатами розгляду заперечення позивача ДФС України листом від 15.07.2019 № 33008/6/99-99-12-01-04-15 залишено висновки акта перевірки без змін.
9. На підставі висновків акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0004721403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 003 000,00 грн.
10. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08.10.2019 адміністративний позов задовольнив повністю.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності складів правопорушень, за які позивача притягнуто до відповідальності та, зокрема, зазначив, що перевірка проведена контролюючим органом неповно, порушення не містить детального опису, не описано наявності залишків клею чи залишків марки акцизного податку на виявленій продукції, в акті перевірки відсутнє посилання на місце зберігання зазначеної продукції, дату її виготовлення тощо.
13. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
15. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
16. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
17. 18.02.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання позивача, в якому повідомлено про зміну найменування з ТОВ «Напої Плюс» на ТОВ «Нові продукти України».
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
20. Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
21. Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
22. При цьому, на відповідача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
23. Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
24. Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
25. Стаття 226 Податкового кодексу України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
26. Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
27. Пунктом 226.3 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
28. Приписами пунктів 226.6 та 226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.
29. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
30. Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
31. алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
32. алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
33. вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
34. алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
35. Нормами пунктів 228.2 - 228.3 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
36. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
37. Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
38. Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
39. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
40. Згідно з пунктом 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
41. У відповідності до частини третьої статті 16 Закону №481-94-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
42. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерством фінансів України видано наказ №49 від 11.02.2016, яким затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення.
43. Зокрема, затверджено такі: Форму звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»; Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».
44. Пунктами 1-2 вказаного Порядку передбачено, що звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
VІ. Оцінка Верховного Суду
45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0004721403.
46. Згідно з пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
47. Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
48. Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
49. Водночас необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, зокрема встановлення вини.
50. В акті перевірки від 21.06.2019 № 26/12-01-02/36843876 посадовими особами органу доходів і зборів встановлено зберігання алкогольної продукції «Кінгс Брідж» міцністю 8,6%, ємністю 0,5л. в кількості 42 шт., алкогольної продукції «Рево» міцністю 8,6%, ємністю 0,5л. в кількості 10 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 8,6% ємністю 0,33л. в кількості 23 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 9% ємністю 0,33 л. в кількості 10 шт., алкогольної продукції «Шейк» міцністю 9% ємністю 0,5л. в кількості 55 шт. без марок акцизного податку встановленого зразка.
51. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що на підтвердження порушень, суб`єктом владних повноважень не подано жодних доказів того, що його посадовими особами проводилась виїмка чи фотографування товару, який зберігався позивачем з порушенням законодавства.
52. Акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення ТОВ «Напої Плюс» правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених ревізорами в ході фактичної перевірки.
53. Відповідачем не зазначено де саме зберігались такі напої, чи містила тара, в яку було розлито алкогольні напої, чи не була відклеєною марка акцизного податку, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.
54. Складання посадовими особами органу доходів і зборів акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, відібрання зразків продукції, вилучення такої продукції, детального опису порушників, а також обставин, що перешкоджали таким діям, у разі якщо вони мали місце.
55. Утім, посадові особи відповідача під час перевірки вказаними правами не скористались, докази на підтвердження обставин, які зазначені в акті перевірки, в судовому процесі не представили.
56. Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що алкогольні напої, що були виявлені та кваліфіковані відповідачем як такі, що зберігаються без марок акцизного податку, були відсортовані позивачем до спеціальної зони утилізації як такі, що не підлягають реалізації у зв`язку з їх браком та закінченням строку зберігання.
57. Судами встановлено, що наказом директора з виробництва ТОВ «Напої Плюс» від 06.02.2019 № 5/1 визначено спеціально відведені місця для зберігання продукції, яка підлягає утилізації /т.3 а.с. 112/ та укладено з ТОВ «ДСЛ-2010» договір зі знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції від 28.04.2017 № 28-УТ /т. 3 а.с.115-121/, а також складено акти затримання/забраковки готової продукції від 19.07.2019 № 19.07 та про списання товарів від 22.07.2019 № 4063 /т. 3 а.с.122-123/.
58. Крім того, протягом липня-сепня 2019 року позивачем було здійснено ряд процедур по утилізації та знищенню спірної продукції, на підтвердження чого надано копії договору зі знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції №28-УТ від 28.04.2017 та додаткової угоди від 27.04.2018 до нього, акту отримання/забраковки готової продукції №19.07 від 19.07.2019, акту про списання товарів №4063 від 22.07.2019, акту№НПЛ10018827 від 01.08.2019, товарно-транспортної накладної №НПЛ10018827 від 01.08.2019, акту знищення вилученої з обігу неякісної продукції від 06.08.2019, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №491 від 06.08.2019, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №492 від 06.08.2019, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №493 від 06.08.2019.
59. За таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч частини другої статті 77 КАС України, не доведено порушення позивачем пункту 226.9 статті 226 ПК України, абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, пункту 20 Положення № 1251. Натомість позивач, відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, довів ті обставини, на які він посилається.
60. Щодо доводів відповідача про порушення позивачем частини третьої статті 16 Закону № 481/95-ВР в частині подання звітів з недостовірними відомостями за формою №2-РС (у графі 9 відображені дані, які не відповідають даним обліку суб`єкта господарювання) та за формою №1-ОА (у розділах І, ІІ, ІІІ звіту відсутня інформація) судами встановлено таке.
61. У період, за який контролюючим органом проводилася перевірка, позивачем було складено звіти про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формами № 1-ОА та № 2-РС, що підтверджується квитанціями, та які відповідно прийняті контролюючим органом.
62. Порядком №49 затверджена також форма звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».
63. Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
64. Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
65. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.
66. Матеріалами справи підтверджено, що у позивача наявна ліцензія, видана Державною фіскальною службою України серії АЕ №298250 на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії до 08.07.2020.
67. Оскільки позивач є виробником відповідної алкогольної продукції, то ним у звіті форми № 1-ОА правомірно проставлено прочерки у графах щодо обсягу придбаних алкогольних напоїв, оскільки такі напої він не придбавав, а виробляв.
68. Крім цього, судами встановлено, що подання позивачем за перевіряємий період звітів за формою №1-ОА з прочерками у всіх графах жодним чином не вплинуло на повноту та своєчасність сплати позивачем до бюджету акцизного податку, так як такі зобов`язання визначаються виходячи з поданих позивачем декларацій з акцизного податку, а посадовими особами ДФС України в акті не встановлено порушення порядку чи повноти сплати акцизного податку.
69. Як зазначено в акті перевірки, з поданих ТОВ «Напої плюс» декларацій з акцизного податку за період перевірки встановлено, що кількість реалізованого пива та сидру згідно зі звітом за формою № 2-РС (графи 9) не відповідає оподаткованій кількості визначеного описом товару та, як результат, сплаченій сумі акцизного податку.
70. При цьому, відповідачем не доведено належними доказами не надано пояснень які саме недостовірні дані містять подані позивачем звіти за формою №2-РС, та як саме ці дані вплинули на достовірність відомостей про обсяги виробництва та реалізації позивачем продукції.
71. Дані, вказані позивачем у графі 9 звіту форми № 2-РС відповідають даним його бухгалтерського обліку та, зокрема, відомостям рахунку № 260 в розрізі всіх номенклатурних одиниць товару по категоріям пива та сидру.
72. Посилання апелянта на те, що позивачем було вказано недостовірні дані у звітах форми № 1-ОА та № 2-РС, засновуються виключно на припущеннях контролюючого органу, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.
73. Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0004721403 є протиправним та підлягає скасуванню.
74. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
75. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
76. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
77. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
78. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.
79. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
80. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
81. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року справі № 640/14640/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді Н.Є. Блажівська
І.В. Дашутін